Ю. Яновський. Новели «Дитинство», «Шаланда в морі» з роману «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті. Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку, українська література
Хід заняття Ю. Яновський. Новели «Дитинство», «Шаланда в морі» з роману «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті. Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку, українська література
I. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово
Рід, родина. Батько й син. Дід та онук. Одвічне коло життя. Старше покоління намагається залишити наступному щось у спадок. У кого немає маєтків, земель, грошей — можна природну допитливість і життєвий досвід, веселу вдачу, працьовитість, витривалість, силу почуттів. Погодьтеся, що це теж немало. Про зворушливі новели Ю. Яновського «Дитинство» й «Шаланда в морі», які підносять ідею нетлінної вартості національних основ буття, ми й будемо говорити сьогодні на уроці.
II. Актуалізація опорних знань
Проблемне завдання.
Прочитайте рядки з новели Ю. Яновського «Подвійне коло» і скажіть, яка ідея за принципом «від зворотного» випливає з них.
«Лютували шаблі, і коні бігали без вершників. …Дехто простягав руки — і йому рубали руки, підіймав до неба вкрите пилом і потом обличчя — і йому рубали шаблею обличчя, падав до землі і їв землю, захлинаючись передсмертною тугою,— і його рубали по чім попало і топтали конем. .Висвистували шаблі, хряскотіли кістки.»
Орієнтовна відповідь
Відворотність, огидність, нелюдськість і жорстокість війни.
Бесіда.
— У чому полягає умовність зображення в новелі «Подвійне коло»? (Брати зійшлися в одному бою — насправді це протистояння політичних сил у тогочасній Україні взагалі.)
— Поясніть символіку назви твору.
— У чому особливості художнього часу й простору в новелі?
III. Формування вмінь та навичок
Складання «сюжетного ланцюжка» новели Ю. Яновського «Дитинство».
Данилка (Данила Чабана, майбутнього комісара, а потім письменника) виховував степ, красу якого він розумів усім своїм малим серцем.— Хлопчик знав усе їстівне зілля, яке можна знайти в степу, і те отруйне, що не можна було їсти.— Його прадід Данило знав усі степові таємниці, безліч прикмет, шанував старовинні народні звичаї (коли свистів бабак — починалася весна, на Сорок Святих мати пекла жайворонків, і діти бігали з ними по селу, закликаючи весну).— Одного дня Данило пішов із прадідом у степ далеко, аж до моря.— Раптом прадід упав і більше не підвівся, передавши естафету життя малому правнукові.
Евристична бесіда.
— Що вам найбільше сподобалося в новелі, здалося зворушливим, а що — смішним?
— Що викликало смуток, співчуття, що здивувало?
— Про які народні звичаї та прикмети ви дізналися? Котрі з них підтримуються та відроджуються тепер?
— Якими талантами володіли батько й мати Данилка? (Мати добре розмальовувала печі, батько — співав.)
Завдання пошуково-дослідницького та творчого характеру.
1. Схарактеризуйте за новелою узагальнений образ степовиків.
2. Прочитайте уривок із новели «Дитинство» й визначте, за допомогою яких художніх засобів замальовується в ньому пейзаж.
«І ось Данило з прадідом Данилом вийшли з села, попростували в степ, просто на південь, перед ними розступилася голуба далина, виросли на південному обрії над далеким морем прекучеряві хмарки, мов край світній вишневий розквітлий сад».
Переказ новели Ю. Яновського «Шаланда в морі», складання «сюжетного ланцюжка».
Був січень чи лютий місяць, вітер дмухав із берега, море замерзло на сотню метрів, а далі піднімалися хвилі, насувався шторм.— На березі стояла стара Половчиха, очікуючи чоловіка.— Жінка подумки благала вітер, щоб той відігнав негоду.— У морі з’явилася шаланда.— З усіх сил ті, що були в човні, добирались до берега.— Збіглися люди, але нічим не могли допомогти.— Раптом зламалося весло і човен перекинуло.— На поверхні моря з’явилася лише одна голова.— Рибалки кинулися на допомогу.— На берег вибрався тільки чужий чоловік.— Чубенко сказав, що Мусій визволив його із французької плавучої тюрми, а сам не виплив, загинув.— Усі розійшлися, тільки Половчиха залишилася стояти на березі.— Її душа скам’яніла.— Почала пригадувати щасливі молоді роки, коли вони з чоловіком побралися, коли народилися сини (тільки тепер вона не знає про їхню долю).— Раптом старій здалося, що шаланда наблизилася до берега.— Половчиха вирішила врятувати громадянське добро.— Спустившись до моря й зайшовши у воду, побачила чоловіка.— Мусій розповів, що хотів урятувати човна, тому й сховався, щоб Чубенко плив сам.— Витягли шаланду й упевнено та дружно пішли додому, як ходили все життя.
Обмін враженнями щодо прочитаного.
— Наскільки правдивою вам здалася ця історія?
— Де в новелі ідеологія, а де — піднесення загальнолюдських цінностей?
— Поясніть феномен: Половчиха «була доброго рибальського роду, доброї степової крові, її взяв за себе Мусій Половець — дофінів-ський рибалка, непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову», незважаючи на те, що в Очакові, де проходило її дівування, до неї сваталося багато заможних хазяїв, що мали власні шаланди, яхти, баркаси, моторки.
— Як характеризують Половчиху такі рядки: «Половчиха тримала хату в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, наче скеля в штормі».
Проблемні завдання.
1. Визначте риси романтизму в новелах роману Ю. Яновського «Вершники».
Орієнтовна відповідь
Незвичайні характери в незвичайних обставинах; використання фольклору, перебування героїв у гармонії з природою; поєднання національного із соціальним, історичні мотиви — повстання у селі Турбаях; характери сильні, яскраві, піднесені; умовні форми, поєднання буденного і незвичайного — важка праця рибалок і піднесене, вірне почуття кохання; новий жанр — роман у новелах та ін.
2. Знайдіть у романі епізоди й художні деталі, що втілюють національні атрибути.
Орієнтовна відповідь
«Малий чабанець (що може вивчитись на чабанчука й вийти на чабаненка, і, нарешті, заступити батька-чабана)»; народні звичаї та прикмети з новели «Дитинство»; тужіння-закликання Половчихи з новели «Шаланда в морі», що нагадує народну пісню: «Ой пішов ти в море, Мусієчку,— голосила вона мовчки,— та й слід твій солона вода змила. Та коли б я знала та добачала, я б той слідок долонями пригортала та до берега тебе покликала. Ой подми, вітре трамонтане, оджени в море негоду та оджени й тумани, а я стоятиму тут самотня до краю, і хоч би з мене дерево стало, то я б усіма вітами над морем махала й листям би шуміла».
IV. Закріплення знань, умінь та навичок
Міні-диспут.
— Чим небезпечна втрата людьми, народом своїх коренів, родинних зв’язків?
VI. Домашнє завдання
Знати зміст новел, вміти їх аналізувати, характеризувати героїв, індивідуальний стиль письменника.
Ю. Яновський. Новели «Дитинство», «Шаланда в морі» з роману «Вершники». Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті. Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку, українська література
Повернутися на сторінку Українська література