Є. Гребінка. «Пшениця», «Рибалка», «Горобці та вишня», «Будяк та коноплиночка». Аналіз творів, українська література
Хід уроку Є. Гребінка. «Пшениця», «Рибалка», «Горобці та вишня», «Будяк та коноплиночка». Аналіз творів, українська література
II.Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• Які твори Є. Гребінки вам відомі?
• Чим вони вам запам’яталися?
• Дайте визначення поняттю «байка».
III. Оголошення теми, мети
Мотивація навчальної діяльності учнів
Байка — витвір поетичної фантазії народу — здавна привертала увагу багатьох письменників. Протягом віків вона змінювалася, набувала нових рис і якостей. У процесі становлення нової української літератури байка відіграла значну роль у наближенні літератури до життя, в утвердженні реалізму й народності.
Є. Гребінці судилося стати найвизначнішим українським байкарем першої половини XIX ст. У його байках в першу чергу відбилися соціальні суперечності тогочасної дійсності. Перебуваючи в гущі народу, спостерігаючи соціальну несправедливість,
Є. Гребінка у байках говорив сувору і сміливу правду, у чому ми сьогодні й переконаємося.
IV. Робота над змістом байок
1. Аналіз байки «Рибалка»
Сюжет «Рибалки» нагадує байку І. Крилова «Крестьяне и река», однак байка Є. Гребінки цілком оригінальна — і самобутнім мовностилістичним колоритом, і національними образами.
2. Виразне читання твору. Бесіда за змістом
• Назвіть основних дійових осіб байки.
• Кого захищає, а кого засуджує Є. Гребінка?
• Кому і про що натякає письменник зверненням: «Ви, братця, все таки домівки не цурайтесь»? Підтвердіть свою відповідь рядками з тексту.
• Відшукайте в байці синоніми до дієслів іти, бігти. Поясніть відтінки в їх значенні і як вони допомагають точніше передати настрій Рибалки.
• Знайдіть у байці влучні народнорозмовні вислови, які від повідають таким словам і зворотам: Допекти; або пан, або пропав.
• Намалюйте усно картину до байки.
3. Узагальнення
Несправедливість панів, безсердечність суддів — звичайна річ тих часів. Це Є. Гребінка підкреслює в байці «Рибалка». Навесні у Рибалки сталося нещастя: примхлива ріка Оржиця «заграла і ятір, граючи, водою занесла». Пішов бідолаха «до Сули скажену позивать», але побачив, що саме по Сулі «пливуть хлівці, стіжки, діжки, усякий крам», а між тим добром і «його ниряє ятір!». Рибалка повернувся додому, зрозумівши очевидну марність свого наміру.
Фамільярне звернення до панів — «бувайте ви здорові!», вдавано змовницька інтонація («Еге, Охріменко дурний») оповідача, що, на перший погляд, немовби поділяє саме панську думку і вчинки, недомовка — «пішов прохать у повітовій», де епітет без іменника виступає узагальненням усіх вищих установ, підкреслення поверхової вченості панів, які насправді нічого не знають до ладу, перетворюються на неприховане глузування над зарозумілим панством. Справжнє ж почуття до потерпілого висловле не в теплих словах, якими не без дружньої іронії зустрічає автор Рибалку після невдалого походу до Сули: «А що, земляче, пожививсь?» Висміюючи в байці панське захоплення чужими краями, Є. Гребінка закликає «домівки не цуратись». Письменник конкретизує місце дії — «у нашій стороні», а також згадує річки Оржицю й Сулу та визнає Рибалку «земляком».
Оповідач виступає як простий чоловік, виразник народних поглядів.
4. Робота в групах
І група. Байка «Пшениця»
Зерно «йде на дно, полова ж навісна пливе собі по хвилі». Цей простий, дохідливий, зрозумілий своєю буденною звичністю образ байкар використовує для характеристики панів, які, «задравши ніс, роз-приндившись, ходили»
II група. Байка «Горобці та Вишня»
• Виразно прочитайте байку.
• Дайте відповіді на запитання:
1. Що Горобці робили на Вишні? Знайдіть відповідні дієслова в тексті.
2. Як автор сприйняв бенкет Горобців?
3. Чому байкар називає Вишню бідною?
4. Кого висміює Є. Гребінка? Запишіть у зошит основну думку байки.
Узагальнення (матеріал для вчителя). У байці «Горобці та Вишня» проста й повчальна мораль, так би мовити, лежить зверху, а коротенький сюжет служить необхідною в таких випадках ілюстрацією. Є. Гребінка зобразив людей, які товаришують і спілкуються, доки їм це вигідно. Коли ж для себе ніякої користі вони не мають, то залишають всіх і все напризволяще
III група. Байка «Будяк та Конопли ночка»
• Виразно прочитайте байку.
• Дайте відповіді на запитання:
1. Які на вигляд рослини, згадані у байці? Опишіть їх словесно.
2. Чим незадоволений будяк?
3. Що відповіла Коноплиночка?
4. Кого зображено у байці?
• Запишіть у зошит основну думку байки.
Узагальнення (матеріал для вчителя). Про багатих і вбогих, сильних і слабих, про повну безправність і беззахисність бідного люду мовиться в байці «Будяк та Коноплиночка». Будяк не тільки всю землю у Ко ноплиночки «з під корінця забрав», але ще й зне важає нещасну рослину, обзиває «паскудою». Автор дає зрозуміти, що йдеться не про якусь абстрактну людську несправедливість, не про загальні моральні категорії, а про безкарне пригнічення простого люду правителями — малими й великими
VI. Підбиття підсумків
Слово вчителя
Рано обірвалося життя обдарованого й самобутнього пись менника. У процесі становлення художнього реалізму він разом з Г. Квіткою Основ’яненком був серед тих, хто торував шлях Т. Шевченку — основоположникові нового напряму в українській літературі. Класичні байки Є. Гребінки і його прозові твори, по значені щирим співчуттям до простого трудівника, міцно увійшли в скарбницю культурних надбань українського народу.
VI. Домашнє завдання
Знайти влучні вислови в байках Є. Гребінки.