Урок на тему: Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»). Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма
Тема уроку: Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»)
Мета: навчити учнів самостійно добирати, опрацьовувати і систематизувати біографічний матеріал; розкрити активну громадську позицію письменника, пояснити велику роль творчого доробку П.Загребельного в скарбниці української літератури; познайомити старшокласників з одним з художньо найцінніших творів письменника — романом «Диво»; проаналізувати сюжетно-композиційні особливості твору: три часові пласти, стержневість образу Софії Київської; розвивати уміння бачити крізь наскрізні проблеми твору власні проблеми; формувати активну життєву позицію; виховувати учнів у дусі любові до рідного краю, його культурних надбань, людей.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Форма уроку: урок-пам’ять
Проблемне питання: Що є дивом у романі, на думку автора?
Міжпредметні зв’язки: історія, художня культура.
Обладнання: портрет П.Загребельного; відеофрагменти, уривки з документального фільму «Софія Київська»; презентації учнів, Програмно-методичний комплекс «Конструктор уроків»; опорні схеми, електронна версія книги, створення публікацій, буклетів у програмі Pablisher, ілюстрації учнів до роману «Диво».
Форми і методи роботи: робота в групах, дослідження, обробка даних, рольова гра «Зустріч з поетом», вправа «Асоціації».
Теорія літератури: історична правда і художній вимисел
Хід уроку Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»). Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма
Все, що я досі написав і що напишу,
у мене тільки про одне:
про збереження людської особистості,
людини як найбільшої коштовності …
П. Загребельний
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель.
Послухаємо легенду про козака Носа.
(учениця розповідає легенду про походження прізвища Загребельний)
У 17 столітті жив був запорізький козак Ніс, що мав ім’я Павло. І ось козацтво вирішило обрати Носа надзвичайним і повноважним послом Запорізької козацької республіки, акредитованим при дворі французького короля Людовіка 14. Людовіку обіцяли за покровительство Польщі всю Україну. Козаки дали наказ новоспеченому послу: «А пошли ти, Павле, того короля під три чорти!» Що і зробив козак. Французи перетлумачували кожнісіньке слово своєму королю, і він тільки й чув: «Сакребльо! Сакребльо!», що й означає по-французьки «Чорти його бери». Король вирішив, що прізвище цього дивного велетенського чоловіка Сакребльо, і звелів відписати польському королеві, що відмовляється від такого дарунка, посилаючись на козака Сакребльо. А на Січі відтоді й прозвали Павла Сакребельним або ж, керуючись законами мови і пам’ятаючи про таку гідротехнічну споруду, як гребля, — Загребельним. Скільки в цій розповіді правди, скільки суб’єктивного домислу, вирішувати вам.
Учитель. Що ви можете сказати про дану легенду?
Учень. Можливо, цей козак був далеким предком Загребельного, і саме від нього Павло Архипович перейняв любов до батьківщини, і бажання вивчати історичне минуле України. «Україна — як скіфське золото в таємничих курганах: ще не знана світові», — писав автор прекрасних історичних творів.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Учитель. Отже, сьогодні об’єктом нашої розмови буде людина, яка належить до плеяди найкращих українських письменників 20 та 21 століть — Павло Архипович Загребельний. Він ще за життя став класиком. Та 3 лютого 2010 на всіх телеканалах України прозвучала сумна звістка — пішов з життя відомий український письменник Павло Загребельний. Наш обов’язок — віддати шану цій талановитій та непересічній людині, якій ми і присвячуємо цей урок.
(слайд — тема уроку)
(модель уроку на екрані)
ІV. Актуалізація опорних знань
Учитель. Давайте згадаємо, який твір П.Загребельного ви вивчали у 8 класі. Так, це історичний роман «Роксолана». Про кого йдеться у цьому романі? (твір присвячений українській полонянці Насті Лісовській, яка стала могутньою султаншею Османської імперії, допомагала рідному краю).
Учень. Автор писав: «Перед тим, як її («Роксолану») написати, я став майже мусульманином: вивчив Коран, вивчив закони шаріату. Цілих два роки «входив» у систему їхнього вірування, їхнього світосприймання, побуту, життя».
Учитель. І так працював письменник над кожним своїм романом, детально вивчаючи всі нюанси обраної теми, недарма його називали «ходячою енциклопедією».
Твори П.Загребельного про історичне минуле відіграли «пожвавлюючу» роль в українському історичному романі, вони ніби зруйнували «межові стовпи» між історією і сучасністю
До вашої уваги таблиця «Історична романістика — історія людської душі»
Учитель. Як бачимо, за 15 років 7 великих історичних досліджень, які охоплюють час від 9 до 20 століть. А як з цим пов’язаний епіграф уроку?
(відповіді учнів)
V. Формування нових знань, умінь і навичок
Учитель. Оскільки тема нашого уроку досить широка, сьогодні у класі працюють 4 творчі групи, що мають чітко визначені завдання. Перша з них мала на меті дослідити найцікавіші сторінки життя письменника. Надаємо їм слово.
Група біографів
1 учень. Ми хочемо представити коротку інформацію біографічних даних про письменника за допомогою Програмно-методичного комплексу «Конструктор уроку».
(учениця демонструє матеріал ППЗ «Конструктор уроків» про П.Загребельного)
2 учень. Цікавих фактів про життєвий шлях письменника дуже багато, познайомлю вас з найцікавішими на наш погляд.
Павло Загребельний належить до покоління, обпаленого війною. Саме в 1941 році він закінчив десятирічку, був повен мрій і планів, а тут прямо наступного дня після випускного, вдосвіта 22 червня почалася війна (до речі, в цей день відтоді випускні вечори не проводяться). У неповних 17 років Павло записався добровольцем на фронт, але його відправили у Друге київське артучилище. Якою курсант Загребельний побачив столицю, ще не знищену, не безславно здану фашистам? І.Семенчук пише: «Високий юнак з чемоданом у руці йде вулицею. Ось площа Б.Хмельницького (через багато років письменник напише роман-сповідь «Я, Богдан»), рушив далі і так і завмер на місці. Перед ним стрімко звелася золотими банями Софія … Можливо, те перше враження й спалахнуло іскрою, що викресала згодом задум історичного роману «Диво». Хоча ще того червневого ранку Загребельний і гадки не мав, що стане письменником. Зачарування мистецьким витвором далеких пращурів жило підсвідомо понад 20 років.
3 учень. Ось як про формування його особистості згадує сам письменник: «Під час війни дуже важко склалася моя доля. 1942 року потрапив у фашистський полон і був там два з половиною роки. Там я бачив страшніше, ніж події 1933 року, хоч голод зачепив мене дуже сильно: я помирав, і всі наші сусіди вимерли… Голод — один урок життя, концтабір — наступний. Я побачив справжню ціну людині, побачив людську велич і людську ницість. Зрозумів — де суєта, а де справжні цінності … Моя біографія — голод, війна — до двадцяти одного року сформували мій характер, як характер незалежний. Незалежність — це найдорожче. Я сповідував її завжди й ніколи ні перед ким не схилявся. Схилявся лише перед визначними особистостями і перед людьми, які щось уміють робити, які мають неабиякий розум, які знають честь».
4 учень. Життя Загребельного було дуже насиченим. Він писав: «Я все життя десь працював, зустрічався з тисячами людей — і, здавалося, я вже так у все це втягнувся (а це як якась наркоманія), що довкола тебе завжди люди, аплодисменти, потиски рук телекамери».
До речі, у 1994 році, в річницю 180-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка, місто Вознесенськ відвідала делегація письменників з Києва, у числі яких був і письменник П.Загребельний.
(демонструється фото)
Перший біля пам’ятника П.Загребельний.
1 учень. Яким же був у житті письменник? Найкраще, я думаю, про це знають рідні та друзі. Перегляньте фрагмент останнього інтерв’ю письменника.
(демонструється відео)
Нам вдалося запросити на зустріч друга Павла Загребельного, відомого поета Івана Драча.
Рольова гра «Зустріч з письменником».
Поет. Я вдячний Павлові Загребельному за те, що він свого часу врятував мене — взяв на роботу у «Літературну Україну» (письменник був головним редактором видання у 1961—1963 рр.), коли мене вигнали з університету. Підтримав мене та багатьох інших шістдесятників — Миколу Вінграновського, Віталія Коротича, Івана Дзюбу — у важкий час.
Кореспондент. Чи правда, що Загребельний називав себе «дезертиром» — мовляв, дезертирував від сучасних тем в історичні …
Поет. Так, називав. Та історичний роман такої якості — цікаве явище в українській літературі. Він читав архіви. Крім того, це плоди його великого таланту, розуму. Недарма ж твори Загребельного перекладені більш як двадцятьма мовами.
Кореспондент. Не можна не відзначити надзвичайної працездатності Загребельного. У його доробку — три десятки романів, а ще ж — оповідання, повісті, п’єси, публіцистичні твори…
Поет. Загребельний — найпрацездатніший з усіх історичних романістів. Це була неймовірна машина, яка працювала, як скажений комбайн, продукуючи роман за романом.
Кореспондент. Кажуть, він до останнього писав від руки, відмовляючись від комп’ютера?
Поет. Я про це не знаю , але здогадуюся, що так воно й було. Бо все, що йде від руки, — йде від серця, воно тепле.
Кореспондент. Павло Загребельний мав непростий характер. Письменник Роман Іваничук навіть назвав його «бурчуном»…
Поет. Та він, великою мірою, був навіть противним чоловіком. У товаристві міг сказати на чиюсь адресу щось не надто приємне. На нього ображалися. Але схиляли голови — й пробачали все, бо це був Павло Загребельний.
Кореспондент. Дякую вам за відверту розмову.
Учитель. Як підсумок роботи групи — опорна таблиця «Психологічний портрет письменника»
(демонструється на екрані)
Учитель. Зв’язок з вічністю пролягає через людську історію, осмислення і переживання духовних пошуків, моральних злетів і падінь, якими так багате минуле. Перший історичний роман Павла Загребельного «Диво» — найкраще тому підтвердження. Задум, будова, стиль цього твору, авторська концепція — цікаві, оригінальні. За висловом В.Дончика, чогось подібного практика українського роману досі не знала.
Учитель. У ході роботи над романом вам потрібно дати відповідь на проблемне питання: «Що є дивом у романі, на думку автора?»
— Що є стрижнем роману «Диво»?
(Можливі відповіді. Стрижнем епохи є собор Софії Київської. Навколо цього храму і в самому храмі вирує життя, відбуваються головні події. Вертикалі Софії Київської підпорядковані всі сюжетні вузли, всі колізії. Горизонтальних площин у романі три: кожна з них має дві сюжетні лінії).
— Про які часи йдеться у першій часовій площині? Які сюжетні лінії прослідковуються у ній?
(Для епохи 11 століття письменник вибудовує сюжетну лінію Ярослава Мудрого, яка на певному етапі поступається і навіть витісняється на задній план лінією митця Сивоока, за версією письменника, архітектора Софії Київської).
— Що собою представляє 2 часова площина твору?
(Друга часова площина охоплює вузький проміжок передвоєнного і воєнного часу, коли фашисти зайняли Київ. Тут також прослідковуються дві сюжетні лінії: київського професора Отави й німецького професора до війни, а під час війни — офіцера-нищителя Шнурре).
— А який час охоплює третя часова площина?
(Третя часова площина триває в теперішній для часу написання проміжок (1968) й охоплює кінець 60-х — початок 70-х років. Головною її сюжетною лінією є лінія Бориса Отави, другорядною — лінія московської художниці Таї Зикової).
Учитель. І хоча ми розкрили всі таємниці роману, спробуємо поринути у них глибше.
Наступна група представляє інформаційний проект «Софія Київська».
— Якою постає Софія Київська зі сторінок роману «Диво»?
Учениця. Павло Загребельний писав: «Майже тисячу років стоїть наша Софія, мовби свідчення несхитності істинних слів Божих, хоч скільки злочинних рук здіймалося на цю святиню».
Роман недаремно називається «Диво». Архітектурний стиль, який отримав назву бароко і, риси якого незримо проглядаються у Софії Київської, у Європі виник і розвинувся аж у 16 столітті. Софія ж пам’ятка 11 століття! Дійсно, диво, неймовірне диво. Аналогів такого стилю архітектури в 11 столітті просто більше не знаходимо ніде у світі.
«Може, будовано цей собор у сльозах, прокляттях і крові, може, з урочистим співом і радістю, — хоч як там було, але піднявся він у тій землі, яка не знала кам’яних споруд …. Вознеслося рожеве кам’яне диво: небаченої величі і краси храм, який не мав рівних у світі».
Учитель. Як же автор описує освячення Софії?
Учень. З високою художньою майстерністю описує автор освячення собору.
«Цілий Київ умістився в просторій церкві, зібрався тут — і ніхто не знав, що десь під цяцькованою підлогою лежить той, хто поставив цей собор, народивши його в своїй уяві, хто дав соборові оті дивні барви, ті велетенські мозаїчні постаті, оту невпинність руху, гру світла, немеркнуче сяяння …»
Учитель. Світовий прогрес людства розгортається по великій часовій спіралі. Попередні віки з прийдешнім повинна зв’язувати воєдино якась вісь, що перебуває водночас на різних кінцях історії. Саме таким стрижнем, на якому тримаються цілі епохи, і є в романі собор святої Софії.
