Історично-мемуарна проза. Козацькі літописи. «Історія русів», українська література
Хід заняття Історично-мемуарна проза. Козацькі літописи. «Історія русів», українська література
І. Мотивація навчальної діяльності
Козаччина, Хмельниччина… Чи не найгероїчніша, найслав-ніша доба в історії українського народу! До нас дійшли не лише документи цієї доби, а й літописи, які представляють події очима очевидців, оспівують козацькі подвиги, невдачі, думи та сподівання. Дивом зберігся й анонімний твір «Історія русів», який називають «вічною книгою незалежності українського народу». Думаю, що на сьогоднішньому уроці козацькі часи стануть для вас ближчими й зрозумілішими завдяки художнім свідченням давніх письменників — Самовидця, Грабянки і Величка.
ІІ. Оголошення теми й мети
«Хвилинка мудрості».
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Розповідь про добу ренесансу та бароко.
(Учні розповідають за планом «ланцюжком».)
2. Характеристика письменника-полеміста І. Вишенського та його творів.
3. Повідомлення
(Учні розповідають про самостійно знайдені цікаві факти щодо української літератури цього періоду, історичні обставини.)
4. Складання «асоціативного куща».
• Складіть «асоціативний кущ» із ключовим словом «бароко» (риси, особистості).
Б — барвистість, багатоманітність стилів
А — авантюрність
Р — релігійність, рухливість
О — образність мови
К — культ «сильної та вищої людини» для служби Богу
О — оригінальність форми
ІV. Cприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Козацька доба в історії України та Європи до цього часу дивує не лише вчених-дослідників, а й усіх, хто про неї знає. Саме в цей період закладалися основи демократичного ладу. З козаками намагалися подружитися королі й царі, вони наймали їх у свої війська, для виконання особливих доручень. Є версія, за якою прототипами трьох мушкетерів були саме запоріжці. Тим паче нам буде цікаво доторкнутися до власної творчості козацьких письменників-самовидців. До речі, іноземні мандрівники залишили спогади, описи України, в яких дивувалися, що в нашому краї так багато грамотних людей, навіть серед жінок і дітей, а козаки знали аж по кілька мов.
2. Самостійне (або колективне) складання таблиці.
Відомості про козацькі літописи
Характеристика твору | «Літопис самовидця» | «Літопис Григорія Грабянки» | «Літопис самійла Величка» |
Часові межі літопису | Вступ до події 1648 р. Докладно про 1648-1702 рр. Стислий огляд 1703-1784 рр. 1663 р. — опис Чорної ради під Ніжином | Історія козацтва з часу його виникнення до 1709 р. | 1648-1700рр. (4 томи) |
Автор | Анонім серед імовірних — релігійний діяч Роман Ракушка-Романовський | Гадяцький полковник (м. Гадяч Полтавської обл.) (рік народження невідомий — 1738) | Закінчив Києво-Могилянську академію, знав 6 мов, людина енциклопедичних знань |
Теми | Ніжинська Чорна рада | Життя, перемоги Б. Хмельницького | Гетьмансько-старшинські усобиці; наслідки набігів татар та інших ворогів; Б. Хмельницький; І. Сірко |
Мотиви, ідеї | Гостра критика розбрату серед козаків | Уславлення гетьмана Б. Хмельницького | Україну треба рятувати |
Художні особливості, будова | Емоційний виклад | Наведення текстів документів, актів, договорів із включенням віршів, панегіриків | Деяка ідеалізація постаті Б. Хмельницького |
3. Виразне читання уривків із літописів.
4. Словникова робота за питаннями учнів, обмін враженнями щодо прочитаного.
5. Слово вчителя.
«Хто читав цю «Історію», той на все життя залишиться під впливом блискучого, вібруючого стилю автора «Історії», такого чужого травоїдно-народолюбному темпераментові нашого XIX віку; той не може не подивляти внутрішнього горіння, з яким писалася та, така «біблійна» книга; той, не може не поставитися з респектом до гарячо-пульсуючого патріотизму «Історії», органічного, беззастережного, самодовліючого, яким він був на Україні, заки злетіла на неї сарана «вселюдських ідеологій»»,— так писав про анонімний твір «Історію русів» Дмитро Донцов.
Відомо кілька списків «Історії русів». Систематизував їх і видав О. Бодянський, вчений родом із Полтавщини, професор Московського університету.
Вихід «Історії русів» з друку був закономірним та історично зумовленим — в епоху занепаду національної свідомості треба було нагадати українцям про їхні історичні корені, героїчні діяння, розповісти сучасникам, що їхні пращури-козаки прагнули звільнитися від «рабства і презренія», які тяжіють над поневоленим українським народом, і повернутися «во первую степень свобод» старої України; що вони боролися за те, аби «не бути рабами неключними і скотом несмисленним», яким, на думку автора «Історії русів», завжди є позбавлена своєї влади нація. Українці мали зупинити масовий відплив своєї інтелектуальної сили в чужу культуру. Як ніколи, ці ідеї дуже актуальні нині, у XXI столітті.
6. Виразне читання уривків з «історії русів».
7. Словникова робота за питаннями учнів, обмін враженнями щодо прочитаного.
8. Евристична бесіда.
— Про кого з видатних діячів ідеться у творі? (Б. Хмельницького та І. Мазепу.)
— Що є ідейним центром, кульмінацією твору? (Промова гетьмана Полуботка.)
— Що вам відомо про таємницю гетьмана Павла Полуботка? (Ніби він передав кілька бочок золота в англійський банк і заповідав багатство незалежній Україні, але код банківського рахунку загубився.)
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Складання кросворда.
• Складіть питання до кросворда, виходячи з матеріалів теми; ключове слово — прізвище центральної постатті козацьких літописів та «Історії русів».
VII. Домашнє завдання
Опрацювати тему, підготуватися до тематичної контрольної роботи.
Історично-мемуарна проза. Козацькі літописи. «Історія русів», українська література
Повернутися на сторінку Українська література