Твір-опис тварини за власними спостереженнями в художньому стилі, Українська мова

Твір-опис тварини за власними спостереженнями в художньому стилі, Українська мова

Хід заняття Твір-опис тварини за власними спостереженнями в художньому стилі, Українська мова

І. Актуалізація опорних знань
• Які ви знаєте типи мовлення?
• Про що говориться в описі? (Про ознаки предмета, особи)
• З якою метою використовують опис? (Для зображення природи, місцевості, інтер’єру, для характеристики предмета, тварини, відтворення зовнішності, портрета людини)
• Які основні частини висловлювання? (Загальне враження, окремі ознаки, деталі)
• Які мовні стилі ви знаєте?
• Назвіть характерні ознаки художнього стилю.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Читання тексту

ЗЕБРА
— Мамо, ми бачили незвичайну тварину. Не знаємо, як вона називається,— збуджено розповідали Петрик і Дмитрик, повернувшись із цирку.
— Опишіть мені її.
— У неї чотири ноги і хвіст, приємна мордочка з розумними очицями й великі вуха,— поспішив Дмитрик.
— Це не сарна?
— Та сарну я впізнаю. Вона трохи більша і…
— Зачекай, я опишу,— перебив Дмитрика Петрик.— Схожа на коня, але значно нижча і менша. Величиною з віслюка. Тільки не має таких довгих вух і смугаста. Смуги в неї темні, майже чорні, та сірувато-білі. Лягають вони поперечно по тілу, від спини до живота. На стегнах тягнуться почасти косо. Грива в неї коротенька.

• Ви впізнали тварину?
• Розгляньте зебру на малюнку. Чиєму описові відповідає малюнок?
• Чий опис кращий і чому?

2. Пояснення
Дмитрик навів подробиці, властиві багатьом чотириногим тваринам. Його опис поверховий. Деякі відомості — тільки відображення особистих вражень спостерігача (приємна мордочка) або несталих, змінних ознак чи відчуттів тварини (розумні очі).
Петрик навів істотну ознаку, за якою зебра відрізняється від схожих тварин,— смугаста. Такі ознаки називаються характерними.
Щоб скласти гарний опис, треба уважно подивитися і точно підмітити важливі й характерні ознаки.
Тварину краще описувати в тому порядку, як ми її сприймаємо в цілому. Щонайперше ми бачимо форму, величину, колір, а потім переходимо до деталей. Їх теж описують у певній послідовності, яка залежить від важливості тієї чи іншої деталі.
Не слід наводити всі подробиці. Потрібно зазначити найважливіші, якими тварина різниться від інших. Добре порівнювати, зіставляти невідоме з відомим.
Опис тварини потребує використання певної лексики: порода, масть (колір шерсті тварин: коні гнідої, а не коричневої масті, вороної, а не чорної масті), тулуб (не тіло), морда (а не лице чи обличчя), шерсть (а не волосся), грива (в коня), дзьоб (а не ніс у птаха), кігті (а не нігті) та ін.

3. Вправи на закріплення

Вправа 1
Прочитайте кілька описів. Відшукайте ознаки, характерні для кожної живої істоти. Які мовні засоби використано для їх змалювання?
• Цуцик — наш загальний улюбленчик на ймення Букет. Бурої якоїсь масті, рудий, наче трохи підсмалений, з хвостиком, бадьоро закрученим догори, він крутиться біля ніг, лащиться, усміхається своєю собачою усмішкою (О. Гончар).
• На груші сидить зозуля. Спершу Миколка вагався, чи то справді зозуля… Горло у пташки та груди — сірі. На темно-бурих крилах видніють білі плями. На білому череві поперечні смуги. Ні, таки зозуля (Є. Гуцало).
• У чаплі чорні смуги обіч голови, і її смішний чуб на потилиці теж чорний. Довга чаплина шия біліє. Чистісінька, бо, мабуть, старанно вимита. Чапля мовби вгрузла, піддерши одну ногу, й так чудно бачити її на тоненькій другій, од якої падає на воду хистка тінь (Є. Гуцало).
• Красива рибка краснопірка! Спинка в неї брунатнувато-зелена. На боках золотиста луска. По краях луски брунатна облямівка. Очі оранжеві. Губи жовті. А назву свою рибка дістала за червоне «оперення», тобто за забарвлення плавників (За М. Осиповим).
• Ну й півень! Гребінь — розкішна корона, мов із червоного корала вирізьблена, очі — із щирого золота, шия поблискує жовтогарячим шовком, а хвіст!.. Колесо! Темно-зелене блискуче колесо виграє проти сонця всіма барвами райдуги. І носить свого хвоста півень гордовито. Що глянеш на нього і скажеш: ні, рівного йому немає на світі (Л. Письменна)

Вправа 2
Впишіть назви ознак на місці пропусків.
У білки … тіло, вкрите … шерстю, і … хвіст. На … голівці — два вушка з … китичками. … очиці нагадують … намистинки. Хвіст і мордочка у звірка …, ніж усе тільце, а черевце — … .
(Довідка: видовжене, рудою пухнастою, пишний, маленькій, темними, маленькі чорні, блискучі, темніші, світліше.)

Вправа 3
Вашому товаришеві на день народження подарували акваріум. У ньому ви побачили рибку, яка вразила й здивувала. Вдома ви розповіли про неї батькові й попросили купити таку саму. Опишіть усно рибку. Скористайтеся опорними словами: хвіст, очі, черевце, луска, плавники; золотисті, ніжні, оранжево-червоні, прозорі, блискучі.

Вправа 4
Складіть і запишіть розповідь за поданим початком, увівши в неї опис рибки. Доповніть його описом акваріума й своїми спостереженнями за тим, як вільно почувається в ньому рибка. Як ви гадаєте, що означає вираз почуватися, як риба у воді?

ЗОЛОТА РИБКА
Цими днями я спостерігав за рибкою. У своїй скляній кімнаті, то спливаючи за кормом, то плавниками збиваючи пісок, вона почувала себе. Як у синьому морі. Коли я стукав пальцями по склу, як навчив мене батько, рибка, виляючи хвостом, підпливала і часто роззявляла рота. Освітлена осіннім сонцем, вона здавалася мені живим золотом (За І. Діком).

Вправа 5
Прочитайте учнівський твір. Визначте тему й головну думку. З’ясуйте стиль тексту. Які типи мовлення в ньому поєднано?

АЙСТРА
Айстра — це гарна болонка. Вона невеличка, шерсть у неї сніжно-біла, завивається й звисає на боках і мордочці, як у справжньої модниці. Довгі вуха й куций хвостик зовсім губляться в розкішній шерсті.
Мордочка в болонки смішна: приплюснутий носик і великі темні виразні очі.
Лапки в Айстри коротенькі. Коли вона біжить, то дуже кумедно дріботить ними. Якщо Айстра бачить яскравий предмет, вона стає на задні лапки і, дивлячись на вас, просить його. Спробуйте лише не дати собачці того, що вона хоче! Відвернеться від вас і невдоволено загарчить, демонструючи свій характер.
Айстра любить купатися. Її не можна витягти з води. Болонка борсається і скавучить. Зате не любить причісуватися,— мабуть, це завдає їй болю.
Собачка залюбки йде гуляти. Варто показати їй ремінний поводок, як вона стрімголов біжить до дверей.

• Що саме і в якій послідовності описує автор?
• Які особливості тваринки відзначає?
• Яким чином автор уникає невиправданих повторів.

ІІІ. Домашнє завдання
Напишіть твір про вашу улюблену тварину на одну з тем: «мій улюбленець із світу тварин», «Акваріумні рибки», «На виставці собак». Готуючись до твору, врахуйте такі поради:
• Намагайтеся переконати майбутнього читача в тому, що тварина, про яку ви пишете, справді цікава, що ви її добре знаєте і вам дуже хотілося б, щоб інші її теж пізнали й полюбили.
• Уважно поспостерігайте за героєм свого майбутнього твору. Опишіть тварину в художньому стилі. Визначте головну думку й не відхиляйтеся від завдання — описуйте тварину в художньому стилі, а не розповідайте про її вдачу та витівки.