Вправляння у написанні замітки до газети, листів (коментованих або індивідуальних), українська мова
Хід заняття Вправляння у написанні замітки до газети, листів (коментованих або індивідуальних), українська мова
II. Перевірка домашнього завдання.
Вправа «Крісло автора».
Учні зачитують твори за опорними словами і власними спостереженнями.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
І. Складання асоціативного куща до слова газета.
2. Мозковий штурм.
- Навіщо людині газети?
3. Словникова робота.
Газета, часопис — періодичне, переважно щоденне (щоденник, тижневик, місячник, квартальний друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя.
Газета для людини, що вікно для хатини (українське прислів’я).
IV. Повідомлення теми і завдань
Сьогодні на уроці ми будемо вчитись писати замітку до газети.
1. Каліграфічна хвилинка.
Дд до oп пис допис
2. Словникова робота.
Дописом ще називають замітку до газети.
V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
1. Ознайомлення із заміткою до газети
- Прочитайте замітку до газети і з’ясуйте значення невідомих слів.
- Зверніть увагу! Замітка має заголовок, наприкінці вказаний її автор.
- Яку інформацію несе цей текст?
Проблемне запитання.
- Чи хотілось би вам побувати дописувачем до газети, а в майбутньому, можливо, й журналістом? Спробуйте це зараз.
2. Вправа «Проба пера»
Ця робота носить навчальний характер, але варто виконувати її на окремих аркушах паперу, які вчитель збере після уроку, творчо опрацює і як результат — видасть шкільну газету з окремими замітками учнів.
Пам’ятка написання замітки до газети
- Обери тему, добери влучний заголовок.
- Обдумай зміст замітки.
- Дотримуйся послідовного викладення думок (запиши послідовність подій спочатку на чернетці).
- Нову думку починай писати з абзацу.
- Уникай повторів, використовуй художні засоби.
- Не забувай вказати автора (підпиши замітку).
- Перевір написане.
3. Рубрика «Слово про слово».
Журналіст — літературний працівник газет, журналів, радіо чи телебачення.
Чернетка — чорновий, невідредагований текст, рукопис.
Дописувач (кореспондент) — співробітник газети, журналу, що надсилає статті чи повідомлення про що-небудь з місця подій.
4. Хвилинка спілкування на тему «Спілкування в інтернеті».
5. Колективне виконання вправи
а) Словникова робота з використанням таблиці «Словничок».
Прочитайте.
Вчора (учора)
- На які питання відповідають ці слова? (Коли?)
- Ми ще не вивчали частини мови, яка відповідає на питання коли?, отже, запишемо їх у четверту колонку таблиці.
б) Вправа «Пригадаймо».
Пригадайте схему будови листа.
Будова листа
Початок | звертання до того, кому адресований лист |
Основна частина | зміст листа (викладення інформації, подій) |
Кінцівка Дата, підпис | слова ввічливості (прощання, побажання) |
в) Вправа «Відверта розмова».
- Хто з вас уже писав листи? Кому вони були адресовані?
- Як ви надсилали свого листа?
- Чи всім можна надіслати електронного листа?
- Чи знаєте ви людей, які надсилають листи в конвертах?
- Якому листові від рідної дитини надає перевагу мама — звичайному чи електронному? А бабуся? Чому?
г) Самостійне складання листа з використанням чернетки
VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправа «Поміркуй і обери»
- Які асоціації викликає у вас ілюстрація?
- Чи знаєте ви правила користування комп’ютером для школярів?
- Чи ретельно їх виконуєте?
- У якій частині тексту використаєте запропоноване речення (завдання 2)?
2. Вправи дія самостійної роботи (робочий зошит).
VII. Підсумок
- Діти, сьогодні ми завершили вивчати велику тему «Текст». То що таке текст?
- Які найголовніші ознаки тексту?
- Які бувають тексти?
- З яких частин складається текст?
- Як уникнути у тексті одних і тих самих слів?
Діти, впродовж усієї теми «Текст» кожен урок рідної мови завершувався грою-казочкою «А що ж далі?». Сьогодні ця гра-казочка завершується. Отже, слухайте!
…Тільки-но вляглися хвилі, що їх розгойдав Кит, Вовк повитягав з моря обидві драбини і підійшов до Мавпочки.
— Дякую тобі. Мавпочко, — сказав він і простягнув їй перлину.
Мавпочка з радістю тричі підстрибнула, спробувала перлину на зуб, потерла лапкою між вушками, а тоді вискочила на пальму і зірвала для вовчиків дві найбільші в’язки бананів.
А коли сонце почало ховатися за край неба. Вовченятко з Вовком востаннє підійшли до моря.
— Море, прощай! — сумно мовило Вовченя і кинуло у воду копієчку. — Ми незабаром повернемось!
— До зустрічі, море! — пробасував Вовк і теж кинув монетку.
Адже якщо на прощання кинути в море монетку, то якогось дня ти обов’язково повернешся до нього знову. Навіть коли воно тобі тільки наснилося.
М. Луговик, І. Малкович. «Вовченятко, яке запливло далеко в море»
— Ось і казочці кінець, а хто слухав — молодець!
Ця книга народилась з казочки шестирічної дівчинки Марійки Луговик. Марійчин тато розповів казочку письменнику-видавцеві Івану Малковичу,який трішки дописав цю казочку, запропонував художникові зробити фантастичні ілюстрації — і вийшла така чудова книжечка.
- Діти, чи сподобалась вам казочка про пустотливе Вовченятко?
— А читала я вам цю історію, щоб ви зрозуміли, що навіть мала дитина може складати цікаві історії. А ви вже багато знаєте про текст, його будову, що таке діалог. І якщо відчуваєте в собі сили і маєте бажання, пробуйте писати казочки. А я точно знаю, що ніяка праця в ліс не йде, а винагороджує людину. Успіхів вам!
Вправляння у написанні замітки до газети, листів (коментованих або індивідуальних), українська мова
Повернутись на сторінку Українська мова