Б.-І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів, українська література
Хід заняття Б.-І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів, українська література
І. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово
«В сонцехвальній поезії Антонича ми відчуваємо й українську літературну традицію, і рівняння поета на світові досягнення в мистецтві, яке люди, що не можуть жити без ярликів, назвали мистецтвом біологізму. Антонич, одначе, настільки оригінальний, що порівнювання його з іншими поетами при допущенні найменшої необережності може обернутися глумом. Дозволимо собі лиш на одну заувагу, підказану самим поетом: одним з його літературних учителів був родоначальник нової американської поезії. «Тобі хвала, сивобородий міністре республіки поетів, Уолте Уїтмене, що навчив ти мене молитися стеблинам трави,— говорив Антонич.— В корчмі «під романтичним місяцем», п’ючи палючу і похмільну горілку мистецтва, разом з тобою звеличую найтайніше і найдивніше явище: факт життя, факт існування».
Сума вражень життя, що лежить в основі будь-якої творчості, поводиться з Антоничем так, що ми в ідеалі його природи пізнаєм його психічний феномен. Ми пізнаєм велетенську здатність людської душі входити в таємниці природи, відчувати інтелектуальну впокореність перед її величністю і разом з тим світло і височизну розуму перед ницою байдужістю й темрявою природи. Антонич увесь час ніби шукає в собі поєднання цих протилежних властивостей інтелекту.
Антоничева поезія — це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи».
(Дмитро Павличко)
— Чи згодні ви з такою оцінкою поезій Б.-І. Антонича — поміркуємо на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Опрацювання таблиці.
Розвиток літературного процесу
в Західній Україні (до 1939 року)
| Види літератури | Стилі | Тематика, мотиви | Проблематика |
| Поезія | |||
| Проза | |||
| Історична проза |
Завдання
Складіть «паспортну анкету» Б.-І. Антонича (роки, місце народження, батьки, освіта, фактори формування як поета та громадянина, назви збірок, жанри, в яких писав, захоплення, громадська робота і т. ін.).
ІІІ. Формування вмінь та навичок
Повідомлення
(Учень розповідає про лемків та їхню долю.)
Виразне читання поезії Б.-І. Антонича «Автопортрет».
Обмін враженнями щодо прочитаного.
— Який загальний настрій, тональність поезії?
— Як епіграф перегукується з основною думкою твору? (Ключові слова — «захоплений у життя».)
— Які вірування відбиваються у творі? (Язичницькі.)
— У чому знаходить відгук у вірші Антонича антична традиція? (У Діонісійському світобаченні.)
Виразне читання поезії Антонича «Вишні». Обмін враженнями щодо прочитаного.
Коментар
Вишня — символічне для українців дерево. Про нього складено багато пісень, балад, на його гілочках ворожили: ставили гілочку взимку в хаті й чекали, щоб зацвіла, пророкуючи дівчині швидке щасливе заміжжя, а родині — врожай та добробут. Вишневий сад — це й окраса сільського подвір’я, й ознака заможності, потягу господарів до краси.
Образ вишні — архетип рідної оселі, краю, України — до вершин національної символіки підніс у поезії «Садок вишневий коло хати» Т. Г. Шевченко.
У тогочасній ліриці, особливо авангардистській, традиційні символи вважалися застарілими, такими, що не відповідають урбаністичному світові. Але в митця була інша думка, і він звичним образам надав нового звучання, свіжості.
Словникова робота.
Архетип — прообраз, закорінений у глибинах колективної свідомості.
Символ — художній образ, який умовно відбиває певну думку, ідею, почуття, поняття.
Опрацювання таблиці.
Заповніть таблицю, виписавши образи поезії, пояснивши їхнє значення та визначивши художні засоби їх творення.
Образи поезії «Вишні»
| Образ | Значення | Художній засіб |
| Антонич — хрущ | Ліричний герой відчуває себе скромним малим створінням, невіддільним від природи, яку оспівав Шевченко. Підкреслюється спадкоємність поколінь | Метаморфози |
| Україна | Пряме значення, рідний край, у який разом з автором залюблений ліричний герой | Епітети, інверсія, поетичне звертання |
| Вишні | Символічне значення рідного дому, краю, батьківщини, природи; образ має життєрадісний, життєстверджуючий пафос | Символ, епітети, інверсія, метафора |
Виразне читання поезії «Зелена євангелія». Обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота.
Морелі — абрикоси.
Дзбан — глечик.
Творча робота.
Складіть «логічно-асоціативний кущ» поезії.
Коментар
Як ми знаємо, у віруваннях лемків, предком яких вважав себе Антонич, перепліталися язичництво та християнство. Тому поет, вживаючи християнську лексику (євангіліє — грец. добра, радісна звістка), по-язичницькому славить сонце, землю, і всім на ній поклоняється, захоплюється красою й передає її нам за допомогою порівнянь, епітетів, асоціативно-логічних рядів, гри слів (омофони сонце — сон цей), окличних риторичних речень.
Виразне читання поезії Антонича «Дороги». Обмін враженнями щодо прочитаного.
Опрацювання таблиці.
Заповніть таблицю, визначивши типи поетичних образів вірша.
Типи поетичних образів вірша
| Слухові образи | Нюхові (одоративні) образи | Зорові образи |
| Зашуміла трава, розспівалися цвіркуни дінь-дзелень | Пахуча конюшина | Розгорнулась земля, простелилась трава, небо, пшениця над нами, безкрай, далеч іскриться, голубінь, золотавість і зелень, вода і криниця, місяць мідянорогий |
Евристична бесіда.
— У чому незвичайність стилістики поезії? (Повтори, перелічення, вигуки, подані в дужках як вставні конструкції.)
— Визначте центральний образ вірша? (Дорога, метафорично-життєва дорога.)
— Яким розміром написаний вірш?
(Трьохстопний анапест зі зміною ритму в другому рядку; рима перехресна, жіноча.)
— Яка ідея твору? (Дорога життя простеляється «юним під ноги, вона сповнена привабливості й таємниць, треба лише пройти її, не схибити, побачити її красу й досконалість.)
Виразне читання поезії «Різдво». Обмін враженнями щодо прочитаного.
Завдання пошуково-дослідницького характеру.
Знайдіть у поезії «Різдво» риси двовір’я.
Риси двовір’я в поезії «Різдво»
| Християнство | Язичництво |
| — Біблійна легенда про народження Христа в печері. — Народження Сина Божого привітали волхви, пастухи, принесли подарунки | — Бог народився на санях в лемківському містечку. — Лемки в крисанях принесли місяць круглий. — У долоні Матері Божої — місяць — золотий горіх (язичницький місячний знак) |
Коментар
Біблійні міфи письменник переосмислює в пантеїстичному ключі; екзотичні образи рідного йому лемківського краю ніби зближують небесне й земне, наповнюючи буття радістю, вірою у вселюдську мудрість. Ця поезія, як і всі інші, викликає багато асоціацій, у кожного читача — свої, але підпорядковані загальнолюдським ідеалам.
Робота зі словником літературознавчих термінів.
Міфологізм — певна пов’язаність із міфами.
Асоціативність — наявність наведеного чи використаного за подібністю до чогось.
V. Домашнє завдання
Вміти виразно читати й аналізувати поезії Б.-І. Антонича, два вірші (на вибір) вивчити напам’ять; уміти наводити приклади міфологізму та асоціативності у творах письменників; підготувати повідомлення.
Б.-І. Антонич. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів, українська література
Повернутися на сторінку Українська література