Урок № 14 Тема. І. Карпенко-Карий. «Мартин Боруля». Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу головного героя. Засоби комічного у творі, художня майстерність автора і значення творчості драматурга, українська література 10 клас

    Урок № 14 Тема. І. Карпенко-Карий. «Мартин Боруля». Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу головного героя. Засоби комічного у творі, художня майстерність автора і значення творчості драматурга, українська література 10 клас

    Мета: допомогти учням усвідомити значення цінностей, що їх утверджує письменник у творі, з’ясувати засоби творення комічного, визначити художню майстерність драматурга; розвивати творчі здібності, вміння характеризувати образи, аналізувати роль художніх засобів, висловлювати власні судження; прищеплювати прагнення до виховання в собі чесності, порядності, працелюбності, почуття гумору, поваги до рідної мови.

    Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

    Теорія літератури: трагікомедія, засоби творення комічного, художній образ, художні засоби.

    Хід уроку № 14 Тема. І. Карпенко-Карий. «Мартин Боруля». Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу головного героя. Засоби комічного у творі, художня майстерність автора і значення творчості драматурга, українська література 10 клас

    І. Мотивація навчальної діяльності школярів

    Вступне слово вчителя.

    Чому Мартин Боруля так прагнув стати дворянином? Бо вважав, що йому і його дітям буде краще жити, усі поважатимуть його, не наважаться називати «хлопом» і «бидлом». Чи мав він рацію? Адже дворянство на той час занепадало, бідніло, банкрутувало й, врешті-решт, зникало? І мав, і не мав. Якщо асоціювати дворянство з культурою, освітою, наукою, то так. Якщо асоціювати з умінням організувати власне життя, забезпечити його — то ні, без користування плодами чужої праці йому не вижити. Можна жити природним життям, кохати, займатися тим, до чого лежить душа, що любиш і вмієш, а можна все те принести в жертву задля своєї пихи, амбіцій, фальшивої значущості, заснованій не на особистих позитивних якостях, а на становій приналежності (хоч поганенький, але дворянин!).

    Над цими та багатьма іншими проблемами ми поміркуємо на сьогоднішньому уроці.

    ІІ. Оголошення теми й мети уроку

    ІІІ. Систематизація та узагальнення вивченого

    1. Літературний диктант.

    1) На кого Боруля образився й збирався подати апеляцію? (На Красовського, шляхтича.)

    2) Чому радів повірений Трандалєв? (Що може без клопоту мати гроші за повіренство, служити двом протилежним сторонам.)

    3) Як Боруля звелів Марисі називати його з матір’ю? (Папінь-ка, мамінька.)

    4) Хто такий Микола? (Коханий Марисі.)

    5) Ким і де служив Степан? (Канцеляристом у земському суді.)

    6) Хто кому говорив: «Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам’ять. Трись, трись меж людьми, і з тебе будуть люди!» (Боруля синові Степану.)

    7) Чому Боруля відмовив сватам від Миколи? (Бо Микола дочці не пара, простий селянин.)

    8) Що трапилося з Омельком у місті? (Обікрали.)

    9) Чим Марися нагадує Наталку Полтавку? (Не хоче заміж без любові.)

    10) Через що посварилися Боруля і його дружина Палажка? (Через майбутніх кумів.)

    11) Чому Націєвський хотів одружитися з Марисею, а потім утік? (Хотів багатого посагу; подумав, що Марися вже чекає дитину.)

    12) Хто і з якого приводу сказав: «Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала!» (Боруля, спаливши папери про дворянство.)

    2. Взаємоперевірка літературного диктанту.

    (Здійснюється в парах під керівництвом учителя; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)

    3. Слово вчителя.

    Один із методистів, дослідників літератури, Н. Думанський склав «формулу» життєпису комедійного героя. Спробуємо й ми за цією формулою схарактеризувати образ Мартина Борулі, героя однойменного твору І. Карпенка-Карого, враховуючи поки що лише комедійний бік його характеру.

    4. Дослідження-спостереження.

