Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські тощо). «Ой на горі та женці жнуть», українська література

Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські тощо). «Ой на горі та женці жнуть», українська література

Перебіг заняття Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські тощо). «Ой на горі та женці жнуть», українська література

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Словникова робота

  • Поясніть значення слів «соціум», «суспільство», «побут». Зробіть висновок, про що йдеться в соціально-побутових піснях.

2. Заповнення таблиці «Різновиди суспільно-побутових пісень» у процесі прослуховування навчальної лекції.

Під час лекції вчитель демонструє картини й прохає учнів поділитися своїми враженнями від побаченого

Суспільно-побутові пісні — це
Назва жанруВиконавціТематикаНазви пісень
Кріпацькі
Бурлацькі
Чумацькі
Козацькі
Заробітчанські
Солдатські

Соціально-побутові пісні є неоднорідними за жанровими ознаками, тематикою, функціями. Однак їх єднає те, що вони відображають настрої народу, спричинені різними аспектами життя суспільства. Провідними жанрами соціально-побутових піснь є козацькі, бурлацькі, наймитські, солтдатські, рекрутські, чумацькі, заробітчанські пісні.

Кріпацькі пісні співали переважно кріпаки — люди, прикріплені до земельної ділянки, без права власності на неї, результати праці цих людей собі забирав поміщик. У кріпацьких піснях ідеться про тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності, безправ’я людини. У таких піснях можна простежити наростання бунтівних настроїв: від скарг і прокльонів до прямих закликів до боротьби. «Бодай пану в дворі страшно», «На панщину ходжу, ходжу», «В недільку рано» — яскраві зразки кріпацьких пісень.

Бурлаками називали селян, які втікали від закріпачення й намагалися хоч десь здобути тимчасовий заробіток. Бурлаки — це люди без постійної роботи та заробітку. Вони терпіли поневіряння, голод, тяжку працю, однак були вільними, їх вабила свобода. У бурлацьких піснях багато нарікань на соціальну несправедливість, тут наявний настрій туги за батьківщиною, образ смерті на чужині. Бурлацькими є пісні «Забіліли сніги», «Віють вітри все буйнії».

Близькими за тематикою до бурлацьких є заробітчанські та наймитські пісні. У них ідеться про долю наймита — людини, що була вільною, жила в рідному краї, однак змушена була тяжко працювати за мізерну платню. Заробітчани мали більш-менш постійне місце роботи й заробіток. На відміну від наймитів, заробітчани — це селяни-емігранти здебільшого із західних регіонів України (Буковини, Галичини, Поділля, Закарпаття), які не могли прогодувати власну родину й змушені були подаватися закордон, хоча й там не знаходили полегшення. «Америка, Америка, яка ж ти недобра», «Бувайте здорові, соснові пороги», «А там край дороги» — перелік заробітчанських та наймитських пісень.

Чумацькі пісні розповідають про долю людей, які торгували рибою та сіллю, привезеною на волах із Дону та берегів Чорного моря. До основних мотивів чумацьких пісень належать такі: довгий шлях, небезпека нападу з боку татар чи турків, хвороби, смерть на чужині. Указано також причини, які змушують вдаватися до чумакування: «От тим же я чумакую, Що мені лучче жити: На панщину не ходити, Подушного не платити…». Нерідко надії на краще не справджувались, і чумак повертався додому без солі, без грошей. До чумацьких належать такі пісні: «Чумаче, чумаче, чого зажурився», «Ой чумаче, чумаче».

Солдатські пісні переповнені невимовною тугою та жалем за змарнованим життя. Так відбувається через те, що молодого чоловіка або парубка насильно везуть до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати, що раніше служити треба було 25 років. У солдатських піснях часто забирають єдиного сина в матері-вдови або коханого від дівчини. Про це йдеться в піснях «Наїхала старшина», «А в неділю рано, рано-ранесенько.».

Козацькі пісні найтісніше пов’язані з історією нашої країни. Народ у цих піснях оспівує героїзм захисників рідної землі, готовність цих мужніх людей віддати своє життя заради незалежності. У козацьких піснях переважно відтворено емоції героя, а не його вчинки (про вчинки йдеться в історичних піснях). Тужливий настрій самотнього козака, мотив прощання з коханою, із родиною — такими є важливі складові козацьких пісень. До козацьких належать пісні «Стоїть явір над водою», «Ой на горі та женці жнуть».

3. Прослуховування аудіозапису «Ой на горі та женці жнуть»

4. Виразне читання пісні «Ой на горі та женці жнуть»

Бесіда за змістом прочитаного

  • Пригадайте, хто такі Сагайдачний та Дорошенко.
  • До якого жанру соціально-побутових пісень належить «Ой на горі та женці жнуть»? Свою думку доведіть.
  • Чому Сагайдачного названо необачним?
  • Хто такий хорунжий?

Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, бурлацькі, заробітчанські тощо). «Ой на горі та женці жнуть», українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *