Читання напам’ять віршів Лесі Українки. Тематичне оцінювання, українська література
Хід уроку Читання напам’ять віршів Лесі Українки. Тематичне оцінювання, українська література
2. Ознайомлення з темою та навчальними цілями заняття
Значення творчості Лесі Українки для розвитку української літератури. Підведення підсумків вивченого матеріалу на попередніх заняттях.
3. Мотивація навчання
- Що в біографії письменниці вас найбільше вразило і схвилювало?
- Які твори Лесі Українки вам відомі?
- Якою постає в них авторка?
4. Актуалізація опорних знань:
Література — особлива сфера людської діяльності, але не ізольована від інших, тому дивимося, як пов’язані образи з історичними подіями, реальними людьми, суспільними відносинами.
Найважливіше при аналізі твору — звернення до тексту, суцільного й неповторного, наче тонка коштовна тканина; прагнемо не рвати його, а поступово стежити за красою візерунка. Художній текст — це, по-перше, душа автора, якої нікому не розгадати до кінця, а, по-друге, він передбачає особистісне сприйняття твору кожним.
Лірика Лесі Українки
1. Яким чином ліричний цикл Лесі Українки «Сім струн» пов’язаний з музикою?
2. Які вислови у вірші «І все-таки до тебе думка лине…» є афористичними? Як вони вплетені в тканину художнього тексту?
3. Які образи вірша «Соntrа sреm sрего!» є символічними? Як ви їх тлумачите?
4. У чому особливість образу весни в ліричному циклі «Мелодії» (звукове, зорове, символічне, емоційне, філософське його наповнення)?
5. Яку художню роль відіграє герой українських народних міфів Перелесник у вірші «Як я люблю оці години праці…»?
6. Чому листи коханого пахли зов’ялими трояндами (за віршем у прозі «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…»)?
5 Формування професійних вмінь і навичок
Пояснення до кожного питання (з актуалізації)
1. Ліричний цикл «Сім струн» відкриває першу збірку Лесі Українки «На крилах пісень». Уже в назві книжки піднесено пісню — чарівне злиття слова з музикою. «Сім струн» — це сім віршів, у заголовку кожного — нота, повторена першим складом тексту. Жанри більшості творів пісенні: гімн, пісня, колискова, рондо, ноктюрн. Тільки вірш «Fа» написаний у чисто літературній формі сонету. Завершуючий твір «Sі» авторка визначає як settinа, підкреслюючи особливу роль семирядкової строфи, яка символізує сім нот у музиці, сім віршів у циклі, сім струн, що їх героїня торкає на кобзі. Українська народна пісня впливає на поетику віршів. Пісня є одним з центральних художніх образів циклу: у вірші «Dо» вона патріотично-урочиста, У «Rе» — вільна, у «Мі» — ніжна материнська, у «Fа» — чарівна, химерна, у «Sоl» — соловейкова, весняна, у «Lа» — лагідна, тривожна. Музика не тільки підноситься, а й буквально лунає завдяки багатому художньому звукопису: алітерації,, асонанси поєднуються з точними глибокими прикінцевими і внутрішніми римами. Стилістичні фігури — анафора, повтори, лексико-синтаксичний паралелізм, послідовно дотримані віршові розміри — ямб, дактиль, амфібрахій, анапест — створюють ритмічну та вишукану мелодію циклу «Сім струн».
2. У вірші «І все-таки до тебе думка лине…» афористичними, тобто стисло, влучно, образно висловленими, є думки: «Сором сліз, що ллються від безсилля»1; «Що сльози там, де навіть крові мало». Зазначимо, що афористичність — характерна риса поетики Лесі Українки. Твір «І все-таки до тебе думка лине…» починається мотивом ностальгії (поетеса через хворобу довго перебувала за межами України), туга посилюється риторичним звертанням «Мій занапащений, нещасний краю» та метафорою «серце з туги, з жалю гине». Цей сумний мотив є виявом жіночого характеру лірики Лесі Українки — ніжної, вразливої, загострено емоційної. Контрастно, як вияв прометеїзму, мужності, звучить перший афористичний вираз: «Та сором сліз, що ллються від безсилля». Після саркастичної фрази про бездіяльний, сльозливий патріотизм вірш завершує другий афоризм: «Що сльози там, де навіть крові мало». У ньому сльозам протиставлено образ крові, цей символ містить не жорстоке прагнення помститися ворогам, а готовність пролити власну кров за волю батьківщини.
