Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Тема: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі О.Гончара “За мить щастя ”

    Мета: проаналізувати твір, визначати новелістичний жанр,порівнюючи зазначений твір з вивченими раніше; виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спираючись на текст; визначити основний пафос новели; відшукати і пояснити роль кольорової гами, проявів романтичного в стильовій палітрі; удосконалювати вміння й навички роботи з текстом, характеристики образів; виховувати толерантність, повагу до людської гідності, патріотизм, усвідомлення філософської сутності щастя людини, його відносності і короткочасності.

    Все, власне, так просто — варто тільки усвідомити,
    що живеш один раз, що життя — це той рейс,
    який не повторюється, і що його треба провести достойно.
    О. Гончар

    «Omnia vincit amor» — «Любов перемагає все»

    Хід уроку Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

    І. Організаційний момент.

    ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
    — Що таке щастя? (визначення)
    — На що здатна людина заради щастя?
    — Чи може людина постійно почувати себе щасливою?

    ІІІ. Робота над темою уроку

    1. Оголошення теми і мети
    2. Перегляд фрагменту кінострічки «Все перемагає любов»

    3. Повідомлення 1.

    О. Гончар і кіномистецтво
    Уперше спроба екранізації твору О.Гончара була здійснена 1956 року. Фільм «Дівчина з маяка», сценарій для якого створив сам письменник, поставлено за його оповіданням «Щоб світився вогник» (режисер Г. Крикун). Через два роки вийшла картина «Партизанська іскра»— знову за сценарієм О. Гончара (режисери О. Маслюков та М. Маєвська), 1959 року — фільм «Таврія» (сценарій О. Гончара, Ю. Лисенка, режисер Ю. Лисенко) за однойменним романом письменника.
    Наступні екранізації: «Тронка» (СРСР, 1971, режисер Артур Войтецький), «Смужка нескошених диких квітів» (СРСР, 1979, режисер Юрій Іллєнко) — за повістю «Бригантина», «Все перемагає любов» (СРСР, 1987, режисер Микола Мащенко) — за новелою «За мить щастя».

    4. Повідомлення

    2. Історія написання новели
    Новела «За мить щастя» писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. На той час О. Гончарем був написаний роман «Людина і зброя» про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був і сам автор; в його уяві окреслювався роман «Циклон» про страшну табірну одіссею радянських полонених. Через те не дивно, що новела «За мить щастя» сповнена болю, суперечностей, побудована на багатьох опозиціях.
    Її задум виник у далекій Бірмі, в місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив’яного блиску» , стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч з образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялось про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося …

    5. Робота в групах
    1 група. Композиція і сюжет твору
    2 група. Образ Сашка Діденка
    3 група. Образ Лорі (Лариси)
    4 група. Тема, основна думка, проблематика твору
    5 група. Жанр твору
    6 група. Традиції української новелістики у творі О.Гончара

    ІV. Підсумки
    Оцінювання

    V. Домашнє завдання
    Читати повість В.Шевчука «Дім на горі»; повторити поняття «бароко», «притча», «екзистенціалізм»; інд. повідомлення — про письменника

    Додатки

    Додаток 1.
    Дунайське небо шовками — блаватами переливається, літо горить, пашіє, хмелить хлопця.
    Яке роздолля навкруги! Під час війни, коли випадало опинитися в горах скелястих уночі, у хвищу, в завірюху, не раз кортіло йому крикнути, гукнути, гогокнути так, щоб луна покотилася по всіх Карпатах. Але тоді не можна було.
    Зате зараз Діденко, виїхавши за межі табору, має волю гогокати на всю душу…
    А хміль сонця нуртує душу, і в голову лізе всяке таке, що чув про любощі фронтові, про знайомства в медсанбаті, а то й з місцевими грішницями, — таланить же іншим! А йому — що йому випадало?
    Це таки було живе полум’я, що опалило його, обняло, засліпило.
    — Не нукайте, бо не поїдете, — спокійно відповідав Діденко і не бажав більше нічого для його протоколів розповідати. Хоч як той сікався, а цей сидів насупившись, а часом навіть починав мугикати пісеньку про Лизавету з кінофільму.
    Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво звершувалось на їхніх очах. Був, як усі, їхній друг і ось враз із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів! І це був їхній Сашко Діденко! Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й ждав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки (так він свою мадярочку називав)…
    Здається, й зараз засуджений ще не до кінця збагнув, що його жде. Вся ця історія з убивством, судом і вироком стосувалася ніби не його, все сприймалось як тяжке, моторошне непорозуміння, що має ось—ось розвіятись.
    І хоч тепер безтурботного мугикання його більше не чули, проте й духом гвардієць не падав, тримався з спокійною гідністю, тільки, видно, сон втратив, бо з самого рання, коли ще й заняття на плацу не було, він уже — як штик: стоїть і невідривно дивиться крізь свою бійницю на плац, на виноградники.
    Що ж, був хміль, а тепер — похмілля.

