Урок-диспут за драмою Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Українська література, Володимир Винниченко, шкільна програма

    Урок-диспут за драмою Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Українська література, Володимир Винниченко, шкільна програма

    Мета: розкрити самобутність та високий рівень психологізму драматичних творів В. Винниченка, основні риси літератури модернізму на прикладі драми В Винниченка, шляхом дискусії проаналізувати світоглядні позиції героїв драми, їх погляди на життя, місце мистецтва в житті людини; розвивати в учнів навички переконуючої комунікації, уміння аргументувати свої думки і вести дискусію; сприяти вихованню вдумливого ставлення до творів мистецтва, потягу до осмислення власної життєвої позиції.

    Є про що сперечатись в його постаті.
    І. Дзюба

    ХІД УРОКУ за драмою Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Українська література, Володимир Винниченко, шкільна програма

    І. Організаційний момент

    ІІ. Мотивація навчальної діяльності
    Сьогодні у нас урок літератури рідного краю. В. К. Винниченко. Ми не випадково обрали цього письменника. Ще у 1909 р. Михайло Коцюбинський писав: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка.» Іван Франко по праву вважав Винниченка «найяскравішим з талантів-початківців». З цих коментарів зрозуміло, що людина, про яку йдеться, є непересічною особою. Справді, Володимир Винниченко займає виняткове місце в українській літературі і, особливо, в історії української драматургії, українського модерного театру. Драми В. Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою, своїм змістом вони створювали своєрідну національну новаторську драматургію.
    Шкода, але в кінці 20-х років радянський уряд піддав жорстокій критиці всю творчість В. Винниченка і суворо заборонив його твори. Тепер, майже після 50-річної заборони вони повертаються до нас: цікаві й актуальні, без яких була б неповною картина української літератури початку XX століття.
    Особливо приємно, що ця видатна людина — наш земляк.

    ІІІ. Актуалізація опорних знань з теми.

    Повідомлення учнів. Біографічна довідка. Презентація «Біографія»

    Ознайомившись із змістом його драми «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», що ви можете сказати про тему цього драматичного твору?
    (Дослідження людської особистості, морально-психологічне випробовування внутрішніх сил людини в боротьбі за утвердження свого «я», прагнення незалежності від будь-кого і будь-чого: моралі, юрби, приписів, умовностей, прагнення буть «чесними з самими собою»).

    Хто стали героями його п’єси?
    (Новий суспільний тип інтелігента на тлі XX століття).

    Чому, на думку деяких критиків, драматургія Винниченка вражала своєю — сміливістю?
    («Драматургія Винниченка вирізняється гостротою проблем, глибиною психологічних екскурсів, відсутністю шаблонності, образним мисленням, неореалістичними тенденціями, модерном, символізмом, новими горизонтами і обріями, з яких глядач має змогу проникати в глибини світу підсвідомості» (В. Неділько).
    Драми Винниченка — це стихія, бунт, виклик самому життю. Сміливістю тематики (свідомість та інстинкти, статеві стосунки й мораль, честь і зрада) драматург часто виходив, на думку критики, за межі дозволеного).

    Опрацювання матеріалу уроку.
    З’ясування суті модернізму як течії літератури і модернізму Винниченка зокрема. (Виступ учнів, що отримали це завдання заздалегідь).

    Презентація «Модернізм»
    Початок XX століття характеризувався різноманітними еволюційними і революційними змінами, що не могло не позначитися на літературному процесі.
    Уже на початку XX століття чітко визначилися дві орієнтації: народницька (реалізму) і модернізму. Модерн в Україні, як стверджують літературознавці, запізнився, порівняно з Європою, на 10—20 років. Формування течії було пов’язане з питанням напряму національно-культурного самовизначення.
    Український модернізм поєднував елементи різноступеневої стилістики (символізму, імпресіонізму, натуралізму, романтизму) й тяжів до романтичного типу творчості.
    Поєднуючись із романтизмом модернізм в Україні започаткував нові моделі та структури: неореалізм — В. Винниченко; неонатуралізм — В. Черкасенко; неоромантизм — О. Кобилянська; імпресіоністичний символізм — М. Вороний.
    Основою все ж залишалася тенденція до символізації, ідеалізації та романтизації зображуваного.
    Модернізм Винниченка виявляється через поєднання морального та психологічного життя окремої людини, її стосунків з іншими. Складовою частиною нових життєвих ситуацій ставала наперед заданість, раціоналізм, з одного боку, і особлива роль підсвідомого, інстинктів, бажань «занадто людського» (Ніцше) з іншого.
    Змішуються буденність і фантастика, увага процесам «переоцінки цінностей» («чесність із собою»), боротьбі морального і фізичного, масовій психології і вольовому вибору.

    Робота над текстом драми «Чорна Пантера і Білий Медвідь». (За стратегіями «Дебати» та « Мікрофон»).
    (Учні вже ознайомилися з текстом драми. На попередньому уроці клас було розподілено на три групи — група Життя, Мистецтво і Критики (золота середина). Вдома учні попрацювали над з ‘ясуванням життєвої позиції героїв та складанням цитатника, що підтверджує цю позицію).

    Обговорення правил роботи в групах.
    Думка кожного варта, щоб її вислухали
    Правило піднятої руки
    Не зловживати часом
    Не перебивати співрозмовника

    1. Якого героя драми ви представляєте? Хто в тексті найбільше опікувався обраною вами проблемою?
    2. Доведіть, що бачення і думки вашої групи правильні.

    Обговорення в групах проблемних моментів щодо визначення світоглядної позиції своїх героїв:

    З’ясуйте символічність імен Рити, Корнія, Сніжинки.
    (Корній — від слова «корінь». Рита — від слова «рута» — квітка, відома в народі як «чар-зілля»).
    Як розуміють герої місце мистецтва в житті людини?
    Що для них шлюб, сім’я?
    У чому вбачають герої красу життя?

    Представлення позиції героїв

    І група.
    Корній — образ глибоко символічний. У ньому вражає незбагненна, майже містична невіддільність його таланту від родини, здатність осягнути буття — осягнути через свій емоційно-чуттєвий світ, через власне серце. Корній як художник жертвує власним добробутом, сімейним затишком заради святого мистецтва. Але його трагедія ще й у тому, що він мимоволі жертвує власним сином. Що творить він на полотні, про яке із таким захопленням усі говорять (а пристрасний Мігуелес навіть зважає, що в цьому шедеврі — сам Бог), письменник не показує. Ми можемо лише здогадуватись, що це образ страждання.
    Щоб витвір мистецтва мав естетичний вплив, повинна відчуватися незбагненність його задуму. Саме до цього прагнув художник. І як це не жахливо, але смерть Лесика і страждання дружини давали йому це відчуття незбагненності.
    Існує легенда про художника, який мучив свого сина, щоб повніше зобразити страждання людини на полотні. Так чинить і Корній. Наслідком його пошуків, намагань створити щось досконале стали безгрошів’я, неможливість вивезти на курорт хворого сина, втрата почуття реальності. В змученому обличчі свого сина (якого він по-своєму любить) художник намагається відшукати ледь вловимі зміни, щоб відобразивши їх, створити геніальне полотно. І таким чином стає катом власної дитини, виправдовуючи себе тим, що мистецтво вище за життя.

    ІІ група
    Рита — особистість яскрава. Красива та пристрасна жінка. Вона розуміє і цінує талант чоловіка, але й ненавидить те полотно, яким він так дорожить і якому (вона те передбачає) неминуче буде принесено в жертву дитину — її продовження, її вічність. Вона визнає лише красу материнства і любові.
    Іноді безтактну грубість, небажання перейнятися інтересами й почуттями чоловіка, вколоти чи вдарити якнайдошкульніше аж ніяк не можна виправдати вболіванням за здоров’я дитини. Все це риси пантери. А чого варте сварливе вимагання грошей саме тоді, як чоловік узявся за пензель! І все це зовсім не від нелюбові до чоловіка, а скоріше навпаки: це зрозуміле бажання зосередити на собі його увагу і почуття, підігріти їх, довести до кипіння.
    Конфлікт між подружжям загострюється — у ньому боротьба самолюбства і воль, бажання кожного поставити себе, свою правоту вище. І Рита в цій боротьбі втрачає розумні орієнтири, робить багато злих дурниць. Врешті вся її етика щодо чоловіка виливається в бажання вчинити йому на зло. Вони змагаються навіть над трупом дитини, втрачаючи реальне відчуття того, що відбувається. Рита, щоб не роз’єднався їх тріумвірат («Ми троє — одно!») убиває в хвилину тяжкого душевного болю не тільки себе, а й чоловіка та картину.

