Урок на тему: Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан». Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма

    Урок на тему:Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан». Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма

    Тема уроку: Концепція видатної особистості в романі П.Загребельного «Я, Богдан»

    Мета: виховувати повагу до історичного минулого нашого народу; розкрити образи твору, історичні джерела твору; розвивати навички порівняльного аналізу, синтезу вивченого.

    Тип уроку: історико-філософське дослідження

    Обладнання: портрет Богдана Хмельницького, «історія запорізьких козаків» Д.Яворницького, текст роману.

    Хід уроку Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан». Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма

    Епіграф

    Історією не завжди можна втішатися — В неї треба ще й вчитися.
    П. Загребельний «Неложними устами»

    Для розгляду творів художньо — історичних і навіть тих, де історичним фактам відведена другорядна роль, а на першому плані авторський художній домисел, велике значення має обізнаність учителя з достовірними історичними подіями, яка дає змогу правильно трактувати вчинки героїв, їхні думки.

    Роман «Я, Богдан» має історичну основу.

    Після аналізу історичних подій на Україні вчитель пропонує одинадцятикласникам відповісти на питання:

    I. Опитування.

    1. Назвіть основні події життя П. Загребельного.

    2. Дайте загальну характеристику творчості письменника. її тематичне розмаїття.

    3. Назвіть найновіші твори П. Загребельного.

    4. Чому, на вашу думку, історичну романістику П. Загребельного називають історією людських душ?

    5. Які історичні постаті змальовані у романі «Диво»?

    II. Засвоєння нового матеріалу.

    Вчитель:
    Спираючись на текст твору, спробуємо визначити історичну основу роману та вагу творчого вимислу.

    Учень зачитує уривок з історичної праці Д.І. Яворницького «Історія запорізьких козаків».

    «Действия войны начались 4-го мая с прибытием Хмельницкого в лагерь. Прибыв в лагерь, Хмельницкий, прежде всего, послал через болота к Тугай — бею казака с просьбой поспешить к нему на помощь. Тугай — бей на просьбу Хмельницкого отправил незначительный отряд нагайцев в тыл полякам. Настоящая битва открылась 5-го мая; она продолжалась несколько дней с перерывами: под конец поляки принуждены были отступить от Желтых Вод на запад по направлению к балке Княжим Байракам. Вдруг на горизонте поднялась пиль, потом зачернела толпа людей и, через несколько времени, воздух наполнился диким криком: то был Тугай — бей с татарами. Не уважая договора с казаками, нагаи бросились на панский обоз; стрелы тучами полетели в лицо шляхте, пробивали на сквозь и калечили и людей и лошадей; поляки ускорили поход, но вошли в яр и не могли сделать шага; путь лежал через буераки, покрытые мелким лесом, казаки, забежав вперед порыли землю, набросали дерева и каменьев, сделали дорогу совсем непроходимою; свернуть в сторону было невозможно, кони падали; ворог погрузились в галистой земле. Тугай — бей побрал у поляков пушки, и начали татары палить на поляков из их же собственных орудий. Тогда поляки принялись с жаром копать, побросали ружья, устроились в четырехугольник, начали отбиваться саблями, деревьями, каменьями, но не помогла их отчаянная храбрость: татары ударили на них с четырех сторон, перевернули их четырехугольник и сошлись в середине обоза с противоположных концов. Потоцкий полумертвый взят был в плен; за ним, кто остался жив, все положили оружие».

    Запитання:
    1.Наскільки історично правдиво відображено цей епізод у романі?
    2.В чому виявляється історико-психологічний підхід автора до зображення подій?

    (Богдан у творі усвідомлює власну неспроможність стримати ситуацію: керівник не завжди визначає хід подій): «Вже під Жовтими Водами пересвідчився в безсиллі гетьманськім. Дав недобитим шляхтичам слово гонору: що відступлять безперешкодно, а тоді заплющив очі на те, як Тугай — бей по-вовчому напав на переможених і безоружних. Тоді вперше відчув, які важкі стали в мене повіки. Такі тяжкі, що часом несила їх підняти. Гетьманські повіки. Важкоокий гетьман. Повіки влади»…

    Другий учень зачитує уривок з історії України.

    «Чаплинський напав зі своїми гайдуками на Суботів, ограбив цілий хутір і побив наймолодшого сина Хмельницького так важко, що хлопець незабаром умер.
    Хмельницький подав на Чаплинського до суду, але суд розсудив справу несправедливо. Тоді Богдан сам рішив помститися за свою кривду і за кривду народу, не тільки на чаплинськім, але й на всіх подібних панах, що самовільно поводилися з народом. Він поїхав на Січ, скликав усіх козаків, і розказав їм про свою кривду й кривду всього народу. Він промовив до козаків так сердечно, що вони вибрали його гетьманом і в захопленні взивали його, щоб вів їх до боротьби. Коли на Україні пішла чутка, що Хмельницький збирає сили проти польських панів, усі молоді і старі, почали приставати до козаків.
    Незабаром гетьман мав коло себе велике військо й зачав побивати польське військо, раз-по-раз.»

    Запитання.
    1. Як історія подає версію причин козацької боротьби проти польсько-шляхетського тиску?
    (Особиста образа родині Хмельницьких). «Отож Хмельницького образили і він кинувся в биятику.
    А може, образи завдали мені саме тому, що я мав намір піти супроти шляхти, що були в мене наміри зухвалі й задуми великі?»
    2. Як трактуються ці причини в романі?
    3. Чому критики позначили цей твір, як історико-психологічний?
    4. Як за допомогою портретних характеристик передається багаташкість людини-керівника та її внутрішній стан?
    (Найбільш характерними є три портретні характеристики: 1) Богдан на зображеннях живописців; 2) Богдан у реальному житті; 3) Богдан у гетьманстві. Підкреслюючи подвійність, конфліктність внутрішньої структури гетьмана, автор застерігає від ідеалізації його особи. Перші два портрети є цілком контрастними. «Горда постава, випнуті груди, розпростані плечі,… з булавою, в шовках і золоті…» протиставляється реалістичному образу, що викриває спроби фальсифікації та засуджує нещирість: «насправді не був такий бравий і хвацький, як мене дехто малював. Я виступав тяжко, не вбирався в шовки і оксамити, булава лежала на плечі каменем, був я старий, виснажений, згорьований. І безсилий.» Третій портрет передає внутрішній стан людини, яка досягла вершини слави і символізує собою націю, що перемогла: гордий погляд, випростані плечі, могутня постава, кінь у коштовній збруї.

    Запитання.
    1. В чому вбачає Богдан зміст свого життя?
    2. Чи відокремлює себе гетьман від народу? Як Богдан розуміє сутність поняття «влада»?
    3. Що для Богдана «слава»?
    4. Як у творі змальовано внутрішню боротьбу душі Богдана?
    5. Чи легко давалися гетьманові державні рішення?
    6.Чи був він, на вашу думку, у чомусь слабким? У чому помилявся?
    7. Чи постає у творі народ рушійною силою історії?
    8. Що для гетьмана важливіше: особисте чи державне?
    9. Чи можете ви назвати образ Богдана ідеальним?
    10. Як ви розумієте поняття «ідеальний керівник», «державний вождь»?..

    Слово вчителя.
    Отже, підсумовуючи сказане, можна говорити про майстерність автора у рекоструйовані історичної психології людини козацької доби. Видатна особистість нашої історії Богдан Хмельницький змальований у творі як персонаж, що прагне підпорядкувати особисті наміри, потреби та цілі національним інтересам. Витримуючи внутрішню боротьбу, гетьман домінантною ознакою своєї діяльності визначає прагнення вільного незалежного розвитку свого народу.

    Домашнє завдання.
    1. Виписати з твору уривки, які змальовують гетьмана як конфліктну особистість (позитивні і негативні риси Богдана).
    2. Виписати цитати, які змальовують гетьмана як відповідальну людину.
    3. Написати твір-роздум на тему: «Що мені подобається у образі Богдана Хмельницького» (За романом П. Загребельного «Я, Богдан»).

    Урок на тему: Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан». Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Павло Загребельний

    Вас можуть зацікавити:

    1. Роксолана — моя улюблена героїня. Характеристика образу (за романом П. Загребельного «Роксолана»)

    2. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу. Аналіз твору (за романом П. Загребельного «Диво»)

    3. Композиційна різноманітність роману Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    4. Історична правда й художній вимисел у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    5. Історія людської душі в історичний романістиці П. Загребельного. Аналіз творів

    6. Світ героїні роману Павла Загребельного «Роксолана». Характеристика образу

    7. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю П. Загребельного). Аналіз творів

    8. Наближення далекої історії (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору

    9. Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору

    10. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу у романі Павла Загребельного «Диво»

    11. Зв’язок релігії та естетики в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    12. Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі

    13. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    14. Під небом чужим, безжальним і блідим… (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Аналіз твору

    15. Найкращі риси українського народу в образі Роксолани (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Характеристика образу

    16. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю Павла Загребельного). Аналіз творів

    17. Історія на сторінках романів Павла Загребельного. Аналіз творів

    18. Історична основа роману Павла Загребельного «Роксолана». Аналіз твору

    19. Роздуми над долею Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    20. Мої роздуми над долею Роксолани Павла Загребельного (за романом «Роксолана»). Характеристика образу

    21. Символ духовного надбання українського народу в образі Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    22. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    23. Особливості художнього конфлікту в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    24. Поетичний образ Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    25. Роксолана — донька України (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    26. Роксолана — султанша-українка (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    27. Роман «Диво» — перший історичний роман Павла Загребельного. Аналіз твору

    28. Романи Павла Загребельного: про жінок, про розлуку з рідною землею. Аналіз творів

    29. Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного. Аналіз творів

    30. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного

    31. Конфлікт влади й мистецтва у творі «Диво». Аналіз твору

    32. Характеристика образу Ярослава Мудрого у творі «Диво» Павла Загребельного. Подання проблеми влади й людини через образ Ярослава Мудрого

    33. Аналіз образу Сивоока у творі «Диво» Павла Загребельного. Характеристика образу

    34. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного

    35. Символ духовності нації у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    36. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    37. Храм для прийдешніх поколінь (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    38. Мої враження від роману «Диво» Павла Загребельного

    39. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    40. Образ Сивоока в романі Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу

    41. Образ Софiï Киïвськоï — символ духовного надбання украïнського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    42. Павло Загребельний. Роман «Диво». Образ Сивоока .

    43. Роксолана — легендарна дочка українського народу (за романом Павло Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    44. Характеристика образу Роксолани Павла Загребельного

    45. Павло Загребельний і його Роксолана (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    46. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    47. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»)

    48. Суперечливий образ Ярослава Мудрого, героя роману Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу

    49. Образ князя Ярослава Мудрого (за романом Павла Загребельного «Диво»). Характеристика образу. Аналіз твору

    50. Образ Сивоока в романі П. Загребельного «Диво». Характеристика образу

    51. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного «Диво»

    52. Тестові завдання. П. Загребельний. «Роксолана»

    53. Діалог-вікторина. Павло Загребельний. «Роксолана». (розділ «Рогатин»)

    54. Питання та відповіді до твору «Диво» Павла Загребельного

    55. Павло Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ

    56. П. Загребельний. Загальний огляд творчості

    57. Павло Загребельний. Історичний роман «Диво»

    58. Історична основа й художній вимисел у романі «Диво» Павла Загребельного. Аналіз образів

    59. Методична розробка відкритого заняття: Павло Загребельний. Загальний огляд творчості. Історичний роман «Диво»: Історична основа й художній вимисел у романі «Диво»; глибокий філософський підтекст епіграфа

    60. П. Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична політика й художній вимисел

    61. Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»)

    62. Вечір пам’яті Павла Загребельного «Біль непоправної втрати»

    63. Літературний диктант для 11 класу. «Диво» П. Загребельний

    64. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 1 варіант

    65. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 2 варіант

    66. Тестові завдання «Так — ні». Павло Загребельний. Життя і творчість.

    67. Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан»

    Комментарии закрыты.