Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Мета уроку: ознайомити учнів із творчістю письменника — земляка Олеся Гончара, зацікавити романом «Твоя зоря», показати багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника, його розуміння природи, землі, на якій працює, збагачуючи світ добром; розвивати образне мислення у школярів; виховувати любов до рідної природи, шанобливе ставлення до людей, щирих і добрих; утверджувати в дитячих серцях доброту, правду, милосердя.

Цілі уроку:
учні знатимуть:
— коло проблем, які мають бути розв’язанні на уроці;
— стислі відомості про Олеся Гончара;
— цікаві факти з біографії письменника, зокрема про дитинство;
— зміст оповідання, його тему;
— риси характеру Романа Винника;
— особливості читання літературного портрета;
— власний рівень засвоєння вивченого; причини невдач (якщо вони були);

учні вмітимуть:
— окреслювати коло проблем, що розглядаються на уроці;
— спланувати шлях досягнення власних цілей під час вивчення теми;
— виразно читати і переказувати оповідання;
— висловлювати власні думки з приводу прочитаного, почутого;
— розповісти про душевну красу і силу наших предків, їх любов до своєї землі як гідний приклад для нащадків;
— скласти анкету — характеристику літературного персонажа;
— давати власну оцінку чеснотам героя твору;
— робити узагальнення;
— оцінювати свою діяльність на уроці.

Тип уроку: урок-дослідження.

Методи, прийоми і форми роботи на уроці: розповідь учителя, виразне читання уривків (учителем і учнями), евристична бесіда, аналіз твору, словесне малювання, укладання анкети, робота в групах, метод «Передбачення», «Незакінчене речення» та «Мозковий штурм»; випереджувальні завдання (підготуватися до виразного читання твору, підготувати розповідь про дитинство Гончара, зібрати відомості про яблуню, дізнатися про свято Спаса).

Обладнання: портрет Олеся Гончара, виставка творів письменника, роман «Твоя зоря» (на кожній парті), учнівські малюнки, інформаційні картки, грамзапис пісні «Над полтавським краєм».

Хід уроку Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

I. Мотиваційний етап.

1. Слово учителя. (На фоні мелодії «Над полтавським краєм».)
Людина і природа…Ці два поняття нероздільні. Саме спілкування з природою, навіть просто її споглядання, приносить нам радість. Чому? Мабуть, тому, що природа — це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину.
Краплинки ранкової роси можуть сіяти прекрасніше, ніж дорогоцінне каміння.
Тендітна травинка, що вперто пробивається крізь асфальт, безодня нічного зоряного неба, ласкаве чи сердите море, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов’я або вигин лебединої шиї — все це несе в собі невичерпний заряд краси.
Будучи у тісному взаємозв’язку з природою, ми дізнаємося, що світ природи сповнений дивовижних барв, чудових звуків, досконалих рухів і форм, стаємо володарями казкових скарбів і невичерпної радості.
І все це ми маємо завдяки тому, що у кожного з нас є дороге і рідне місце на землі, куди ми завжди пориваємось душею. Це той священний куточок, де ми народились і зростаємо, набираємось сил, звідки вирушаємо у широкий світ. Звідси, з рідного батьківського порога, від зеленого куща калини чи білокорої берези, починається наша батьківщина.
У кожного з нас є свій зелений берег дитинства. Таким для нас є Полтавщина — край, де, ніби сестри, обійнялися нерукотворна краса й сива пам’ять історії.
А ще Полтавщина — це край пісень і легенд, край письменників, мислителів і учених, чиї імена перлами сяють у скарбниці світової мудрості. Тут варто лише прислухатись — і ти почуєш невмирущий голос Івана Котляревського, журливі пісні Марусі Чурай, тиху говірку Володимира Короленка, мудре слово мандрівника Григорія Сковороди…
Національним багатством України є й ім’я Олеся Терентійовича Гончара. Його життя — взірець для багатьох. Творчість його — світове надбання. А слово його кожен може взяти у своє серце. Але є таке в спадкові, залишеному Гончарем, що належить тільки кобелячанам. Це маленька хата в селі Суха, де пройшло дитинство Олеся Терентійовича.
То ж сьогодні ми і поговоримо з вами про цю людину незвичайної долі, нашого славного земляка Олеся Гончара.

2. З’ясування емоційної готовності до уроку.
(Визначення настрою за допомогою 2—3 дієслів.)

3. Актуалізація суб’єктного досвіду.
Метод «Передбачення» (Я думаю, що урок буде цікавим тому, що…)

II. Цілевизначення та планування.

1. Повідомлення теми, мети уроку.
Яка то сила — розум тямущий
та людська невсипущість!
Олесь Гончар

2. Ознайомлення із цілями уроку. (У кожного учня на парті лежить інформаційна картка.)

3. Колективне планування роботи на уроці.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово учителя.
Сьогодні у нас незвичайний урок,
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну природи, в країну любові та згоди,
Де будемо не просто слухати, а чути,
Не просто дивитись, бачити,
Не просто відповідати, а міркувати,
Дружно й плідно працювати.
Разом з нами до цієї країни помандрують юні біографи, юні літературознавці, юні фольклористи, юні натуралісти.

2. Розповідь про життя і творчість письменника.
(До слова про нашого славного земляка запрошуються юні біографи.)

Повідомлення учнів.

Народився Олесь Гончар 3 квітня 1918 року, за свідченням старшої сестри, в робітничому селищі Ломівці в Дніпропетровську, хоч офіційно місцем народження вважається слобода Суха Кобеляцького району на Полтавщині. Коли йому було два роки, померла мати. Виховувала Сашка бабуся, доброта і сердечність якої зігріли дитинство майбутнього письменника, навчили любові до людей. «В її лагідній, людинолюбній натурі, в її образі ніби втілювалося для мене все найкраще, що є в нашого народу: працьовитість, чесність, правдивість, безмежна доброта, обдарованість. Ця вічна трудівниця, ця темна, неписьменна, але винятково чуйна до чужого горя жінка своєю широкою людяністю стоїть для мене поруч з тими, чиї творіння нас захоплюють, і кого ми називаємо за їхню діяльність справжніми гуманістами», — так високо підносить Олесь Гончар цю неписьменну жінку, яка стільки навчила його у житті.
Пізніше у своїх творах Гончар зізнається: «Без неї, певно, я не став би письменником».

У сім’ї був «Кобзар» Т. Шевченка, над яким «бабуся й тітки проливали сльози», коли малий Сашко читав його вечорами. А невдовзі в життя хлопця прийшли й інші митці слова: Панас Мирний, Іван Франко, Леся Українка, Степан Васильченко…
Писати Олесь починає ще з дитинства. Насамперед, очевидно, через природне мистецьке обдарування, а також під впливом своїх попередників. Велику роль відігравав улюблений учитель мови і літератури, який зумів прищепити палку любов до рідного слова, красного письменства. До речі, саме він і назвав Гончара Олесем, якого до того звали Сашком.

Тоді ж з’являються і перші друковані виступи майбутнього письменника. Спочатку це були коротенькі вірші та оповідання в районній газеті, а потім і в республіканській газеті «На зміну» та в журналі «Піонерія».
А потім були роки наполегливої праці та навчання. І як результат — такі прекрасні твори: «Прапороносці», «Таврія». «Перекоп», «Циклон», «Людина і зброя», «Собор», «Берег любові», «Бригантина», «Земля гуде»…
У 1980 році з’являється роман «Твоя зоря», який привернув увагу читачів не тільки нашої Батьківщини. Цей твір дає змогу гостро придивитись до людини — землянина, її внутрішнього світу.

3. Складання інформативного грона.

— Діти, яким же постав перед вами письменник?

  • обдарований
  • працьовитий
  • допитливий
  • лагідний
  • наполегливий
  • турботливий
  • вихований

4. Слово вчителя.
Такими ж, як письменник, постають перед нами і герої його творів. У цьому ми переконаємося, перегорнувши сторінки оповідання «Романові яблука», що є частиною твору Олеся Гончара «Твоя зоря».

— «Романові яблука»…Правда, гарна назва?
— А що постало у вашій уяві, коли почули ці слова?
— Що ж вам відомо про яблуню?

5. Повідомлення юних натуралістів.
Серед плодових дерев яблуня посідає перше місце за площею насаджень. Це дерева або кущі без колючок, що мають плід найчастіше кулястий, на кінцях вдавлений, м’якоть — без кам’янистих клітин. У нашій країні поширені такі сорти: Антонівка, Ренет Семиренка, Пепін литовський, Кальвіль сніжний, Налив білий, Боровинка та ін.
Слід пам’ятати, що існують спеціальні сорти декоративних яблунь. Їх насаджують у парках, скверах, озеленюють ними вулиці не заради плодів, а для оздоблення.

Народна приказка говорить: «На вечерю по яблуку на чоловіка — не потрібен і лікар». Дійсно, яблука — справжня комора поживних та цілющих речовин. Більшість сортів яблук містить вітамін Р, який запобігає гіпертонії, підтримує еластичність і нормальне функціонування кровоносних судин. Люди, які постійно їдять яблука, менше хворіють на запалення верхніх дихальних шляхів. Завдяки речовинам, що містяться у яблуках, нормалізується діяльність травного апарату.

Понад 100 років відомо й те, що пектини, які є у яблуках, рятують від різного роду отруєнь. У давнину вважали, що яблука, спожиті на вечерю, забезпечували легкий, спокійний сон.

6. Слово вчителя.
Дійсно, гордістю наших садів є яблуня. То ж не дивно, що про любов до неї з такою майстерністю розповів нам Олесь Гончар у своєму творі.

7. З’ясування вражень від прочитаного твору.
(Метод «Незакінчене речення».)
Твір Олеся Гончара «Романові яблука» зацікавив мене тому, що…
— у ньому написано про наших ровесників;
— письменник порушує проблеми, які хвилюють багатьох;
— я знайшла відповідь на питання, яке мене давно цікавило;
— тут красиво написано про сад;

8. Евристична бесіда за змістом оповідання.
— Про що розповідається в оповіданні?
— Кого зображено в центрі твору? Знайдіть у тексті портрет Романа Винника, зачитайте його. Про що це говорить?
— Чим займався дядько Роман? Зачитайте рядки, в яких говориться про професійні вміння Винника, його працьовитість. Прокоментуйте їх.
— Знайдіть опис яблук. Прочитайте його мовчки. Перекажіть прочитане, додавши власні враження.
— Доведіть, посилаючись на текст, що Роман Винник не тільки любить природу, а й розуміє її.
— Чи для себе він все це ростив? Чому ви так вважаєте?
— А чому хлопці ніколи не наважувались шкодити у садку дядька Романа? Невже тому, що боялись?
— Як винагороджував Роман Винник хлоп’яче товариство за терпіння?
— Коли це було?
— Що вам відомо про Спаса? Що це за свято?

9. Повідомлення юних фольклористів. `

14 серпня святкують першого Спаса і Маковія. Це перше свято, з яким пов’язують закінчення літа. На його честь у церквах відправляють службу, святять мак, васильки й чорнобривці. У цей день жінки пекли пісне печиво — «шулики». Його виготовляли з пшеничного тіста, обливали зверху ситою медовою масою, приправляли товченим маком.

19 серпня — Спас другий (Великий). Одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називають святом урожаю. Кожен селянин вважав за святий обов’язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб — щедрі дарунки від природи.
Про це свято наш народ склав мудрі повчання.
Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
Спас — усьому час.
Добра антонівка до великого року.
Прийшов Спас — пішло літо від нас.

10. Евристична бесіда.
— Які риси вдачі виховував Роман Винник своєю винагородою у хлопців?
— Чому аж до вечора яблука лишалися цілими?
— Чи можна їх назвати чарівними? Зачитайте рядки, де про це сказано у творі?
— Як ви, діти, ставитесь до цього чоловіка? Чому?
— Як ви розумієте рядки: « Є садки, мовби дозволені, відкриті для ваших нічних набігів, а цей ось…він ніби створений, щоб хвилювати уяву, щоб виробляти в тобі стійкість перед спокусами.»?
— А чи доводилось вам зазнавати подібних спокус? Чи правильно ви робили? А як би було правильніше зробити?

11. Подорож до саду Романа Винника.
Уявіть на мить, що ви біля садка дядька Романа, де достигають такі спокусливі яблучка. Що б ви зробили? Чи наважилися б їх зірвати?

12. Самостійна робота в мікрогрупах.

Група 1.
Записати 3-5 моральних уроків, настанов, які дає нам автор устами та діями героїв. (Наприклад, будь працьовитим, цінуй плоди чужої праці і т. д.)

Група 2.
Охарактеризувати образ головного героя твору, заповнивши анкету.
Прізвище:
Вік:
Рід занять:
Ставлення до своєї роботи:
Ставлення до людей, до дітей:
Риси характеру:
Особливості поведінки:

Група 3.
Визначити головну думку твору, підтвердити її рядками з тексту.

13. Розв’язання проблемного питання: «Чи збагатився б світ добром, коли б було більше таких людей, як Роман Винник?»
(Метод «Мозковий штурм».)

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Слово вчителя.
Роман Винник, з яким ми познайомились у прочитаному оповіданні, — це людина з нашого життя, людина, яка розуміє мову й душу землі своєї, любить працю на ній, а тому й шанується так високо своїми односельцями.

— А чи доводилось вам зустрічати таких людей у своєму житті? Хто вони? Чим займаються?

2. Експрес-інтерв’ю.
Я згоден (не згоден), що розум тямущий та людська невсипущість — то велика сила.

3. Узагальнення вивченого на уроці.
— Що сьогодні на уроці вам найбільше сподобалося?
— Що ви візьмете з цього заняття для себе?
— Чого навчив вас цей твір?
— Чи досягли ми з вами поставлених цілей?

V. Домашнє завдання.
Написати твір «Людина праці. Яка вона?..» або створити кінострічку за твором.

VI. Заключний етап.
Чується стук у двері. З’являється Їжачок — Степовичок з подарунками від Романа Винника. (Кожен учень отримує по яблучку із саду дядька Романа за активну працю на уроці.)

Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Олесь Гончар

Вас можуть зацікавити:

1. Роман Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

2. Символіка в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

3. Екологічні питання і проблеми в романі Олеся Гончара «Собор»

4. Характеристика образу Володьки Лободи (за твором Олеся Гончара «Собор»)

5. «Прапороносці» Олеся Гончара. Аналіз твору. Характеристика образів

6. Життєві долі героїв Олеся Гончара («Собор»)

7. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

8. Аналіз творів Олеся Гончар «За мить щастя» та «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

9. Аналіз твору «Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

10. Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень». Аналіз твору

11. Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя». Аналіз твору

12. Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору. Характеристика образів

13. Краса почуттів людини у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

14. Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

15. Краса вірності (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Характеристика образів

16. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

17. Собори душ своїх бережіть, друзі… (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

18. Володька Лобода — людина-функція (за романом «Собор»). Характеристика образу

19. Людина і природа у романі «Собор». Аналіз твору

20. Ідея гуманізму в романі О. Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

21. Духовне багатство людини у романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

22. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

23. Заповіт сучасному поколінню в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

24. Собор як символ духовності людини (за романом «Собор» О. Гончара). Аналіз твору

25. Незабутні сторінки роману Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

26. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»)

27. Собор як символ духовності людини (за романом Олеся Гончара «Собор»)

28. Символ духовної краси людей в образі Собору (за романом Олеся Гончара «Собор»)

29. Героїчний подвиг солдата у романi Олеся Гончара «Прапороносцi». Характеристика образу

30. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Характеристика образів

31. Моє розуміння заклику: «Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..» (за романом «Собор» Олеся Гончара). Аналіз твору

32. Роки застою як час руйнації суспільстві (за творчістю О. Гончара)

33. Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара)

34. Висвітлення проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

35. Розкриття проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

36. Філософія в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

37. Філософія буття в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

38. Собор як втілення народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

39. Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

40. Втілення високого народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

41. Проблему долі духовного начала у житті суспільства (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

42. Велич подвигу і осуд війни в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

43. Величі ратного подвигу і гнівний осуд війни (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Аналіз твору

44. Подвиг і осуд в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

45. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

46. Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

47. Звичайна людина і незвичні обставини (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

48. Місце і значення творчості Олеся Гончара в українській літературі. Аналіз творчості

49. Значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

50. Війна як мірило (за романом «Людина і зброя» Олеся Гончара). Аналіз твору

51. Харків і харків’яни у романі Гончара «Людина і зброя»

52. Головна ідея новели Олеся Гончара «Модри Камень». Аналіз твору

53. Рання новелістика Гончара і неоромантизм («Весна за Моравою», «Модри Камень «Ілонка», «Гори співають»). Аналіз творів

54. Краса й сила людського почуття («За мить щастя» Олесь Гончар)

55. Сили людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз творів

56. Історичне мислення Олеся Гончара. Аналіз творчості

57. Собори душ своїх бережіть (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

58. Творчість Олеся Гончара в контексті світових літературних осягнень

59. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара. Аналіз твору

60. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара «Собор»

61. «Моя душа — це храм чи купа цегли?» (за романом О. Гончара «Собор»). Аналіз твору

62. Володька Лобода в наші дні. Характеристика образу

63. Гуманістичні тенденції в новелах Олеся Гончара. Аналіз творчості

64. Мої роздуми над творами Олеся Гончара

65. Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості

66. Урок на тему: Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара

67. Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

68. Урок на тему: Хто він, цей Володька, живучий пристосуванець чи небезпечний руйнівник духовних храмів? (з участю літературних героїв за романом Олеся Гончара «Собор»)

69. Урок на тему: Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»

70. Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

71. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Гра «Перевір свою пам’ять»

72. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Вікторина «Пізнай героя за портретом»

73. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Що за звичай?

74. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Афоризми з роману «Собор» (устами якого героя вини промовлялися?)

75. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Прислів’я та приказки (Хто кому сказав?)

76. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Криптограми

77. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Бліц-опитування

78. Тест за темою О. Гончар «Собор»

79. Олесь Гончар. «Собор». Зміст роману. Літературний диктант

80. Олесь Гончар. Новела «За мить щастя». Літературний диктант

81. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

82. Олесь Гончар. Життя і творчість. «Собор». Літературний диктант

83. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

 

Комментарии закрыты.