Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара «Бригантина», українська література
Найбільша перемога — це та, яку здобуваєш над самим собою…
Олесь Гончар.
Хід уроку Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара «Бригантина», українська література
II. Мотиваційний етап.
1. Слово вчителя.
«Усі ми — тільки учні й вчителі», — сказав поет. Можливо, саме тому проблеми сучасної школи не залишають байдужим нікого. І ми з вами сьогодні перегорнемо ще одну сторінку становлення людської особистості.
2. Актуалізація суб’єктивного досвіду.
Метод «Передбачення»: « Я думаю, що урок буде цікавим тому, що…».
III. Цілевизначення і планування навчальної діяльності.
1. Повідомлення теми, мети і епіграфа уроку.
2. Ознайомлення з цілями уроку. (У кожного учня на парті лежить інформаційна картка.)
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
Художня література не проходить повз больові точки освіти й виховання. Вона засобами художнього слова пізнає душі, характери дітей і вчителів, шукає відповіді на численні «чому ?» і «як?».
Найчастіше твори про сучасну школу — це оповіді про неймовірно складний шлях учителя до серця дитини, про педагогічні драми і прозріння. Вони несуть у собі жанр педагогічних пристрастей, розкривають психологічні механізми тих процесів, які характеризують стан нашої школи, її радощі, тривоги, клопоти. Це «Урок» Б.Олійника, «Дума про Вчителя» І. Драча, «Добротворець» І. Цюпи, «Малиновий дзвін» Ю. Збанацького, «Шкільний хліб» і «Сільські вчителі» Є.Гуцала, «Кам’яне поле» і «Жорна» Р.Федоріва, «Оглянься з осені» В. Яворівського, «Рубіж» Ю.Мушкетика, «Школа над морем» і «Золота медаль» О.Донченка та ін.
Особливо хвилюючими серед творів на шкільну тематику, де порушено важливі морально — педагогічні аспекти взаємин батьків і дітей, вихователів і вихованців, є «Обвал» Ю.Мушкетика,
«Тільки для дівчат» В.Кисельова, «Інна Сіверська, суддя» В.Дрозда, «Бригантина» Олеся Гончара.
У центрі більшості з них — проблема «важких» підлітків, підвищений інтерес до якої пояснюється, звичайно, реальною гостротою цієї проблеми.
У своїй книзі «Народження громадянина» В.Сухомлинський називає підлітковий вік «новою особливою сходинкою на шляху до моральної зрілості». Це перехідний вік. «Підліток бачить те, чого не бачить дитина, і він же бачить те, чого вже не бачить дорослий, бо багато речей стають для нього надто звичними». У маленького громадянина формується відчуття й розуміння добра та зла. Це процес болісний, нерідко позначений душевним сум’яттям дитини, максималізмом у словах і вчинках підлітків. Світ ділиться надвоє: «Все, що оточує, всіх, з ким зустрічаються в житті підлітки, вони різко поділяють на добро і зло».
Саме ґрунтовне знайомство Олеся Гончара із педагогічною спадщиною В.О Сухомлинського спонукало до появи повісті «Бригантина».
— Що вам про це відомо?
2. Повідомлення.
Цей твір писався у 1970 — 1972 роках. На початку 70-х років Олесь Гончар відвідав Павлиську школу на Кіровоградщині, де працював В.О.Сухомлинський, і був вражений подвижницькою діяльністю цієї видатної людини. Непокоїла його навіть думка відтворити в «Бригантині», зокрема в образі директора школи Валерія Івановича, окремі моменти особистого життя Сухомлинського, але… Певні причини змусили Гончара згодом розлучитися з такою думкою.
У 1973 році в журналі «Вітчизна» з’явився новий твір письменника — «Бригантина». Для багатьох читачів поява в Олеся Гончара книжки, присвяченої підліткові, була несподіванкою. Та для самого письменника цей творчий крок не був випадковим. Його давно цікавили незвичайність і своєрідність внутрішнього світу дитини. Це оповідання «Ілонка», «Дорога за хмари», «Фронтовичка», опис дитинства Данька з роману «Таврія», образи дітей у повісті «Щоб світився вогник», в романах «Тронка» і «Циклон». Але «Бригантина» справді стала першим великим твором Олеся Гончара, де головною дійовою особою є підліток, який був травмований тим, що зростав без батька.
3. Евристична бесіда.
— Яка ж тема повісті?
(Відповіді учнів.)
— Як розгортається сюжет твору? ( Експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка)
(Відповіді учнів.)
— Які проблеми порушує автор у повісті?
(Метод «Мозковий шторм»)
Проблеми твору
- людина і суспільство
- добро і зло
- любов і ненависть
- уславлення праці і засудження ліні
- дружба і зрада
- єдність із рідним краєм
- батьки і діти
- поведінка людини у незвичайних ситуаціях
- осмислення життя у боротьбі
Слово вчителя.