    ІІІ група
    Багатозначним є образ Сніжинки, яка уособлює в собі символ чистого мистецтва в душі художника. Ця богемна дама — антипод Рити. Вона підтримує Корнія, мотивуючи свою зневагу до «пелюшок» схилянням перед Вищим, перед Красою, перед Мистецтвом. «Хто хоче бути артистом, той не повинен бруднити себе… Краса вічна! Сім’я це дикі, темні інстинкти, це звіряче, а краса в чисто людському».
    Сніжинка не людина. У неї нема людського імені. Це символічний образ холодного мистецтва, краси без душі.

    Виступ спікерів груп від імені героя.
    Відповідно до виступу спікера секретар групи на дошці заповнює таблицю життєвих орієнтирів. Інші учні працюють з відповідними дискусійними сітками на місцях.
    Обговорення виступів учнів в режимі «інтерв’ю» та «виступу перси з мікрофоном».

    Робота над проблематикою та образами (Презентація)
    Який у драмі наявний конфлікт? (зовнішній, внутрішній)
    Хто такий митець, творча людина?
    Життя персонажів. У якому світі воно проходить?
    У тексті багато говориться про вічність. Що це таке? З чого складається вічність?
    Яка головна ознака сім’ї Каневичів? Що відбудеться, на вашу думку, після смерті Лесика, якщо всі залишаться живі? (малюнок Андрія)
    Чому Корній пише свою сім’ю? Чому не страждання інших?
    Який зв’язок сім’ї та мистецтва? Чи існує він взагалі?
    Чому йому не потрібен спокій?
    Хто така Сніжинка?
    Чому Корній ведмідь, а Рита пантера?
    Чому Корній називає полотно живим? (живе своїм життям і диктує умови)
    Яку енергію понесе полотно у вічність? Чи потрібна краса, заради якої знищено моральність, загальнолюдські цінності?
    Чи відбулося переосмислення, переоцінка цінностей у героїв драми? Коли? (Хронотоп). Паганіні «Каприз»
    Чому Винниченко показав неприховану залежність від мистецтва? Фанатизм?
    Уявіть інший кінець. Як ви закінчили б цю драму?
    Яка позиція автора? Що перемогло: мистецтво чи життя, загальнолюдські цінності?

    Висловіть згоду чи незгоду з висловлюваннями:
    Корнія: «Одне мистецтво має вічність!»
    Матері: «Мистецтво не дасть тобі того, що жива людина».
    Сніжинки: «Ну що з того, що помре ваш Лесик? Ну не стане на світі шматочка м’яса, яке кричить, робить неестетичні штуки, і… в’яже людей…Сім’я це дикі, звірячі інстинкти».
    Рити: «Життя … не в красі, краса в житті, в любові, ось в цьому! (Лесику). Це єсть людське…»
    Корнія: «Все для сім’ї! А чому сім’я для мене не робить? Такої сім’ї я не хочу! Все для сім’ї: і честь для неї, і власність, і талант… Хай сім’я служить уже чомусь більшому за неї! Творчості! Мистецтву!».

    Висновок:
    П’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь» — це твір про сімейні обов’язки та призначення митця. Однак її проблематика значно ширша, тому що родина для митця може стати і натхненням, і перешкодою у його творчості.
    Твір можна назвати чи не єдиним твором В. Винниченка, що стверджує силу кохання. Але історія закінчується трагічно.

    Кожен повинен зробити свій висновок. Але завжди пам’ятати, що, перш за все, потрібно бути чесним з собою
    І саме зараз хочеться повернутися до слів Вільяма Шекспіра «А головне? Будь вірний сам собі»

    Запитання всім групам: «Чи вчинила Рита злочин? А Корній? Сніжинка?»
    Мабуть, прийшов час подивитися на тему уроку і відповісти на питання: Життя — це краса?

    Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.
    Ми торкнулись із вами вічних питань, філософських. І сьогодні митці шукають відповіді на них. У кожного своє розуміння життя і краси в цьому житті.

    Навіщо нам дискутувать:
    Що вище — правда чи краса ?
    На чому правди є печать,
    Те й повік-віки не згаса.
    (П. Тичина).

    У вас, напевне, є свої міркування щодо тих питань, над якими сьогодні ми так гаряче дискутували. А на столах, у ваших дискусійних сітках, з якими ви працювали впродовж уроку, залишилась ще одна незаповнена колонка. Вона чекає ваших роздумів. А результати ваших міркувань ми розглянемо на наступному уроці.

    Урок-диспут за драмою Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Українська література, Володимир Винниченко, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутися на сторінку Володимир Винниченко

    Вас можуть зацікавити:

    1. Характеристика образів Федька і Толі. Контрастне зображення образів (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

    2. Моє ставлення до Федька і Толі. Характеристика образів (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

    3. Хто є хто? (за оповіданням Володимира Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образів

    4. Моє ставлення до головного героя оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник». Характеристика образу Федька

    5. Драма життя. Образи двох протилежних дитячих світів (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

    6. Чи хотів би я мати друга, як Толик (за оповіданням «Федько-халамидник» В. Винниченка). Характеристика образу

    7. Батьки і вчинки (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образів

    8. Моє ставлення до Федька і Толі (за оповіданням «Федько-халамидник»). Характеристика образів

    9. Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник”. Характеристика образів

    10. Скарбниця спогадів про власне дитинство («Федько-халамидник»). Аналіз твору

    11. Моє ставлення до Федька й Толі (За оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образів

    12. Моє ставлення до батьків Федька (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образів

    13. Сміливий вчинок розбишаки (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образу

    14. Душевне благородство простого хлопця (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образу

    15. Протиставлення розбишаки і смирної дитини в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник». Характеристика образів

    16. Порівняльна характеристика Федька і Толі з оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»

    17. Дитинство (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

    18. Людська порядність і байдужість (за оповіданням «Федько-халамидник»). Характеристика образів

    19. Дитячий світ (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

    20. Справжня дружба (за оповіданням «Федько-халамидник»)

    21. Актуальність драми «Гріх» В. Винниченка. Аналіз твору

    22. Де грань між праведним і грішним? (за п’єсою В. Винниченка «Гріх») Аналіз твору

    23. Драма Володимира Винниченка «Пророк» — вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії. Аналіз твору

    24. Герої В. Винниченка (за ранніми творами В. Винниченка)

    25. «Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій…». Аналіз творчості В. Винниченка

    26. Парадокси художнього світу В. Винниченка. Аналіз творчості

    27. Останній роман В. Винниченка «Слово за тобою, Сталіне!». Аналіз твору

    28. Драматичні твори Володимира Винниченка

    29. Аналіз імпресіоністичної прози Володимирa Винниченка (за твором «Момент»)

    30. Викриття (за оповіданням В. Винниченка «Малорос-європеєць» (аналіз твору))

    31. Україна доби першої російської революції в оповіданнях В. Винниченка «Солдатики», «Студент». Аналіз творів

    32. «Сонячна машина» В. Винниченка. Аналіз твору

    33. Зображення тяжкого становища українського народу у творах В. Винниченка

    34. Зображення нестерпного життя українського народу в творах В. Винниченка

    35. Мала проза В. Винниченка та її художні особливості. Аналіз творів

    36. Володимир Винниченко — майстер психологічного аналізу. Аналіз творів

    37. Щастя є проблема? (за оповіданням В. Винниченка «Момент»). Аналіз твору

    38. Творчий спадок і творча індивідуальність В. Винниченка

    39. Особливості прози В. Винниченка. Аналіз творів

    40. «Студент» — хвилююча розповідь про драматичний епізод часів революції 1905 року. Аналіз твору

    41. Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Винниченка. Характеристика образів

    42. Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка. Характеристика образів

    43. Володимир Винниченко — літописець бурхливого часу

    44. Актуальність творів В. Винниченка

    45. Оповідання Володимира Винниченка для дітей та методика їх вивчення на уроках позакласного читання та в позаурочний час

    46. В. Винниченко — політик і письменник

    47. Образ Федька – душевно багатого, порядного, чесного хлопчика ( за оповіданням В.Винниченка «Федько — халамидник»).

    48. Урок-дослідження. В. Винниченко. “Федько-халамидник”

    49. Урок-диспут за драмою Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь»

    50. Тестові завдання. Володимир Винниченко. Життєвий і творчий шлях письменника

    51. Тестові завдання. Володимир Винниченко. Оповідання «Федько-халамидник»

    Комментарии закрыты.