Ірина Жиленко. «Підкова», «Гном у буфеті». Роздуми про те, що може врятувати світ, українська література
Хід уроку Ірина Жиленко. «Підкова», «Гном у буфеті». Роздуми про те, що може врятувати світ, українська література
ІІ. Перевірка домашнього завдання
1. Виразне читання учнями поезії «Жар-птиця»
2. Вибіркове зачитування письмових творів.
ІІІ. Емоційне налаштування учнів на сприйняття теми
Метод «Мікрофон»
— Що таке символ?
— Які народні символи ви знаєте? Що вони символізують? (Наприклад, верба, калина, вишитий рушник тощо)
— Які державні символи ви знаєте? (прапор, герб, гімн, булава, Конституція України тощо)
— На вашу думку, що може символізувати щастя?
Перегляд презентації про символи щастя
ІV. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні на уроці ми продовжуємо знайомство з творчістю Ірини Жиленко і спробуємо визначити її символи щастя.
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу. Ідейно-художній аналіз поезії «Підкова»
1.1. Виразне читання вірша вчителем
1.2. Самостійне читання твору учнями
1.3. Метод «Візьми інтерв’ю» (починаючи з учителя, учні ланцюжком ставлять питання за змістом вірша)
Орієнтовні питання:
— У яку пору року відбуваються події?
— Якого кольору йшов сніг?
— Хто їхав на коні?
— Що загубив Дідусь Мороз?
— Якою була підкова?
— Що сталося з літаками?
— Що кричали літаки?
— Хто знайшов підкову?
— Що загадала дівчинка?
— Скільки роззяв зійшлося?
— Як роззяви реагували на золоту підкову?
— Що дівчинка вирішила зробити з підковою?
— Де живе Дідусь Мороз?
— Що сталося, коли підкову повернули Діду Морозу?
— Що зробили роззяви, коли розійшлися?
1.4. Робота на формуванням навичок виразного читання. Виразне читання поезії учнями
1.5. Складання паспорту твору(колективно)
Паспорт твору
1. Назва «Підкова»
2. Автор Ірина Жиленко
3. Тема: розповідь про дівчинку, яка знайшла підкову і прагнула, щоб за її допомогою здійснилися всі бажання і мрії.
4. Ідея: кожна дитина відчуває себе щасливою коли у новорічні свята здійснюються її мрії.
Ліричний герой дівчинка (фантазерка, мрійниця, відповідальна, порядна)
5. Ознаки віршованої мови:
5.1. Строфа — 6 строф
5.2. Рима — перехресне римування:
Була зима. Ішов зелений сніг.
За ним — рожевий. Потім — фіалковий.
І раптом протрюхикав на коні
Дідусь Мороз. І загубив підкову.
5.3. Художні засоби:
— епітети — зелений, ніжно-голубий, фіалковий сніг;
— метафори — сніг світився, кінь протрюхикав, «зійшлися і роззявили роти сімсот роззяв», підкова лежала серпиком, літаки крильцями дрижали;
— персоніфікація — розгубились в небі літаки, кричали: «Мама!»;
— порівняння — на місяць схожим серпикомпідкова лежала.
Фізкультхвилинка
2. Ідейно-художній аналіз поезії «Гном у буфеті»
2.1. Емоційне налаштування учнів на сприйняття твору
2.2. Виразне читання вірша вчителем
2.3. Словесне та з допомогою кольорової крейди, кольорових олівців малювання портрета гномика
2.4. Самостійне читання твору учнями
2.5. Бліц-опитування з вибірковим читанням
— Де живе гном?
— Які рядки свідчать, що живе він у домі дуже давно?
— Що любить гном?
— Хто навчив старенького чоловічка чемних манер?
— Зачитайте, чим займається гном у довгі засніжені ночі?
— Що, на вашу думку, символізує гномик?
2.6. Робота в групах
Кожна група отримує картку, на якій записано одне слово або вираз.
Картка 1
казка
Картка 2
буфет
Картка 3
Словникове бюро
Завдання для груп:
1. знайти фрагмент у тексті, де згадуються ці слова;
2. визначити, як вони пов’язані з нашим героям та що вони символізують;
3. пояснити, яким є ставлення автора до цих понять (чому саме їх автор вибрав для розкриття ідейного змісту вірша)
Окрема група працює з тлумачними словниками та з’ясовує значення слів.
Буфет — шафа для зберігання посуду, столової білизни, закусок, напоїв.
Сервіз — набір посуду, призначений для подання обіду, розрахований на певну кількість осіб.
Маркіз — західно-європейский дворянський титул; його дружина — маркіза.
Франт — чоловік, що модно одягається.
Петлиця — 1) обкидана нитками або нашивна петелька на вилогах пальта, піджака і т. ін. 2) кольорова нашивка на комірі, грудях або рукавах форменого одягу військовослужбовців, працівників деяких установ, учнів окремих навчальних закладів
Гноми — духи землі і гір. У міфології народів Європи — маленькі, людиноподібні істоти, що мешкають під землею, в горах або в лісі. Зростом вони з дитину, але наділені надприродною силою, носять довгі бороди і живуть набагато довше, ніж люди. Гноми надзвичайно образливі й примхливі. У надрах землі гноми зберігають скарби — коштовні камені і метали; вони майстерні ремісники, можуть виковувати чарівні перстені, зброю й інші чарівні предмети. Дракони полюють за скарбами гномів, і гноми тому перебувають з ними в постійній війні. Загалом — це добрий і працьовитий народ, але вони сильно постраждали від людської пожадливості й пихи, тому людей не люблять. Вони ховаються в глибоких гірських печерах, там побудовані ними підземні міста і палаци. Іноді вони виходять на поверхню, і якщо зустрінуть в горахлюдину — лякають її гучним криком
Реліквія — шанована річ, яку свято зберігають, пов’язану з історичними або релігійними подіями минулого, сімейними традиціями.
2.7. Самостійна робота учнів (до 10 хв)
2.8. Підведення підсумків роботи груп
2.10. Характеристика образу гнома
Робота в парах: охарактеризувати гнома, заповнивши таблицю
| Місце проживання | |
| Домашні обов’язки | |
| Улюблені звички | |
| Дозвілля гнома | |
| Риси характеру |
2.9. Колективне визначення теми та ідеї поезії.
Тема — шанобливе ставлення до гнома як домашнього оберега.
Ідея — виховання почуття пошани, любові до сімейних реліквій.
VІ. Підсумок уроку. Складання сенкана «Родинний оберіг»
Орієнтовний зразок
Затишний, теплий, домашній.
Гріє, оберігає, пам’ятає.
Символ батьківського дому.
Домашній гном.
VІІ. Домашнє завдання
Підготувати виразне читання поезій.
Намалювати ілюстрації до цих творів.
Написати міні-твір на тему «Казки, які міг нашіптувати старенький гном»
Підготувати повідомлення про українську письменницю Оксану Іваненко та друкаря Івана Федорова.