Основна проблема повісті — це формування характеру дітей, які змалку зазнали душевної травми, пішли хибним шляхом.
— Назвіть персонажів твору. Хто з них вам найбільше сподобався? Чому?
— Хто, на вашу думку, є головним персонажем повісті? Обгрунтуйте свій вибір.
— Користуючись інформаційною карткою, охарактеризуйте образ Порфира Кульбаки. Під час своєї розповіді використовуйте цитати з твору.
Орієнтовний план аналізу літературного персонажа.
1. Ким є герой твору, його вік, сімейний стан.
2. Опис зовнішності.
3. Учинки, думки героя.
4. Основні риси вдачі.
5. Ставлення до нього інших персонажів.
6. Розкриття характеру через мову.
7. Ставлення автора до героя.
— У чому ж простежується суперечливість вдачі Порфира?
(Метод «Мікрофон»)
1. Характер хлопця буквально зітканий із протиріч. Є в його вдачі багато такого, що не може
не викликати симпатій. Порфир — працелюб, він ненавидить браконьєрів, він по — своєму чесний і щирий. Але біда в тому, що цей невгамовний «Оксанич» — згусток розхристаної непокори, здатний на дрібні хуліганські витівки, які здаються йому дотепними і возвеличують Порфира в очах ровесників. Живуть у хлопчикові полярні якості: романтична захопленість красою ( з яким поетичним захватом говорить Порфир про лиман, птаство…) — і грубі вихватки, мимовільна жорстокість (мчить коридором, намагаючись настрахати вчительку.)
2. Хлопець прагне бути мужнім і чесним, як дядько Іван, рибінспектор, гроза браконьєрів, — і нетерпиме ставлення до того, що тебе взяли в спецшколу, щоб виховати ( перша розмова з директором — з неї починається повість).
3. Порфир бажає самоутвердитися, але разом з тим не вміє розібратися в складних життєвих колізіях ( скажімо, біль маминої душі хлопець відчув і зрозумів нескоро).
4. Він потребує ласки, співчуття, а одночасно ми помічаємо у ньому насторожену зачаєність, браваду самозахисту ( епізод з першого розділу твору: слухаючи вчителів і відповідаючи на їхні розпитування, Кульбака уже наче й ладен відкритися, але, вловивши в зітханні вчительки
«щось схоже на жалощі», блискавично наїжачується, замикається у своїй «озлобленій настороженості»). «Лагідність і підступність уживаються в ньому поряд», — приходить до висновку Марися Павлівна, молода вчителька спецшколи.
5. Суперечливість Порфирової вдачі на самому початку повісті підкреслена портретними подробицями: директор спецшколи, придивляючись до свого нового учня, помічає у виразі його обличчя «щось світле», мов «сонячний зайчик», а в «бистрих смішковитих оченятах» — не тільки блиск інтелекту, а й «щось хижакувате».
6. Порфир — неабиякий фантазер, витівник з багатою артистичною натурою. Він наділений «уявою, дужчою за саму реальність». Але й реальність раз у раз нагадує хлопцеві про себе. Перенесеними образами, яких у його житті було чимало, адже Порфир — безбатченко, і слова «байстрюк» чи «Оксанич», чуті з уст ровесників і дорослих, боляче ранять його. Вбитим лелекою, жайворонятами, що їх у степу «гербіцидами передушили», жорстокістю браконьєрів, які мало не до смерті забили веслами рибінспектора дядька Івана. Нетактовністю й лицемірством тих, хто зверхньо повчає Порфира, а сам не знає жалощів, п’є, природу губить. Невисловлених і, можливо, ще й не до кінця усвідомлених претензій до дорослих у Порфира так багато, що він озлоблюється і вирішує: « Навіть з гадюками куди легше, аніж з людьми!»
— А чи є щось, що приносить Кульбаці насолоду?
— Хто, на ваш погляд, допомагає Порфирові Кульбаці знайти істинний шлях у житті?
(Відповіді учнів: Валерій Іванович, Ганна Остапівна, Марися Павлівна, Антон Герасимович, мама Оксана.)
— А як же сам Порфир? Як відбувається переродження цього невгамовця? (Свою відповідь підтверджуйте посиланнями на текст.)
— У чому вбачає своє щастя кожен із вас? (Метод «Коло ідей».)
Учні записують власне розуміння щастя на «листках щастя», які потім прикріплюють на дошці.
V. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Робота над епіграфом уроку.
Прокоментуйте відповідність епіграфа темі уроку.
2. Закінчіть речення: «Я сьогодні збагнув(ла) одну життєву істину…(Метод «Незакінчене речення».)
VI. Домашнє завдання.
Напишіть лист улюбленому героєві повісті «Бригантина», висловіть своє ставлення до нього, власні побажання або напишіть твір — роздум «У сміливих завжди є щастя