Учитель. А зараз запрошуємо виступити Генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Наталю Миколаївну Куковальську (Кожухаренко О.)
Реклама заповідника. Демонструє фрагменти фільму про Софію Київську. Роздає буклети, створені у програмі Publisher.
Учитель. Чим же є для нас собор?
Учень. Насамперед пам’яттю поколінь, духом єдності минулого й сучасного, символом невмирущості народу, що зумів створити це диво і пронести його крізь віки, а ще — пам’ятником Людині і її творчому генію.
Учитель. А хто ж він, талановитий зодчий?
Презентацію про Сивоока підготувала нам 3 група.
Учениця. Почнемо з того, яким повинен бути зодчий, що взявся здійснити це диво?
— геніально талановитим — бо собор такий один у світі,
— мужнім і сильним — бо неабияким характером треба володіти, щоб у ті жорстокі часи втілити свій задум,
— а ще мати дитинно чисту душу, любити людей і життя — бо чоловік з нечистими помислами нездатен творити красу.
Саме це зумів розгледіти крізь товщу віків талановитий письменник, саме таким він створив свого Сивоока.
Учень. До вашої уваги презентація нашої групи «Сивоок — талановитий зодчий»
(презентація групи про Сивоока)
Учитель. Яким постає зі сторінок роману образ князя Ярослава? Про це нам розкажуть представники 4 групи.
Учень. Складним і суперечливим постає образ князя Ярослава, який зображується реальною людиною: твердим і цілеспрямованим, але водночас жорстоким, закоханим у книги, мудрим, і в той же час — незахищеним, слабким, як звичайний смертний.
Учитель. Декілька цікавих фактів про Ярослава Мудрого. У 1982 році за сценарієм П.Загребельного на кіностудії ім. Довженка був знятий фільм «Ярослав Мудрий». Декілька років тому проходила грандіозна акція «Великі українці, за результатами голосування переміг Ярослав Мудрий, хоча були сумніви у чесності голосування.
Учитель. Чому ім’я справжнього творця храму не згадується в жодному документі, що дійшли до нас.
Учень. Князь Ярослав наказує літописцеві знищити сторінку із записом про Сивоока, приховуючи ганебну правду про жорстоке вбивство великого зодчого.
Учитель. Як образи Сивоока та Ярослава автор переплітає із сучасністю?
Учень. У творі помітні й інші герої — представники покоління , що належать 20 століттю. Це вчені Гордій Отава та його син Борис. Історик Гордій Отава бере гору не тільки в науковій полеміці з німецьким професором Шнурре, відстоюючи ідею самостійності й первинності культури слов’янства, а й ціною власного життя рятує фрески Софії Київської від вивезення до Німеччини під час Великої Вітчизняної війни. Отже, герої твору дуже різні, але всі вони творять історію своєї землі, несуть у собі той дивовижний світ, оригінальний внутрішній космос, що його нікому не зруйнувати, як і Софію Київську.
Учитель. Які морально-етичні проблеми, порушені у творі?
(Проблеми, порушені у творі, вічні, як вічні питання життя і смерті, любові і ненависті, людської вартості і тлінності, короткочасності життя, проблеми влади, честі, гідності.)
Учитель. Не секрет, що сьогоднішні учні бібліотекам віддають перевагу електронним книгам. Роман «Диво» теж не складно знайти і «скачати». Група художників отримала завдання: створити титульну сторінку книги. Подивимося на результати їхньої роботи.
Учитель. Отже повернімося до проблемного питання. Але спочатку скажіть, з чим у вас асоціюється слово «диво».
Вправа «Асоціації»
(талант, воля, пізнання, спілкування, творчість, кохання, народження)
Учитель. А що є дивом у романі, на думку автора?»
(дивом для автора є не тільки храм краси Софії Київської, дивом є справжнє мистецтво як витвір людської уяви і як засіб самовираження геніальності, диво — немеркнучі таланти, яких народжує багата і щедра земля. «Світ був мов розмальований храм, а люди в ньому виділися рівними Богу і найбільшим «чудом землі»)
А як закінчується роман? Що хотів сказати цим автор?
(«І син його — серед нас. Завжди з його талантом і горінням душі. І диво це ніколи не кінчається і не переводиться»).
