І. КАРПЕНКО-КАРИЙ. «ХАЗЯЇН», УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

І. Карпенко-Карий. «Хазяїн», українська література .

Хід заняття І. Карпенко-Карий. «Хазяїн», українська література

І. Мотивація навчальної діяльності

Судити про письменника за одним його твором, звичайно, можна, але це буде далеко не повне уявлення. Тому самостійно прочитана п’єса І. Карпенка-Карого «Хазяїн» допоможе краще пізнати особливості творчості великого драматурга, її значення для розвитку як української, так і світової драматургії, дасть яскравішу картину тогочасних суспільних умов, адже вони є схожими з нинішніми.

За твердженням акторів театру, зіграти на сцені героя, що страждає, плаче, як не парадоксально, легше, ніж героя, котрий щиро радіє й сміється. Те ж саме і в літературі: плачу набагато більше, ніж сміху; тому написати комедію може лише справжній майстер художнього слова, яким і є І. Карпенко-Карий.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Евристична бесіда.

— У якій із відомих вам п’єс, крім «Хазяїна», є другорядний герой Пузир? («Сто тисяч». Саме до Пузиря їздив Роман дивитися на наречену, а Калитка мріяв, щоб Пузир йому позаздрив, коли він розбагатіє.)

— Яке у вас враження від п’єси «Хазяїн»? Чого в ній більше — смішного чи сумного, навіть трагічного? Які засоби комічного переважають — гумор, сатира, сарказм, іронія?

— Що нового вніс у драматургію І. Карпенко-Карий, у чому його новаторство? (Порівняйте з раніше вивченими драматичними творами — «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевченка та ін.)

2. Коментар-доповнення

У своїй праці про Карпенка-Карого І. Франко зазначає, що цензурна заборона не допускала на українську сцену інтелігентів і змушувала письменника «обертатись виключно в селянській сфері», що спонукало його до заглиблення в душу народу, до спостереження найрізноманітніших сторін народного життя і тим самим надавало кожній його драмі живого інтересу. Карпенко-Карий, розвиваючи традиції європейської і світової драматургії, створив новий тип соціальної п’єси — «без щасливого кінця» і суто позитивного героя («Сава Чалий», «Хазяїн», «Мартин Боруля» та ін.). Він знайшов своєрідний аспект художнього аналізу соціальних явищ.

Новаторство драматурга виявилося і в композиційній побудові п’єс. Сюжет розвивається навколо одного персонажа, а його оточення (ті, хто йому протистоять і ті, хто підтримує) змальовано контрастно, що дає змогу яскравіше виявити сутність головного героя і побачити крізь нього епоху, суспільні шари.

IV. Основний зміст роботи

1. Колективна робота.

• Пригадати зміст п’єси «Хазяїн» за цитатами, коротко прокоментувавши їх.

«Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха повітря смердить! Он, як люди багатіють: учіться!» (Феноген.)

«Дурно ніхто нічого не робе: ви для мене, я для вас. ви найближчий до хазяїна чоловік.» (Зеленський до Феногена.)

«Якби не давали, то я б і не брав! А коли дають — бери! I сам хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть — тягни! Так він робив і так робить від юних літ, а тепер має мільйони!» (Феноген.)

«З миру по нитці — голому сорочка.» (Пузир.)

«Так буде, як я хочу.» (Пузир.)

«Не моє ремесло! Я цього діла не знаю, а коли не знаєш броду — не лізь прожогом в воду!» (Пузир Золотницькому щодо побудови цукрового заводу.)

«Голодних буде тим більше, чим більше голодним помагать.» (Пузир.)

«Чудні люди! Голодних годуй, хворих лічи, школи заводь, пам’ятники якісь став!.. Повигадують собі ярма на шию і носяться з ними, а вони їх муляють, а вони їм кишені продирають.» (Пузир.)

«Не криюсь. Природжений хохол.» (Пузир.)

«А Котляревський мені без надобності.» (Пузир.)

«Такий хазяїн… а говориш, як дикий, неосвічений мужик…» (Золотницький.)

«До земських діл тобі нема діла, луччих людей свого краю ти не знаєш. — я соромлюсь сидіти поруч з тобою за столом!» (Золотницький.)

«Ах ти нещасна, безродна хмара! I прожене тебе вітер над рідною землею і розвіє.» (Золотницький.)

«Та вже для вас: і поїду, і пошлю! Не робіть же мені безчестя!» (Пузир Золотницькому.)

«Ліхтаренко таки дуже вигадує на хлібові. По відомості, певно, показує чистий, а дає — бач який. такий хліб можно давать тільки з першого сентября, як обробимось… Розтривожили мені дитину!..» (Пузир.)

«Нема вже у мене того духу, що колись. Перше йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору. Люди знають про мене більше, ніж я думаю. Натурально: то з степу не вилазив, а тепер почав між люди виходить, і треба оглядатись: що люди скажуть. I без людей погано, і з людьми погано.» (Пузир.)

«Я не візьму по-дурному, а перше зроблю хазяїнові користь, а потім себе не забуду. брать, де дають і де можна, а на менших звертать!» (Ліхтаренко.)

«Я так роблю: щоб все те, що є в хазяїна, було ціле і щоб мені була користь. Це комерчеський гендель!..» (Ліхтаренко.)

«…Я на степах у Гоголя не бував.» (Пузир.)

«Терпіть не можу цієї бідноти. Як побачу старця, то, здається, тікав би від нього скільки сили.» (Пузир.)

«…От спасибі йому, це велика честь для мене.» (Пузир про Золотницького.)

«Унадився до нас, як свиня в моркву.» (Пузир про Калиновича.)

«Вівці і буряки — символи хазяйства! Оригінальний смак.» (Золотницький про халат.)

«Я сам любив і люблю спів. У мене був чабан.» (Пузир.)

«Пора вже тобі шукати того, чого у тебе бракує.» (Золотницький.)

«Ви з Чоботенком зостанетесь на віки чабанами та буряковими генералами…» (Золотницький.)

«Я… шукаю, де б більше купити землі, бо скільки б чоловік не мав — все бракує.» (Пузир.)

«Дика, страшна сила…» (Золотницький про Пузиря.)

2. Завдання

• Зачитайте різнопланові відгуки літературознавців та письменників про твір І. Карпенка-Карого. З’ясуйте, з якими з них ви погоджуєтеся, а з якими — ні. Чому?

Відгуки письменників та літературознавців про твір

Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, котра від комедії жде тільки сміху. «Хазяїн» же зла сатира на чоловічу любов до стяжання, без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання! Побачимо, як-то вона піде.

«Хазяїн» пройшов з великим успіхом. Всім дуже подобається. Ніхто, навіть самі сильні критики, не находить великих недочо-тів, крім деяких дрібниць, на котрі не варт було б звертать уваги, але я і ті дрібниці поправив. Я сам бачу, що це найкраща моя комедія.
І. Карпенко-Карий

І. Карпенко-Карий у своїй комедії «Хазяїн» відтворив «грандіозну по своїм замислам і по майже бездоганнім обробленню картину великого промисловця і глитая з селян з його могутніми впливами і чисто селянською вдачею. Майстерна драматична техніка надає тій драмі велику сценічну вартість і запевняє їй довговічність на сцені.

Та проте цілість драматичної творчості Карпенка-Карого наповняє нас почуттям подиву до його таланту. Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор [спостерігач] людського життя.
І. Франко

Тим часом з цензури повернулася комедія Карого «Хазяїн». Пішла чутка, що в п’єсі виведено Терещенка. Одна риса справді нагадувала Терещенка: це сцена з халатом. І от до Карого підіслано було якогось чоловіка, що пропонував 30 тисяч за те, щоб п’єсу зняли з репертуару. Звичайно, Карпенко не згодився: його не можна було купити.

…Тип «Хазяїна» був подібний на Терещенка, як і на кожного багатія з Херсонщини. Типів цих Карпенко знав досконало.
П. Саксаганський

З усього написаного І. Тобілевичем «Хазяїн» — найменш театральна п’єса.

В ній «дуже слабенька динаміка, дуже повільний темп».

Ця безсюжетність деяких п’єс І. Тобілевича становить дуже серйозний дефект в його композиційних засобах.

Автор «Хазяїна» «поводився з драматургічною традицією в цій галузі досить вільно», «нечітко виступають у нього типові ознаки жанру (комедію не завжди можна відрізнити од драми.)».
Я. Мамонтов

3. Складання відгуку.

(Учні усно (або письмово) складають відгук про п’єсу «Хазяїн».)

4. Показ інсценівок-монологів.

(Учні показують інсценівки-монологи Гобсека з однойменної повісті О. де Бальзака, Плюшкіна з «Мертвих душ» М. Гоголя та Пузиря з п’єси «Хазяїн».)

Гобсек (у костюмі, в шляпі-котелку). На світі немає нічого постійного. Існують лише умовності — свої для кожного клімату. Для того, хто мусив пристосовуватися до різних суспільних мірок, всякі ваші переконання та правила моралі — пусті слова. Незрушне лише одне почуття, яким нас наділила природа — інстинкт самозбереження. В суспільствах європейської цивілізації цей інстинкт називають особистим інтересом. Якщо доживете до мого віку, ви зрозумієте: з усіх земних благ варто домагатися тільки золота. В золоті зосереджені всі сили людства. …Люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними і багатими, повсюди вона неминуча. Отож краще самому визискувати, ніж дозволяти, щоб визискували тебе. Марнославство — це наше «я». А задовольнити його можна тільки золотом. Потоком золота! Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є в зародку, і воно все дає у житті.

Володіючи золотом, я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади. Я можу керувати міністрами через їх прибічників, можу купувати совість людську і любов. От хто б із вас не побіг зараз підбирати золоті монети, коли б я їх почав розкидати?

Плюшкін (у драному одязі, обмотаний старими хустками, в нічному ковпаку). Микола Гоголь висміяв мене у своєму творі «Мертві душі». Та й даремно! Ну й що з того, що на мені такий одяг? Як кажуть, копієчка руб береже. Зате в мене всякого добра повно — я його довгі роки дбайливо збирав. От скажіть, а вам ніколи хіба не було жаль розлучатися зі своїм добром, просто так подарувати щось чужій людині? (Пауза.) Отож-бо то і є!

Пузир (у заношеному старому халаті чи в старому кожусі). От уже ті письменники, ніде від них не сховаєшся, нікому від них спокою немає. То їм на пам’ятники давай, то книжки їхні купуй та читай. Одна морока. Ось Іван Карпенко-Карий посміявся з мого старого халата та з кожуха, а коли б я на одяг новий та модний витрачався, то не було б у мене такого господарства, стільки землі та худоби. «Овечим генералом» називає. А в мене серце радіє, коли я на своїх биречок дивлюся. От і ви, читачі, смієтеся, а того й не бачите, що справжнім хазяїном бути нелегко — усе доглянути, всьому лад дати. Спробуйте самі завести власну справу — зрозумієте!

Гобсек, Плюшкін, Пузир (разом). Думаєте, що ви з нами нічого спільного не маєте? Помиляєтеся! (Виходять.)

5. Слово вчителя.

Ви згадали персонажів світової літератури, яких відносять до вічних образів скупих. Метою їхнього життя стала нажива заради самої наживи, багатство заради багатства. При цьому вони не гребують жодними засобами, навіть злочинними, приносячи в жертву «золотому тільцю» і любов, і дружбу, і щастя своїх близьких.

Поглянемо ж ближче на героя трагікомедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн» Терентія Гавриловича Пузиря. Як справжній майстер слова, психологічного аналізу, драматург не міг показати свого героя лише з одного боку — негативного. Так, це цинічна, жорстока, безкультурна, часто антигуманна людина. Але ж починав він усе із власної праці, трудових мозолів, підприємливості й досяг-таки значних результатів.

