Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ, українська література

Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ, українська література

Хід уроку Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ, українська література

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями:
Дайте визначення казки як літературного жанру.
Що таке реальне та уявне у творі?
Чому боротьба добра і зла є вічною проблемою?
Що відомо вам про жар-птицю — казкову істоту?
В якій народній казці ви вже читали про цього птаха? («Про Жар-птицю та вовка»)
Які новорічні свята вам вже відомі? Чим вони нас вражають?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Я запрошую вас на особливий урок — фіалкову урок-казку поезії Ірини Жиленко.
Тема уроку. Запишіть у зошит тему уроку.
Мета уроку: поглибити знання про життя і творчість Ірини Жиленко, усвідомити ідейно-художню цінність її поезій; розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, коментування їхнього змісту, знаходження і пояснення прикладів художніх засобів; виховувати в собі вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, дружбу.
А проведуть нас казковими дорогами наші помічники-казкові персонажі: Жар-птиця, Підкова та буфетний Гном. Цей урок особливий навіть тим, що ви самі оціните свої знання та активність на уроці за допомогою карток успіху.

Протягом уроку ми будемо розмірковувати …

Проблемне питання: чи можуть дружба, доброта, краса чи щастя врятувати сучасний світ від зла?

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Життя і творчість І. Жиленко (матеріал для вчителя)
Яка вона, Ірина Жиленко? Невисока на зріст, з очима веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій — навіщо? звідки? чому? — проблискує сивина… А це — емоційна та іронічна, усміхнена і печальна, зневірена й довірлива, безтурботна і саркастична, наївна і прозірлива, проста і парадоксальна, і оптимістична, яка сама Поезія — такою знають її люди.
Народилась Ірина Володимирівна в Києві. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і післявоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою у дитячому садку, згодом — у редакціях газет і журналів.
Перші книжки Ірини Жиленко — «Автопортрет у червоному», «Вікно у саду», «Останній вуличний шарманщик» та інші.
Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї дитина — це чудо, а дитинство — святкова казка.
Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого дитинства».

Чим цікаві поезії Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках (за винятком вибраного, де вміщені вірші з інших збірок) назви кольорів вжито 1059 разів. А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро описує їх у своїх віршах (можливо, тому що виросла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна?). На честь фіалок (своїх улюблених квітів) вона навіть створила літературний жанр — «фіалки-вірші».
І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає («І вулиця Микільсько — Ботанічна покотить вниз затрав’янілий брук…»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).
Вдома ви опрацювали біографію Ірини Жиленко, і зараз ми узагальнимо ваші знання про цю письменницю. Уявімо, що творчий шлях Ірини Жиленко — це фіалка з п’ятьма пелюстками. Як би ви назвали кожну з цих пелюсток? Ким у житті є поетеса? (Поетеса, вихователь, журналіст, казкар, природолюб)

Фіалкування «Жиленко».
Чи здогадались ви, чому це завдання ми пов’язали саме з фіалкою?

Сьогодні на нашому уроці буде працювати експертна група, що визначатиме в процесі обговорення кожної поезії головну думку вірша.

Бесіда на основі картини Петра Холодного «Казка про дівчинку і паву».Репродукція картини Петра Холодного.

Що зображено на картині?
Які стосунки між дівчинкою і жар-птицею?

«Жар-птиця».
Прочитайте вірш та дайте відповіді на запитання:
Де і в яких умовах жила жар-птиця?
Чому птаха покинула чарівницю?
Виразне читання поезії.
Обговорення змісту поезії за питаннями:
Де і в яких умовах жила жар-птиця?
Чому птаха покинула чарівницю?
Як сприйняли люди появу жар-птиці?
Чим пояснити поведінку ґави? Як вона себе називає?
Чому «скрекотняву» ґаву поетеса називає лютою?
Через що у людей «посмутніли лиця»?
Що трапилось із жар-птицею? Як про це зазначено у творі?
А що необхідно робити для запобігання хвороби у зимову пору року?
Чому, на ваш погляд, люди не байдужі до того, що трапилося з жар-птицею?
А як ви ставитеся до птахів у зимовий період? Для чого ми повинні їм допомагати?
Як пояснити народну мудрість: «Не лови гав»?

Порівняльна характеристика героїв твору. Виписати в зошити художні засоби, якими автор описує жар-птицю й гаву. Жар-птиця і ґава.
Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», чита «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;

Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, …кульгава», у неї «люта стрекотнява», заздрісна, підступна, називає себе Павою.

Що передає автор через зовнішність персонажа?

Давайте дослідимо художні особливості твору (учні підносять руку та називають наявні у творі засоби):

епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха ґава»;

порівняння: «очі-намистинки»;

метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця посмутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».

риторичні оклики: «Як хороше жити під сонцем жар-птиці!», «Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!», «Ганьба!», «Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!», «…на новорічну радість нам!».

повтори: «яскра…, яскрава …»

риторичні запитання: «Її нема, бо розумієте?».

А тепер дізнаймося висновок експертів — основну думку вірша (один учень озвучує): у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьому перемагає світле, радісне і щасливе; жар-птиця чимось схожа на Анну з твору Ліни Костенко «Кольорові миші». Вони обидві не боялися бути яскравими, а не сірими, як Аннин сусід або ґава, обоє приносять людям радість.

Діти, чим вам сподобався вірш «Жар-птиця». Ви б хотіли дружити з нею? Чому? Що б дала вам така дружба?
То чи можуть дружба, доброта, краса чи щастя врятувати сучасний світ від зла?

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове: Написати монолог-звернення жар-птиці до сучасних дітей.
А ми продовжуємо знайомитися з іншими творами Ірини Жиленко.

Для цього пригадайте, якого кольору зима?

Прочитайте вірш «Підкова» і скажіть, якою бачить зиму Ірина Жиленко?

Виразне читання твору. Малювання кольорового малюнка. Слайд № 9, 10, 11 — білий малюнок наповнюється кольорами..

Опрацювання змісту твору за питаннями:
Якою у творі ми побачили підкову? (Золота, схожа на місяць, «серпиком лежала»)
Яке враження справила підкова на оточуючих?
З яким проханням звернулася лірична героїня твору до підкови? («Щоб все мені збулося!»)
Чому діти вірили у чарівність підкови?
Як у творі уявне пов’язано з реальним?
Що свідчить про бажання дівчини повернути підкову Діду Морозу?
Чи здійснюються бажання, які вами загадуються у Новий рік? За що ми любимо це свято?
А що необхідно зробити для обов’язкового здійснення наших мрій?
Чим ця поезія пов’язана з попередньою?
Психологічний портрет героїні твору.
Діти, якою ви уявляєте героїню цього твору? Якими якостями вона наділена? (лірична героїня вірить у силу чарівних речей, фантазерка, мрійниця, порядна, відповідальна).

Сенкан «Підкова».

Приклад
Підкова
Золота, потрібна
Сяє, губиться, допомагає
Приносить добрим людям радість
Щастя

Експерти: основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань,вірить у Діда Мороза і щасливу підкову.

Кожна дитина має цінувати тепло й затишок дому, а хто ж цей дім оберігає?

«Гном у буфеті».
Рідний дім — це фортеця людини, її оберіг. Добре, коли в цьому домі затишно, привітно, коли чекають рідні, найдорожчі люди. Здається, що якийсь добрий гном чи домовичок оберігають лад і спокій у домі. А може, це старий буфет, прабабусина шафа чи ще щось із старих меблів? Вони бачили багато, пам’ятають увесь рід, що тут жив, і бережуть цю пам’ять. Фантастична й зворушлива картина, яку змалювала письменниця, містить у собі глибокий смисл: тільки любов до людей, пошана до старшого покоління можуть допомогти жити в мирі та злагоді.

Виразне читання твору вчителем.

Гра «Заповни анкету». Характеристика образу гнома за орієнтовним планом. Слайд № 12 — гном у буфеті з питаннями анкети.

Хто він?
Давній мешканець людського будинку. «Добрий знайомий».

Ім’я.
«Буфетний гном».

Вік.
Старенький. «… століття, і друге, і третє».

Зовнішність.
«Багріє його ковпачок». Франт.

Обов’язки гнома.
«Гукав пустунам: «Ая-яй».
«Слухняним давав шоколадки».
«Золотить на свята сервізи»,
нашіптує дітям казки.

Риси характеру.
а) чемний;
б) працьовитий;
в) відповідальний;
г) вихований;
д) уміє підтримувати дружні стосунки;
е) полюбляє смачно поїсти і солодко поспати.

Заняття.
«клопочеться … у буфеті,
Бормоче, зітха, шарудить,
І тупа, і лямка в куточку,
І дзвонить в буфетні шибки»

Друзі.
Маркіза з фарфору. Цвіркун-музикант.

Уподобання.
«Він любить какао пить, смоктати м’ятні гостинці».
«Так довго і солодко спить».

Обговорення змісту поезії за питаннями:
Як поетеса ставиться до гнома?
Чому гнома можна вважати за сімейну реліквію?
За що діти полюбляють гнома?
Чого вчить нас ця поезія?
Яке значення приділяється гному як істоті, що виховує не одне покоління дітей?

Експерти: основна думка: дитинство — це чарівний, дивовижний час кожної людини, коли вона сприймає все казкове, цікаве, навіть гнома, що «нашіптує … казки».

VІ. Закріплення вивченого матеріалу. Гра «Хто швидше?»

З чим поетеса порівнює очі жар-птиці?
Із чого була зроблена підкова?
Скільки роззяв дивилися на підкову?
Куди зібралася поїхати лірична героїня вірша «Підкова»?
Що дав гном слухняним дітям?
Як гном готується до свят?
У кого гном навчився чемних манер?
Як гном розважає дітей у довгі засніжені ночі?
Пригадайте, які терміни ми вживали на уроці?
Чи може дружба, доброта, краса чи щастя врятувати сучасний світ від зла?

VІI. Підсумок

Для дітей І. Жиленко ніколи не стомлюється писати, навпаки, багато її «дорослих» віршів пронизані теплими і щемливими спогадами про дитинство, що є другим її життєдайним джерелом, яке ніколи не замулюється і не висихає. Взагалі для неї дитинство — «святкова казка». Поетеса хоче, щоб малеча вірила у добрі й прекрасні чудеса, у гномів, Діда Мороза, у те, що квіти вміють вальсувати, а ляльки розмовляти. На її думку, це не зашкодить майбутньому науковому мисленню, зате на все життя закладає ніжність до всього живого, осяє світ чарівним світлом краси і радості. (Б. Чайковський)

Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Ірина Жиленко

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *