Твір на тему:
Трагічність долі митця (за творами О. Довженка «Автобіографія», «Щоденник»)
Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олександр Довженко, шкільна програма

Твір на тему: Трагічність долі митця (за творами О. Довженка «Автобіографія», «Щоденник»). Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олександр Довженко, шкільна програма

«Хто в мистецтві має розум, а не має почуття, той не має генія. А хто не має розуму, а має почуття, той божевільний. Тільки той, хто в мистецтві має і розум, і почуття, — держить в собі світло дня…» Ці слова Тодося Осьмачки можна повністю віднести до творчості Олександра Довженка. Тільки треба додати, що синтез розуму і почуття робить генія нещасною людиною.
Здається, Довженко мав усе, про що тільки міг мріяти митець. Видавалися великими тиражами його твори: глядачі захоплювалися його кінокартинами; влада щедро нагороджувала орденами і званнями, про нього писала закордонна преса. Але і в «Автобіографії», і в «Щоденнику»_ в кожному рядку звучать біль і туга глибоко нещасливої і втомленої людини. Його душа була налаштована на політ, але на її світлих крилах життя тягло вниз.
Нам, молодим, що живуть у XXI столітті, іноді здається дивним, як можна почувати себе нещасним від того, що хтось дав негативну оцінку визнаному усіма твору. Відчуття радості від творчого успіху після виходу кінофільму «Земля» було жорстоко подавлене фейлетоном Дем’яна Бедного. Письменник був абсолютно приголомшений цим фейлетоном, йому було соромно ходити вулицями Москви. За кілька днів він буквально посивів і постарів і хотів був умерти. Це була справжня психічна травма. Критика з боку Бедного була дурною і абсолютно примітивною, але цей фейлетон надрукували в «Известиях», і він міг мати страшні наслідки, адже наставали часи, коли за будь-яким доносом люди безслідно зникали. Цей пасквіль підхопили інші блюдолизи, і фільм після тріумфального показу заборонили.
Довженко мріяв зняти фільм «Тарас Бульба», задумав картину про героїв підкорення Арктики, але керівництво поставило перед ним вимогу написати щось таке небуденне про сучасне життя на Україні, а не в Арктиці. Мовчанка і відхід від творчості могли сприйняти як контрреволюційний акт, і він «…негайно витиснув із своєї свідомості Амундсена і за дванадцять днів написав невдалий сценарій «Іван» і розпочав зйомку». Довженка примусили працювати над цим фільмом, і тому він був просто приречений на провал, бо наскрізь фальшивий. Тоді фальшивили всі, але фальшиві витвори посередностей забувалися разом з іменами авторів, а ось Довженкова фальш була помітною і не зникла безслідно. Митець сам розумів, що фільм «Іван» — робота неправдива, кон’юнктурна і слабка, мучився від цього розуміння, тікав від оспівування будівництва Дніпрогесу, вставляв або розтягував позасюжетний матеріал. Ось на екрані проходить панорама степу, вирують води Дніпра, милує око жіноча врода хору.
Від постійного приниження Довженко став вразливий до хворобливого. Він пише в «Автобіографії»: «В мене став псуватися характер. Я зробився нервовим і надміру вразливим. Я жив замкнуто…» Письменник розуміє, що уже не зможе працювати в Україні, і щоб «…не жити в українському оточенні, не бути одіозною фігурою і не мучитись від різних випадковостей», переїздить у Москву.
У «Щоденнику» О. Довженка відтворено роздуми митця про життя, і знову звучать нотки розпачу і болю. «Часто думаю собі, як марно пропало моє життя. Яку помилку зробив я, пішовши працювати в кінематографію. Шістнадцять літ кінокаторги в цьому… Скільки погублено здоров’я, життя з людьми, з якими я не хотів би ніколи бачитися. Скільки марно витрачено духовних сил і часу!» (10/IV.1942 р.) Але і в Москві Олександрові Довженку не дають працювати. 26 грудня 1943 року він робить запис: «Сьогодні я знову в Москві. Сьогодні ж узнав од Большакова і тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не сподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки. Що його робити, ще не знаю. Тяжко на душі і тоскно». Довженкові болить душа не стільки за те, що будуть радіти дрібні чиновники і зневажатимуть його, а скільки тому, що «Україна в огні» — це правда, яка так і залишиться прикритою і замкненою на довгі роки.

Москва душила українського генія в своїх «дружніх» обіймах. Він не належав ні Сталіну, ні Хрущову, ні ЦК, але весь час повинен був оглядатися на їхнє ставлення до його творчості. 27/VII—1945 рік, «Щоденник»: «Нащо обернули ви моє життя на муку? Для чого одняли в мене радість? Розтоптали моє ім’я?»
27/ХІ —1954 рік, «Щоденник»: «Трудно жити й творити без щастя. Я стомлений, знесилений душевно вкрай…».
Талант Олександра Петровича Довженка був таким великим, що йому було тісно на тому п’єдесталі, який йому намагалися побудувати можновладці. Він не був перший, він був один, він не вміщався в рамки, він був сильним у слові і нещасним у житті. Він бачив мізерність тих людців, від яких залежала його доля, але сам так до кінця і не збагнув, що люди забудуть або проклянуть їхні імена, а постать Довженка назавжди залишиться вірним орієнтиром у житті прийдешніх поколінь.

Твір на тему: Трагічність долі митця (за творами О. Довженка «Автобіографія», «Щоденник»). Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олександр Довженко, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Олександр Довженко

Вас можуть зацікавити:

1. Автобіографічний характер твору О. Довженка «Зачарована Десна»

2. Вплив давніх язичницьких вірувань на світогляд українського народу (за кіноповістю О. Довженка «Зачарована Десна»)

3. О. Довженко — кіномитець

4. «Щоденник» О. Довженка — документ епохи

5. Трагічність долі митця (за творами О. Довженка «Автобіографія», «Щоденник»)

6. Чи можна вважати вчинок Івана Карналюка подвигом? (за оповіданням О. Довженка «Воля до життя»). Характеристика образу

7. Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». Аналіз твору

8. Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

9. Краса людини і природи у кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка

10. Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна»

11. Олександр Довженко про причини й перебіг другої світової війни («Щоденник»)

12. Наодинці зі «Щоденником» Олександра Петровича Довженка

13. Засудження війни у кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні». Аналіз твору

14. Що з дівочою гідністю? (за творами О. Довженка «Україна в огні» О. Гончара «Собор», І. Багряного «Тигролови»)

15. Родинні традиції й виховання в сім’ї очима українських митців (О. Довженко, О. Коломієць, М. Рильський, І. Багряний та ін.)

16. Олександр Довженко: трагізм творчої долі

17. Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця

18. Олександр Довженко — кінорежисер

19. Краса людини та природи у кіноповісті «Зачарована Десна» Олександра Довженка

20. Чарівний світ дитинства у «Зачарованій Десні» О. Довженка

21. Сила народного духу в повісті О. Довженка «Україна в огні». Аналіз твору

22. О. Довженко — «творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського»

23. «Україна в огні» О. Довженка — страшні сторінки історії. Аналіз твору

24. Чарівний світ рідної землі (за повістю О. Довженка «Зачарована Десна»)

25. Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

26. Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». Аналіз твору

27. Засудження війни у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

28. Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». Аналіз твору

29. Аналіз кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

30. Моpальна кpаса і духовна велич людини в кіноповісті Олександpа Довженка «Зачаpована Десна»

31. Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». Аналіз твору

32. Тема війни у творчості Олександра Довженка

33. «Зачарована Десна» як сповідь душі Олександра Довженка

34. Психологія дитини у кіноповісті «Зачарована Десна»

35. Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

36. Зображення війни в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

37. Кіноповість О. Довженка «Україна в огні»: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки

38. Доля народу у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

39. Твір О. Довженко «Зачарована Десна» — гімн красі й духовній насназі людини

40. «Зачарована Десна» О. Довженко — гімн красі й духовній насназі людини

41. Духовна краса українського народу в повісті О. Довженко «Зачарована Десна»

42. Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко «Зачарована Десна»

43. Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко «Зачарована Десна». Аналіз твору

44. Єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженко «Зачарована Десна»

45. Образ оповідача в автобіографічній повісті «Зачарована Десна» О. Довженко

46. Образ оповідача в автобіографічній повісті «Зачарована Десна» О. Довженко. Характеристика образу

47. «Україна в огні» — твір про трагедію українського народу

48. «Україна в огні» — твір про трагедію українського народу. Аналіз твору

49. «Щоденник» О. Довженко — документ доби

50. «Щоденник» О. Довженко — документ доби. Аналіз твору

51. Світ уявлень і вражень малого Сашка (за фрагментами повісті Довженка «Зачарована Десна»)

52. «Україна в огні» О. Довженка і неприхована правда війни

53. Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

54. Сповідь душі митця у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

55. Природа у кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

56. Засудження війни у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

57. Моє ставлення до образу Олесі з кіноповісті О. Довженка «Україна в огні». Характеристика образу

58. Трагедійний образ України в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

59. Художня майстерність кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

60. «Щоденник» О. Довженка — вражаючий документ трагічної доби

61. Образ автора у «Щоденнику»

62. Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна»

63. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

64. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

65. Конспект уроку за уривками з кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» 6 клас

66. Світ дитинства у «Зачарованій Десні» О. Довженка. 6 клас

67. Філософське осмислення краси природи і людини в кінопоемі О. Довженка «Зачарована Десна»

68. Аспектний аналіз кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»

69. Елементи народознавства у творі О. Довженка «Зачарована Десна»

70. Правда про народ і його лихо

71. Олександр Довженко. «Україна в огні» — твір про трагедію українського народу в Другій світовій війні

72. «Україна в огні» — твір про трагедію українського народу

73. Олександр Довженко. Тестові завдання. І варіант

74. Олександр Довженко. Тестові завдання. ІІ варіант

75. О. Довженка. «Зачарована Десна». Тестові завдання

76. Олександр Довженко. Кіноповість «Зачарована Десна». Літературний диктант

77. Олександр Довженко. Кіноповість «Зачарована Десна». Дидактична гра «Блеф-клуб»

78. Тематичне оцінювання. 7 клас. Творчість О. Довженка, М. Стельмаха.

79. Тематичне оцінювання. Творчість О. Довженка

80. Тематичне оцінювання. О. Довженко. «Україна в огні». І варіант

81. Тематичне оцінювання. О. Довженко. «Україна в огні». ІІ варіант

82. Тематичне оцінювання. Олександр Довженко. «Зачарована Десна». «Україна в огні» (І варіант)

83. Тематичне оцінювання. Олександр Довженко. «Зачарована Десна». «Україна в огні» (ІІ варіант)

84. Літературний диктант за змістом кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка

85. Тестові завдання. О. Довженко. «Зачарована Десна»

 

Комментарии закрыты.