Відмінювання іменників. українська мова

Відмінювання іменників. українська мова

Хід заняття Відмінювання іменників. українська мова

II. Перевірка домашнього завдання.

Прочитайте доповнені речення. Назвіть число і рід іменників.
Яке із висловлювань про мову зворушило вас? Чому?
Які ще висловлювання про мову ви пам’ятаєте?
Висловлювання про мову

III. Повідомлення теми і завдань

На сьогоднішньому уроці ми пригадаємо, які відмінки є в українській мові та яка їх роль в українській мові.

IV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Вибіркове списування

Прочитайте приказки і прислів’я, з’ясуйте значення невідомих слів.
Як ви розумієте ці приказки і прислів’я?
Випишіть із речень усі форми іменника робота і позначте у них закінчення.
Складіть і запишіть речення з двома формами цього іменника (на вибір).

3. Каліграфічна хвилинка.

Сьогодні повторимо, як пишуться великі літери.

Н Р Д З О М К

Скільки букв записали? (7.)

4. Проблемна ситуація.

Ще раз прочитайте тему уроку і скажіть, чи випадкові букви каліграфічної хвилинки.

5. Робота в парах
а) Опрацювання додаткового теоретичного матеріалу підручника (індивідуально).
б) Гра «Ти — мені, я — тобі».

За змістом опрацьованих правил поставте один одному запитання і дайте на них відповіді.

6. Вправа «Пригадайте ще раз!».

Хвилинка-цікавинка (про відмінки і відмінювання іменників).

Ще грецькі вчені помітили, що іменники мають свою основну форму, пряму, а також непряму, відмінну від прямої. Ці «відмінні» від прямої форми й утворили категорію «відмінка». У сучасній українській мові категорія відмінка об’єднує сім повноправних відмінків, у тому числі й кличний, який чи не найбільше передає специфіку української мови, але довго вважався лише кличною формою.

Називний — називає предмети. Він є початковою формою кожного іменника, його «прямою формою» (тому його ще називають «прямим» відмінком, а всі інші відмінки — «непрямі»). Це «гордий» відмінок, який зі словом справляється сам і не погребує допомоги прийменників.

Родовий — означає «одержаний з народження». Таку назву цей відмінок одержав тому, що вжитий з іменником без прийменника він означає особу, яка є творцем, господарем, власником (син Івана, плаття сестри, дім батька). Родовий відмінок є чемпіоном за кількістю вживаних з ним прийменників.
Він може поєднуватись аж із 150 прийменниками (а в мові всього прийменників с близько двохсот).

Давальний — назва походить від слова «давати». Найтиповіше його значення — назва адресата, тобто особи, якій щось дають. Давальний відмінок довго утримувався без прийменників, а сьогодні вживається в поєднанні з 7 прийменниками.

Знахідний — від слова «знаходити» когось або щось. Із знахідним відмінком вживається 28 прийменників.

Орудний споріднений зі словом «орудувати», найчастіше називає знаряддя дії (малювати олівцем, різати ножем). Орудний відмінок поєднується з 23 прийменниками.

Місцевий — вказує на місце і вживається усього з п’ятьма прийменниками: в, на, о, по, при (колись місцевий відмінок вживався без прийменників).

Кличний — від слова «кликати», виражає звертання до когось і, як і називний, завжди вживається без прийменників.

Лише місцевий відмінок у сучасній українській мові не може вживатися без прийменників. Інші відмінки, крім називного і кличного, можуть поєднуватися з прийменниками, а можуть вживатися і самостійно.
За частотою вживання перше місце належить називному відмінкові, після нього йде родовий, а на третьому місці — знахідний.
Кількість відмінків у різних мовах неоднакова — від 2 (мова маратхі в Індії) до 48 (в табасаранській мові Дагестану). А болгари уже з давніх-давен не вживають відмінкових закінчень. У них один відмінок, а роль розрізнювачів відмінкових форм виконують прийменники. У німців і французів таку роль виконують артиклі. Отже, кожна мова використовує ті засоби, які наявні в її розпорядженні, але всі ці засоби придатні для висловлення думки (Одинцова Ганина, Кодлюк Ярослава. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник для вчителя початкових класів. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. — 128 с ).

7. Колективне виконання вправи
а) Розгляд таблиці відмінювання іменників.
б) Колективне заучування назв відмінків по порядку і питань, на які вони відповідають.
в) Усне відмінювання іменника день в однині і множині (звернути увагу на питання знахідного відмінка).
г) Письмове завдання 4 (за варіантами).

Складіть 7 речень з різними формами іменника день. Запишіть їх.
Що таке початкова форма іменника?
Одне з речень опрацюйте за алгоритмом (додаток 4).

8. Поетична хвилинка

а) Рубрика «Слово про слово».

Навзаєм — взаємно.

б) «Побесідуємо удвох» (розповідь про відмінки іменників за змістом вірша).

в) Розгляд місцевого відмінка іменників у вірші і таблиці.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

1. Вправа-заклик

а) Визначення теми і головної думки вірша.

Прочитайте вірш. З’ясуйте значення невідомих слів.
Які почуття викликає ця поезія?

б) Міні-конкурс (заголовок до вірша).
Уявіть себе поетами. Який заголовок найбільше підходить до цього вірша? Поміркуйте і доберіть заголовок.

в) Виконання граматичних завдань.

Назвіть іменники з вірша, ужиті у початковій формі. (Називний відмінок однини.)
Випишіть з тексту іменники у множині, вкажіть у дужках їхню початкову форму.
Переконайтеся, що виділені іменники вживаються у кличному відмінку однини.

2. Письмо з пам’яті

Прочитайте висловлювання про Україну.
Які з них вам найбільше сподобались?
Вивчіть їх напам’ять і запишіть.
Який іменник повторюється у кожному реченні? Позначте у ньому закінчення і визначте відмінок.
Доберіть синоніми до іменника Україна.

3. Вправи для самостійної роботи

VI. Підсумок

Вправа «Мікрофон».

Як називається змінювання закінчень іменників за питаннями? Скільки всього є відмінків? (7.)
Назвіть їх за порядком.
Що означає вислів провідміняти слово?
Провідміняйте слово країна.
Що треба зробити, щоб визначити відмінок іменника? (Поставити запитання.)
Яка форма іменників є початковою? (Форма називного відмінка однини.)