Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак–Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак–Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

Мета: ознайомити учнів з ідейно-художніми особливостями українського романтизму на прикладі програмових творів поетів — романтиків; проаналізувати їхні поезії як зразки романтичних творів; розвивати уяву, пам’ять, увагу, навички порівняльного аналізу понять, виразного читання та осмислення поетичних творів. Виховувати цікавість до історії літератури, прищеплювати інтерес до результатів власної праці. Допомогти усвідомити, що романтик — духовно багата, творча людина.

Цілі
Учні знатимуть: план проходження теми «Література українського романтизму», завдання до тематичного контролю, основні відомості з теорії літератури та список поезій для вивчення напам’ять.
Учні вмітимуть:
• орієнтуватися у поняттях романтизму та українського романтизму, порівнюючи їх;
• виразно читати та визначати головні мотиви програмових поезій як романтичних творів;
• працювати у групах, планувати діяльність на уроці, ставити цілі, рефлексувати;
• значення термінів: романтизм, елегія, романс.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: Портрети поетів–романтиків П. Гулака-Артемовського. Є.Гребінки. М.Костомарова, книжкова виставка, ілюстрації учнів до змісту поезій, дидактичний матеріал для роботи в групах, презентація «Художники — романтики», аудіозаписи українських романсів, підручники, хрестоматії.

Методи, прийоми і форми роботи: випереджувальне завдання (індивідуальні та робота у групі), «Мозаїка», вправа «Так — ні», візуалізація, діаграма Вена.

Записи на дошці: ім’я уроку, відтворення запису з попереднього уроку (асоціативне гроно до поняття»романтик»).

Хід уроку Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак–Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

І. Мотиваційний етап

1. З’ясування емоційної готовності до уроку. Вправа «Хай розділовий знак послужить» (учні на полях зошита пишуть за допомогою розділових знаків, який у них зараз настрій:! — бадьорий, ?- не впевнений, … — не визначився.
2. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Обмін посмішками з однокласником, з яким зустрівся поглядом.
3. Актуалізація суб’єктного досвіду.
«Асоціативне гроно». На минулому уроці я дала вам анонс наступної великої теми «Українські письменники — романтики», і ви складали асоціативне гроно до поняття «романтик» (демонструє запис на дошці).

Непомічання зла закоханість
Піднесеність романтик мрійливість
Невеликий смуток не від світу цього доброта

Ви передбачали, що письменники — романтики, очевидно, мають писати про щасливе і нещасливе кохання, роздумувати про сенс життя, про самотність людини у світі (демонструє записи). Це ваші передбачення.

Введення у тему
Багато у чому вони вірні, і ви переконаєтеся у цьому, коли ознайомитеся із творчістю поетів П. Гулака–Артемовського, М.Костомарова, Є.Гребінки, М.Петренка, М.Шашкевича, «Руської трійці». Погортайте підручник (стор. 148-207). До романтиків причисляємо також і відомого уже вам з курсу світової літератури Миколу Гоголя з його оповіданням на українську тематику «Ніч на Івана Купала», а також вивчатимемо ранній період творчості Тараса Шевченка. На опрацювання цього матеріалу у нас відведено усього вісім уроків, а контрольні тести напишемо 15 січня (питання до роботи — на стенді «Готуємося до ТО»). Протягом теми вивчимо такі літературні терміни романтизму: елегія, романс, поглибимо поняття про лірику та ліро — епіку. Вам пропонується вивчити напам’ять одну поезію поетів — романтиків (на вибір) та уривок з поеми Т.Шевченка «Гайдамаки»(теж на вибір).
А що ви очікуєте дізнатися на сьогоднішньому, першому уроці з теми ?

ІІ. Етап цілевизначення і планування

1. Цілевизначення
Ознайомлення учнів із загальним переліком цілей, визначення найбільш значущих для кожного (обговорення в групах).

2. Планування. Сьогодні ми маємо розглянути теоретичний матеріал про романтизм і ознайомитися з прикладами романтичних поезій трьох поетів. Як це можна зробити краще, беручи до уваги вашу домашню підготовку?

Орієнтовні відповіді учнів:
1) Можна працювати з підручником: читати з позначками, конспектувати, робити виписки, складати план прочитаного.
2) А можна спочатку прочитати чи заслухати поезії, а потім спробувати їх проаналізувати самостійно, а потім поділитися напрацьованим з однокласниками у парах чи в групах.
3) Можна ознайомитися з теоретичним матеріалом, підготовленим дома, подивитися презентацію, а потім, читаючи вірші, відзначати в них ознаки романтичної поезії, тобто самим дослідити ці твори.
Учитель: А як би ви поставилися до плану, який пропоную я?

План роботи на уроці

1. Робота в групах («Мозаїка») і перевірка здобутих знань за допомогою вправи «Так — ні».
2. Презентація «Художники — романтики»
3. Робота в групах (завдання: виразне читання поезій та їх аналіз)
4. Рефлексія та оцінювання роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Перевірка домашнього завдання.

Інтерактивна вправа «Мозаїка» на засвоєння відомостей про романтизм як творчий метод та особливості українського романтизму.

Вправа «Так — ні»
1. Українським романтикам не цікаво було пригадувати національну історію та народну творчість (ні)
2. Якщо класицисти створювали досить схематичні характери своїх героїв, то романтики зосереджувалися на боротьбі в людині її пристрастей (так).
3. Винятковий герой у виняткових обставинах, ідеал суспільно активної людини, відданої інтересам України — ось кредо українського романтизму (так).
4. Романтики взагалі не схильні використовувати яскравих художніх засобів: персоніфікації, антитези, символіки, асоціативності.(ні)
5. Для романтичного героя властиві настрої світової туги, він болісно переживає розлад з дійсністю, часто керується інтуїцією, а не розумом. (так)

Взаємоперевірка

2. Робота з літературознавчим поняттям.

Отже, зробимо підсумок і повторимо поняття класицизму, сентименталізму, романтизму (пропонується набір видрукуваних на папері ознак різних творчих методів:
1. — цікавість до історичної теми,
2. — віра у силу розуму та ігнорування особистісних почуттів людини,
3. — поетичне освоєння народних легенд, переказів, повір’їв,
4. — підпорядкування особистих інтересів державним,
5. — винятковий герой,
6. — побутово–знижена конкретика в простонародно–гумористичному дусі,
7. — виняткові обставини,
8. — душевна розчуленість,
9. — використання антитези,
10. — бажання викликати сльози, співчуття,
11. — символіка,
12. — настрій світової скорботи,
13. — асоціативність,
14. — піднесення кохання,
15. — наслідування греко–римського мистецтва,
16. — розподіл персонажів на лише позитивних — представників панівної верхівки та тільки негативних — представників соціальних низів,
17. — чіткість, ясність, сувора простота викладу,
18. — культ почуття, культ природи,
19. — утвердження багатства духовного світу представників нижчих станів)
Завдання групам: Чия група першою співвіднесе ці ознаки з певними творчими методами?

Відповіді:
Сентименталізм — 8,10,18,19
Класицизм — 2,4,6,15,16,17
Романтизм — 1,3,5,7,9,11,12,13,14

3. Перегляд презентації, виконаної учнями.

4. Робота з текстом художнього твору.

Робота в групах. Завдання для груп:
І — Виразно прочитати баладу П. Гулака–Артемовського «Рибалка» та за допомогою ієрархії запитань проаналізувати її.
ІІ — Виразно прочитати поезію Є.Гребінки «Українська мелодія» та за допомогою візуалізації передати її зміст, за допомогою діаграми Вена розповісти про характери головних героїнь, висловити головну думку твору.
ІІІ — Отримавши перелік ключових слів поезії М.Костомарова «Соловейко», скласти з ними якусь цікаву історію, де ці слова були б пов’язані сюжетно. Озвучити історію.
Заслухати виразне читання поезії М.Костомарова «Соловейко» та обговорити її зміст за допомогою вправи «Ручки — на середину».
Перелік ключових слів: зелений сад, один біля могили, маленький соловейко, одно серденько, пісня розрушала серденько, зомнята трава, приязні серця, люб’язнії вірші, странний спів.
Як підсумок роботи груп — виписки з ознаками романтизму у кожному з творів.
Висновок: Чи можна ці твори справді віднести до романтичних? Що їх єднає?

ІV. Рефлексивно — оцінювальний етаП.

1. Рефлексія результату навчання.
*– Що нового я дізнався?

2. Рефлексія процесу навчання
*- Що я робив на уроці?
— Які форми роботи сподобалися найбільше?

3. *Рефлексія почуттів
— Після заняття я відчуваю

4. Оцінювання.
Оцінка роботи групи з обґрунтуванням
Оцінювання роботи учнів учителем

5. Домашнє завдання:
Обов’язкове:
1.Опрацювати за підручником короткі відомості про П. Гулака-Артемовського, М.Костомарова, Є.Гребінку, зробити виписки про елегію та романс.
За бажанням
1. Дібрати ілюстрації живописні та музичні до вивчених творів;
2. Доповнити сюжет поезії(на вибір)
3. Скласти романтичну поезію.