3. Ми вже переконалися в тому, що творчості Лесі Українки притаманна поетика символізму. Вона присутня й у вірші «Соntrа sреm sрего!». Символ — це поєднання іманентного з трансцендентним. Конкретний, сприйманий органами чуття образ набуває глибинного, багатозначного, абстрактного змісту. Символічними у «Соntrа sреm sрего!» є образи, поєднані в пари за принципом контрасту — осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. Вони тлумачаться багатозначно, тому що кожна контрастна пара символів розшифровується і через творчу долю Лесі Українки, і водночас співзвучна певним переживанням кожного читача, Має загальнолюдський зміст, свідчить, що вічним є зіткнення мрії з дійсністю. Наприклад, розглянемо рядок «Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки». Для Лесі Українки квітки на вбогім перелозі — це поезія, яку вона створює на терені занедбаної, гнаної культури рідного краю, а для мене, вчителя-філолога,— уроки краси й любові, які я прагну давати дітям всупереч атмосфері меркантильності й жорстокості, для кожного ж — це добра, корисна, але важка справа. «Соntrа sреm sрего!» — це незвичайний твір, це вірш-друг, він прийде вам на допомогу у скрутну хвилину, лише прошепочіть:
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись.
Жити хочу! Геть думи сумні!
і ви перейметеся мужністю, оптимізмом, добром.
4. Цикл «Мелодії», вміщений до збірки «Думи і мрії», має мотиви, близькі юним читачам: увага до внутрішнього світу людини, боротьба почуттів, палка мрія про щастя приваблюють десятикласників. Образ ним утіленням журби і зневіри у віршах є лірична героїня. Лихі спогади, усвідомлення трагізму сучасного становища б’ються в скроні холодно і безнадійно. Журливий мотив посилюється образами темної ночі, сліз, чорної хмари, останньої лебединої пісні. Надія ж оживає в персоніфікованому образі весни, виписаному авторкою яскраво, із застосуванням усієї палітри художніх засобів.. Весна звучить — то дзвінко, То притишено-манливо:
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла
Звукопис передає це дивне двоголосся. Весна рухається: «Вона летіла хутко, мов стокрила»; міниться барвами: «замиготіло листячко зелене, посипались білесенькі квітки». Це цариця, якій кориться природа і кожне людське серце, яке «ще б’ється». Весна — це всевладна надія на щастя, яка зникає, але обов’язково повертається до людини крізь будь-яку зимову журу.
5. Білий вірш «Як я люблю оці години праці…» відкриває завісу над таємницею творчості. Ми заглядаємо у святая святих поета — мистецьку майстерню, бачимо ліричну героїню в момент натхнення. Таїни творення прекрасного не розгадати нікому й ніколи, тому поетеса вдається до казкових образів. Старовинний міф про Перелесника — красеня-парубка, який чарував дівчину, спокушав її, ставав таємним коханцем і щоночі, даруючи щастя, спивав кров,— є паралеллю станові поетеси в час мистецької творчості: «І любо так, і серце щастям б’ється, Думки цвітуть, мов золоті квітки… І хтось немов схиляється до мене, І промовляє чарівні слова…». Ця праця є чарівною і солодкою, проте важкою і виснажливою: «А ранком бачу я в своїм свічаді Бліде обличчя і блискучі очі…». Традиційно розглядаючи на уроках вірш «Слово, чому ти не твердая криця…» як проголошення громадянського обов’язку поета, звернімося і до вірша «Як я люблю оці години праці…» з його цікавим мотивом народження поетичного слова і оригінальним використанням народної міфології.
6. Учні часто мають стереотипне уявлення про вірш — обов’язково римований, з рядком, строфою, поетичним розміром. Лірика Лесі Українки розширює їх розуміння поезії. Вірш у прозі «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…» має такі ознаки ліричної поезії, як емоційність, образність, своєріднй ритм, звукова організація тексту. За жанром це лист-відповідь. Інтимна лірика Лесі Українки своєрідна, навіть віддалено ніким не повторена в мотивах і образах, ніколи не друкована за життя поетеси. Вона є виразом найболючішої, найпрекраснішої, найшляхетнішої часточки жіночої душі. Стосунки поетеси із Сергієм Мержинським — це історія взаємної приязні, товариської підтримки, вірної дружби, душевного єднання і… кохання без відповіді, нездійснених мрій, вічної розлуки, гіркої самотності. Це було щось вище і сильніше за щасливу земну любов. Тому і пахли листи від любого друга ліричної героїні вірша зов’ялими трояндами. Вони дарували трояндну красу щирості, взаєморозуміння,, спільності прагнень і гармонії найтонших душевних порухів. «Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині». Але писані вони були тонкою, тремтячою рукою смертельно хворої людини, душа друга готувалася до останньої дороги, його очі, дзеркало душі,— «се очі з іншої країни…» Тому в’янули троянди. Без страху перед смертю, з вірою у вічне потойбічне життя лірична героїня просить: «Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу вдалині. А на місці, де ми були в житті, нехай троянди в’януть, в’януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже…»
6. Закріплення знань.
1. Розкрийте зміст вислову «Лиш боротись — значить жить…» (Іван Франко) на матеріалі подвижницького життя Лесі Українки.
2. У чому, на вашу думку, полягає творчий подвиг Лесі Українки?
3. Окресліть тематику творчості Лесі Українки.
4. Патріотичні мотиви у творчості Лесі Українки.
5. Як трактує Леся Українка роль і призначення поета та поетичного слова.
6. Чим близька вам інтимна лірика Лесі Українки.
7. Проблема боротьби за вільне, творче, духовно багате життя у драмі «Лісова пісня».
8. Як розкривається проблема духовного і матеріального у драмі-феєрії «Лісова пісня»?
9. Дайте порівняльну характеристику Мавки і Лукаша.
10. У чому трагедія матері Лукаша та Килини?
11. Проблема щастя у драмі «Лісова пісня».
12. Ваші роздуми над останнім монологом Мавки. Чим вона вам імпонує?
13. Чим співзвучна поезія Лесі Українки нашій сучасності?
14. Яка основна думка драматичної поеми «Бояриня»?
15. Висловте своє враження про «Бояриню» Лесі Українки.
16. Назвіть ознаки драматичної поеми як літературного жанру.
17. Прокоментуйте слова Лесі Українки: «Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє…»
18. Розкрийте тему та ідею поезії «Дим».
19. Як ви розумієте слова «своїм життям до себе дорівнятись» («Лісова пісня»)?
20. Що таке поезія в прозі? Доберіть приклад з творчості Лесі Українки.
21. Визначте жанр твору і назвіть тропи, використані в уривку:
Талого снігу платочки сивенькії,
дощик дрібненький, холодний вітрець,
проліски в рідній травиці тоненькії
се була провесна, щастя вінець?
22. Визначте віршовий розмір:
Слово, моя, ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
23. Визначте віршовий розмір:
«Що болить?» — мене питали,
Але я не признавалась —
Я була малою горда —
Щоб не плакать, я сміялась.
«Як дитиною бувало…»
24. Визначте віршовий розмір:
Проти діла соромного
Виступає слово праве —
Ох, страшне оте змагання,
Хоч воно і не криваве.
«Давня казка».
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ПЕРШОГО ТИПУ
1. Леся Українка народилася у:
а) с. Колодяжному;
б) м. Звягелі;
в) м. Гура-Гумора.
2. Справжнє ім’я Лесі Українки:
а) Марія Олександрівна Вілінська;
б) Наталія Іванівна Кобринська;
в) Лариса Петрівна Косач.
3. Літературний псевдонім матері Лесі Українки:
а) Ганна Барвінок;
б) Олена Пчілка;
в) Дніпрова Чайка.
4. Мати Лесі Українки походила з роду:
а)Драгоманових;
б) Костомарових;
в) Косачів.
5. Батько Лесі Українки був:
а) священиком;
б) юристом;
в) учителем.
6. Лариса Косач здобувала освіту:
а) у Київському університеті;
б) у Петербурзі;
в) вдома.
7. Перша літературна спроба майбутньої поетеси:
а) «Надія»;
б) «Конвалія»;
в) «Любка».
8. Літературне ім’я Ларисі Косач дали:
а) вона сама;
б) її мати;
в) Іван Франко.
9. Уперше поезії Лесі Українки були опубліковані в журналі:
а) «Літературно-науковий вісник»;
б) «Житє і слова»;
в) «Зоря».
10. Як називалася, де й коли вийшла перша поетична збірка Лесі Українки:
а) «Подорож до моря»; а) у Львові; а) у 1884;
б) «На крилах пісень»; б) Чернівцях; б) у 1891;
в) «З вершин і низин»; в) Києві; в) у 1893.
11. Леся Українка була членом гуртка:
а) «Плеяда»;
б) «Київська громада»;
в) «Жіноча громада».
12. Розташуйте поетичні збірки Лесі Українки у порядку їх виходу у світ і вкажіть роки появи:
а) «Відгуки»; 1902
б) «На крилах пісень»; 1893
в) «Думи і мрії», 1899
13. Який з перелічених нижче творів не друкувався за життя поетеси:
а) «Одержима»;
б) «Бояриня»;
в) «Давня казка».
14. «Веселий пан», «Практичний пан», «Пан народовець» — сатиричні твори Лесі Українки, написані для журналу:
а) «Рідний край»;
б) «Шершень»;
в) «Жизнь».
15. Леся Українка написала дев’ять ліро-епічних поем. Назвіть три з них.
16. Перший драматичний твір Лесі Українки:
а) «Блакитна троянда»;
б) «Одержима»;
в) «Осіння казка»:
17. Назвіть три відомі вам драматичні поеми Лесі Українки.
18. Цю поему Леся Українка написала в Мінську біля вмираючого Сергія Мержинського всього за кілька годин. Мова йде про:
а) «Кассандру»;
б) «Одержиму»;
в) «В катакомбах».
19. Біблійні теми лягли в основу творів Лесі Українки:
а) «Оргія»;
б) «Одержима»;
в) «Кассандра».
20. Які три драматичні поеми, за висловом М. Рильського, становлять «діамантовий вінець» Лесі Українки:
а) «В катакомбах»;
б) «Одержима»;
в) «Оргія»;
г) «Осіння казка»;
д) «Лісова пісня»;
є) «Кассандра»;
є) «Камінний господар»;
ж) «Адвокат Мартіан».
21. Вершина драматичної майстерності Лесі Українки — твір:
а) «Одержима»;
б) «Лісова пісня»;
в) «В катакомбах».
22. «Біда навчить», «Лелія», «Метелик» — це:
а) ранні, поетичні твори Лесі Українки;
б) казки для дітей;
в) байки.
23. Цикл поезій «Сльози-перли» присвячений:
а) Михайлові Драгоманову;
б) Івану Франкові;
в) Михайлові Обачному.
24. В якому вірші Леся Українка пише:
Вільні співи, Студенти, голосні
В ріднім краю я чути бажаю,—
Чую скрізь голосіння сумні!
Ох, невже в тобі, рідний мій краю,
Тільки й чуються вільні пісні —
У сні?
а) «Сторононька рідна! коханий мій краю!»;
б) «Мій шлях»;
в) «Зої» з циклу «Сім струн».
25. Уславлення творчого генія народу звучить у вірші:
а) «Напис в руїні»;
б) «Зоря поезії»;
в) «Соntra sреm sрего».
26. Мій давній друже! мушу я з тобою
Розстатися надовго… Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою,
Сповідувать думки веселі і сумні,—
це рядки з поезії:
а) «Співець»;
б) «Татарочка»;
в) «До мого фортеп’яно».
27. Оспівування краси рідного краю — тема циклу:
а) «Ритми»;
б) «Подорож до моря»;
в) «Пісні про волю».
28. З якої поезії слова:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
а) «Соntra sреm sрего»;
б) «Скрізь плач, і стогін, і ридання…»;
в) «Слово, чому ти не твердая криця…»
29. «Соntra sреm sрего» українською мовою перекладається:
а) «завжди те саме»;
б) «марево»;
в) «без надії сподіваюсь».
30. Михайлові Драгоманову присвячений цикл поезій:
а) «Сім струн»;
б) «Сльози-перли»;
в) «Пісні про волю».
31. З якої поеми слова:
До зброї всі! Чи ще живе
Міцна одвага ваша?
За волю згинуть ми клялись,
А де ж присяга наша?
Хто волі ще не відцуравсь,
Нехай іде до бою!
Хто пам’ятав про славу й честь,—
До зброї! Хто за мною? —
а) «Самсон»;
б) «Роберт Брюс, король шотландський»;
в) «Давня казка».
32. Так, я вільний, маю бистрі
Вільні думи-чарівниці,
Що для них нема на світі
Ні застави, ні границі,— це слова з поеми:
а) ««Роберт Брюс, король шотландський»;
б) «Давня казка»;
в) «Самсон».
33. У якому з віршів Леся Українка пише:
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
а) «Сторононька рідна! коханий мій краю!»;
б) «До товаришів»; —
в) «Напис в руїні».
34. Заклик: «Хай гине цар» — звучить у:
а) поемі «Роберт Брюс, король шотландський»;
б) вірші «Напис в руїні»;
в) поемі «Давня казка».
35. Жанр твору «Лісова пісня»:
а) поема;
б) драма-феєрія;
в) казка.
36. Не зневажай душі своєї цвіту,
бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший —
він скарби творить, а не відкриває…
Ці слова адресовані:
а) Мавці;
б) Лукашеві;
в) Килині.
37. «О, не журися за тіло!» — так починається монолог:
а) Лісовика,
б) Мавки;
в) Лукаша.
38. Як звали бояриню з однойменної драматичної поеми Лесі Українки:
а) Катерина;
б) Оксана;
в) Марія.
39. У «Боярині» згадується:
а) Полтавська битва;
б) битва під Берестечком;
в) Переяславська Рада.
40. Які гетьмани України згадуються в «Боярині»:
а) Брюховецький;
б) Б. Хмельницький;
в) Дорошенко;
г) Сошко;
д) Тетеря.
41. Поезія «До мого фортеп’яно» за жанром:
а) елегія;
б) послання;
в) медитація.
42. До якого виду лірики-належить вірш «Досвітні огні»:
а) громадсько-політичного;
б) пейзажного;
в) інтимного.
43.Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає силі,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі:
Ця строфа написана:
а) амфібрахієм;
б) ямбом;
в) хореєм.
44. Визначити віршовий розмір:
Тішся, дитино, поки ще маленька,
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні,—
а) амфібрахій;
б) ямб;
в) хорей;
г) дактиль;
д) анапест
45. Та пісня, як море, і стогне, й рида,
І барвами грає,
І скелі зриває,
Як чиста прозора вода.
Визначити художні засоби:
а) фразеологізми;
б) порівняння;
в) метафори;
г) епітети;
д) метонімії;
є) протиставлення.
46. Щовечора, як зіронька
До місяця сходить,
Молодая дівчинонька
В садочок виходить.
«Русалонька».
Тут використано засіб:
а) протиставлення;
б) порівняння;
в) художнього паралелізму.
47. Що характеризує драматичну поему як жанр:
а) поєднання драматичного, епічного й ліричного розкриття теми;
б) широкий фон подій;
в) стислість і лаконізм у викладі матеріалу;
г) глибока психологічність конфлікту;
д) повчально-моралізаторський характер;
є) смерть головного героя.
48. «Леся Українка не тільки один з найбільших, але один із найоригінальніших поетів світу»,— сказав так:
а) І. Франко;
б) Д. Павличко;
в) М. Рильський.
49. «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої, хорої дівчини». Ці слова належать:
а) М. Коцюбинському;
б) І. Франкові;
в) О. Маковею.
50. «Її поезія — то огнисте оскарження того дикого гніту самоволі, під яким стогне Україна»,— зазначав в одній із своїх літературних праць:
а) М. Коцюбинський;
б) О. Маковей;
в) І. Франко.
51. «На свій вік це геніальна жінка… Ми говорили з нею дуже довго, і в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння поезії, освіти та людського життя», — писав про зустріч з поетесою:
а) І. Франко;
б) М. Павлик;
в) С. Мержинський.
52. «На залізний вівтар свого убогого краю вона поклала все, що мала: талант, і серце, і свої недовгі дні»,— писала про Лесю Українку:
а) Людмила Старицька-Черняхівська;
б) Ізидора Косач-Борисова;
в) Ольга Кобилянська.
53. Нова доба над нами розцвітала,
Та слава Лесі вічно з нами буде,
Як меч проти неправди і облуди,
В борні за правду зброя золота,—
сказав в одній із своїх поезій:
а) М. Рильський;
б) Д. Павличко;
в) В. Сосюра.
54. На основі поезій «Стояла я і слухала весну…», «Дивлюсь я на яснії зорі…», «Хотіла б я піснею стати…» романси створив:
а) П. Майборода;
б) К. Стеценко;
в) В. Кирейко.
55. Літературна премія імені Лесі Українки за кращі твори для дітей та юнацтва присуджується в:
а) 1963;
б) 1972;
в) 1981.
56. За кордоном пам’ятники Лесі Українці споруджено у:
а) Вашингтоні (США);
б) Саксатуні (Канада);
в) Сурамі (Грузія);
г) Батумі (Грузія);
д) Брюсселі (Бельгія);
є) Торонто (Канада).
9. Підсумок заняття.
- визначити віршовий розмір поезій (за картками)
- відтворити значення поетичної творчості авторки
- дати характеристику життєвого шляху Лесі Українки
Самостійно опрацювати наступний матеріал:
Трагедія українства у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня”
План
1. Творча постать Лесі Українки (Лариси Косач) в контексті української літератури кінця XIX – початку XX ст. Драматургічне новаторство поетки.
2. Звернення Лесі Українки до національної історії. Художнє осмислення доби Руїни в драматичній поемі “Бояриня”, зміст конфлікту (політичний, етичний та психологічний).
3. Розкриття трагічних колізій національного менталітету в “Боярині”.
3.1. Мотив національної пасивності–зради. Суперечливий образ українського козацтва.
3.2. Мотив ностальгії. Символізація долі Оксани.
4. Викриття імперської політики російського самодержавства в поемі. Образи московських бояр.
5. Художній синтез традицій вітчизняного письменства та модернізму в творчості Лесі Українки (на матеріалі драматичних творів і поеми “Бояриня” зокрема).
Читання напам’ять віршів Лесі Українки. Тематичне оцінювання, українська література
Повернутися на сторінку Українська література