Тема уроку: Правда про народ і його лихо. Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олександр Довженко, шкільна програма

    Тема уроку: Правда про народ і його лихо. Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олександр Довженко, шкільна програма

    Мета: Проаналізувати проблеми, порушені у творі; визначити протиставлення персонажів кіноповісті; з’ясувати особливості авторської позиції щодо долі рідного народу; розвивати образне мислення учнів; виховувати повагу до історії народу України.

    Тип уроку: Урок — дослідження.

    «Так не підкорятися і так умирати,
    як умирають українці, можуть тільки
    люди високої марки».
    О. Довженко «Україна в огні»

    Хід уроку Правда про народ і його лихо. Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олександр Довженко, шкільна програма

    І. Організаційний момент.

    ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

    ІІІ. Обговорення епіграфу до уроку.

    ІV. Перевірка домашнього завдання (з проекцією на тему уроку).

    1. З якою метою автор вводить у текст уривок із «Слова о полку Ігоревім»?мПоясніть його ліричний мотив.
    2.Які уривки твору підтверджують протиставлення історії у творі (офіційність дійсні факти)?
    3. Як митець «розмикає» рамки відображуваної епохи, переносячи події із реальної площини в символічну? Яку мету переслідував автор?

    Визначити мораль кожного уривку. Аргументувати відповіді. Кому належать наведені вислови?

    «…По шию, по рот у холодній воді брели болотами на схід многі тисячі бездоганних героїв — страждальців, немов розкидані негодою величезні журавлині ключі. Піднімали над мокрими головами рідну свою зброю, партійні квитки, все, що було дорогого, виносили віру в серцях, і болотна брудна гнила вода нагрівалася од гарячої невмирущої віри в перемогу і од крові, вічної світлої пам’яті героїв». (Автор)

    «Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя. Вони виросли в атмосфері легкого успіху і радощів.» (Автор)

    «У грізну велику годину життя свого народу не вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Під тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством… Звиклі до типової безвідповідальності, позбавлені знання урочистої заборони і святості заклику, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії, що кликали їх до велетенського бою, до надзвичайного. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історії. Не помогли й близькі рідні герої революції, бо не шанували їх пам’яті у селі. Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою, бо слово «священна» не дзвеніло в їх серцях урочистим дзвоном. Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі. Сувора дійсність скоро розкрила їм очі.» (Автор)

    «Довго говорили вони на колючому дроті. Говорили про владу, про землю, про соціалізм. Говорили про куркулів, про заслання, про страждання на чужині, про голод, про смерть, про зради…
    … Вони били один одного важкими іржавими уламками своєї важкої історії і стогнали обидва від ударів.» (Автор)

    «Наче зійшлися століття простої народної любові, що сіє дітей на нашій родючій землі. Зійшлися століття горючих прощань української дівчини-жінки, оспіваної в журних піснях народу». (Автор)

    «…Час інший, а народ той же. Я вивчав його історію. Їх життєздатність і зневага до смерті безмежні» (смерть оцінюється як вічність). (Ернст фон Крауз)

    «Не придушивши бджіл, не їсти меду», — як казав їхній король Данило в тринадцятому столітті» (Ернст фон Крауз)

    «Але… у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди, навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історію. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин.
    Тому серед них багато зрадників… От ключ до скриньки, де схована їхня загибель». (Ернст фон Крауз)

    «… не вміли ми жити як слідує. Ні, ні…» (Лаврін Запорожець)
    Цар — Ех, колись воно не так було. По-другому поспитали.
    Нехода — Краще?
    Цар — Краще.
    Нехода — Так чого ж вас так добре поспитали, а ви нас так погано?
    Губенко — Таж колись в історії, кажуть, теж запрягали нашого брата не раз… (Оточенці та дезертири)

    «…Що буде з народом нашим? Виживе він чи загине, що й сліду не стане ніякого… Горе нам… Народ безсмертний, ви казали, товаришу мій. Ой, важке наше безсмертя! Важка доля народна…» (Лаврін Запорожець)

    Дійсно, О. Довженко у своєму творі чесно, чітко і гостро визначає помилки, яких припускались українці на тлі історії.

    Довершіть вислів своєю думкою.
    «Хто не шанує історію, той…»

    Автор чітко показує трагедію українського народу, який помиляється, захищається, відстоює, виборює свою свободу для України, для нації.
    Символом же народу у творі постає проста українська родина з невипадково підібраним славним прізвищем Запорожців, що підкреслює його древнє козацьке коріння. Автор проводить цю родину крізь тяжкі випробовування і страхіття війни, стверджуючи ідею народного безсмертя.

    Поясніть значення ліричного зачину твору. (Глибока національна традиція, увиразнена материною піснею «Ой піду я до роду гуляти»)

    V. Мотивація подальшого дослідження.
    Багатовимірний «воєнний» пейзаж постає у творі резонансом людських почуттів. Автор зображає героїв, які стривожені власною долею та долею рідного народу на фоні широкої панорами грізних подій.
    Антитеза, психологічний аналіз допоможуть визначити і національні, і загальнолюдські проблеми, що піднімаються у творі. О. Довженко протиставляє рід Запорожця та сім’ю Ернста фон Краузе , патріота (Лавріна Запорожця) і запроданця (Заброду), воїнів — героїв і дезертирів, а також бюрократів. Автор протиставляє і образ вогню (ми розглядали на попередньому уроці).

    1. Визначте загальні риси образів. Порівняйте.
    2. Зазначте, у чому полягає протиставлення між ними. Які художні засоби ширше розкривають психологізм образу?
    3. Визначте проблематику.

    V. Висновки.
    1. Чи вдалося Довженку показати незламність духу українського народу?
    2. У чому полягає національне питання, яке піднімає автор у творі?
    3. У яких ганебних фактах Довженко вбачав глибоку народну драму?
    4. Які «найжахливіші проблеми часу» визначає автор у творі?
    5. У чому полягає вищість моральних цінностей українського народу?
    6. Чи має право народ забувати свою історію?

    VІ. Оцінювання.

    VІІ. Домашнє завдання.

    Зробити цитатну характеристику образів жінок, які зображені у творі.

    Віднайти у «Щоденнику» запис про те, що Довженко мріє створити глибинну епопею про українську жінку — «господиню України».

    Тема уроку: Правда про народ і його лихо. Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олександр Довженко, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Олександр Довженко

    Вас можуть зацікавити:

    1. Автобіографічний характер твору О. Довженка «Зачарована Десна»

    2. Вплив давніх язичницьких вірувань на світогляд українського народу (за кіноповістю О. Довженка «Зачарована Десна»)

    3. О. Довженко — кіномитець

    4. «Щоденник» О. Довженка — документ епохи

    5. Трагічність долі митця (за творами О. Довженка «Автобіографія», «Щоденник»)

    6. Чи можна вважати вчинок Івана Карналюка подвигом? (за оповіданням О. Довженка «Воля до життя»). Характеристика образу

    7. Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». Аналіз твору

    8. Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

    9. Краса людини і природи у кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка

    10. Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна»

    11. Олександр Довженко про причини й перебіг другої світової війни («Щоденник»)

    12. Наодинці зі «Щоденником» Олександра Петровича Довженка

    13. Засудження війни у кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні». Аналіз твору

    14. Що з дівочою гідністю? (за творами О. Довженка «Україна в огні» О. Гончара «Собор», І. Багряного «Тигролови»)

    15. Родинні традиції й виховання в сім’ї очима українських митців (О. Довженко, О. Коломієць, М. Рильський, І. Багряний та ін.)

    16. Олександр Довженко: трагізм творчої долі

    17. Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця

    18. Олександр Довженко — кінорежисер

    19. Краса людини та природи у кіноповісті «Зачарована Десна» Олександра Довженка

    20. Чарівний світ дитинства у «Зачарованій Десні» О. Довженка

    21. Сила народного духу в повісті О. Довженка «Україна в огні». Аналіз твору

    22. О. Довженко — «творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського»

    23. «Україна в огні» О. Довженка — страшні сторінки історії. Аналіз твору

    24. Чарівний світ рідної землі (за повістю О. Довженка «Зачарована Десна»)

    25. Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

    26. Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». Аналіз твору

    27. Засудження війни у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

    28. Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». Аналіз твору

    29. Аналіз кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

    30. Моpальна кpаса і духовна велич людини в кіноповісті Олександpа Довженка «Зачаpована Десна»

    31. Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». Аналіз твору

    32. Тема війни у творчості Олександра Довженка

    33. «Зачарована Десна» як сповідь душі Олександра Довженка

    34. Психологія дитини у кіноповісті «Зачарована Десна»

    35. Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

    36. Зображення війни в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

    37. Кіноповість О. Довженка «Україна в огні»: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки

    38. Доля народу у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

    39. Твір О. Довженко «Зачарована Десна» — гімн красі й духовній насназі людини

    40. «Зачарована Десна» О. Довженко — гімн красі й духовній насназі людини

    41. Духовна краса українського народу в повісті О. Довженко «Зачарована Десна»

    42. Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко «Зачарована Десна»

    43. Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко «Зачарована Десна». Аналіз твору

    44. Єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко «Зачарована Десна»

    45. Образ оповідача в автобіографічній повісті «Зачарована Десна» О. Довженко

    46. Образ оповідача в автобіографічній повісті «Зачарована Десна» О. Довженко. Характеристика образу

    47. «Україна в огні» — твір про трагедію українського народу

    48. «Україна в огні» — твір про трагедію українського народу. Аналіз твору

    49. «Щоденник» О. Довженко — документ доби

    50. «Щоденник» О. Довженко — документ доби. Аналіз твору

    51. Світ уявлень і вражень малого Сашка (за фрагментами повісті Довженка «Зачарована Десна»)

    52. «Україна в огні» О. Довженка і неприхована правда війни

    53. Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

    54. Сповідь душі митця у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

    55. Природа у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

    56. Засудження війни у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

    57. Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті О. Довженка «Україна в огні». Характеристика образу

    58. Трагедійний образ України в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

    59. Художня майстерність кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

    60. «Щоденник» О. Довженка — вражаючий документ трагічної доби

    61. Образ автора у «Щоденнику»

    62. Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

    63. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

    64. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

    65. Конспект уроку за уривками з кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» 6 клас

    66. Світ дитинства у «Зачарованій Десні» О. Довженка. 6 клас

    67. Філософське осмислення краси природи і людини в кінопоемі О. Довженка «Зачарована Десна»

    68. Аспектний аналіз кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

    69. Елементи народознавства у творі О. Довженка «Зачарована Десна»

    70. Правда про народ і його лихо

    71. Олександр Довженко. «Україна в огні» — твір про трагедію українського народу в Другій світовій війні

    72. «Україна в огні» — твір про трагедію українського народу

    73. Олександр Довженко. Тестові завдання. І варіант

    74. Олександр Довженко. Тестові завдання. ІІ варіант

    75. О. Довженка. «Зачарована Десна». Тестові завдання

    76. Олександр Довженко. Кіноповість «Зачарована Десна». Літературний диктант

    77. Олександр Довженко. Кіноповість «Зачарована Десна». Дидактична гра «Блеф-клуб»

    78. Тематичне оцінювання. 7 клас. Творчість О. Довженка, М. Стельмаха.

    79. Тематичне оцінювання. Творчість О. Довженка

    80. Тематичне оцінювання. О. Довженко. «Україна в огні». І варіант

    81. Тематичне оцінювання. О. Довженко. «Україна в огні». ІІ варіант

    82. Тематичне оцінювання. Олександр Довженко. «Зачарована Десна». «Україна в огні» (І варіант)

    83. Тематичне оцінювання. Олександр Довженко. «Зачарована Десна». «Україна в огні» (ІІ варіант)

    84. Літературний диктант за змістом кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка

    85. Тестові завдання. О. Довженко. «Зачарована Десна»

     

    Комментарии закрыты.