(відповіді учнів)
VI. Підсумки.
Учитель. Підсумком нашої роботи є учнівська презентація.
(учениця презентує свою роботу)
Рефлексія
Учитель. Яке враження на вас справило знайомство з життям і творчістю Павла Загребельного?
(вислови учнів, записані на відео 2—3 учні).
VII. Оцінювання.
VIII. Домашнє завдання.
Урок на тему: Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»). Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма
Повернутися на сторінку Українська література
Повернутись на сторінку Павло Загребельний
Вас можуть зацікавити:
1. Роксолана — моя улюблена героїня. Характеристика образу (за романом П. Загребельного «Роксолана»)
2. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу. Аналіз твору (за романом П. Загребельного «Диво»)
3. Композиційна різноманітність роману Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
4. Історична правда й художній вимисел у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
5. Історія людської душі в історичний романістиці П. Загребельного. Аналіз творів
6. Світ героїні роману Павла Загребельного «Роксолана». Характеристика образу
7. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю П. Загребельного). Аналіз творів
8. Наближення далекої історії (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору
9. Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору
10. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу у романі Павла Загребельного «Диво»
11. Зв’язок релігії та естетики в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
12. Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі
13. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
14. Під небом чужим, безжальним і блідим… (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Аналіз твору
15. Найкращі риси українського народу в образі Роксолани (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Характеристика образу
16. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю Павла Загребельного). Аналіз творів
17. Історія на сторінках романів Павла Загребельного. Аналіз творів
18. Історична основа роману Павла Загребельного «Роксолана». Аналіз твору
19. Роздуми над долею Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
20. Мої роздуми над долею Роксолани Павла Загребельного (за романом «Роксолана»). Характеристика образу
21. Символ духовного надбання українського народу в образі Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
22. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
23. Особливості художнього конфлікту в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
24. Поетичний образ Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
25. Роксолана — донька України (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
26. Роксолана — султанша-українка (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
27. Роман «Диво» — перший історичний роман Павла Загребельного. Аналіз твору
28. Романи Павла Загребельного: про жінок, про розлуку з рідною землею. Аналіз творів
29. Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного. Аналіз творів
30. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного
31. Конфлікт влади й мистецтва у творі «Диво». Аналіз твору
32. Характеристика образу Ярослава Мудрого у творі «Диво» Павла Загребельного. Подання проблеми влади й людини через образ Ярослава Мудрого
33. Аналіз образу Сивоока у творі «Диво» Павла Загребельного. Характеристика образу
34. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного
35. Символ духовності нації у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
36. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
37. Храм для прийдешніх поколінь (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
38. Мої враження від роману «Диво» Павла Загребельного
39. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
40. Образ Сивоока в романі Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу
41. Образ Софiï Киïвськоï — символ духовного надбання украïнського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
42. Павло Загребельний. Роман «Диво». Образ Сивоока .
43. Роксолана — легендарна дочка українського народу (за романом Павло Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
44. Характеристика образу Роксолани Павла Загребельного
45. Павло Загребельний і його Роксолана (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
46. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
47. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»)
48. Суперечливий образ Ярослава Мудрого, героя роману Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу
49. Образ князя Ярослава Мудрого (за романом Павла Загребельного «Диво»). Характеристика образу. Аналіз твору
50. Образ Сивоока в романі П. Загребельного «Диво». Характеристика образу
51. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного «Диво»
52. Тестові завдання. П. Загребельний. «Роксолана»
53. Діалог-вікторина. Павло Загребельний. «Роксолана». (розділ «Рогатин»)
54. Питання та відповіді до твору «Диво» Павла Загребельного
55. Павло Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ
56. П. Загребельний. Загальний огляд творчості
57. Павло Загребельний. Історичний роман «Диво»
58. Історична основа й художній вимисел у романі «Диво» Павла Загребельного. Аналіз образів
59. Методична розробка відкритого заняття: Павло Загребельний. Загальний огляд творчості. Історичний роман «Диво»: Історична основа й художній вимисел у романі «Диво»; глибокий філософський підтекст епіграфа
60. П. Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична політика й художній вимисел
61. Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»)
62. Вечір пам’яті Павла Загребельного «Біль непоправної втрати»
63. Літературний диктант для 11 класу. «Диво» П. Загребельний
64. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 1 варіант
65. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 2 варіант
66. Тестові завдання «Так — ні». Павло Загребельний. Життя і творчість.
67. Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан»