Володимир Винниченко. «Федько-халамидник», українська література

Володимир Винниченко. «Федько-халамидник», українська література

Перебіг заняття Володимир Винниченко. «Федько-халамидник», українська література

II. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя.

У хлопчаків на вулиці є свої поняття про честь, відвагу, існують свої герої. Федько з оповідання В. Винниченка був саме таким героєм. Про цінності справжні та уявні в житті дітей і дорослих ми вестимемо розмову на сьогоднішньому уроці.

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь про В. Винниченка.

2. Робота з підручником.

Опрацювання статей та рубрик підручника.

3. Виразне читання першої умовної частини оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» (від початку до слів «Толі теж хотілося заверещати…»).

4. Словникова робота.
(Проводиться за питаннями учнів.)

5. Евристична бесіда.

  • Хто був найбільшим ворогом Федька й чому?
  • Як хлопчик ставився до дітей на вулиці й вони до нього?
  • Які розваги були в бідних дітей містечка?
  • За що Федька карав батько, а за що хвалив?
  • Чому батьки не дозволяли Федькові дружити з Толею?
  • Чому Толя весь час тягнувся до хлопців із вулиці?
  • Чи справді Толя був дитиною «ніжною, делікатною, смирною»?
  • Чому Толя, попри заборону матері, вийшов під дощ?
  • Кого звинуватили в Толиній хворобі й чому?
  • Яку новину приніс Федько навесні?
  • Як Толя поставився до розповіді Федька?
  • Якою була б поведінка Федька, якби зачепили його тата, і як повівся в такій самій ситуації Толя?

IV. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Робота з текстом.

Прокоментуйте рядки з оповідання й визначте, як вони характеризують Федька.

  • «Іде Федько. Іде і кричить. Він міг би підійти тихенько, так що й не почув би ніхто,— але Федько того не любив».
  • «Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. Але тікать і не пробуй, Федько усяку собаку випередить».
  • «Федько вмить зривається з місця, налітає на Спірку, ловко підставляє ногу й кида його на землю. Тут же підскакує до Стьопки, хапа нитку і рве її до себе. Нитка тріскає, змій диркає. Гаврик плаче, а Федько намотує нитку на руку й помалу задом іде додому. Вигляд у нього гордий».
  • «Коли вже хлопці далеко й не можуть йому нічого зробити, він раптом вертається й віддає змія. Навіть принесе ще своїх ниток і дасть:
    — На твого змія!»

Гра «Шифрувальник».

Розшифруйте три ключових слова до теми.

Відповідь: бешкетник

Відповідь: справедливість

Відповідь: спокуса

Володимир Винниченко. «Федько-халамидник», українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *