Є. Гребінка. «Пшениця», «Рибалка», «Горобці та вишня», «Будяк та коноплиночка». Аналіз творів, українська література

Є. Гребінка. «Пшениця», «Рибалка», «Горобці та вишня», «Будяк та коноплиночка». Аналіз творів, українська література

Хід уроку Є. Гребінка. «Пшениця», «Рибалка», «Горобці та вишня», «Будяк та коноплиночка». Аналіз творів, українська література

II.Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

• Які твори Є. Гребінки вам відомі?
• Чим вони вам запам’яталися?
• Дайте визначення поняттю «байка».

III. Оголошення теми, мети

Мотивація навчальної діяльності учнів

Байка — витвір поетичної фантазії народу — здавна привертала увагу багатьох письменників. Протягом віків вона змінювалася, набувала нових рис і якостей. У процесі становлення нової української літератури байка відіграла значну роль у наближенні літератури до життя, в утвердженні реалізму й народності.
Є. Гребінці судилося стати найвизначнішим українським байкарем першої половини XIX ст. У його байках в першу чергу відбилися соціальні суперечності тогочасної дійсності. Перебуваючи в гущі народу, спостерігаючи соціальну несправедливість,
Є. Гребінка у байках говорив сувору і сміливу правду, у чому ми сьогодні й переконаємося.

IV. Робота над змістом байок

1. Аналіз байки «Рибалка»
Сюжет «Рибалки» нагадує байку І. Крилова «Крестьяне и река», однак байка Є. Гребінки цілком оригінальна — і самобутнім мовностилістичним колоритом, і національними образами.

2. Виразне читання твору. Бесіда за змістом

• Назвіть основних дійових осіб байки.
• Кого захищає, а кого засуджує Є. Гребінка?
• Кому і про що натякає письменник зверненням: «Ви, братця, все таки домівки не цурайтесь»? Підтвердіть свою відповідь рядками з тексту.
• Відшукайте в байці синоніми до дієслів іти, бігти. Поясніть відтінки в їх значенні і як вони допомагають точніше передати настрій Рибалки.
• Знайдіть у байці влучні народнорозмовні вислови, які від повідають таким словам і зворотам: Допекти; або пан, або пропав.
• Намалюйте усно картину до байки.

3. Узагальнення

Несправедливість панів, безсердечність суддів — звичайна річ тих часів. Це Є. Гребінка підкреслює в байці «Рибалка». Навесні у Рибалки сталося нещастя: примхлива ріка Оржиця «заграла і ятір, граючи, водою занесла». Пішов бідолаха «до Сули скажену позивать», але побачив, що саме по Сулі «пливуть хлівці, стіжки, діжки, усякий крам», а між тим добром і «його ниряє ятір!». Рибалка повернувся додому, зрозумівши очевидну марність свого наміру.
Фамільярне звернення до панів — «бувайте ви здорові!», вдавано змовницька інтонація («Еге, Охріменко дурний») оповідача, що, на перший погляд, немовби поділяє саме панську думку і вчинки, недомовка — «пішов прохать у повітовій», де епітет без іменника виступає узагальненням усіх вищих установ, підкреслення поверхової вченості панів, які насправді нічого не знають до ладу, перетворюються на неприховане глузування над зарозумілим панством. Справжнє ж почуття до потерпілого висловле не в теплих словах, якими не без дружньої іронії зустрічає автор Рибалку після невдалого походу до Сули: «А що, земляче, пожививсь?» Висміюючи в байці панське захоплення чужими краями, Є. Гребінка закликає «домівки не цуратись». Письменник конкретизує місце дії — «у нашій стороні», а також згадує річки Оржицю й Сулу та визнає Рибалку «земляком».
Оповідач виступає як простий чоловік, виразник народних поглядів.

4. Робота в групах

І група. Байка «Пшениця»

Зерно «йде на дно, полова ж навісна пливе собі по хвилі». Цей простий, дохідливий, зрозумілий своєю буденною звичністю образ байкар використовує для характеристики панів, які, «задравши ніс, роз-приндившись, ходили»

II група. Байка «Горобці та Вишня»

• Виразно прочитайте байку.
• Дайте відповіді на запитання:
1. Що Горобці робили на Вишні? Знайдіть відповідні дієслова в тексті.
2. Як автор сприйняв бенкет Горобців?
3. Чому байкар називає Вишню бідною?
4. Кого висміює Є. Гребінка? Запишіть у зошит основну думку байки.

Узагальнення (матеріал для вчителя). У байці «Горобці та Вишня» проста й повчальна мораль, так би мовити, лежить зверху, а коротенький сюжет служить необхідною в таких випадках ілюстрацією. Є. Гребінка зобразив людей, які товаришують і спілкуються, доки їм це вигідно. Коли ж для себе ніякої користі вони не мають, то залишають всіх і все напризволяще

III група. Байка «Будяк та Конопли ночка»

• Виразно прочитайте байку.
• Дайте відповіді на запитання:
1. Які на вигляд рослини, згадані у байці? Опишіть їх словесно.
2. Чим незадоволений будяк?
3. Що відповіла Коноплиночка?
4. Кого зображено у байці?

• Запишіть у зошит основну думку байки.

Узагальнення (матеріал для вчителя). Про багатих і вбогих, сильних і слабих, про повну безправність і беззахисність бідного люду мовиться в байці «Будяк та Коноплиночка». Будяк не тільки всю землю у Ко ноплиночки «з під корінця забрав», але ще й зне важає нещасну рослину, обзиває «паскудою». Автор дає зрозуміти, що йдеться не про якусь абстрактну людську несправедливість, не про загальні моральні категорії, а про безкарне пригнічення простого люду правителями — малими й великими

VI. Підбиття підсумків

Слово вчителя
Рано обірвалося життя обдарованого й самобутнього пись менника. У процесі становлення художнього реалізму він разом з Г. Квіткою Основ’яненком був серед тих, хто торував шлях Т. Шевченку — основоположникові нового напряму в українській літературі. Класичні байки Є. Гребінки і його прозові твори, по значені щирим співчуттям до простого трудівника, міцно увійшли в скарбницю культурних надбань українського народу.

VI. Домашнє завдання

Знайти влучні вислови в байках Є. Гребінки.

Є. Гребінка. «Пшениця», «Рибалка», «Горобці та вишня», «Будяк та коноплиночка». Аналіз творів, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку  Євген Гребінка

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *