Тема уроку: «Людина — хазяїн чи друг природи?…» за творами Є. Гуцала «Лось» та В. Бровченка «Два хлопчики». Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Євген Гуцало, шкільна програма

Тема уроку: «Людина — хазяїн чи друг природи?…» за творами Є. Гуцала «Лось» та В. Бровченка «Два хлопчики». Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Євген Гуцало, шкільна програма

Мета уроку:
Навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю Є. Гуцала і В. Бровченка, викликати інтерес до їх творчості, вчити висловлювати свою позицію, порівнюючи літературні твори із життям, співставляти, давати оцінку персонажам, аналізувати художні тексти у взаємозвязку зі знаннями етики.

Розвиваюча: розвивати критичність та незалежність мислення, навички осмислення тексту,сприяти розвитку творчих здібностей,вміння виявлять внутрішню сутність подій. Формувати особистісний погляд,як активного громадянина на проблему охорони природи. Формувати правильне уявлення про образи творів і спонукати до активного морального вибору у відповідних життєвих обставинах,духовного і морального саморозвитку.

Виховна: виховувати почуття любові до природи,засудження бездушного споживацького ставлення до неї,активного супротиву злу,усвідомлення того,що за будь-яких обставин треба залишатися людиною.

Обладнання: портрети письменників Є. Гуцала,В.Бровченка, збірки їх творів про дітей, ілюстрації до них, мультимедійна дошка, презентація «Людина-хазяїн чи друг природи?…»

Тип уроку: інтегрований урок з української літератури , мови та етики з елементами вітагенної технології.

Хід уроку «Людина — хазяїн чи друг природи?…» за творами Є. Гуцала «Лось» та В. Бровченка «Два хлопчики». Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Євген Гуцало, шкільна програма

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.
Сьогодні наша розмова — про добро й милосердя, про жорстокість і бездушність, про людину й природу. До роздумів над такими проблемами нас спонукають твори видатних українських письменників Є. Гуцала, В.Бровченка.
Майже щодня кожен із нас стає свідком згубного впливу людини на природу. Ми часто бачимо як якісь хлопчаки знущаються над кошеням чи цуценям, але не кожен робить їм зауваження або спасає тваринку. Ми є свідками того,як рубають дерева, знищують парки,знищують памятки архітектури заради того, щоб звести ще одну багатоповерхову будівлю або гіпер-маркет, просто на землю зливаються отруйні речовини, які руйнують грунт, навколо нашого містечка всю землю зрито копальнями, з яких крадуть надра нашої землі, порушують підземні джерельця,що призводить до зникнення ставків,річок. Люди просто не думають про те,до чого це може призвести у майбутньому.
Чому так чинимо ми, люди? Куди поділася наша людяність, добро, чуйність?

Вітагенна проекція.

Проблема:
Я пропоную поміркувати, висловити свої думки з приводу того, хто ми: люди чи варвари, друзі чи господарі природи?( учень зачитує із тлумачного словника лексичне значення поданих слів, учні висловлюють свої думки про те, ким, на їхню думку являється людина по відношенню до природи, доводять правильність своїх висловлювань)

Робота з тлумачним словником.
Пояснити лексичне значення слів « друг» та « хазяїн».
Друг — захисник чого-кого-небудь; людина,пов’язана з ким-небудь дружбою.
Хазяїн — людина, яка веде господарство, господарські справи.

ІІІ. Виконавчо-діяльнісний етап.

І. Оголошення теми і очікуваних результатів.

Епіграфом уроку є слова Л. Костенко:
Любіть травинку, тваринку,
І сонце завтрішнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.
І не знецінюйте коштовне,
не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
на сто ерзаців у собі
Л.Костенко
Як ви розумієте ці слова? Чому?
Які результати ви хочете отримати в кінці уроку?

2. Інтерв ю з письменником

Інтерактивний метод « Мікрофон».
— Чому ви стали письменником?
— Де ви збирали матеріали для своїх творів?
— Чому першу книжку назвали « Люди серед людей»?
— Які твори подарували юним читачам?
— Чому саме дітям присвячено так багато творів?
Учень у ролі Є Гуцала відповідає, що навчання на історико-філологічному факультеті Ніжинського педінституту, праця у редакціях газет Вінниччини, Донеччини, Львівщини, Чернігівщини і Києва, бажання передати людям свої почуття, переживання від побаченого, пережитого і сприяли тому, що він став письменником.
Матеріал він збирав у навколишньому житті, бо переїзди давали можливість познайомитися з новими краями й людьми. Він помічав і закарбовував у пам  яті цікаві людські характери, життєві історії, тому не випадково і назвав свою книжку « Люди серед людей», бо його цікавили перш за все стосунки між людьми, вміння розуміти один одного, вирішувати спільно проблеми, які виникають у житті.
Багато творів для дітей написав тому, що вважає дитинство тим періодом у житті, коли формується людина, і від того, вона сформується, залежить наше майбутнє. Адже дитина — це глина, з якої можна зліпити як шедевр. Так і непотріб.

2. Гра « Я — Володимир Бровченко».

Я хочу розповісти, як я став письменником і чому написав поезію « Два хлопчики».
Народившись в селянській родині, змалку спостерігав тяжку працю трудівників землі. Ще коли навчався в Одеському технологічному інституті, почав друкувати свої поезії в обласній пресі. Багато моїх віршів покладено на музику.І ці пісні приходять до нас, щобнаповнитинашідуші чарами Степу, любов’ю до людини й природи; щоброзбудитисумління, совість і честь, змуситизамислитися над сенсомбуття і спитати себе, як питав герой «Тронки» Олеся Гончара: «Чи так жив? Чи так живу? Чи так всі ми, люди, живемо?» Тому мене теж надзвичайно хвилює духовне здоров я молодого покоління, бо вам будувати майбутнє.

Словесне малювання.
На основі почутого та прочитаних вами творів уявіть собі В. Бровченка. Яким ви його побачили?( Учні розповідають про те, яким вони уявляють письменника, виходячи з його біографії, творів, підкреслюючи його доброту, чуйність ,порядність, дбайливе ставлення до всього живого. Малюють словесний портрет, описуючи його великі добрі очі, які світяться добротою та уважністю, високе чоло)
А тепер погляньте на портрет і порівняйте побачене з уявним. ( На мультимедійній дошці з являється портрет В. Бровченка.)

Учитель.
Як слова письменників перегукуються із епіграфом до уроку? ( Як Ліна Костенко, так і Є. Гуцало, В. Бровченко закликають любити природу, боротися за чистоту екології, не міняти того, що дано природою ні на які земні блага, адже людина — це продукт розвитку природи і суспільства і вона повинна ще з раннього дитинства оволодівати моральними якостями, які не дозволять їй знищити живу і неживу природу.)

Словникова робота.

Учитель. А що таке мораль?
Учень: За тлумачним словником слово « Мораль» означає сукупність норм, які визначають поведінку людини.
Учитель: А як формуються моральні якості людини?
Учень: Ще з дитинства батьки , виховуючи своїх дітей, говорять про те, що не можна красти, вбивати, обманювати, ображати маленьких, потрібно піклуватися про старих, любити батьків, бережно ставитися до природи, тварин.
Учитель. А як далі проходить формування? Яку еволюцію проходить людина?
Учень: Ми дорослішаємо продовжуємо усвідомлювати все нові і нові норми поведінки людини. Починаємо думати про добро і жорстокість, совість та честь, порядність і безчесність, благородство та підлість. Ми вчимося не тільки думати, але і діяти у відповідності з цими поняттями. Так виникає наше уявлення про моральність.
Учитель: Отож, ми можемо сказати, що кожна дитина — це чистий лист, на якому життя накладає свої відбитки. Тому ми можемо прослідкувати формування моральних якостей людини. (Вітагенне конструювання)
— виховний вплив батьків;
— роздуми над моральними нормами;
— вивчення норм поведінки у школі під керівництвом вчителів;
— обмірковування їх;
— дії у відповідності з цими нормами та поняттями.

Висновок.
Таким чином, ми впевнилися в тому, що це довгий процес і не кожна людина спроможна дійти до самореалізації.

Прийом вітагенної аналогії.
Чи всі герої оповідання «Лось» та поезії « Два хлопчики» жили і діяли в житті у відповідності з моральними нормами? ( Ні. Дядько Шпичак злий, жорстокий, боязливий, по-споживацькому ставитися до природи: знаючи, що лось із заповідника, він вбиває його. Це безжальна людина. Він думає лише про наживу: як продасть м ясо , роги. Я думаю, що на якомусь етапі формування моральних якостей відбувся збій. Він не спроможний діяти у відповідності з поняттями моралі. А в поезії В.Бровченка « Два хлопчики» я засуджую того із них, який бачить ліс лише у вигляді дров.)

Словникова робота.
Заповідник — територія, що охороняється законом; там заборонено полювання й господарська діяльність людей;
Лісничий — той, хто охороняє ліс і тварин, які проживають у ньому;
Портрет — художній опис зовнішності людини ;
Пейзаж — художній опис природи;
Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа ;
Поезія — це невеликий віршований твір, в якому відтворено в ліричній інтонації безпосередню правду особистого переживання, справжній і неповторний людський голос поета.

Проблемне питання:

Учитель: Хто ж стане лісничим, охоронцем природи -справжній дбайливий господар чи дроворуб -руйнівник?

Вітагенний висновок:
Із братів підберезників і першого хлопчика виростуть добрі, милосердні, чесні, непідкупні, справжні дбайливі господарі природи. Їм можна довірити майбутнє.
А таким , як дядько Шпичак та другий хлопчик не можна довіряти керівництво будь-якою ланкою господарства. Адже природа не прощає помилок. Порушення рівноваги в довкіллі може викликати навіть катастрофи. Пригадаймо останні новини на каналі «Інтер», де йшлося про те, як у Києві порушується баланс у природі: обрушуються схили міста, будинки можуть щохвилини зсунутися з цих схилів через те, що якомусь « шпичаку» захотілося нажити кошти за рахунок будівництва багатоповерхової будівлі, яка стоятиме під цими схилами; руйнування доріг на набережних Ялти, Алушти у Криму через те, що «ділові» люди вивозять з пляжів пісок, в Карпатах, де на схилах гір почали вирубувати ліси корисливі люди заради власної наживи. Цілі села біля підніжжя гір були зруйновані зсувами гірських порід.

Метод «Гронування думок».
Як ви вважаєте, а чи не міг би він заради наживи вбити людину? (Учні висловлюють різні думки : хтось впевнений, що міг би , тому що для нього головне в житті — це нажива: інші підтримують цю думку, бо Шпичак був безжальною, злою людиною, інші висловлюють протилежні думки, бо вважають, що не кожна людина спроможна на такий злодійський вчинок.)
Що спільного у цих двох творах? Що їх ріднить?(Учні доводять, що обидва письменника порушили проблему « Людина і природа», благородних і нечесних вчинків, засудили споживацьке ставлення до оточуючого.
Красу природи не можна вимірювати грошима, бо вона — безцінний дар.)

Інтерактивна вправа « Незакінчене речення»
Портретна характеристика образів допомагає… ( розкрити риси характеру, внутрішній світ героїв)
Мої ставлення до героїв творів визначають…( їхні вчинки, мова)
Почувши постріл, лось подумав, що…(це стріляють не в нього, бо, живучи в заповіднику і звикнувши до піклування про нього, чуйність, довіряв людям)

Проблемне питання.
Чому оповідання «Лось» автор закінчив трагічно? Яку б кінцівку запропонували ви?

Робота в групах. «Перевтілення в героя»
• Завдання 1 групи. Уявіть себе на місці хлопчиків з оповідання Є. Гуцало «Лось». Опишіть свої дії в цій ситуації.
• Завдання 2 групи. Уявіть собі,що лось уміє розмовляти. Передайте його «думки» після визволення з льодяної пастки.
• Завдання 3 групи. Уявіть,що ви зустрілися з героями поезії В. Бровченка. Що ви їм скажете?

Учні першої групи висловлюють свої думки з приводу того, що, опинившись на місці хлопчиків, один з них кинувся б спасати лося, а другий побіг би до міліції з проханням про допомогу, але спершу вони б звязали руки та ноги дядьку.
Учні другої групи передають думки лося, вживаючи монолог: « Які ви гарні, діти. Як я вам вдячний за допомогу! Без вас я б ніколи не вибрався з цієї пастки. Впевнений, що ви станете добрими людьми.»
Учні третьої групи звертаються до другого хлопчика зі словами засудження: «Як ти можеш не бачити краси навколишнього лісу?! Хіба тебе не хвилює, що знищення лісу призведе до жахливих наслідків у майбутньому? Адже дереву, щоб вирости, потрібне не одне десятиліття! А чим незабаром ми будемо дихати? Чи не замислювався ти над тим, що буде, коли люди знищать всіх тварин, всі рослини?
А першому хлопчику скажуть: «Ти молодець! Ти справжній друг природи. Я думаю, що коли ти виростеш, ти станеш справжнім дбайливим господарем, другом лісу, а, може, й лісником».

ІV. Підсумок уроку.
— Чи сподобалися вам ці твори?Чим саме?
— Які почуття виникли у вас після прочитання цих творів?
— Як вчинки героїв впливали на зміну ваших почуттів?
— Який епізод оповідання «Лось» найбільше вас захопив? Чому?
— Який епізод викликав у вас обурення? Чому?
— Як автор ставиться до кожного із своїх героїв?
— Чи збігається ваша думка про героїв з авторською?
— Як ви думаєте,чому письменники пишуть сумні твори, адже читачам не подобається сумувати?

Рефлексія:
З чим я йду з цього уроку?
Я йду з цього уроку…
Так хто ж все ж таки , на вашу думку, хазяїн, а хто друг природи?

V. Домашнє завдання:
• Написати твір — роздум на тему: «Людина — хазяїн чи друг природи?…»
• «Вбити тварину — це те саме,що вбити людину?»

Тема уроку: «Людина — хазяїн чи друг природи?…» за творами Є. Гуцала «Лось» та В. Бровченка «Два хлопчики». Біографія, шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Євген Гуцало, шкільна програма

Повернутися на сторінку Євген Гуцало

Повернутися на сторінку Українська література

Вас можуть зацікавити:

1. Феномен Євгена Гуцала. Життя і творчість

2. Євген Гуцало – життєвий і творчий шлях

3. Ставлення до природи — це ставлення людини до самої себе (за оповіданням Є. Гуцала «Лось»)

4. Які настрої і почуття викликає оповідання Євгена Гуцала «Хто ти?». Аналіз твору

5. Людина і світ в оповіданні Є. Гуцала «Сім’я дикої качки». Аналіз твору

6. Схожі поміж собою (за оповіданням Євгена Гуцала «Вигадники»). Характеристика образів

7. Ставлення людини до природи — це мірило людської моралі (за оповіданням «Лось» Є. Гуцала). Аналіз твору

8. Мірило людської моралі (моє враження від прочитання оповідання «Лось» Є. Гуцала)

9. Мої враження від оповідання Є. Гуцала «Лось». Аналіз твору

10. Творчий принцип Євгена Гуцала (життя і творчість Євгена Гуцала)

11. Морально-етичні проблеми в оповіданні Є. Гуцала «Сім’я дикої качки». Аналіз твору

12. Природа й людина у творі Є. Гуцала «Лось». Аналіз твору

13. Моя улюблена новела Є. Гуцала

14. Ставлення дітей до природи в оповіданні Є. Гуцала «Лось». Аналіз твору

15. Зворушливе піклування головних героїв про мешканців лісу в оповіданні Є. Гуцала «Лось». Характеристика образів

16. Бездушне знищення природи в оповіданні Є. Гуцала «Лось». Характеристика образів

17. Викриття бездушних ворогів природи в оповіданні Є. Гуцала «Лось». Характеристика образів

18. Різне ставлення людей до природи в оповіданні Є. Гуцала «Лось». Характеристика образів

19. Тема стосунків людини і природи в оповіданні Є. Гуцала «Лось». Характеристика образів

20. Людина — ворог чи захисник рідної природи? (за оповіданням Є. Гуцала «Лось»). Аналіз твору

21. Проблема морального обов’язку в оповіданні Є. Гуцала «Хто ти?» (мої враження від оповідання Є. Гуцала «Хто ти?»)

22. Проблема морального обов’язку в оповіданні Є. Гуцала «Хто ти?». Характеристика образів

23. Твір за розповiддю Євгена Гуцала «Лось». Характеристика образів

24. Як хлопчики рятували лося (за оповіданням Є. Гуцала «Лось»). Аналіз твору

25. Євген Гуцало. Матеріали для вивчення творчості в 7 класі

26. Урок з вивчення оповідання Євгена Гуцала «Олень Август»

27. Тема уроку: Оповідання Євгена Гуцала «Олень Август». Ідея неординарного власного погляду на світ

28. Тема уроку: Є. Гуцало «Сім’я дикої качки». Твір про людину і світ крізь призму морально-етичних проблем

29. Тема: Висловлення власної версії подальшого розвитку подій твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»

30. Тема уроку: Осмислення загальнолюдських цінностей у творі Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»

31. Конспект уроку з української літератури для 5-го класу: Євген Гуцало. «Лось». Природа й людина у творі. Вічне протистояння добра і зла.

32. Тема уроку: «Людина — хазяїн чи друг природи?…» за творами Є. Гуцала «Лось» та В. Бровченка «Два хлопчики»

33. Тема уроку: Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. Оповідання «Лось». Вічне протистояння добра і зла.

34. Тема уроку: Є. Гуцало. «Лось». Характеристика образів. Великий світ природи, місце в ньому людини.

35. Євген Гуцало. Оповідання «Олень Август». Інтерактивна вправа «Клоуз-тести»

36. Євген Гуцало. Оповідання «Олень Август». Тестові завдання

 

Комментарии закрыты.