Виразне читання творів Лесі Українки, українська література

Виразне читання творів Лесі Українки, українська література

Хід уроку Виразне читання творів Лесі Українки, українська література

II. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання
Прочитайте написані вдома легенди та вірші. Зробіть взаємооцінювання.

Бесіда
Що ви розумієте під виразністю читання? (Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичений художній твір.)
Назвіть засоби виразного читання. (Техніка читання, логічний наголос, пауза, сприйняття-розуміння; бачення і реакція; ставлення читця до твору; мета читання та інтонація, зв ‘язок з аудиторією.) Яким чином слід їх використовувати під час виконання того чи іншого художнього твору?
Які навички треба мати і про що треба знати читцю? (Про образне мислення й емоційну збудливість; здатність переключатися з одного психологічного стану в інший; вміння володіти собою та слухачем, а також технікою мовлення; знання законів музики мови.)
У чому полягають особливості техніки читання? (Дихання, голос та його сила, тембр, темп.)
Яке значення приділяється під час читання логічному наголосу. Чому дуже важливо під час читання художнього твору дотримуватися пауз? Які види пауз вам відомі? (Граматична, логічна, логіко-граматична, — ритмічна, психологічна.)
Для чого виконавець під час читання повинен враховувати інтонацію?
За яких умов виконавець будь-якого твору буде цікавим? (Коли читець свої почуття переконання прагнутиме нести конкретній аудиторії.)

III. Оголошення теми й мети

Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні).
Виразне читання на уроках української літератури — це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цього мистецтва, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним.

Вимоги до виразного читання
Вдосконалення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця — особливо поетичного тексту).
Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
Уміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Процес підготовки до виразного читання починається зі складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.

Партитура художнього тексту — це графічне відтворення звучання художнього твору.

Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знакам.
Складання партитури починається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.
Ознайомтеся з основними партитурними позначками. Перемалюйте їх у зошити.

Реєстр основних партитурних знаків

Опрацювання пам’ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.

Як навчитися виразно читати віршові твори
1. Вдумливо почитай вірш.
2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих слів.
3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.
4. У кожному рядку підкресли олівцем стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос.
5. Познач олівцем паузи.
6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання.
7. Прочитай кілька разів вірш із дотриманням вимог усіх позначок.
8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй послідовність їх.
9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно почитай його своїм близьким і з’ясуй, що вони побажали б тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам’ятка декламатора
1. Перед читанням напам’ять текст вірша повтори про себе.
2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості для початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.
3. Назви автора і твір, який читатимеш.
4. Читання вірша можеш супроводити жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати, не відволікати слухача.
5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним теплом і настроєм передавай їх.
7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, додержанням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Конкурс декламаторів.
• Читання напам’ять поезій.
• Оцініть виступи однокласників і заповніть таблицю, вписуючи бали. За сумою набраних балів визначаються переможці.

Поезія		Засоби виразності
	Темп	Логічні наголоси	Паузи	Інтонація