Світле свято Великодня в українській літературі, українська література

Світле свято Великодня в українській літературі, українська література

Початок дерева життя у серці.
Його вмінням дерево росте.
І. Калинець

Хід уроку Світле свято Великодня в українській літературі, українська література

І. Організаційний момент

Сьогодні на уроці ми маємо можливість заглибитися в чарівний світ літератури, образотворчого мистецтва, музики, народознавства, християнської етики, де своє почесне місце займає писанка як символ світлого Христового Воскресіння.

Тож запрошую вас на гостину до поетичної вітальні. Яким би ви хотіли бачити сьогоднішній урок? (Цікавим.) Тоді без вашої допомоги мені не обійтися. Сподіваюся, що ми разом зуміємо заповнити сторінку нашого уроку глибоким змістом. Зверніть увагу на екран.

II. Повідомлення теми і мети уроку

Результатом нашої діяльності може стати складання власних віршів про писанку і Великдень, художнього опису писанки, оформлення Великодньої газети. Налаштуватися на позитивну плідну співпрацю нам допоможе вправа «Незакінчені речення». Увага на екран!

Вправа «Незакінчені речення»

На уроці я сподіваюся дізнатися ….
Від цього уроку я очікую ….

(Учні один за одним доповнюють речення.)

Учитель. А щоб цього досягти, нам потрібно подолати деякі труднощі, правильно виконати завдання.

Робота в зошитах

Запишіть у зошити тему та епіграф уроку.

III. Сприймання і засвоєння нових знань

Для спільної і, сподіваюся, цікавої роботи ви об’єднаєтеся в групи, оскільки вам було запропоновано випереджувальне диференційоване домашнє завдання.

Група 1 — «Юні дослідники».
Група 2 — «Юні літератори».
Група 3 — «Юні декламатори».
Група 4 — «Юні художники».

Робота в групах

Учитель. Пропоную до вашої уваги короткий екскурс в історію виникнення свята Великодня.

Найулюбленіше, найсвітліше християнське свято — Великдень — Світле Христове Воскресіння, або Пасха. Це — родинне свято, що збирає разом усю сім’ю. Усім нам відомо, що Ісус невинно ніс важкий хрест на гору Голгофу. Його було розп’ято. Божа Мати плакала ревними сльозами під хрестом. Після трьох годин важких мук Ісус помер. Його поховали учні в новому гробі під горою. Коло гробу було поставлено військову сторожу. Люди розійшлися. Лише Божа Мати ще довго стояла, поки землю накрила темна ніч. Тоді й вона з великим болем у серці поволі пішла до міста, але всю дорогу скропила гіркими гарячими сльозами. У неділю рано зібралися кілька жінок і пішли до гробу Ісуса. Але у гробі Господнього тіла не застали. Ангел, який у сліпучому сяйві з’явився, сказав їм, що Христос Воскрес. Жінки, втішені тією новиною, верталися щасливі до міста. На дорозі вони побачили прегарні писанки і почали їх збирати. Жінки зразу зрозуміли, що це — сльози Божої Матері, які перетворились на писанки. Зустрічаючи людей по дорозі, вони з радістю говорили: «Христос Воскрес», — і дарували їм гарні писанки. З тієї пори писанка означає радість, яку нам приносить Христове Воскресіння.

Запитання

— А хто з вас іще знає щось про писанку? (Посвячують, вона має особливу силу; її ділять на Великдень на всіх членів сім ї.)

Учень-дослідник.

Писанкарство як ремесло
Звичай робити писанки та крашанки виник на Україні дуже давно. Найдавніші писанки зберігаються в етнографічному музеї України і походять із с. Острів (1882 р., Львівщина). Кожна місцевість має свої мотиви в орнаменті. Особливо відрізняються майстерністю виконання гуцульські писанки, виконані писаком. На Волині побутують крашанки. Вони пофарбовані в один колір. Для відвару-барвника використовують кору молодої яблуні (виходять жовті крашанки), для червоних беруть лушпиння цибулі, для зелених — коріння кропиви, листя барвінку. Також на писанках робили візерунки воском і вкладали їх у відвар із цибулі.

Сьогодні писанкарство розвивається. Організовуються виставки, фестивалі писанок, писанки продаються на ярмарках, у художніх салонах.

Проблемне запитання

— Чим писанка відрізняється від крашанки? (Писанки розписуються за допомогою воску, часто у два кольори. Писанки ніколи не варять, їх не їдять, а дарують і зберігають як талісман. Крашанки фарбують природними барвниками в один колір, їх варять, їдять.)

Учитель. У м. Коломиї на Івано-Франківщині є Музей писанки.

Робота з підручником

Прочитайте про писанку в рубриці «Чи знаєш ти?», уміщеній у підручнику.

Учитель. Отже, писанки — це символ Воскреслого Христа, символ життя.

Продовжимо нашу роботу. Давайте послухаємо літераторів, що вони нам розкажуть про образ писанки у творчості українських поетів. У творах яких митців ви зустрічалися з Великодньою темою? (Учні відповідають за допомогою методу «Мікрофон».

Орієнтовна відповідь: вірш «Писанки» І. Калинця, вірші Марійки Підгірянки, С. Руданського.

Ці поети дуже добре знали життя народу, його звичаї, символи. їх вірші переказувалися з уст в уста і ставали народними піснями. Навіть українці, які проживають у Канаді, СІНА, Австралії, зуміли зберегти писанкарські традиції, бо для них — це образ Батьківщини. Не випадково нині в Канаді, поблизу Торонто, де мешкає багато українців, височіє пам’ятник писанці, безсмертному шедевру українського народного мистецтва.

А зараз до вашої уваги пропонується вікторина.

Побачимо, наскільки добре ви знаєте зміст прочитаних удома поезій та їх авторів.

Проведення вікторини

1) Виводить мама дивним писаком
По білому яйці воскові взори. (І. Калинець, «Писанки».)

2) Христос воскрес! Радійте люди,
Біжіть у поле, у садок. (Л. Глібов, «Христос Воскрес».)

3) Спекла мама на Великдень біленькі паски,
А я куплю соф краски, спишу писанки.
(Марійка Підгірянка, «Писанки».)

Учитель. Ви правильно назвали твори і їх авторів (додаток 1, с. 7). Можливо, серед вас є юні автори, які можуть зачитати свої власні вірші про писанку? (Учні зачитують власні вірші.)

А нас із нетерпінням чекають читці-декламатори.

Тож продовжуємо нашу роботу.

Ідейно-художній аналіз поезії І. Калинця «Писанки» (Демонстрація портрета поета.)

Учитель. Ігор Калинець народився в м. Ходорові на Львівщині. Нині митець живе і працює у Львові. (Декламування поезії)

Чи є в цьому творі слова-символи? (Писанка.)
Яку «подорож» доводиться пройти яйцю, щоб стати писанкою?
Які узори є на писанці?

Словникова робота

Філігранний — виконаний з особливою майстерністю, до найменших деталей.

Оболоні — луки заплавні.

Які художні засоби використав автор у поезії? (Епітети, метафори.) Запишіть їх.
Кого згадує поет у вірші? (Маму і дитинство.)

Робота з епіграфом

Ці слова написані самим серцем поета. Дерево його життя росло з батьківською наукою, з материнською усмішкою, з нерозривним зв’язком зі своїм народом, його звичаями і традиціями.

Ідейно-художній аналіз вірша Л. Глібова «Христос Воскрес!»
(Декламування поезії.)

Який настрій поезії? (Піднесений, урочистий, радісний.)
Які почуття викликав цей твір? (Радість, святковий настрій.)
Які пісні виконуються у час Великодніх свят? (Гаївки.)

Ідейно-художній аналіз вірша Марійки Підгірянки «Писанки»
(Декламування поезії.)

Виділіть слова, на які падає логічний наголос.
Який настрій створює поезія?
Від чийого імені ведеться розмова? (Декламування поезії К. Перелісної «Ми яскраві писанки».)
Чи захотілося вам після прочитання цих поезій самим зробити писанки?

Ситуація спілкування

Як ви гадаєте, чому українці розмальовують яйце саме так? Тому що здавна вважається: це — символ життя, сонця й усякого початку. Уявіть, що ви з другом хочете подарувати своїм рідним сюрприз — писанку. За допомогою яких природних засобів її можна зробити?

