І. Франко — письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності митця, її вплив на розвиток української та світової культури, пробудження національної свідомості, українська література
Хід заняття І. Франко — письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності митця, її вплив на розвиток української та світової культури, пробудження національної свідомості, українська література
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Шевченко і Франко — два велетні, які піднесли нову українську літературу до світових висот. І сьогодні ми розпочинаємо більш глибоке ознайомлення з особистістю Івана Яковича Франка, з його величезною літературною спадщиною, громадянською та науковою роботою. П’ятдесят томів повного зібрання творів І. Франка не вмістили всіх його праць, а частина з них, особливо написаних іншими мовами, ще чекає на своїх дослідників. Існує навіть ціла галузь літературознавства — франкознавство.
Отже, вирушаймо в гості до генія!
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Міні-лекція з елементами бесіди.
Оскільки ми будемо говорити не просто про талановиту людину, а про генія, звернімося до тлумачного словника, щоб з’ясувати зміст названих понять.
Талант — високий рівень обдарованості; у мистецтві — творча обдарованість, характерними ознаками якої є сила художнього мислення, активність уяви, спостережливість, глибина пам’яті, багатство емоцій.
Геній — найвищий ступінь обдарованості людини, що характеризується ознаками таланту, а також науковою, естетичною інтуїцією.
Можна знайти й інші визначення. Постать І. Франка повністю відповідає їм. П. Тичина назвав письменника «талантом серед талантів».
Як ви знаєте, Нобелівська премія є однією з найвищих та найпрестижніших нагород у світі. Як це пов’язано з І. Франком, послухаймо лист австрійського професора, доктора філософії до комітету з присудження Нобелівської премії.
Лист до нобелівського комітету, написаний 26 листопада 1915 року.
«Високоповажній Королівській Академії, м. Стокгольм. Оскільки український університет для 35-мільйонного населення не відкритий ні в Галичині, ані в Східній Україні й унаслідок того не існує Академічної колегії, яка могла б представити найбільших та найзаслуженіших людей народу Королівській Високоповажній Академії, тому я дозволю собі звернути увагу високоповажної академії, що найбільший і одночасно слов’янський поет і вчений живе у Львові, у нужді, але зі свіжістю юнака високо держить прапор боротьби за свободу, прогрес і загальнолюдські ідеали протягом половини століття.
У 1893 році захистив докторську дисертацію у Віденському університеті на відмінно під керівництвом відомого професора Ягіча, але з політичних причин його не допустили до університетської кафедри. Він працював на ниві поезії, прози, як критик, історик літератури, етнограф тощо, працював так, що втратив зовсім своє здоров’я.
Майже 6 років він (був паралізований) диктував свої твори, повні весни і свободи, справжні перлини поезії свого народу, які дістали загальне визнання як творіння загальнолюдської вартості.
Він є національним поетом свого народу.
Бібліографічний список його творів українською, німецькою, російською, польською, чеською та іншими мовами становить величезний том. Він є справді найвизначнішим письменником сучасної Європи.
Жалюгідне становище нації не дозволило видатному письменникові стати доступним широким культурним масам.
У 1914 році він одержав вітання від широких кіл свого народу, своїх друзів та недругів з нагоди сорокалітнього ювілею своєї літературної творчості.
Тепер він лежить, тяжко хворий. Від голодної смерті його рятує тільки допомога студентів.
Це видатний поет і прозаїк, пісні якого стали національним гімном, цей великий Провідник свого народу, міжнародний геній заслуговує, щоб славна Королівська Академія нагородила його Нобелівською премією. Я підкреслюю при цьому величезне політичне значення такої нагороди для національних змагань старовинного культурного народу, який тепер бореться за відкриття свого університету. Нагородження Івана Франка Нобелівською премією буде мати величезне значення не тільки для самої України, але також для Східної і Західної Європи.
Відень, 26 листопада 1915 року.
Професор, доктор філософії Застирець Йосип».
