Тема уроку: Микола Вороний. «Євшан-зілля» — поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література, Микола Вороний, шкільна програма

    Тема уроку: Микола Вороний. «Євшан-зілля» — поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література, Микола Вороний, шкільна програма

    Мета: створити умови для стислого ознайомлення учнів із життям і творчістю видатного українського модерніста,поета покоління «розстріляного відродження» Миколи Вороного, допомогти їм збагнути його творчі пошуки через поетичне слово, звернене і до своїх сучасників, і до прийдешніх поколінь, повернути українцям історичну пам’ять про свій рід і народ, яка завжди є мірилом нації і духовності, втрата якої веде до знищення самого народу; ознайомити з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля»; сприяти розвитку навичок вдумливого, виразного читання та коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття та спостереження; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, виховувати пошану до рідного народу, розвивати почуття патріотизму та національної свідомості, інтерес до пізнання історії свого народу, його духовно-творчої спадщини.

    Тип уроку: засвоєння нових знань із використанням інноваційних технологій.

    Обладнання: мультимедійна презентація «Життя та творчість Миколи Вороного», тестові завдання.

    Теорія літератури: літопис, поема, ліро-епічний твір.

    Етапи особистісно орієнтованого навчання: випереджувальні індивідуальні та групові завдання, цілевизначення; проектування роботи на уроці; рефлексія.

    Методи і прийоми: обговорення теми в загальному колі, «Мікрофон», «незакінчене речення», «Асоціативне гроно», індивідуальні творчі завдання.
    Завдання уроку:

    Учні повинні знати:

    зміст поеми «Євшан-зілля»;
    визначення поеми як ліро-епічного жанру;
    риси характеру головного героя;
    рослинні символи України.

    Учні повинні вміти:

    виразно і вдумливо читати поему;
    висловлювати та обґрунтовувати власне ставлення до прочитаного;
    добирати цитати з твору для підтвердження своїх думок;
    давати характеристику героям твору.

    Епіграф уроку :
    Вічні будьте, калина й верба,
    Мальви й ружі як спогад про матір стареньку.
    Дух полину хай пробудить у нашій душі
    Пам’ять про рідну Вітчизну-неньку.

    Хід уроку Микола Вороний. «Євшан-зілля» — поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності

    Організаційний момент

    (слайд № 1 «Батьківщино, земле рідна»)
    Звучить фрагмент із народної пісні «Ой роде наш красний» у виконанні Ніни Матвієнко.

    Учитель:
    Наш урок розпочався чарівним співом Ніни Матвієнко, однієї із найкращих виконавиць українських народних пісень. Нехай же рядочки цієї пісні стануть своєрідним місточком від розділу «Народні пісні та пісні літературного походження» до нового розділу «Історичне минуле України», подарують нам гарний настрій та надихнуть на плідну роботу на уроці.

    (слайд № 2 )
    Вже сніп у полі споловів,
    І став зіркішим дух полину,
    І червоніють кетяги калин
    На узліссі вечорів осінніх.
    Радію квітам я і травам,
    Що ще красуються в гаях,
    Вони — це спогад про життя яскравий,
    Про щось приємне у людських серцях.

    Такі поетичні рядочки підказало мені серце, коли я збирала матеріал до сьогоднішнього уроку. Мені хотілося б дізнатися, а які почуття, асоціації чи, можливо, спогади виникали у вас, діти, коли ви слухали Ніну Матвієнко («Мікрофон»).

    Визначення мети й завдань уроку

    Учитель:
    Я не випадково заговорила про рослини, які для нас, українців, так багато значать у житті. Та й тема нашого уроку теж пов’язана із скромною і непримітною запашною степовою рослиною (Оголошення теми та визначення мети уроку — слайд № 3 ).

    Етап планування роботи на уроці

    Учитель:
    Для проведення уроку я вас поділила на групи:

    Етнографи та фольклористи
    Історики
    Літературознавці
    Митці

    Кожна група отримала пакет із домашнім випереджувальним завданням, як ви із ним справилися ми побачимо в процесі роботи на уроці.

    Вивчення нового матеріалу

    Учитель:
    Микола Кіндратович Вороний… (слайд № 5) Із його творчістю, діти, ви знайомі дуже давно. Усі ви знаєте ось оцей віршик ( учень декламує вірш «Сніжинки»)

    Білесенькі сніжиночки,
    Вродились ми з води.
    Легенькі, мов пушиночки,
    Спустилися сюди.
    Ми хмарою носилися
    Від подиху зими
    І весело крутилися
    Метелицею ми.
    Тепер ми хочем спатоньки,
    Як дітоньки малі.
    І линемо до матінки,
    До любої землі…

    Чули? Звичайно, не могли не чути, проте не знали , що написав його Микола Кіндратович. Хто ж він? Чим займався? Де жив? Про це нам розкажуть «Літературознавці».

    (розповідь групи «Літературознавці», демонстрація слайду № 6 «Життя та творчість Вороного» )

    Учитель:
    Вам дома треба було усім познайомитися із текстом поеми Вороного «Євшан-зілля» і навчитися виразно її читати. Ось зараз ми і перевіримо, як ви справилися із домашнім завданням.
    (перевірка виразного читання тексту, взаємооцінювання )

    Словникова робота (демонстрація слайду № 7 )

    Євшан-зілля — трава полину.
    Небога — бідолашний.
    Твар — обличчя.
    Шатер — намет.
    Байрак — яр .
    Пустка — порожнеча.
    Ясир — полонені.
    Зацурали — занедбали.
    Хан — половецький князь.
    Принада — привабливість.
    Судець — співець.
    Сірома — бідолаха.
    Блукати манівцями — ходити без дороги.

    Учитель:
    Діти, вам сподобався твір? (відповіді учнів) Це добре, що твір нікого не залишив байдужим. Саме цього прагнув Микола Кіндратович, коли писав «Євшан-зілля». Ну а тепер прийшла черга «Історикам» ознайомити нас із історичною основою цього твору.

    (розповідь групи «Історики», демонстрація слайду № 8 «Історична основа твору»)

    Вороного вразила легенда про цілюще зілля із Галицько-Волинського літопису, за якою полонений половецький хлопчик забув свій рід, мову, народ, і посланці від батька нічим не змогли оживити його пам’ять, крім пахощів чарівного євшан-зілля, що росте на його батьківщині.)

    Учитель: ( Робота з підручником)
    Так. Дійсно‚ легенда і стала основним джерелом цього твору. Діти‚ відкрийте 36 сторінку у підручнику‚ де рубрика «Ключик розуміння»‚ і прочитаємо уривок із «Літопису руського».
    ( учень зачитує уривок)

    Учитель:
    Шановні наші «Етнографи та фольклористи», а що цікавого дізналися ви про життя половецького народу, адже головний герой поеми — син половецького хана.
    (розповідь групи «Етнографів», демонстрація слайдів № 9, 10 «Половці»)

    Цікавим і цінним джерелом інформації про Київську Русь є літописи. У «Повісті минулих літ» (із нею ми знайомилися у 5 класі) Нестор Літописець пише про половців: «Після смерті князя Всеволода влітку 1093 року пішли половці на Руську землю.» Із цих слів, з історії України ми знаємо, що половці — вороги, які стільки горя і сліз принесли нашим предкам. Прочитавши поему «Євшан-зілля», ми навіть почали співчувати ханові, уболівали за долю його сина.

    По́ловці (їх іще називали кумани, кипчаки) — дослівно «люди поля», «степовики»‚ бо Половецька земля займала причорноморські степи від Дунаю до Волги, кримські степи, береги Азовського моря. Половці вели кочовий спосіб життя (щоб кочувати, одній сім’ї треба було мати табун із 25 коней, а також вівці, кози тощо), здійснювали напади на сусідів, брали участь у міжусобних війнах, які вели руські князі. 1223 року половці остаточно були розбиті на р. Калка. )

    (Демонстрація слайдів № 11, 12 — «Русичі»; 13 — «Битва на річці Калці»; 14 — В. Васнецов «Після битви князя Ігоря з половцями»)

    Учитель:
    А тепер запитання до «Істориків»: « Чи є зараз такий народ — половці»?

    Представник «Істориків»:
    У Вікіпедії сказано: «На сучасному етапі половецького народу немає, втративши свою мову, традиції цей народ розчинився в інших спільнотах».

    Робота над змістом поеми «Євшан-зілля»:

    Учитель (бесіда за текстом):
    1. Назвіть основні образи-персонажі у творі. (Князь Володимир Мономах‚ ханський син‚ половецький хан‚ гудець‚ українці). Коротенька розповідь про Володимира Мономаха‚ слайд №15 )
    2. Як потрапив до Києва син половецького хана? Знайдіть цитату. (с. 36)
    3. Процитуйте, як жилося хлоп’яті у князя Володимира?( с. 36)
    4. Чи є у творі елементи фантастичного? Які?
    5. Хто не міг забути хлопчину? Знайдіть цитату. (с.З6 )(слайд № 16)
    6. А тепер питання до літературознавців, оскільки вони мали домашнє завдання підготувати повідомлення на тему «Літературні роди та жанри», дослідити будову тексту твору «Євшан-зілля», його мовне оформлення.

    Із п’ятого класу нам відомо, що у літературі, як і у фольклорі, є три роди:
    1. Лірика
    2. Епос
    3. Драма
    Кожен рід має підвиди, ми їх називаємо — жанри.
    Лірика має такі жанри: вірші, медитації, гімни, оди, сонети, епіграми…
    Епос: оповідання, новела, повість, роман, нарис…
    Для драми характерні такі жанри: власне драма, комедія, трагедія, трагікомедія, водевіль, містерія.
    Прочитавши твір Вороного, можна зробити висновок, що у ньому поєднано ознаки лірики і епосу. Як епічний твір «Євшан-зілля» має розгорнутий сюжет, композицію, зміст — це розповідь про життя головних героїв. Але твір написаний у формі вірша, текст поділений на строфи, є ритм та рими, що робить «Євшан-зілля» схожим на вірш — ліричний твір. Твір багатий на художні засоби: метафори, епітети, порівняння.(демонструю слайд для повторення та визначення жанру твору
    «Євшан-зілля», слайд № 17 «Літературні роди та жанри», підручник с.40 — 41 )

    7.Який художній образ може бути символом України у творі?
    8. Чим відрізняється поняття «батьківщина» і «Батьківщина»?
    9. Діти‚ працюючи у групах‚ створіть асоціативне гроно до слова «БАТЬКІВЩИНА».
    (перевірка‚ узагальнення та демонстрація слайду № 18 «Асоціативний ряд до слова «Батьківщина» )

    Учитель:
    А тепер слово мають наші «Етнографи та фольклористи». Вам треба було знайти прислів’я та приказки про Батьківщину‚ про любов до неї.

    (діти зачитують підібрані приказки)

    Учитель:
    А іще вам треба було дізнатися‚ що це за зілля таке «євшан»?

    (розповідь про євшан‚ слайд № 19 )

    Слово «євшан» за походженням тюркське. У тлумачному словнику воно має кілька значень.
    1 значення. Євшан-зілля /полин/ — символ пам’яті; рідної землі, Батьківщини; своєрідний пароль українців.
    2 значення. Євшан-зілля /полин/ — степова запашна рослина з червоним або пурпуровим цвітом. У Біблії слово «полин» нерідко поєднується зі словом «яд». Грішники часто зазнають кари Господньої саме полином.

    В українському фольклорі полин — надійний оберіг від русалок, іншої нечисті. За віруваннями, на Русалчин великдень мавка, перестрівши людину, питала: «Полин чи петрушка?». Якщо та показувала полин, русалка миттю зникала. У фольклорі полин виступає, як правило, символом нещасливого, безталанного життя, так в одній із народних пісень співається:

    Лучче мені, мати,
    Гіркий полин їсти,
    Аніж мені, мати,
    Із нелюбом сісти.
    (слайд № 20 до наступних рядків:

    Образ «євшан-зілля» став літературною традицією, бо зустрічається у творах Івана Франка, Любові Забашти, Олеся Гончара, Олександра Олеся та інших письменників. Ораз євшану став символом вічної любові до Батьківщини, символом її незнищенності, символом єднання, спільності всіх, хто любить Україну, де б вони не жили — чи в Канаді, чи в Америці, чи в Австралії…»

    Учитель:
    Діти, а що символізує євшан-зілля для кожного із персонажів? Для відповіді я пропоную використати метод «незакінченого речення» (проектується слайд № 21 на дошку)
    ( Для хана євшан-зілля — це ….. (любов батька до сина, зміцнення державності, остання надія, продовження роду).
    Для співця євшан-зілля — це ….. (вірність своїй землі, любов до пісні, засудження будь-яких війн, бо вони несуть смерть, розривають родинні зв´язки, Божий дар нести людям добро).
    Для сина євшан-зілля — це ….. . ( воскресіння, ліки, повернення пам’яті, любов до рідного дому).
    Для ліричного героя євшан-зілля — це …… (найзаповітніша мрія, віра, надія, любов до України, до народу, засудження тих, хто занедбав сою Батьківщину, відцурався від неї).

    Учитель:
    А чим є євшан-зілля для вас, любі мої учні?
    (відповіді учнів «Мікрофон»)

    Тема уроку: Микола Вороний. «Євшан-зілля» — поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література, Микола Вороний, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутися на сторінку Микола Вороний

    Вас можуть зацікавити:

    1. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного «Євшан-зілля»

    2. Проблема історичної пам’яті народу за поемою М. Вороного «Евшан-зілля»

    3. М. Вороний — декларатор ідей і форм українського символізму

    4. Якого роду ми діти? (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»). Аналіз твору

    5. Євшан-зілля — символ рідного краю (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»). Аналіз твору

    6. Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного «Євшан-зілля». Аналіз твору

    7. Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного «Євшан-зілля»). Аналіз твору

    8. Літописна основа сюжету поеми М. Вороного «Евшан-зілля». Аналіз твору

    9. «Слово, що живить надію й певну віру в ідеали» (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»)

    10. «Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну) (М. Вороний). Аналіз творчості

    11. «Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край». Аналіз творчості Миколи Вороного

    12. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного «Євшан-зілля». Аналіз твору

    13. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного «Євшан-зілля». Аналіз твору (ІІ варіант)

    14. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного «Євшан-зілля» (ІІІ варіант)

    15. І безпечне, і вигідне… Життя ханського сина в київському полоні (за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»)

    16. Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного «Євшан-зілля»)

    17. Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного «Євшан-зілля». Аналіз твору

    18. Мої роздуми над поемою М. Вороного «Євшан-зілля»

    19. Контрольна робота з теми «Пісні літературного походження. М. Вороний. Т. Шевченко». І варіант

    20. Контрольна робота з теми «Пісні літературного походження. М. Вороний. Т. Шевченко». ІІ варіант

    21. Тестова контрольна робота з української літератури “Загадково прекрасна і славна давнина України: Микола Вороний, Тарас Шевченко” (6 клас)

    22. Розробка уроку: Микола Вороний. Ліро-епічна поема “Євшан-зілля”.

    23. Тема уроку: Микола Вороний. «Євшан-зілля» — поема про необхідність повернення людині історичної пам’яті, усвідомлення своєї національної приналежності.

    24. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся. Контрольна робота. 10 клас. І варіант

    25. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся. Контрольна робота. 10 клас. ІІ варіант

    26. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся. Контрольна робота. 10 клас. ІІІ варіант

    27. Творчість М. Вороного, Олександра Олеся. Контрольна робота. 10 клас. ІV варіант

    28. Микола Вороний. Літературний диктант

    29. Тестові завдання. Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля»

    30. Микола Вороний.Поема «Євшан-зілля». Дидактична гра «Блеф-клуб»

     

    Комментарии закрыты.