    Додаток 2.
    І щось — як живе полум’я! — яскраво майнуло й зникло за тією золотою спорудою. І ось уже видно руки загорілі, що довершують свою снопасту працю, ставлять шапкою на полукіпок останнього снопа,— і він так весело, задерикувато вгору стирчить!
    А жниця вийшла із—за полукіпка і, ще й звідси поправляючи снопа, позиркує на шлях до солдата завабливим оком, так принаймні йому здається. Кофтина палахкотить на ній. Червона як жар. Волосся темніє, вільно спадаючи на плечі. Ноги загорілі блищать. Ось уже глек у неї в руці, і жниця, відкинувшись, нахильці з того глека п’є; і навіть п’ючи, вона, здається, одним оком весело зорить на шлях.
    Одного ранку, коли тільки зазоріло на сході, а хащі виноградників ще темніли у сивих росах, вибрела з тих виноградних джунглів… вона. З’явилась, мовби силою його уяви викликана, але не уявна — справдішня виринула з туману, з росяної виноградної гущавини. Не пломеніла тільки на ній кофтина, як тоді, була темно вбрана, боса, зарошена, і волосся на голові кучмилося недбало.
    Мов з хреста знята — така була вона, коли під поглядами вартових наближалася до гауптвахти. Для них Лариса не видалася красунею, просто змучена, перестраждана жінка з темним проваллям очей, що горять, як у хворої, а ось йому, Діденкові, була вона зовсім інакша, бо, припавши до амбразури, бідолаха аж заплакав — заплакав од щастя бачити ii.

    Додаток 3.

    Картка № 1 Композиція і сюжет твору

    1. Схарактеризуйте сюжет твору
    Експозиція —
    Зав’язка —
    Розвиток дії —
    Кульмінація —
    Розв’язка (2 фінали) —

    2. Позасюжетні елементи (описи зовнішності, пейзажі), їх особливості

    3. Проаналізуйте уривки з новели. Які кольори переважають у цих описах? З якою метою? Риси яких літературних напрямків присутні тут?
    — У тропічному місті Рангуні, де молоді смаглочолі солдати стоять з автоматами на постах у своїй джунгляній зеленавій одежі, в місті золотих пагод — храмів, що підносяться в небо стогами жовтогарячого жнив’яного блиску, в місті, де рано ніч настає і в присмерках палацу, мовби вихопленого з казок Шехерезади, майне раптом обличчя з прекрасним профілем камеї, а на сцені, відданій східним розкошам пластики, співають руки танцівниць, тчуть пісню кохання під звуки дивного інструмента (назва якого так і зосталась тобі невідома!), — в той жагучий, по-тропічному паркий рангунський вечір з фантастикою музики, краси і мрій піднебесних згадалася чомусь ця давня історія, історія інших широт…
    — Літо було, перше повоєнне літо, виноградники зеленіли, і перші снопи виблискували в полях.Сліпучий день, коли світяться стерні, а шляхом, що стелиться з нашого табору до найближчого містечка, артилерійські трудові наші коні тюпачать.
    — Дунайське небо шовками — блаватами переливається, літо горить, пашіє, хмелить хлопця.
    — Стерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи — все виблискує золотом, все бризкає жнив’яним сонцем.

    Картка № 2 Образ Сашка Діденка

    1. Портрет. Чим зумовлені зміни в описі зовнішності протягом твору?
    Високо на ній в пілотці набакиреній, в медалях на всі груди сидить Діденко Сашко, артилерист.
    Насвистує, наспівує бравий водовоз, недбало пустивши через чоло пасмо пшеничного чуба.
    Поки що ж, неголений, без ременя, походжає у своєму курені невгамовний Ларисин коханець…
    Запустивши руки у віконце, долонями гладила Діденкові його посіріле в сутінках обличчя, велике, міцне, одне з тих облич, що їх переводять у граніт.

    2. Проаналізуйте вчинки героя, його душевний стан (додаток 1)

    3. У чому полягає двоплановість цього образу?

    Картка № 3 Образ Лорі (Лариси)

    1. Портрет, риси імпресіонізму та символізму в ньому (додаток 2)

    2. Розкрийте двоплановість образу героїні

    Картка № 4 Тема, основна думка, проблематика твору

    1. Визначте тему твору, його основну думку

    2. Які проблеми порушено в ньому?
    3. Чи актуальні ці проблеми для нашого часу?

    Картка № 5 Жанр твору

    1. Визначте жанр твору, відповідь аргументуйте

    2. Ознаки яких літературних напрямів помітні у творі «За мить щастя»? Наведіть приклади

    3. Назвіть риси індивідуального стилю О.Гончара

    Картка № 6 Традиції української новелістики у творі О.Гончара

    1. Які традиції української новелістики продовжує О.Гончар?

    2. Порівняйте «За мить щастя» О. Гончара, «Момент» В.Винниченка і «В житах» Г.Косинки (тематика, проблематика, художні засоби, літературні напрями)

    Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Олесь Гончар

    Вас можуть зацікавити:

    1. Роман Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    2. Символіка в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    3. Екологічні питання і проблеми в романі Олеся Гончара «Собор»

    4. Характеристика образу Володьки Лободи (за твором Олеся Гончара «Собор»)

    5. «Прапороносці» Олеся Гончара. Аналіз твору. Характеристика образів

    6. Життєві долі героїв Олеся Гончара («Собор»)

    7. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

    8. Аналіз творів Олеся Гончар «За мить щастя» та «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

    9. Аналіз твору «Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

    10. Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень». Аналіз твору

    11. Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя». Аналіз твору

    12. Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору. Характеристика образів

    13. Краса почуттів людини у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

    14. Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

    15. Краса вірності (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Характеристика образів

    16. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

    17. Собори душ своїх бережіть, друзі… (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    18. Володька Лобода — людина-функція (за романом «Собор»). Характеристика образу

    19. Людина і природа у романі «Собор». Аналіз твору

    20. Ідея гуманізму в романі О. Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    21. Духовне багатство людини у романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    22. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    23. Заповіт сучасному поколінню в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    24. Собор як символ духовності людини (за романом «Собор» О. Гончара). Аналіз твору

    25. Незабутні сторінки роману Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    26. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    27. Собор як символ духовності людини (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    28. Символ духовної краси людей в образі Собору (за романом Олеся Гончара «Собор»)

    29. Героїчний подвиг солдата у романi Олеся Гончара «Прапороносцi». Характеристика образу

    30. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Характеристика образів

    31. Моє розуміння заклику: «Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..» (за романом «Собор» Олеся Гончара). Аналіз твору

    32. Роки застою як час руйнації суспільстві (за творчістю О. Гончара)

    33. Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара)

    34. Висвітлення проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    35. Розкриття проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    36. Філософія в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    37. Філософія буття в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

    38. Собор як втілення народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    39. Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    40. Втілення високого народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    41. Проблему долі духовного начала у житті суспільства (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    42. Велич подвигу і осуд війни в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    43. Величі ратного подвигу і гнівний осуд війни (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Аналіз твору

    44. Подвиг і осуд в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

    45. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    46. Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    47. Звичайна людина і незвичні обставини (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

    48. Місце і значення творчості Олеся Гончара в українській літературі. Аналіз творчості

    49. Значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

    50. Війна як мірило (за романом «Людина і зброя» Олеся Гончара). Аналіз твору

    51. Харків і харків’яни у романі Гончара «Людина і зброя»

    52. Головна ідея новели Олеся Гончара «Модри Камень». Аналіз твору

    53. Рання новелістика Гончара і неоромантизм («Весна за Моравою», «Модри Камень «Ілонка», «Гори співають»). Аналіз творів

    54. Краса й сила людського почуття («За мить щастя» Олесь Гончар)

    55. Сили людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз творів

    56. Історичне мислення Олеся Гончара. Аналіз творчості

    57. Собори душ своїх бережіть (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

    58. Творчість Олеся Гончара в контексті світових літературних осягнень

    59. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара. Аналіз твору

    60. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара «Собор»

    61. «Моя душа — це храм чи купа цегли?» (за романом О. Гончара «Собор»). Аналіз твору

    62. Володька Лобода в наші дні. Характеристика образу

    63. Гуманістичні тенденції в новелах Олеся Гончара. Аналіз творчості

    64. Мої роздуми над творами Олеся Гончара

    65. Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості

    66. Урок на тему: Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара

    67. Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

    68. Урок на тему: Хто він, цей Володька, живучий пристосуванець чи небезпечний руйнівник духовних храмів? (з участю літературних героїв за романом Олеся Гончара «Собор»)

    69. Урок на тему: Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»

    70. Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

    71. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Гра «Перевір свою пам’ять»

    72. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Вікторина «Пізнай героя за портретом»

    73. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Що за звичай?

    74. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Афоризми з роману «Собор» (устами якого героя вини промовлялися?)

    75. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Прислів’я та приказки (Хто кому сказав?)

    76. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Криптограми

    77. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Бліц-опитування

    78. Тест за темою О. Гончар «Собор»

    79. Олесь Гончар. «Собор». Зміст роману. Літературний диктант

    80. Олесь Гончар. Новела «За мить щастя». Літературний диктант

    81. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

    82. Олесь Гончар. Життя і творчість. «Собор». Літературний диктант

    83. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

     

    Комментарии закрыты.