Я. Щоголів. «Листопад», українська література
Хід заняття Я. Щоголів. «Листопад», українська література
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Кожна пора року красива й неповторна по-своєму. Людей завжди дивувала й захоплювала краса природи. Про неї, про пори року й місяці складено безліч казок, прислів’їв, народних прикмет, а також літературних творів.
Подивіться на ці осінні пейзажі, на букет жовто-багряного листя.
Ось цей кленовий листочок у Остапа Вишні «жовтіє із суму», «кривавиться», щоб навесні на його місці виріс молодий зелений лист, який «з вітром розмовлятиме, хапатиме жилками своїми сонячний промінь, під дощем купатиметься й росою умиватиметься…» А інший — листочок з плюща — врятує життя молодій художниці з оповідання О. Генрі.
Свій листопад побачив і змалював поетичними словами Яків Щоголів.
Яків Іванович Щоголів (1823—1898) народився в м. Охтирці Харківської губернії (тепер це Сумська область) у родині дрібного службовця. Після закінчення Охтирського повітового училища Я. Щоголів учився в 1-й Харківській гімназії, потім на історико-філологічному факультеті Харківського університету. Далі понад двадцять років він займав різні урядові посади: столоначальника в Харківській палаті державних маєтків, помічника правителя канцелярії губернатора, секретаря приказу громадського нагляду, помічника окружного начальника Богодухівського округу, чиновника особливих доручень при палаті державних маєтків, секретаря Харківської Думи.
На урядову службу Я. Щоголів дивився як на «кару Божу», намагався якнайшвидше звільнитися від неї.
У 1874 році письменник купив у Харкові (на вул. Чоботарській) будинок і цілком віддався улюбленій літературній справі та власній родині.
Вірші українською та російською мовами романтично налаштований юнак почав писати ще в гімназії. Друкувався в різних альманахах, потім вийшли його збірки поезій «Ворскло» (Харків, 1883) та «Слобожанщина» (Харків, 1898).
Я. Щоголів був видатним майстром пейзажної лірики. Його перу належать чудові зразки пейзажних віршів, у яких митець з великою майстерністю відобразив красу рідної природи. Любов до рідного краю, уміння художнім словом змалювати точний в деталях й емоційно насичений пейзаж, тонко відтворити звуки і кольори, їх відтінки, на які так багата природа української землі, надають віршам Я. Щоголіва особливої привабливості і художньої сили.
У таких поезіях, як «Весна», «Травень», «Осінь», «Зимній ранок», «В діброві», «Степ», відбивається уявлення про красу українського степу, гаїв, лугів над Ворсклою, про мальовничість озерних плес і плавнів. Поет зображує природу не статично, а в русі, змінах, у різні пори року, в годину і негоду. Картини природи, як правило, пройняті певним настроєм, одухотворені, так чи інакше мають на собі ознаки праці, життя, переживань людини.
Багато поезій Я. Щоголіва покладено на музику.
2. Виразне читання поезії Я. Щоголіва «Листопад».
3. обмін враженнями щодо прочитаного, словникова робота
Звелося — тут: прийшло;
циновий дах — покрівля з оцинкованого заліза, сіро-сріблястого кольору;
зоставив — залишив;
просвіток — перерва або світлі дні між похмурими.
4. Слово вчителя.
Погляньте на пейзажну картину (І. Левітан. «Золота осінь»), послухайте музику (П. Чайковський. «Пори року») і порівняйте їх із поетичним твором. Знайдіть спільне (тема, головна думка) та відмінне (засоби зображення). Коли словами яскраво змальовується якесь явище природи, людського життя, то це — словесний малюнок, словесне малювання. Значну роль у цьому відіграють зорові, слухові, нюхові, дотикові та інші образи, а також словесна деталь.
Деталь художня — це така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення відчутним і яскравим. Художня деталь може відображати подробиці обставин, зовнішності, пейзажу.
(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)
5. Робота в групах.
Словесне малювання за віршем Я. Щоголіва «Листопад».
1-ша група — робить словесне малювання за першою строфою;
2-га група — за другою;
3-тя група — за третьою;
4-та група — за четвертою і п’ятою строфою.
Наприклад, словесне малювання за першою строфою: кінець
спекотливого травня з буянням квітів і трав, довгоочікуваним дощиком, до якого радісно тягнуться молоді листочки, непомітно поступається червню — першому літньому місяцеві. Люди пораються на городах, хлібороби — в полі. У дітвори — канікули, які так швидко минають в гостях у бабусі, в походах, на екскурсіях, на пісочку чи на зеленій травиці біля річки.
Серпень — жнива, збір картоплі й різних овочів, плодів. Серпень хазяйновито робить запаси на зиму.
А ось і вересень — із веселими зустрічами з товаришами, новими навчальними предметами та вчителями, новими клопотами й турботами — майнув, пролетів аж так.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Аналіз вірша «Листопад».
Завдання I: вибрати з вірша і записати образи зорові, слухові, дотикові (чуттєві)
| Зорові образи | Слухові образи | Дотикові (чуттєві) образи |
| червоно-жовтий лист; немов циновий дах | подув, обніс, плаче | морозний вітер; холодних міст; теплих сліз |
Завдання II: вибрати з ряду виразів поезії «Листопад» і записати художні деталі: звелося літо; день за днем минув; червоно-жовтий лист; висне небо.., немов циновий дах; каплі від роси, як сльози; осені настиг; просвітку не знав; єдиний лист; краплю теплих сліз; плаче ліс.
VI. Домашнє завдання
Вивчити вірш напам’ять, навчитися його аналізувати (визначити художні засоби)
Я. Щоголів. «Листопад», українська література
Повернутися на сторінку Українська література