Урок на тему: Література рідного краю. Життя і творчість Б. Грінченка. «Сонячний промінь». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

Урок на тему: Література рідного краю. Життя і творчість Б. Грінченка. «Сонячний промінь». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

Мета: ознайомити учнів з письменниками Луганщини ; поглибити знання про життєвий і творчий шлях Б. Грінченка; опрацювати ідейно-художній зміст повісті «Сонячний промінь», з’ясувати її проблематику; охарактеризувати образи твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, спостережливість, логічне мислення, уяву, вміння грамотно висловлювати власні думки, робити висновки; виховувати любов до рідного краю, поважне ставлення до його митців слова; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Б. Грінченка, бібліотечка-виставка його творів, учнівські малюнки до повісті, дидактичний матеріал ( завдання на картках, конверти з загадками ).

Хід уроку Література рідного краю. Життя і творчість Б. Грінченка. «Сонячний промінь». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями
• Кого з митців художнього слова рідного краю ви знаєте? Чим вони запам’яталися вам?
• Чи пробували ви особисто писати літературні твори?
• Що необхідно знати, вміти, відчувати; чим слід пройнятися, аби створити шедевр мистецтва художнього слова?
• Яке значення для довкілля має сонце? Що воно символізує?
• Стисло охарактеризуйте повість як жанр художньої літератури.

2. Рефлексія
— Назвіть імена відомих літературних діячів Луганщини ,які вам відомі?
Всеволод Гаршин,Спиридон Черкасенко, Христя Алчевська, Степан Васильченко , Борис Грінченко, В. Даль.
Плакат « Літературна Луганщина вивішена « на дошці.

3. Гра — асоціація
Клас поділено на 4 групи. Кожна група отримує конверт з загадкою-асоціацією.
1 група отримує конверт (сонце); 2група отримує конверт (пам’ятник Б.Грінченку); 3 група отримує конверт (школа); 4 група отримує конверт(проміння).
— Ваше завдання :за допомогою ілюстрацій здогадатись, яка сьогодні в нас тема уроку?
— Борис Грінченко «Сонячний промінь».

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

Праця єдина з неволі нас вирве, Нумо до праці, брати!
Б. Грінченко

Сміливість, з якою ви виступали не раз у справах,
про які ніхто не важився заговорити, вказувала в вас чоловіка,
в якому крім літературного талану був також публічний діяч.
І. Франко

Кожна з груп отримала завдання : Підготувати доповіді про життєвий та творчий шлях Б.Грінченка.

1. Життя і творчість Б. Грінченка

БОРИС ДМИТРОВИЧ ГРІНЧЕНКО (09.11.1863 — 06.05.1910)

Виступ 1 групи

Родина Б. Грінченка, дитинство митця.
Народився Б. Грінченко у дворянській родині на хуторі Вільховий Яр Харківського повіту. Батько письменника був сухою, суворою людиною. Усе в домі він намагався поставити на «панську» ногу (хоч можливості для цього були обмежені), а сина спрямувати на «панську» стежку. Не раз докоряв батько хлопцеві за те, що той грався з «мужиками», карав за те, що знався зі «свинопасами», товаришував із «селюками».
На все життя запам’ятав Борис ніжні руки матері, її тихий голос. Вона — росіянка, дочка полковника — над усе любила свого первістка і, як могла, оберігала сина від холодних батьківських очей. Тепло і ласку знаходив у діда Андрія, старого пасічника, та його сліпої дружини — баби Гальки. Від них перейняв рідну мову, народну пісню (хоча в сім’ї вимога була категорична: розмовляти виключно «по-благородному») і проніс любов до рідного слова через усе життя.
Ріс хлопчик лагідним, з вразливою душею, любив усе живе. Одного разу хотів навіть погладити вовка, що якось забрів на хутір.

Виступ 2 групи:

Роки навчання. Перші спроби у письменницькій діяльності
У п’ять років навчився читати і майже одночасно почав писати. Шестирічним хлопчиком складав вірші, тоді «видав» на своєму хуторі кілька журналів. З одинадцятирічного віку Бориса віддали до середньої реальної школи в Харкові. Тут він продовжує літературну діяльність»: «видає» крім російського і український журнал, глибше знайомиться з літературою і народною творчістю. Одного разу на канікулах, перебираючи старі книжки у батьковій скрині (батько майбутнього письменника мав непогану бібліотеку), Борис натрапив на Шевченкового «Кобзаря». Він одним духом прочитав книжку і на все життя полюбив Шевченкове слово. Однак доля розпорядилася так, що цей єдиний навчальний заклад Б. Грінченкові не випало закінчити: за читання і розповсюдження забороненої літератури його було виключено зі школи й ув’язнено. П’ятнадцятирічному юнакові довелося пережити допити, знущання, холод і голод. Коли поліція зрозуміла, що нічого не доб’ється від хлопця, вона звернулася за допомогою до Борисового батька. Страшно було, коли батько власноруч бив сина по обличчю. Коли грубо знущався з нього рідний дядько, Борис мовчав. Після ув’язнення майбутнього письменника було звільнено на поруки батька і відправлено на хутір. Умов для продовження навчання більше не було: підірване здоров’я, матеріальні нестатки.

Виступ 3групи.
Педагогічна діяльність на Луганщині.
Б. Грінченкові вдалося підготуватися і скласти екзамен на звання народного вчителя при Харківському університеті. Він здобуває посаду вчителя й одночасно починає активно займатися літературною діяльністю. У 1881 р. в журналі «Світ» було надруковано його перші поезії. В середині вересня 1887 Грінченки приїхали до сільської школи, яку було збудовано на кошти Алчевських. Борис Дмитрович мріяв учителювати на селі, тому він погодився на пропозицію Х.Алчевської. Головною метою свого життя вважав пробудження національної свідомості, й треба сказати , що він свого досяг і у власній педагогічній діяльності, адже школа в Олексіївці стала своєрідною науковою та навчальною лабораторією. Працюючи вчителем, Б.Грінченко навчав дітей найсвятішому, що має кожний народ — рідну мову. Він написав перші школярські книги — «Буквар», « Читанка». Він бере на себе відповідальність допомогти рідному народу й створити гідну систему освіти. Створення національної школи неможливе без активної самовідданої праці української педагогічної інтелігенції. З 1902 р. письменник жив у Києві. У 1905 р. він редагував першу українську щоденну газету «Громадська думка» (згодом «Рада»), наступного року — журнал «Просвіта»,

Виступ 4 групи
Б. Грінченко — письменник, фольклорист. Останні роки життя.
Учительська праця дала письменнику можливість глибоко вивчити психологічні особливості дітей, що позначилося на достовірному відображенні їх характерів (оповідання «Екзамен», «Дзвоник», «Украла», «Непокірний» та ін.).
Перші друковані твори письменника з’явилися у 1881 р. Б. Грінченко наполегливо працює, пише вірші, оповідання, драми, рецензії та статті — історичні, мовознавчі, етнографічні, педагогічні, публіцистичні. З 1902 року він живе в Києві, очолює товариство «Просвіта». За дорученням журналу «Киевская старина» Б. Грінченко розпочав укладання українського словника, який було надруковано в чотирьох томах протягом 1907—1909 рр. і відзначено премією ім. М. Костомарова Російської академії.
Творча спадщина письменника досить велика: вірші, поеми, байки, віршовані казки, оповідання, повісті, драми.
Важливою заслугою Б. Грінченка стало видання українською мовою творів світової літератури. У колі його перекладацьких зацікавлень були Шиллер і Гейне, Пушкін і Кольцов, Гете й Байрон, Гюго і Чавчавадзе… Наприкінці 90-х рр. виходять друком у перекладі письменника також твори Г. Гауптмана, О. Мірбо, В. Сарду, А. Шніулера, С. Амічіса та інших авторів.
Після поразки революції 1905—1907 рр., з настанням реакції, посилюються переслідування Б. Грінченка властями. Письменник зазнає арешту. Змучений туберкульозом, на позичені в батька гроші Б. Грін-ченко 1909 р. виїздить на лікування до Італії і там, тяжко переживаючи розлуку з Україною, 6 травня 1910 р. в місті Оспедалетті помирає.
Похорон письменника на Байковому кладовищі в Києві вилився в могутню демонстрацію демократичних сил проти царизму, у якій взяли участь представники багатьох національностей. На смерть Б. Грінченка широко відгукнулася вітчизняна преса; статті, присвячені йому, з’явилися в багатьох зарубіжних країнах — від Франції до Бразилії. Сповнена прямого смислу та деталь, що в труну письменника покладено було терновий вінок.