Цей лист, написаний 1915 року, надійшов до Стокгольма вже тоді, коли список лауреатів Нобелівської премії був затверджений. У 1916 році кандидатура І. Франка не розглядалася, оскільки в травні цього року український поет помер, а Нобелівські премії посмертно не присуджуються. Але вже те, що ім’я І. Франка було серед претендентів на здобуття Нобелівської премії поряд з такими всесвітньо відомими діячами, як Ромен Ролан, Анатоль Франс,— свідчить про велич Каменяра.
— Що ви знаєте про дитинство, життя Франка, які твори читали? («Фарбований Лис», «Захар Беркут», «Іван Вишенський» та ін.)
Про багатогранність таланту й діяльності Франка свідчить хоча б такий перелік: він був поетом, прозаїком і драматургом, перекладачем і літературним критиком, істориком і теоретиком літератури, театру, мистецтва; відомий як публіцист, філософ, фольклорист, мовознавець, етнограф та економіст; перекладач, журналіст; один із найвизначніших політиків Галичини кінця XIX — початку XX століття.
Кожна із цих галузей, у свою чергу, розкриває широкий діапазон зацікавлень та обдарувань письменника. В. Шевчук у книзі «З вершин та низин» пише про Франка як поета: «Він дав поетичні обробки багатьох європейських та східних тем і мотивів, створив великий цикл поезій за мотивами історії стародавнього світу, найбільше римської історії, перекладав вавилонські гімни й молитви, індійські легенди з «Махабхарати», великі цикли староарабської, давньогрецької та давньоримської поезії, епічну поезію народів світу, зокрема старошотландські, староанглійські, старонорвезькі, староісландські балади, іспанські романси, албанські, португальські, італійські, німецькі, єврейські, китайські, болгарські, сербо-хорватські народні пісні, уривки з угорського народного епосу, дав цикл «Циганські мелодії», переклав «Слово про похід Ігорів» і «Краледвірський рукопис»».
— Про що свідчить цей перелік? (Франко знав багато мов, історію, географію, мав колосальну працездатність, наполегливість.)
Щодо працьовитості Франка. Це майже легенда. Як згадує сам письменник, він писав і в тюрмах, і майже непритомний від голоду; писав і в затемнених кімнатах, через що ледве не втратив зір; коли параліч скував праву руку, писав лівою; коли відмовили обидві руки — диктував.
Як відомо, Іван Франко був одним із перших професійних письменників, які заробляли собі на хліб пером, через що особливе значення для нього мав розпорядок робочого дня. Лягав він пізно, а вставав найпізніше о 9-й ранку. Виходив на прогулянку, після чого брався до термінової роботи, за одним присідом невтомно міг працювати 5-6 годин. Близько 10-11-ї години Франко робив мандрівку від своєї хати до вул. Чарнецького, на якій містилася редакція «Літературно-наукового вісника», «Записок наукового товариства ім. Шевченка» та «Українсько-руської видавничої спілки». Там він здебільшого проводив цілий день, редагуючи і коригуючи рукописи, беручи участь у засіданнях. Часто дорогою заходив у бібліотеку «Оссолінеум» або Народного дому. Близько 2-ї години Франко повертався додому на обід. Післяобіднього відпочинку письменник не визнавав. Писав він здебільшого до 4-5-ї години, тоді знову повторював свій шлях або йшов чи по вулиці Баторія, чи по Академічній (тепер проспект Шевченка).
Така працездатність навіть породила літературну бувальщину «За бар’єром — бар’єр»:
Іван Франко попросив фольклориста Володимира Гнатюка підготувати статтю і дав йому тиждень строку.
— Я не можу цього написати за тиждень,— сказав Володимир Михайлович. — Вам легко, бо ви таку статтю напишете за один день.
— Зовсім не легко,— заперечив Франко,— бо якщо напишу її
за день, то зразу ж мушу починати щось нове.
* * *
— Як ви думаєте, чи талановитій людині, генієві потрібна така шалена напруга, така працьовитість?
2. Повідомлення
І. Франко і музика, фольклористика
Музикальність Івана Франка, глибоке знання природи пісні як синтетичного жанру слова і музики позначилося на його численних поезіях. Вже самі назви віршів — «Народна пісня», «Пісня і праця», «Чим пісня жива», «Пісня будучини» та багато інших — вказують на наявність у творах поета пісенної образності.
Відомий український фольклорист Ф. Колесса в статті «Народнопісенна ритміка в поезіях Франка» переконливо доводить, що частина віршів була задумана поетом як пісні, що написані вони на зразок (у тому числі й на мелодію) народних пісень (наприклад, «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червона калино, чого в лузі гнешся», «Ой ти, дубочку кучерявий»). Використовуючи пісенну форму свого вірша «Розвивайся ти, високий дубе», I. Франко бажав, щоб ця його поезія, співана під енергійну маршову мелодію, поширилася в масах і набула значення народного гімну.
Отже, використані письменником пісенно-ритмічні форми передбачають певну мелодію, яка стає супутницею вірша, що підсилює емоційне сприйняття.
Ще в 1898 році відомий композитор С. Людкевич написав музику до «Вічного революціонера». Дякуючи С. Людкевичу, Іван Франко сказав:
«Спасибі, пане-товаришу, за ваш сюрприз. Але я волів би, щоб у вашому «Революціонерові» теж у середній частині був марш, а не коляда!»
Цей вислів письменника переконливо свідчить, що музична інтерпретація значною мірою була закладена в ритмо-інтонаційній основі самого вірша.
Фахівці вважають: епохальне значення як для української поезії, так і для музики має «полум’яний» гімн «Вічний революціонер», геніально інтерпретований М. Лисенком. Не викликає сумніву припущення, що «музичний підтекст», закладений поетом у самому вірші, М. Лисенко талановито відтворив у музиці. Героїко-піднесене звучання, конкретність політичних закликів, маршовий ритм демонструють органічну єдність всіх музично-поетичних компонентів. Цей гімн і став зразком органічного взаємопроникнення слова і музики.
3. Складання таблиці.
Жанрова й тематична різноманітність творів І. Франка
| Жанри | Твори |
| Епос | «Перехресні стежки», «Борислав сміється», «Захар Беркут», оповідання та ін. |
| Лірика | Збірки «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «З днів журби», «Semper tiro» та ін. |
| Ліро-епічні твори | «Мойсей», «Іван Вишенський», «Лис Микита» та ін. |
| Драма | «Украдене щастя» |
| Теми | Твори |
| Історична | «Захар Беркут» |
| Робітнича | «Борислав сміється» та ін. |
| Детективна | «Перехресні стежки», «Злочин з кількома невідомими» |
| Селянська | «Ліси і пасовиська», «Добрий зарібок» та ін. |
| Шкільна | «Грицева шкільна наука», «Отець гуморист», «Олівець» та ін. |
| Казкова | «Фарбований Лис», «Лис Микита» |
| Кохання | Збірка «Зів’яле листя» та ін. |
| Мистецтва | «Сікстинська мадонна», «Декадент» та ін. |
| Філософська, громадянська | «Мойсей», «Гімн» та ін. |
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Тестові завдання.
1) Прочитайте висловлювання А. Кримського про Франка. Оберіть рядок з відповідними за змістом словом. Прокоментуйте цю фразу А. Кримського.
«Подібно до легендарного Данко, розірвавши свої груди, він дістав вогнене серце і освітив ним шлях до . свого народу».
А освіти;
Б покращення;
В визволення;
Г трагедії.
2) Оберіть відповідні за змістом слова, пропущені у висловлюванні М. Рильського.
«Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття … України і …».
А нещастя … краху;
Б щастя … людськості;
В слави … літератури;
Г провалу … світу.
VII. Домашнє завдання
Вивчити біографію І. Франка, знайти цікаві факти й подробиці.
І. Франко — письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності митця, її вплив на розвиток української та світової культури, пробудження національної свідомості, українська література
Повернутися на сторінку Українська література