Додаток 1 до уроку (домашня робота груп у «Мозаїці»)

1. Романтизм як творчий метод європейських літератур
Виник у літературі та мистецтві європейських країн в кінці 18 — на початку 19 ст., коли там валилися королівські порядки і встановлювалися нові, буржуазні, капіталістичні відносини.
Так як романтизм утверджувався у період створення націй, у першу чергу він сприяв зацікавленню народною творчістю, національною історією, шліфував та удосконалював національну мову. Цим романтизм вигідно відрізнявся від класицизму.

2. Європейський романтичний герой
Селянські маси і трудове населення міст вершили революції, висуваючи зі своїх рядів нових сильних особистостей — провідників, героїв, які ставали взірцем для наслідування. І тому романтична література проголосила культ зовсім іншої, ніж у класицизмі людини.
Класицисти розкривали характери героїв прямолінійно, наділяючи їх однією — двома рисами вдачі, тобто робили героїв досить схематичними: це або тільки позитивний тип, або негативний.
А романтики зосереджували увагу на боротьбі в людині різних її пристрастей, бажань, а також на зіткненні характерів, наростанні конфліктів. Це надавало романтичним героям винятковості, вони протистояли суспільству. До речі, це або прекрасні зовні, або напрочуд непривабливі люди.
Романтичний герой часто є близьким до природи, бунтарство у його душі співзвучне з рухом природних стихій, тому на їхньому тлі він часто потрапляє у трагічні, виняткові обставини. Він болісно переживає розлад з дійсністю, не приймає життєву прозу, часто живе, керуючись асоціаціями та інтуїцією, а не розумом.
Отже, виняткові характери у виняткових обставинах — головний принцип романтизму.

3. Поетика і жанри європейського романтизму
Поетика романтизму — це використання яскравих художніх засобів: персоніфікації, символіки, антитези, тужливі епітетів, метафор для висловлення настроїв світової скорботи, асоціативності, багатозначності.
Романтики зруйнували строгу ієрархію жанрів, властиву для класицизму та поєднали лірику, епос і драму.
Жанри романтизму: романтична балада, поема, посвята, посання, елегія, ідилія, романс, вірші на теми з громадського та особистого життя, історичний роман, фантастична повість.
Найпопулярніші європейські романтики: Байрон, Гейне, Гюго, Міцкевич. Петефі, Пушкін, Лермонтов.

4. Романтизм в Україні
Головні особливості:
1) велика роль в усіх родах літератури національно — історичної тематики;
2) ідеалізація патріархальних відносин
3) на відміну від західноєвропейського, український романтизм поєднує національне та соціальне начала (тобто зображені характери залежать від соціального стану людей)
4) ліричний герой в українському романтизмі перебуває в гармонії з природою і природним життям (на відміну від західноєвропейського).
5) «Світова» туга набуває характеру національної туги за минулою славою і волею України.
5. Романтичний український герой — частина всеосяжної природи, неповторна, самоцінна, часто його вдача розкривається на тлі природи (прийом так званого психологічного паралелізму).
Головний герой романтичної поезії — вільний козак, вершник, символ виклику долі. Він виступає в оточенні символів волі, трагічної долі, смерті й печалі («синє море», «широкий степ», «буйний вітер», «густі тумани», «вороний кінь», «бистрий Дунай», «чорний ворон», «білі кості», «висока могила», «червона китайка».
Український романтичний герой — ідеал суспільно активної, діяльної людини, відданої інтересам України, хоробрий, здатний до самопожертви.
Це козаки, гайдамаки, народні співці — бандуристи.

Додаток 2.
П. Гулак–Артемовський, «Рибалка». Колективний аналіз твору за допомогою методу ієрархії запитань

Суть: Прочитавши твір, кожен учень ставить до нього запитання. Усі вони фіксуються. Після запису всіх запитань колективно визначається порядок, у якому їх доцільно по систематизувати. Наприклад,
Чому поезія починається коротким хвилюючим пейзажем?
Якої вдачі рибалка? З чого це видно?
Що віщує Рибалці серце?
Чому він сумує?
Якими принадами манить Русалка хлопця?
Якою ви її уявляєте?
Чи обманює Русалка хлопця?
Чому Рибалка її послухав?
Які переконливі докази Русалки ви запам’ятали?
Чи можна пояснити його вчинок тим, що йому було сумно перед риболовлею? Чи хотів він, на вашу думку, іншого життя?
Чи можна назвати його самотнім?
Яка головна думка балади?
Яка тема балади?
Чи має балада ознаки романтизму?

Тема балади «Рибалка» — розповідь про те, як молодий Рибалка за намовою Русалки пірнув у воду, сподіваючись віднайти там інше життя.

Головна думка: Кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

Ознаки романтизму у баладі:
— Фольклорний жанр балади перенесений в літературу;
— Незвичайні картини природи;
— Емоційність;
— Національний колорит образів Рибалки та Русалки;
— Часте уживання зменшувально — пестливих словоформ.

Додаток 3.
Спосіб візуалізації та діаграма Вена за змістом поезії Є.Гребінки «Українська мелодія

Прочитавши поезію Є.Гребінки, ми бачимо перед собою її головних героїнь — матір і дочку.
Мати — висока, горда, чорнява, ображена, очі — чорні, вузькі, злі, щоки горять від збудження. Гучним низьким голосом вона не стільки умовляє, скільки наказує дочці одружитися з багатим нелюбом.
Дочка — чорнява, маленька, струнка, бліда від хвилювання, волосся, гладко зачесане назад, схоплене в косу, кутається в хустку, ніби від холоду. На обличчі вирізняються блискучі, ніби хворобливі очі. Ніжним, майже безсилим голосом вона переконує матір, та дарма.
А потому ми уявляємо могилу з хрестом. Вітер розвіває трави, перегукуються сичі, місяць стрімко пливе у хмарах, аж серце б’ється вгрудях сильніше і тривожніше.
На хресті — сова, під хрестом — згорблена від горя сива мати квилить, шкодує про смерть дочки.

*Гадає, що запорука доброго життя — достаток
*Прихильниця принципу «Стерпиться — злюбиться»
*Зневажає доччині почуття, аби захистити її та себе від злигоднів
*енергійність
*сильна вдача
*уміння захистити свою власну точку зору
*Вірить, що запорука щастя — кохання
*Гадає, що з нелюбом жити — нечесно
*Здатна на самогубство, аби захистити свої почуття

Висновок: Ознаками романтичного методу у цьому творі є зображення сильних особистостей дочки та матері, виняткових почуттів, виняткових вчинків, романтичний нічний пейзаж з обов’язковою могилою та совою. Сам сюжет запозичений із народної творчості. Поезія висловлює ідею сильного почуття, здатного привести навіть до смерті.

Додаток 4.
Обговорення поезії М.Костомарова «Соловейко» за допомогою вправи «Ручки — на середину».

Кожен з членів групи має висловитися, а закінчивши промову, покласти ручку на середину парти і вже не брати більше слова.
І. Заслухавши поезію «Соловейко», я уявив собі картину веселої весни, що буяє. Всюди зелено, радісно, сонячно. Цілі ватаги птахів радісно щебечуть то в кущах, то на калині, то у вербах. Тільки темна ялина відгукується сумними звуками: тут співає маленький сірий соловейко. Чомусь його пісня сумна і безрадісна.
ІІ. До речі, автор багато уваги приділяє опису пісні соловейка. По — перше, вражає добір дієслів на позначення співу: затлямка, засвистить співає, щебече, затьохкав, застогнав, терликнув, залився. По — друге, соловейко порівнюється з поетом, невгамовним у своїй творчості. Як і поет, він

Кохання й радість розділя
З серцями приязними.
А ще
Біди оплакує людськії
А ще
І в небо думкою злетів,
Між зорями співає…

ІІІ. Але ж автор протиставляє радісному щебету пташок спів солов’я. Від його співу
Жаль ллється в серце, як в квітки
Крапельки дощовії.
Чому це він так невигідно відрізняється від інших?
Бо він співає на могилі. Хто там похований? Спочатку незрозуміло. Ніхто не звертає уваги на пісню соловейка. Одна лише душа відгукнулася. Це душа дівчини, яка цілу нічку провела на коханій могилі. То, може, соловейко співав про її коханого?
ІV. Я згідна з попередніми думками, але хочу додати ще свою. На мою думку, у могилі похований молодий хлопець — поет. Все життя він творив. Як і наш соловейко, оспівував радощі життя, сумував, коли було гірко на душі. Весь свій поетичний хист він вкладав у свої пісні, вірші. Але не завжди був нагороджений увагою слухачів. Мені сподобався вислів:
Співець співа — ніхто йому
З душі не кине квітку!
V. Так, тут змальовується самотність поета — співця, який чомусь не помітив, що одна дівчина захоплюється ним, і тому поетова пісня розрушала її серденько.

VІ. Отже, про що ця поезія? Про соловейка? Про трагічну історію кохання дівчини до поета? І те, і інше. На мою думку, соловейко порівнюється з поетом, творчість якого не завжди помічають люди, а втративши його, жалкують за ним. А головна думка — в утвердженні чаруючої пісні соловейка, що здатна зруйнувати людські серця.

Додаток 5.
Про поетів — романтиків(супровід поезій)

Про Петра Гулака-Артемовського
Петро Гулак-Артемовський, за законами родини, мусив стати священиком, але став учителем, викладачем, а згодом деканом і ректором Харківського університету. Ректором, який умів віршувати і з задоволенням надсилав свої поезії та байки до журналів. Саме з його іменем пов’язують виникнення першого романтичного твору українською мовою — балади «Рибалка». Насправді сюжет балади не є оригінальним, але сам автор пояснював, що звернувся до переспіву твору Гете, аби висловити українською мовою почуття ніжні, благородні, піднесені.
Нагадаю визначення балади. Це невеликий віршований твір, у якому розповідається про події та персонажів героїчного, історичного або фантастичного характеру.

Про Євгена Гребінку
Євген Павлович Гребінка — з потомственних полтавських поміщиків, якому, проте, не довелося господарювати на землі. Майже все життя провів у Петербурзі, працюючи чиновником і водночас викладачем, та у нього вистачало часу і на цікаві знайомства з передовими людьми у модних тоді літературних салонах.
До речі, він брав участь у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка, допоміг видати перший його «Кобзар» 1840 року, публікував його твори у альманасі «Ластівка».
Цікаво, що усім відомий нібито російський романс «Очи черные» написав саме українець Євген Гребінка. І хоч більша половина життя прожита у Росії, душа його завжди летіла на Україну, якій він присвятив кілька віршів українською мовою, передаючи найтонші порухи людської душі, туги за щастям, нездійсненності мрій. Один з них — «Українська мелодія».

Про М.І.Костомарова
Видатний український письменник, поліглот,фольклорист. Чимало поневіряючись у дитинстві, зумів — таки вступити до Харківського університету і став у центрі гуртка романтиків. Активно цікавився селянським життям і усною народною творчістю, а також історією. Деякий час працював у рівненській гімназії учителем словесності.

Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак–Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Петро Гулак-Артемовський, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Гулак-Артемовський

Вас можуть зацікавити:

1. Два кріпаки (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Аналіз твору

2. Осуд гноблення у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Аналіз твору

3. Осуд кріпосницького суспільства (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського)

4. Засудження жорстокості і свавілля поміщиків у кріпосницькому суспільстві (за байкою «Пан та Собака»). Аналіз твору

5. Сатиричний осуд суспільних відносин у кріпосному суспільстві (за байкою «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського). Анааліз твору

6. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Аналіз твору

7. Аналіз балади «Рибалка» Гулак-Артемовського

8. Балади Петра Гулака-Артемовського. Аналіз творів

9. Творчість П. Гулака-Артемовського

10. Зразок реалістичної байки Гулака-Артемовського «Пан та Собака»

11. «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського — класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Аналіз твору

12. Тема крiпацтва у творi П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака». Аналіз твору

13. Художня самобутність байки «Пан та собака»

14. Засудження деспотизму в байці «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського. Аналіз твору

15. Мораль у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

16. Майстерність створення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

17. Осуд сваволю в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака». Аналіз твору

18. Балада «Твардовський» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору

19. Балада «Рибалка» П. Гулака Артемовського. Аналіз твору

20. Гуманний зміст і мораль у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

21. Майстерність творення алегоричних образів у байках П. Гулака-Артемовського. Аналіз творів

22. Осуд кріпосницької сваволі в байці П. Гулака Артемовського «Пан та собака». Аналіз твору

23. Гуманний зміст і мораль у байках П. Гулака-Артемовського

24. Художня самобутність байки «Пан та собака». Аналіз твору

25. «Пан та Собака» Гулака-Артемовського — зразок реалістичної байки. Аналіз твору

26. Тема уроку: П. Гулак-Артемовський. Байка «Пан та Собака». Сюжет твору

27. Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак–Артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко»

28. Тема уроку: Петро Гулак-Артемовський — активний учасник літературного руху свого часу. «Пан та Собака» — перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі. Байка як жанр епічного твору. Поняття про сатиру

29. Тема уроку: Література українського романтизму. П. Гулак-артемовський «Рибалка», Є. Гребінка «Українська мелодія», М. Костомаров «Соловейко»

30. Тема уроку: Література українського романтизму. Поети-романтики П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров

 

Комментарии закрыты.