2. Робота в малих групах «Хто він, Б. Грінченко?»
— Давайте ж визначимо «Хто він, Б. Грінченко?»
Борис Грінченко

Поет
Письменник
Публіцист
Педагог
Етнограф
Просвітницький та громадський діяч
Перекладач

3. Опрацювання твору Б. Грінченка «Сонячний промінь»

3.1. Асоціативний малюнок до повісті.

3.2. Історія написання твору.
Перший великий твір — повість «Сонячний промінь» (1890) — Б. Грінченко присвятив діяльності народолюбної інтелігенції.
Написана повість 1890 р. в с. Олексіївка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії, де прозаїк учителював. Уперше надруковано в журналі «Зоря» — 1891 р. Твір містить 10 розділів та епілог. Розповідь у повісті ведеться від третьої особи.
Повість — документ, красномовне свідчення про обставини, в яких розвивалася тогочасна українська література, зокрема й творчість Б. Грінченка.

3.3 Особливості назви.
Сонячний промінь, у щирому розумінні,— символ знань, яким інтелігенти-культурники прагнуть просвітити селян для зародження їх долі

3.4. Тема: правдиве зображення праці інтелігента-культурника, небайдужого до долі власного народу; відтворення взаємин української інтелігенції із селянством, показ перших кроків до зближення представників українського національно-культурного руху кінця 80-х рр. з народом.

3.5. Ідея: возвеличення праці, спрямованої на просвітництво народу, розвиток культури рідної мови, щирого почуття кохання; засудження підступності, жорстокості, прагнення принизити простий люд, тримати його в рабській покорі, залежності.

3.6. Основна думка: «Не біймося, що нас мало. Все велике починається з малого! Ставаймо до великого діла, і воно саме заставить нас вирости, зробитися дужими і того діла достойними…»; «…щоб учити по-вкраїнському і вважати вкраїнську мову за мову, а не за покидьок».

3.7. Жанр: повість.

3.8. Сюжет.
Марко Кравченко, студент останнього курсу історико-філологічного факультету, віддається культурницькій роботі серед на роду. Він щиро вважає, що єдиний спосіб допомогти народові — це просвіта, а найдоцільніший політичний лад — парламентаризм. Прибувши в село на запрошення поміщика Городянського як репетитор його сина, Марко Кравченко веде бесіди із селя нами, вчить їх грамоти, читає їм українські твори.
Але надії Кравченка прислужитися рідному народові зазнали краху: до його культурницьких дій насторожено поставилися самі селяни; довідавшись про неблагонадійні заходи молодого вчителя, поміщик звільняє його з посади; від важкої вчительської праці гине і реальний, земний «сонячний промінь» у житті Кравченка — донька поміщика Городянського Катерина, яка зреклася свого середовища й вирішила зблизитися з народом.

3.9. Композиція.

1 група. Експозиція: знайомство з Марком Петровичем Кравченком, його соціальним походженням.

2 група. Зав’язка: приїзд героя до села вчителювати; його намагання дослідити умови життя простого люду та віднайти з ними контакт.

3 група. Кульмінація: смерть Катерини Дмитрівни.

4 група. Розв’язка: епілог — клятва Марка на могилі Катерини щодо виконання її заповіту.

3.10. Проблематика:
• кохання і ненависть;
• соціальні та економічні умови життя;
• мова, поважне ставлення до неї; чи є вона жаргоном щоденної праці, яка б не була тягарем, а приносила насолоду, радість;
• батьки і діти;
• роль освіти у формуванні національної свідомості.