    Фази Цитати
    «Докомедійна» фаза; свідчення про те, яким герой був ранішеГервасій говорить про Борулю: «Я тебе, Мартине, не пізнаю. був чоловік, як і всі люди, тепер же…». І Омелько засвідчує: «…Поки був чоловік, і не вередував, а як…» Мартин Боруля раніше «був чоловік, як і всі люди», тобто був не таким, яким бачимо його в комедії
    Фаза фантазії, або ідея-фікс (в один прекрасний день героя комедії «осіняє» незвичайна ідея). Це ж і мета, але нереальна, помилкова, нездійсненнаФантазія Мартина Борулі в тому, що він «уродзоний шляхтич, записаний во 2-ю часть дворянської родової книги». Але цей факт якось затерся, загубився, то його треба поновити, довести, підтвердити. Тому Боруля і став на «таку лінію». Він навіть знайшов (купив?) 12 свідків, які підтвердили, «що весь рід Боруль завше вів род жизні, свойственний дворянам.»
    Фаза зустрічі Боруля зустрічається з Красовським, у якого орендує землю і якому платить «чинш». Той називає його «бидлом», «хлопом», ображає. Герой не може відповісти «на рівних, бо дійсно належить до нижчого від дворянства селянського стану»
    Фаза досягнення мети. Пізнання і діянняПроцес досягнення мети героєм — це його взаємодія з навколишнім, з обставинами. Він завжди є інтенсивним, поверховим і помилковим. Герой часто одержує звістку або дуже хоче одержати. Мартин Боруля наказує Омелькові: «Звістку, звістку, звістку щоб подав вперед — гость важний приїде!» Герой комедії часто здійснює пізнавальні дії, про все розпитує. Боруля питає про жениха для Марисі: «А він же сам має який чин чи так ще — канцелярист?» «Йому Марися уподобалась?» «А що то за штука ісхо-дяща?» Дуже цікавить його, коли «кофій» подають — чи «до борщу» чи «на ніч»? Звичайно, герой помиляється як у виборі мети і шляхів її досягнення, так і в пізнанні об’єкта. Ще Аристотель писав, що «смішне — це якась помилка». Герой комедії ні в що не вникає глибоко, він усе сприймає на віру. Самоорганізацією Боруля займається, щоб виглядати якнайкраще для інших або щоб взагалі утвердитись у новому способі життя, коли це було його метою. Мартин Боруля намагається змінити стиль свого життя: Марусю змушує сісти за п’яльця («панське» заняття), від дітей вимагає звертатися до себе та дружини «папінька», «мамінька», від наймитів — величати сина паничем, а себе — паном, «заводить» чай і «кофій», намагається «дочку пристроїть за благородного чоловіка», бо він тепер «на такій лінії»
    Фаза торжестваДля комедійного героя дуже характерними є дії-реакції, зокрема вираження радості, торжества. Будь-яка зміна ситуації, досягнення аби чогось незначного, але бажаного дуже тішить героя, і він відразу ж виражає свою радість Мартин. Він. Жених!.. (До дверей) Душко! Палазю! Приїхав! Жених приїхав! Одягайтесь мерщій! А Господи, аж серце забилось! Прийнять треба на славу.
    Фаза прозріння. Фаза самобичуванняПрозріння героя настає раптово і несподівано. Впевненість у тому, що мета досягнута, була помилковою. Радість змінюється відчаєм (або навпаки). Герой розуміє свою помилку, як розуміє й те, що у всьому винен сам. «Я вже й сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беру-ля… Жаль живий бере за серце.» «Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала»

     

    5. Проблемне запитання до учнів.

    — У чому трагедійність образу Мартина Борулі? (Дійсно існували «нижчі» й «вищі» стани в суспільстві; одні люди вивищувалися над іншими, не маючи ніяких особистих заслуг; Боруля зазнав приниження, прагнув зберегти свою гідність і забезпечити гідне життя дітям відповідно до власних уявлень, які виявилися хибними, бо йшли «проти природи» й проти волі його ж дітей, навіть морально калічили їх, як, наприклад, Степана.)

    6. Робота в групах.

    • Складіть характеристики образів Марисі, Степана, Миколи, Омелька, чиновника Трандалєва, підтвердивши свої думки цитатами з тексту.

    7. Пошуково-дослідницьке завдання.

    • Визначте засоби комічного в п’єсі.

    (Комічні характери, ситуації, мова персонажів, фразеологізми «личить, як корові сідло», «муха вкусила» та ін.; гра слів: «А мій був підкоморій! Мартин. Твій під коморою тільки сидів, то інша жеч.» і т. ін.)

    8. Творче завдання.

    • Опишіть ситуацію з нинішнього часу, яка б нагадувала історію Мартина Борулі.

    (Наприклад, неосвічена, але багата людина вдає із себе знавця мистецтва й скуповує картини, книги «для моди» і т. ін.)

    9. Конкурс інсценівок.

    (Учні показують інсценівки, підготовлені за твором.)

    ІV. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон».

    • Продовжіть речення.

    «Найцікавішим мені здалося те, що …»

    «Я думаю, що справа не в тому, до якого соціального стану належиш, а в тому …»

    «Трагікомедія «Мартин Боруля» для мене — …»

    V. Домашнє завдання

    Вміти характеризувати образи п’єси, художню майстерність автора; скласти тези до теми «Значення творчості І. Карпенка-Карого». Підготуватися до бесіди з позакласного читання: прочитати п’єсу І. Карпенка-Карого «Хазяїн».

    Індивідуальне завдання. Підготувати інсценівки (або монологи) «скупих» — персонажів світової літератури; вміти характеризувати героїв.

     

    Урок № 14 Тема. І. Карпенко-Карий. «Мартин Боруля». Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу головного героя. Засоби комічного у творі, художня майстерність автора і значення творчості драматурга, українська література 10 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти української літератури. 10 клас

    цитати до образу мартина борулі

    образ мартина борулі

    Комментарии закрыты.