Розкажіть товаришу про можливість фарбування без штучних барвників (розповісти про можливість використання природних барвників для виготовлення писанок, чітко і послідовно виклавши відому тобі інформацію)

Учитель. Сподіваюся, що й із юними художниками нам буде цікаво поспілкуватися. Вони пропонують нам презентації своїх власних робіт. (Виступ дітей.)

Учитель. Отакі були в нас цікаві гостини. А зараз пропонується запитання для всіх груп.

— Чи знаєте ви пісні, прислів’я, приказки, повір’я про писанку? (Можливі відповіді: пісні «Великдень» (сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської); «Розмалюю писанку» (сл. Д. Чередниченка, муз. Л. Херувимської).) Можливо, ви проспіваєте одну з них? (Виконання пісні.)

IV. Підсумок

Учитель. От і добігає наш урок до кінця. Сказано було багато. Ми повинні подякувати. Поміркуйте, кому ми маємо дякувати насамперед?

Рефлексія

Продовжте речення.

— Ми висловлюємо подяку … (поетам-митцям, які у своїх поезіях оспівали тему Великодня, зокрема його символ — писанку).
— Обіцяємо, що … (свої знання про писанку, любов до Всевишнього ми передамо наступним поколінням).

Підсумкова бесіда

— Чи досягнули ми поставлених цілей?
— Як можна використовувати отримані на уроках знання в майбутньому?
— Яких навичок ви набули сьогодні?
— Що було на уроці найбільш вдалим?
— Чи сподобався вам урок?

Оцінювання й мотивація навчальних досягнень учнів

Заключне слово

Учень.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить.
Христос воскрес! Христос воскрес!
І ми сьогодні хочемо свої писанки та крашанки подарувати вам, дорогі учителі! (Діти дарують свої витвори)

Любіть і веселіться, добрі люди!
Він вистраждав нам вічність.
І тому між нами вже гріхи нехай не блудять —
Христос Воскрес! І вся хвала Йому!
Почнімо путь в годину цю священну
До мудрості, до згоди, до небес.
Щоб в наших думах і ділах щоденних
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Пам’ятайте про це велике свято — Христового Воскресіння і шануйте християнські традиції нашого народу.

Наша робота не завершується, ви її продовжите вдома.

V. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Описати крашанку або писанку, яку хотіли б отримати в подарунок на Великдень.
2. Оформити Великодню газету.
3. Скласти вірш або сенкан про писанку.
4. Зібрати прислів’я та приказки у скриньку народної мудрості для подальшої роботи.

Додатки

Додаток 1

Писанки
Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулинним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі —
І писанка оранжево горить
У філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвонить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
На білій колисковій оболоні…
Котились писанками із гори
Ясні сонця у мамині долоні.
Л. Глібов

Христос воскрес!
Христос воскрес! Радійте люди,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес…
Збирайтесь, діти, нум співати…
Христос воскрес!
Христос воскрес!
І. Калинець

Писанки
Спекла мама на Великдень
Біленькі паски,
А я куплю собі краски,
Спишу писанки,
Розпишу я на писанках
Квітки, ялички,
Розмалюю, роздарую
Межи сестрички.
А братові маленькому
Дам писанки дві,
Щоби ними забавлявся
В шовковій траві.
Марійка Підгірянка

Ми яскраві писаночки
Ми яскраві писаночки, гарні, гарні паняночки,
Нас писала невелика Марусина сестричка.
Ой писала в темну нічку, і палила цілу свічку,
Жовтим воском нас красила і до фарби положила.
В буряках мене варила, на червоне змалювала.
У траві мене варила, на зелену закрасила.
Мене вбрала у лушпину, у цибульку свитину,
В шкірці яблуко мочила, це давало мені сили.
К. Переліска

Додаток 2

Мовний матеріал для опису писанки

Яйце — початок всесвіту; писачок, віск, жовта, зелена, червона барва, візерунки, орнаменти, м’яка ганчірка, крашанки, крапельки.

Додаток 3

Матеріали до складання сенкана

Сенкен — п’ятирядковий неримований вірш.

1) Писанка.
Гарна, розмальована.
Оспівується, опоетизовується, єднає.
Не тільки окраса, а й духовний світ.
Символ.

2) Писанка.
Червона, візерункова.
Красується, пишається, освячується.
Буде лежати в моєму кошику.
Краса.