Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. «Конотопська відьма», українська література
Хід заняття Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. «Конотопська відьма», українська література
I. Мотивація навчальної діяльності
У Квітки-Основ’яненка, як і в багатьох героїв його творів, було добре, чутливе до чужого горя серце. Але це не заважало йому бачити проблеми реального життя, сприймати їх і показувати або серйозно, або з великою долею гумору. Отже, письменник є зачинателем ще й гумористично-сатиричного напрямку в українській прозі. Найкращим сатиричним твором Квітки є повість «Конотопська відьма», з якою ми познайомимося на сьогоднішньому та наступних уроках.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Завдання
• Знайдіть спільне.
Відповідь: Квітка-Основ’яненко — один з ініціаторів-засновників
Відповідь: участь Г. Квітки-Основ’яненка
Відповідь: твори Квітки-Основ’яненка сентименталістичного напрямку
Відповідь: псевдоніми Квітки.
2. Розповідь про письменника.
(Учитель визначає найпомітніші віхи в житті письменника.)
3. Створення «психологічного портрета» Г Ф. Квітки-Основ’яненка.
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Зачитування уривка з повісті І. Ільєнка «Григорій Квітка-Осно-в’яненко».
Ще пильніше [Основ’яненко] став приглядатися до життя, бо тільки з нього черпав теми для своїх творів. Жахливий випадок наштовхнув його на написання «Конотопської відьми». Поміщиця одного повіту, щоб позбутися відьми, яка «наврочила» засуху, звеліла топити в ставку старих жінок. Як же пройти мимо такого невігластва й тупої жорстокості? От і з’явився задум «Конотопської відьми». І сюжет, і елементи фантастики, і народний гумор, і етнографічні зарисовки, і своєрідна композиція — все те свідчило про небуденний талант автора.
Точний образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, і писаря Пістряка, грамотія, що вчився у дяка аж дванадцять років і «вже не возмогох списати сотню за дрижанієм десниці від глумленія п’янственного з молодицями».
Критики поставили ім’я Грицька Основ’яненка в число найкращих тогочасних письменників. «Мы желали бы поделиться таким сокровищем не только со всею Россиею, но и даже с Европой»,— писав «Современник» про «Марусю», а талантові її автора надавав європейського значення.
2. Коментоване читання.
(Учні читають і коментують розділи I частини повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма».)
3. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.
— Про що пише Квітка-Основ’яненко в повісті?
— Що здалося вам смішним, а що сумним? Чому?
— Які особливості композиції твору ви помітили? (Зверніть увагу на початок кожного розділу.)
4. Повідомлення. Переказ розділів і частини, не вміщених у хрестоматії.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Проведення міні-дискусії.
«Найпряміше, найблагородніше моє прагнення — показати, від чого у нас зло»,— писав Г. Квітка-Основ’яненко. Чи вдалося авторові здійснити його благородне прагнення?
VII. Домашнє завдання
Дочитати твір, вміщений у хрестоматії, до половини; вміти переказувати його, аналізувати.
Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. «Конотопська відьма», українська література
Повернутися на сторінку Українська література