І. КАРПЕНКО-КАРИЙ. ТРАГІКОМЕДІЯ «МАРТИН БОРУЛЯ» І ЇЇ БІЛЬШ НІЖ 100-РІЧНЕ ЖИТТЯ НА СЦЕНІ. ДВОРЯНСТВО ЯК МІФ ПРО КРАЩЕ ЖИТТЯ, УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Мартин Боруля» і її більш ніж 100-річне життя на сцені. Дворянство як міф про краще життя, українська література

Хід заняття І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Мартин Боруля» і її більш ніж 100-річне життя на сцені. Дворянство як міф про краще життя, українська література

I. Мотивація навчальної діяльності

Відомий літературознавець С. Єфремов писав про І. Карпенка-Карого, що той «дав початки серйозної комедії, цінної і з громадського, і з художнього погляду, як галерея типів, як образ справжнього, не підсолодженого життя, перетвореного глибоким і дужим талантом». Один із таких типів — Мартин Боруля, герой однойменної п’єси. Боруля прагне утвердити свою людську гідність, забезпечити гідне майбутнє своїм дітям. Який спосіб він для цього обирає і що з того виходить — про це поговоримо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Робота в парах.

(Учні розповідають одне одному біографію І. Карпенка-Карого, роблять уточнення, доповнення.)

2. Евристична бесіда.

— Що Іванові Тобілевичу дала його батьківська сім’я?

— Про що свідчить обраний І. Тобілевичем літературний псевдонім, псевдоніми його братів?

— Яким ви уявляєте собі І. Карпенка-Карого як громадянина, людину, сім’янина?

— Які висновки можна зробити з того, що драматичні твори І. Карпенка-Карого вирізняються тематичною та жанровою різноманітністю?

3. Літературна гра.

«Хто останній назве професії І. Карпенка-Карого». (Писар, канцелярист, столоначальник, актор, драматург, коваль, палітурник, режисер-постановник і т. ін.)

IV. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя.

У мемуарній літературі зазначено, що сюжетною канвою для п’єси І. Карпенка-Карого послужила історія про домагання дворянських прав, яку пережив батько письменника — Карпо Адамович Тобілевич. Він теж довго товкся по судах, доводячи своє дворянське походження. Відшукав старі пожовклі папери, герб роду, дістав грамоту за підписом дванадцяти дворян, які твердили, що той вів «род жизни, свойственный дворянам», але… в останню мить у дворянстві відмовили. В частині родових паперів стояло не Тобілевич, а Тобелевич (у комедії Боруля — Беруля). В образі персонажа — молодого канцеляриста Степана Борулі — помітні деякі автобіографічні риси. Однак конкретні життєві факти, власні спостереження й переживання Карпенко-Карий творчо узагальнив, показавши низку типових характерів і ситуацій, освітлених єдиною ідеєю.

Подібний мотив простежується в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

2. Повідомлення про твір Мольєра «Міщанин-шляхтич».

3. Обмін враженнями щодо п’єси «Мартин Боруля», зачитування епізодів.

4. Переказ, складання «сюжетного ланцюжка» твору.

5. Евристична бесіда.

— Навіщо Мартину Борулі потрібне було дворянство, адже він чесний трудівник, заможна людина?

— Як ви думаєте, чи додало б дворянство щастя Мартину Бо-рулі та його родині?

— Хто з другорядних героїв твору вам запам’ятався найбільше?

— Чому твір «Мартин Боруля» називають трагікомедією?

VІ. Домашнє завдання

Повторити зміст п’єси «Мартин Боруля», вміти характеризувати героїв, зробити відповідні виписки.

Індивідуальне завдання. Підготувати інсценівки за твором (можна на конкурс).