Від важкої вчительської праці гине невдовзі і «сонячний промінь» у житті Кравченка — його кохана і дружина Катерина, котра таки зреклася панського середовища в ім’я єднання з народом (її загибель — символ того, наскільки слабким є «сонячні промінчики» супроти царства темноти).
«Потім він (Марко) побачив, як сонячний промінь визирнув з-за краю балки і стрельнув у туман, а за ним другий, третій… І Марко подумав:
— Мій промінь уже не засвітить».
«…Сяє сонце краси, правди та добра… Ти була мені сонячним променем, що осяяв мені все життя моє і зробив мене щасливим… мета людського життя — бути людям сонячним променем і робити їх щасливими?

3.11. Обговорення ідейно-художнього змісту повісті Б. Грінченка. Фронтальне опитування.

3.12. «Мікрофон»: яким для себе уявляв життя Марко Кравченко?

3.13. Складання схеми «Життєвий вир М. Кравченка». Робота в малих групах.

Життя і праця на благо рідного краю
Пани Городянські, чиновники, аристократи
Марко Петрович Кравченко
Катерина — сонячний промінь
Батьки, робітники, селяни
Видавнича справа
Піднесення рідної мови
Педагогічна діяльність

3.14. Міні-дискусія. Обговорення питань.
• Чому сонячний промінь у творі вгасає? Що він символізує?
• За яких обставин він зможе поновити своє світло?
• Вмотивуйте, чи можемо ми спостерігати в наш час тепло і щасливе випромінювання, якого бракувало героям твору.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Літературний диктант
1. З якою метою М. Кравченко їхав до Городянських?
а) Підготувати їх сина до вступу в гімназію;
б) на гучний бал;
в) купити в панів дві десятини землі;
г) відвідати добрих знайомих.

2. Марок Петрович Кравченко — син:
а) коваля;
б) бідного вчителя;
в) дяка;
г) міського чоботаря.

3. Перша книга українською мовою, якою захопився герой:
а) казки П. Чубинського;
б) легенди і міфи слов’ян;
в) «Кобзар» Т. Шевченка;
г) поетичні твори І. Франка.

4. Пані Городянській не дуже подобалося, як її чоловік:
а) познайомив її з Марком;
б) у власній мові використовував українські слова і приказки;
в) поводив себе, коли пив горілку;
г) витрачав багато грошей на дрібниці.

5. Про кого з героїв зазначено, що він «омужичився»?
а) Д. Городянського;
б) І. Городянського;
в) М. Кравченка;
г) С. Лісовського.

6. Маркові панич Іван Городянський нагадував маленького бога:
а) Зевса;
б) Перуна;
в) Юпітера;
г) Леля.

7. Перебуваючи на селі, Марко мав намір:
а) ознайомитися з умовами його мешканців;
б) фізично оздоровитися;
в) насолодитися свіжим повітрям і соковитими фруктами;
г) порибалити.

8. Хто з героїв повісті намагається підтримати думку Марка про те, що не можна виховувати людину «як коня або вола»?
а) Іван Дмитрович;
б) Катерина Дмитрівна;
в) пані Городянська;
г) Голубов.

9. Через що простий люд перебував у залежності від Семена Олексійовича? Оскільки він:
а) навчав їх дітей;
б) надавав гроші під відсотки;
в) лікував селянську худобу;
г) захищав селян у суді.

10. На згадку про свою першу зустріч і знайомство Катерина по
дарувала Докії:
а) обручку;
б) нову ляльку;
в) намисто;
г) шовкову хустину.

11. Письменник, твори якого найбільше сподобалися Катерині:
а) В. Гюго;
б) Т. Шевченко;
в) Г. Тургенєв;
г) Ч. Дік

12. З якою метою батько Корнія запросив Марка в гості під час народного свята? Щоб:
а) ближче з ним познайомитися;
б) порадитися стосовно вивчення рідної мови;
в) навчити його писати;
г) почитати книжок.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Доведіть або спростуйте думку Івана Дмитровича Городянського: «Цивілізована людина не може почувати ніякої прихильності до природи, а тільки до цивілізованих форм життя». Наведіть переконливі аргументи.
2. Як на ваш погляд, для чого Б. Грінченко так докладно оповідає про минуле панів Городянських? Свої міркування вмотивуйте.
3. Кого письменник у творі називає петербурзьким урядовцем?
а) М. Кравченка;
б) І. Городянського;
в) Я. Голубова;
г) П. Карпенка.

Картка № 2
1. Чому, на ваш погляд, Марко Кравченко важливу роль приділяв художній літературі у вихованні народу? Відповідь обґрунтуйте.
2. Що мала на увазі Катерина, зазначаючи: «Мужицькою мовою не може бути літератури». Які власні роз’яснення ви надали б героїні повісті щодо цього?
3. Сонячний промінь у широкому розумінні — символ:
а) здоров’я;
б) знань;
в) благополуччя;
г) цілеспрямованості.

Картка № З
1. Поміркуйте, чому М. Кравченко вважає, що тільки освіта може змінити соціальне становище селян? Свої міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.
2. Прокоментуйте фразу з твору: «Марко мав віддавати усього себе роботі для рідного краю, і віддав справі». У чому вбачав герой власне життєве кредо.
3. Приїхавши із села до міста, Марко Кравченко працює:
а) вчителем у гімназії;
б) шахтарем;
в) журналістом;
г) канцеляристом.

VI. Підсумок уроку
Б. Грінченко працював у складну епоху. Вся його письменницька і громадська діяльність була цілеспрямованою, потребувала значної витримки і мужності. Були в митця і власні злети, були й помилки, проте він завжди дбав про людське добро і діяв на користь рідного народу, знедоленої України.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання
Написати міні-твір на одну з тем: «Мій улюблений учитель», «Школа — осередок освіти, добра і гармонії».

Урок на тему: Література рідного краю. Життя і творчість Б. Грінченка. «Сонячний промінь». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Борис Грінченко

Вас можуть зацікавити:

1. Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка «Украла». Аналіз твору

2. Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! (за оповіданням Б. Грінченка «Олеся»). Аналіз твору

3. Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка «Без хліба»). Характеристика образу

4. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка. Аналіз творів

5. Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка. Аналіз творчості

6. Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка «Каторжна». Аналіз твору

7. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка. Аналіз творів

8. Зображення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка «Грицько». Аналіз твору

9. Зображення долі сільського вчителя в творах Б. Грінченка. Аналіз творів

10. Реалізм художньої прози Б. Грінченка. Аналіз творчості

11. Борис Грінченко — фольклорист. Аналіз творчості

12. Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка

13. Життєва правда художньої прози Б. Грінченка. Аналіз творів

14. Долі сільських вчителів у творах Бориса Грінченка. Аналіз творів

15. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Б. Д. Грінченка «Без хліба»). Характеристика образу

16. Роман Сиваш як представник «пропащої сили» (за повістю Бориса Грінченка «Серед темної ночі»). Характеристика образу

17. Моє ставлення до Олександри — героїні оповідання Б. Грінченка «Украла». Характеристика образу

18. Видатний майстер малої прози Борис Грінченко

19. Українська інтелігенція в повісті Б. Грінченка «Сонячний промінь». Характеристика образу

20. Світ дитини у прозі Бориса Грінченка. Аналіз творів

21. Байки Бориса Грінченко. Аналіз творів

22. Характеристика образу Грицька в оповіданні Бориса Грінченка «Грицько»

23. Грицько та Семен — герої оповідання Б. Грінченка «Грицько». Характеристика образів

24. Зображення українського селянства в образі селянина Данили (за оповіданням Бориса Грінченка «Сам собі пан»). Характеристика образу

25. Дитячі оповідання Бориса Грінченка. Аналіз творів

26. Урок на тему: Борис Грінченко. Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт

27. Урок на тему: Література рідного краю. Життя і творчість Б. Грінченка. «Сонячний промінь»

28. Тематична контрольна робота. Творчість І. Карпенка-Карого, М.Старицького, Б.Грінченка. Українська література 10 клас

29. Тематична контрольна робота. Творчість Панаса Мирного, Бориса Грінченка. Варіант 1

30. Тематична контрольна робота. Творчість Панаса Мирного, Бориса Грінченка. Варіант 2

31. Сценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка «Борис Грінченко: відомий і невідомий»

 

Комментарии закрыты.