6. Робота над характеристикою героя.

ukrainska_literatura_10_klass_187. Рольова гра.

• Спробуйте змалювати образ Пузиря очима персонажів трагікомедії «Хазяїн».

Наприклад:

Феноген. Я — Феноген, так би мовити, «права рука хазяїна». Багато дечого я навчився в Терентія Гавриловича — як про господарство дбати, як копієчку до копієчки складати та земельку прикупляти. Лікар говорив, що в нього такий девіз: «Хазяйство або смерть». «Розумні слова: або хазяйство, або смерть! Велика правда! Земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариші — оце життя! А для чого ж тоді, справді, і жить на світі, коли не мать цього нічого? Та краще хробаком нечув-ственним родиться, аніж такою людиною, що про хазяйство не дбає! Нехай Бог боронить, коли б у мене пропали ті гроші, що я маю,— зараз би повісився». Щоб здобути ті грошики, доводиться й лицемірити, й принижуватися інколи, і хабаря взяти. Адже ж хазяїн сам і говорив, що треба з усього «користь витягать, хоч би й зубами прийшлось тягнуть».

(Учні готують виступи від імені Ліхтаренка, Соні, Калинови-ча, Золотницького, швачки з міста та інших.)

8. Психологічне дослідження-тестування.

• Скільки в кожного з нас від Пузиря?

(Учні розв’язують ситуативні завдання.)

1) Ви фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайнерів далеко й надовго в поле. При цьому:

а) даєте їм консерви й «Мівіну», щоб вони там пообідали;

б) відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти, матеріали для побудови польового стану й організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому випадку ваш прибуток зменшується вдвічі);

в) вважаєте, що це турбота самих робітників.

Свій вибір обґрунтуйте.

2) Ви розводите овець. Настав час стрижки. Ви:

а) обладнуєте для найманих робітників спеціальні приміщення, видаєте їм респіратори, щоб не зашкодити здоров’ю (але на це йде половина вашого прибутку);

б) говорите, що на свіжому повітрі стрижку проводити краще, й нічого не даєте робітникам;

в) обіцяєте тим, хто найшвидше і найякісніше виконає роботу, дати премію (вона становить чверть від прибутку).

3) Ви збираєте молоко в населення і здаєте на молокозавод.

При цьому ви:

а) їздите по найглухіших селах, де можна купити молоко за безцінь;

б) даєте скрізь однакову ціну залежно від якості молока, адже утримувати корову — це велика праця;

в) домовляєтеся з приймальником молокозаводу, щоб він записував вищу якість продукту, ніж є насправді. Це дало б удвічі більший прибуток, а на «подяку» пішло б усього 1/5 прибутку.

4) Ви підприємець у сільському господарстві. Завтра ярмарок, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але ввечері раптом ви захворіли, у вас висока температура. Ви:

а) ковтаєте купу таблеток і їдете на ярмарок, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;

б) звертаєтеся до лікаря й лікуєтеся; угода зривається;

в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку.

5) Ваш родич запропонував вам забрати й переховати з фірми, що збанкрутувала, частину майна, щоб за борги його не заарештували. Вам обіцяють значну винагороду за це. Ви:

а) категорично відмовляєтеся, бо постраждають дрібні акціонери;

б) погоджуєтесь, але з умовою, що дрібні акціонери не постраждають, лише великі;

в) з радістю та вдячністю погоджуєтесь, адже ризик мінімальний, а ваші власні фінанси потребують підтримки.

9. Обговорення результатів дослідження.

VІ. Домашнє завдання

Зробити запис у читацький щоденник. Написати твір-мініатюру «Скільки в кожного з нас від Пузиря?» або скласти ситуативну задачу-тест.

І. Карпенко-Карий. «Хазяїн», українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *