І. ФРАНКО. ПОЕТИЧНА ЗБІРКА «ЗІВ'ЯЛЕ ЛИСТЯ». ЛЮБОВНА ТЕМА У ТВОРЧОСТІ ПОЕТА, АВТОБІОГРАФІЧНІСТЬ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

І. Франко. Поетична збірка «Зів’яле листя». Любовна тема у творчості поета, автобіографічність, українська література

Хід заняття І. Франко. Поетична збірка «Зів’яле листя». Любовна тема у творчості поета, автобіографічність, українська література

I. Мотивація навчальної діяльності

Кохання, вічна його загадка, різні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поезії. Скільки чарівних віршів, що вражають щирістю та глибиною почуттів і збагачують нашу душу, написано поетами різних часів і народів. Не оминув цієї теми й Іван Франко, створивши поезії надзвичайної і світлої сили. М. Коцюбинський захоплено писав: «Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв». Про те, хто надихав письменника на такі чудові твори, ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання

1) Доведіть, що поезія «Сікстинська мадонна» — сонет, з’ясуйте його складові та основну думку.

2) Виразно прочитайте вірш «Гімн», зробіть його короткий ідейно-художній аналіз і визначте ідеї, які ріднять цю поезію з нашим часом.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

Чомусь відбувається так, що поетів найчастіше надихає не щаслива, взаємна любов, а нещасна, нерозділена. Саме під впливом страждань, «солодкої муки» від кохання без відповіді народжуються незрівнянні, щирі поетичні рядки:

Я понесу тебе в душі на дні, Облиту чаром свіжості й любові, Твою красу я переллю в пісні, Огонь очей в дзвінкії хвилі мови, Коралі уст у ритми голосні.

Так було й у Франка. Його особисті почуття, настрої вилилися в збірку «Зів’яле листя», яка створювалася більше десяти років (1886-1896) і вийшла 1896-го. Вона має підзаголовок «Лірична драма» й складається з трьох частин — «жмутків». Кожна з них позначена власним настроєм, ритмікою та строфікою. Науковці відзначають оригінальність композиції «Зів’ялого листя», у якій є «вірші розповідні, описові, медитативні, складні імітації народних плачів і народної пісні». Але найкраще про це скажуть самі вірші.

2. Виразне читання поезій.

«Як почуєш вночі край свойого вікна…», «За що, красавице, я так тебе люблю…», «Так, ти одна моя правдивая любов…», «Якби знав я чари, що спиняють хмари…», «Не знаю, що мене до тебе тягне…» та ін.

3. Слово вчителя.

В одному з листів І. Франко розповів про свої переживання, що лягли в основу ліричної драми «Зів’яле листя»: «Ще в гімназії я влюбився був у дочку одного руського попа Ольгу Рошкевич. Наша любов тяглася 10 літ, батьки зразу були прихильні мені, надіючися, що я зроблю блискучу кар’єру, але по моїм процесі 1878-1879 р. заборонили мені бувати в своїм домі, а в 1880 р. присилували панну вийти заміж за іншого. Се був для мене важкий удар; сліди його знайдете в «На дні» і в віршах «Картка любові».

Пізніше я познайомився з двома руськими поетесами, Юлією Шнайдер і Клементією Попович, але жодна з них не мала на мене тривкого впливу. Більше враження зробила на мене знайомість з одною полькою, Йосифою Дзвонковською. Я хотів женитися з нею, та вона, чуючи в собі початки сухіт, відправила мене і в кілька рік пізніше вмерла як народна вчителька. Фатальне для мене було те, що вже листуючись з моєю теперішньою жінкою, я здалека пізнав одну панночку польку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших 10 літ; її впливом були мої писання «Маніпулянтка», «Зів’яле листя», дві п’єски в «Ізмарагді»…».

Панночка полька — Целіна Журовська. Про неї розповів син поета Тарас у спогадах «Про батька»: «Пізнався Іван Франко з Це-ліною Журовською, замужем Зигмунтовською, ще в Дрогобичі, коли та сиділа при поштовім віконці. Франко почував себе несміливим, ні постаттю, ні красою не міг їй заімпонувати, його розуму дівчина не бачила, творів не знала і не його слави бажала, а маєтку, якого у Франка не було. Целіна вийшла заміж за поліційного комісара, мала з ним двоє дітей…»

I. Франко, розповівши в листі про свої почуття, зауважував, що тільки «після сього… буде зрозуміла п’єска «Тричі мені являлася любов» у «Зів’ялім листі»».

4. Виразне читання та коментування вірша.

(Учні виразно читають та коментують вірш І. Франка «Тричі мені являлася любов».)

5. Прослуховування аудіозапису.

(Учні прослуховують аудіозапис пісень на слова Франка (зі збірки «Зів’яле листя»).)

6. Виразне читання поезії і. Франка «Безмежнеє поле…».

7. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

8. Евристична бесіда.

— У якому значенні сприймається перша строфа — прямому чи переносному, алегоричному? Розшифруйте алегорії, якщо вони є у творі. (Алегоричному; поле — життя, сніжний завій — життєві труднощі, скрутні обставини; кінь — надія, думка, мрія, життєвий стрижень, оптимізм.)

— Яке враження створює вірш, його ліричний герой? (Ліричний герой страждає, прагне будь-що вирватися, втекти від болю, страждань, які йому завдає світ. Можливо, це нерозділене кохання, несправедливість з боку суспільства, можливо ще з якихось причин.)

— На що вказує прохання ліричного героя «Ох, дай мені обширу й волі!»? (На суспільну, громадську причину страждань героя.)

9. Виразне читання й прослуховування аудіозапису.

(Учні виразно читають поезію І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», лунає музика А. Кос-Анатольського.)

10. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

11. Коментар

Як відомо, доробок Франка-фольклориста складав близько 400 пісень і 1800 коломийок, котрі він почав записувати з десятирічного віку. Про Франківське відчуття музичного ритму свідчить той факт, що на його твори написано близько 200 композицій, а на окремі — по декілька. Микола Лисенко, який приятелював із Франком, створив на його тексти 6 романсів, 2 хори. В. Шевчук зазначає, що «коли думка визрівала, він, ідучи по місту чи ходячи по кімнаті, висвистував собі якісь мелодії, щоб було легше знайти відповідну форму».

У вірші «Ой ти, дівчино, з горіха зерня.» відчутний вплив фольклору, він звучить як справді народна пісня.

12. Дослідницько-пошукове завдання.

• Визначте фольклорні та літературні риси, ознаки в поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»

Фольклорні риси	Літературні риси
Вигук (ой). Поетичне звертання (дівчино). Риторичні питальні та окличні речення. Зменшено-пестливі слова (устонька, серденько). Постійні епітети (ясная зоре, буря люта). Анафора (чом). Фразеологізми (загублю душу)	Метафори (дівчина — з горіха зерня; устонька — тиха молитва). Антитеза (радощі, горе)

13. Виразне читання поезії «Чого являєшся мені…».

14. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.

15. Спостереження над художнім текстом.

1) Запишіть емоційні стани, їхню зміну послідовно, за строфами: біль, страждання —> образа, докір —> прощення —> біль як радість.

2) Визначте художні образи першої-третьої строф і схарактеризуйте їх.

Перша строфа

Образи	Характеристика
Сон	Тьма
Очі	Чудові, ясні, сумні, немов криниці дно студене
Уста	Німі, мов зарево червоне
Криниця	Символ кохання, глибини й чистоти почуття

Друга строфа

Образи	Характеристика
Серце	Надірване, здавлене болем, жалем
Пісні	Ридання
Гордощі	Знать не знаєш, минаєш, не зиркнеш, не кивнеш
Любов	Без тями, з мукою довгими ночами, літа за літами

Третя строфа

Образи	Характеристика
Зіронько	Дівчина
Серце	В турботі, не хоче тужити весь вік, марніє, в’яне, засиха; оживає, грає, вільно віддиха
Диво золоте щастя	Щастя, кохання молоде, бажане, страшне

Отже герой проходить через біль, страждання —> докір, егоїзм —> прощення, радість, щастя.

Іншими словами: переборовши образу, пройшовши через прощення, ліричний герой відчуває емоційне переживання, що змінює людину, підносить на вищий рівень і дає можливість залишити нащадкам високохудожньо зафіксований досвід — вірші, пісні.

На думку літературознавця В. Андрусенко та інших, у вірші І. Франка «Чого являєшся мені у сні?» «відбита ідейна концепція всієї збірки «Зів’яле листя»», він «є моделлю самовдосконалення сучасної людини й, зокрема, подолання егоїзму як почуття, яке на сьогодні не тільки не засуджується, а широко культивується. Єдина сила, яка здатна протистояти егоїзмові,— це справжнє кохання, любов. Закохана людина може відчути, зрозуміти іншу й поступитися своїм».

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Проблемне запитання

— Як розуміти такі слова поета:

Я не тебе люблю, о ні,
Моя хистка лілеє,
Не оченька твої ясні,
Не личенько блідеє.
Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію,
Що там, у серденьку на дні,
Відмалечку лелію?

(Це образи жінок, кохання у Франка зливаються в один — мрію, Музу, пісню, ідеал — далекий та ясний.)

VІІ. Домашнє завдання

Вміти виразно читати, аналізувати вірші І. Франка зі збірки «Зів’яле листя», два з них вивчити напам’ять.