«Як умру, то поховайте…» (Тарас Шевченко) — твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, українська література
Перебіг заняття «Як умру, то поховайте…» (Тарас Шевченко) — твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, українська література
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
1. Навчальна лекція
Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.
У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині в поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, не легше й по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося вмирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся й ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:
Як умру, то поховайте Мене…
Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 3040-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.
Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі 1843-1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань Україною. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:
…вставайте, кайдани порвіте.
Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» у збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (лейпциг, 1859). В автографі вонане має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.
2. Прослуховування аудіозапису пісні
3. Виразне читання поезії «Заповіт»
Бесіда за змістом прочитаного
- Чому твір називають «Заповіт»? Навіщо люди складають заповіти?
- Над чим спонукає замислитися поезія Т. Г. Шевченка?
- У чому полягає відмінність між темою та ідеєю твору? Яка тема твору «Заповіт»? Яка його ідея?
- Поміркуйте, чому в такому пафосному вірші, як «Заповіт», немає знаків оклику.
- За яких умов написав Т. Г. Шевченко свій твір?
- Чи можна сказати, що ця поезія справді є заповітом митця для всіх без винятку українців? Свої міркування доведіть.
4. Робота з таблицею
| Художні засоби | Приклади з тексту |
| Метафори | |
| Персоніфікації | |
| Епітети | |
| Порівняння |
5. Розгадування кросворда
По вертикалі:
- Прізвище щирого приятеля Шевченка, лікаря, який урятував його від хвороби в листопаді-грудні 1845 року. (Козачковський)
- Автор музики до «Заповіту», яка стала найбільш популярною. (Гладкий)
- Місто, у якому Т. Шевченко створив «Заповіт». (Переяслав)
- Прізвище відомого композитора, який першим поклав «Заповіт» на музику. (Лисенко)
- Село, у якому Т. Шевченко перебував під час хвороби, працюючи в Археологічній комісії. (В’юнище)
- Місто, у якому похований Кобзар. (Канів)
- Інша назва Чернечої гори. (Тарасова)
По горизонталі:
- Твір Т. Шевченка («Заповіт»)
«Як умру, то поховайте…» (Тарас Шевченко) — твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу, українська література
Повернутися на сторінку Українська література