«П’ятизлотник», «Що записано в книгу життя» М. Коцюбинського», українська література
Хід уроку «П’ятизлотник», «Що записано в книгу життя» М. Коцюбинського», українська література
1. Організаційний момент
2. Ознайомлення з темою та навчальними цілями заняття (план заняття).
- Знати сюжет новел.
- Визначати та коментувати проблематику новел.
Характеристика образів. - Усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань особистості, розуміння благодатного впливу природи на людину.
3. Мотивація навчання: наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації, пізнавального інтересу до теми, що вивчається – зробити висновок щодо прочитаних творів.
4. Актуалізація опорних знань:
1. Укажіть твір М. Коцюбинського, що першим побачив світ у 1890 р.
А «Наша хатка»;
Б «Харитя»;
В «Для загального добра»;
Г «Тіні забутих предків».
2. У якому з поданих творів присутня дійова особа «моя втома»?
А «Тіні забутих предків»;
Б «Fata morgana»;
В «Ялинка»;
Г «Intermezzo»;
Д «Цвіт яблуні».
3. «Intermezzo» M. Коцюбинський присвятив:
А дружині;
Б Є. Чикаленку;
В М. Жуку;
Г Кононівським полям;
Д синові.
4. «Я» героя у творі «Intermezzo» розкривається:
А через авторську характеристику;
Б через портрет;
В у діалогах з іншими персонажами;
Г через численні характеристики інших персонажів;
Д у його внутрішньому монолозі.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
5. Укажіть назви оповідань для дітей М. Коцюбинського:
A «Харитя»;
Б «Для загального добра»;
В «Ялинка»;
Г «Маленький грішник»;
Д «Сміх»;
Е «Persona grata»;
Ж «П’ятизлотник».
Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)
6. Установіть відповідність між назвою твору М. Коцюбинського і жанром.
| «Хвала життю» | Новела |
| «Intermezzo» | нарис |
| «Fata morgana» | оповідання |
| «Невідомий» | повість |
| «Ціпов’яз» | етюд |
Завдання на встановлення правильної хронологічної (логічної) послідовності
7. Розмістіть етапи життя і творчості М. Коцюбинського в правильній хронологічній послідовності.
А Знайомство з М. Горьким в Італії.
Б Робота в земській управі м. Чернігова.
В Навчання в Шаргородському духовному училищі.
Г Вихід поезії «Наша хатка».
Д Участь в урочистостях з нагоди відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві.
Завдання відкритої форми з короткою відповіддю
8. Укажіть назву течії модернізму, засновником якої в українській літературі був М. Коцюбинський.
5. Формування професійних вмінь і навичок
6. Закріплення знань студентів: читання та аналіз оповідань.
У творчості М. Коцюбинського ми знаходимо не тільки різноманітну тематику, а й широку географію, її актуальну проблематику, новітні засоби модерного письма.
Робота над оповіданнями М. Коцюбинського, визначення їх тематики, проблематики, висловлення власних вражень.
«П’ятизлотник»
Оповідання «П’ятизлотник» автор присвячу рідній матері. Розпочинається твір бідканням головних героїв щодо врожаю та його наслідками: «думали: свій хліб минувся, а купити ні за що…». Увага зосереджується на думках і переживаннях старих селян Хоми і Хими. Дійсність, події у творі подано крізь сприйняття героїв – бідних, знедолених селян. Починаються страшні часи – нема хліба, нема заробітку…- нема життя…
Обов’язкове дотримання свят – показано похід до церкви на Введення. Жінки та чоловіки красно одягаються та йдуть на службу до церкви. Але й у церкві батюшка у золоченій рясі розказує про тяжку скруту селян, є місця, де гірше люд голодує. Хима зі слізьми повертається додому. По обіді, читаючи псалтир, пригадує стара про п’ятизлотник (75коп), що подаровано їй на посаг. І мріє вона про те, як подарує його своїй онуці, якщо доживе… Засперечалися старі через той п’ятизлотник: старий пропонує обміняти його на муку, щоб якось вижити… та Хима проти – адже це її пам’ять.
Внутрішній монолог і невласне пряма мова стають основою змалювання, заміняють авторську мову. В центрі твору – «старий білий п’ятизлотник», за допомогою якого розкриваються образи старого подружжя, підкреслюється високе душевне благородство бідняків. Напруженість дії, її драматизм і полягає в показі того, як важко доводиться оберігати жінці свого п’ятизлотника. Вона на собі відчуває голод і безвихідь, але змушена боронити єдине, що в неї залишилося, берегти не для себе, а для інших. Ходять старі, як примари, голодні та злі один на одного… Приїзд свата бентежить родину – адже нема й чим пригостити, і жид не дає у борг горілки. Якось прийняли свата вареною бараболею, але захистила стара свій посаг. Наступного дня почали шукати де взяти у борг хліба, але по всьому селу горе – неврожай. Нове лихо чекає на подружжя: соцький з війтом прийшли за податтю. Забрали свитку, але захистила старенька свій скарб. Наступного дня пішов Хома до пана та взяв 5 крб. на відробіток – на буряки. Та сон не йде до подружжя – думки линуть до тих голодних, що гинуть в інших краях…
Тому так вражає розв’язка оповідання, коли старі після почутої в церкві проповіді попа, уявляючи голодні страждання людей десь у далеких невідомих краях, піднімаються до справжнього громадянського подвигу самопожертви, віддають єдине, що в них є, на допомогу іншим. Показуючи життя трудівників села, опоетизовуючи їхні високі моральні якості, Коцюбинський намагається піднести образ позитивного героя як приклад для наслідування. В українській літературі мірою моральної і духовної висоти стала людина з народу, оскільки саме в ній бачився образ високої духовності.
«Що записано в книгу життя»
Проблема смерті завжди була і залишається актуальною, оскільки торкається сокровенного — буття людини. Історія фіксує зміни у ставленні до неї: від античної поваги до середньовічного зневажання і ренесансної шанобливості, а пізніше і до розуміння, що «смерті не треба боятися». Сьогодні це виражається співіснуванням двох принципово різних поглядів: матеріалістичного та релігійно-ідеалістичного. Представниками різних філософських напрямків смерть сприймається в принципово різних тональностях: від радості перед входженням в інший, кращий світ до страху перед вічними тортурами чи небуттям або й до апатичної байдужості до смерті та життя одночасно. Для екзистенціалізму — ірраціоналістичного напрямку в сучасній філософії — характерними є «відчуття порожнечі та неспокою, постійне усвідомлення невідворотності смерті». В класичному варіанті він «тяжіє до трагічного напряму людського буття».
У новелі М. Коцюбинського «Що записано в книгу життя» смерть є стрижневим поняттям. Вона осягається як оксюморонний парадокс: в книгу життя записується смерть, чим підкреслюється її невідворотність. Трагічне звучання твору, передане натуралістично-експресивними описами тіла старої жінки: «ясна, де були колись зуби», «зсохлі, запалі всередину губи». Причиною трагізму є сама ситуація: «життя виїло силу з неї і, як лушпиння з картоплі, кинуло в кут. А душа міцно вчепилась за ту шабатурку і не хоче її покинуть». Натомість голод примушує людину думати про смерть, аби врятувати своїх рідних. Але, крім особистої трагедії старої жінки, постає трагедія синового вибору між любов’ю до матері та бажанням вижити самому і врятувати родину від голоду. Цей вимушений вибір ставить людину в позицію фактичного вбивці, який, усвідомлюючи свій гріх, виправдовується: «Вся земля у гріху. Хіба його голод не гріхи ситих?».
Останнє прохання матері не різати зозулястої курки, в яку, як їй здається, «перевтілюється її душа», виражає ідею безсмертя (хоча б символічного). Та бажання жити в цьому світі все ж не зникає: «треба ж було одвозить… Послухав, сама схотіла, а могло б бути інакше. Могло б бути…». Цей рефрен виражає невимовну тугу, жаль за минулим, потайну мрію змінити все на краще. Відчуття порожнечі, «темне і полохливе» щось тим часом заповнює синову душу. І саме в «межовій» ситуації пробивається істинна сутність сина: «хотів розказати ціле життя, всі свої кривди… на тих твердих руках, що скоро перед богом свідчити будуть»(4,180). Архетипічне сприйняття матері як захисника і мудрого розрадника вже дорослим сином додає щемливо-ліричної нотки у загальне трагічне звучання твору. Думка про розкриття істинної суті людини «перед лицем смерті», характерна для екзистенційного мислення, підкреслює духовну незрілість сина, який ще дуже потребує матері. Зрештою син повертає «назад, по бабу», неначе християнська любов перемагає скажений голод. Та чи знайде він її живою? Остання фраза твору доводить, що це повернення не грунтується на духовному просвітленні сина, адже він повертає назад «по бабу», не «по матір». Так було зроблено вибір, що порушив заповідь: «Шануй батька і матір твою».
Отже, смерть в новелі супроводжується екзистенціалами туги, страждання, болю, відчаю. Теза «старе мусить вмирати, молоде жити» додає відтінку жорстокості. Розкриття істинної прихованої сутності людини відбувається в «межовій» ситуації, перед лицем смерті близької людини — матері. Назва новели вказує на діалектику життя (безсмертя) і смерті, антиномічність яких увиразнюється прагненням живого до життя і неможливості реалізації цього. Загальне звучання твору можна схарактеризувати як суто трагедійне, що не характерно для більшості творів М. Коцюбинського і є типовою ознакою класичного екзистенційного світосприйняття (на відміну від «оптимістичного» екзистенціалізму, який, щоправда, визнається не всіма дослідниками).
9. Підсумок заняття.
1. На вашу думку, які риси характеру М. Коцюбинського є визначальними?
2. Яке враження справили на вас його новели, оповідання, прочитані самостійно?
3. Чи помітили ви різницю в тематиці, манері письма Коцюбинського та його попередників. Якщо так, то яку?
«П’ятизлотник», «Що записано в книгу життя» М. Коцюбинського», українська література
Повернутися на сторінку Українська література