Твір на тему: Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу. Аналіз твору (за романом П. Загребельного «Диво»). Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма
Народу геній, що не вмер,
не вмре…
М. Рильський.
Київ… Читаємо рядки роману П.Загребельного «Диво»? «Є міста, у яких минуле — більше, значиміше, ніж нинішність». Йдеш вулицями столиці, — і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького — і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли споглядаєш її і очей не можеш відвести, народжується в тобі митець?
Подумки ніби перегортаєш сторінки роману: «1965 рік. Провесінь. Надмор’я». «Рік 992 Великий сонцестій», «1941 рік. Осінь. Київ», «Рік 1004. Весна. Київ» — і подорожуєш із сучасного в минуле, потім з глибин віків повертаєшся до XX ст. І дивуєшся, як письменник знайшов ідею, ті зв’язки, на яких тримаються подих з різночасових площин, виразно перегукуючись між собою або й пояснюючи одна одну.
Образ архітектурної пам’ятки порушує питання духовного родоводу мистецтва, одвічне й невмируще творче начало, що народжується в глибинних шарах історії, живе в них, передається від покоління до покоління невмирущого естафетою народного генія.
Софія уособлює й витоки народної етики й культури, спонукає до прагнення осмислити, що ж лишає нащадкам історія, проходячи крізь частоколи століть і так багато гублячи на своєму шляху, що саме з принесеного нею живе в нашому дні, ставши духовним активом сучасника?
Над багатьма складними питаннями б’ється в романі зодчий Сивоок, якому випало здійснити згодом великий творчий подвиг — вимріяти і подарувати людям диво дивне землі Руської — Софію Київську. Сивоок уже побудував у багатьох чужих землях, прочитав силу-силенну старовинних фоліантів і замислюється над тим, що ми сьогодні називаємо філософією мистецтва. У нього виникає підозра: а може, є на світі дві історії? Одна — та, що забувається, відходить в минуле, бо приречена вмерти через її невигідність для можних світу, і тільки скупи поодинокі натяки про неї зустрічаються в книгах. Сивоок іноді іронізує із соціальних стереотипів історії: «Отак воно, мабуть, і ведеться в історії. Всі були дикі, хтось приходив і просвіщав їх… Чи то не велика брехні історії?»
Подолавши таки лабіринти сумнівів, Сивоок прозріває, вивищується в людину, соціально набагато зрілішу від інших. Він нарешті збагнув причинно-наслідкову природу речей, їхню обов’язкову взаємопов’язаність. Приходить до нього й своє розуміння суті мистецтва, наріжним каменем якого повинна бути правда. На кожну барву життя, думає Сивоок, повинна бути своя — неодмінно точна — барва мистецтва. У нього навіть склався своєрідний «табель про ранги» кольорів. Він твердо перекопаний, що «кожний випадок вимагає своєї масті, свого відтінку і що барви, мов люди бувають…» — різні. Йому вдалося осягти символічне значення кольорів: «червона барва означає кохання й милосердя, небесна — вірність, біла — невинність, чорна — жалобу, смуток, а жовта — ненависть, зраду, золота — святість, досконалість, мудрість, повагу». І це — не просто «технологія» мистецтва Сивоока, така собі примхливо вигадана химерія кольорів, це — колористичне віддзеркалення сил і пристрастей того світу, в якому судилося жити й боротися Сивооку. За свою духовну незайманість.
«Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло для бога — він сприймався як надійний притулок людського духу… А виріс він із щедрот київської землі, став її продовженням, гучним криком, її співом, мелодією, барвою. «Диво!» — пише П. Загребельний. І справді, диво з див — Софійський собор — виквіт душі народної.
Твір на тему: Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу. Аналіз твору (за романом П. Загребельного «Диво»). Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма
Повернутися на сторінку Українська література
Повернутись на сторінку Павло Загребельний
Вас можуть зацікавити:
1. Роксолана — моя улюблена героїня. Характеристика образу (за романом П. Загребельного «Роксолана»)
2. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу. Аналіз твору (за романом П. Загребельного «Диво»)
3. Композиційна різноманітність роману Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
4. Історична правда й художній вимисел у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
5. Історія людської душі в історичний романістиці П. Загребельного. Аналіз творів
6. Світ героїні роману Павла Загребельного «Роксолана». Характеристика образу
7. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю П. Загребельного). Аналіз творів
8. Наближення далекої історії (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору
9. Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору
10. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу у романі Павла Загребельного «Диво»
11. Зв’язок релігії та естетики в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
12. Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі
13. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
14. Під небом чужим, безжальним і блідим… (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Аналіз твору
15. Найкращі риси українського народу в образі Роксолани (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Характеристика образу
16. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю Павла Загребельного). Аналіз творів
17. Історія на сторінках романів Павла Загребельного. Аналіз творів
18. Історична основа роману Павла Загребельного «Роксолана». Аналіз твору
19. Роздуми над долею Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
20. Мої роздуми над долею Роксолани Павла Загребельного (за романом «Роксолана»). Характеристика образу
21. Символ духовного надбання українського народу в образі Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
22. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
23. Особливості художнього конфлікту в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
24. Поетичний образ Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
25. Роксолана — донька України (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
26. Роксолана — султанша-українка (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
27. Роман «Диво» — перший історичний роман Павла Загребельного. Аналіз твору
28. Романи Павла Загребельного: про жінок, про розлуку з рідною землею. Аналіз творів
29. Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного. Аналіз творів
30. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного
31. Конфлікт влади й мистецтва у творі «Диво». Аналіз твору
32. Характеристика образу Ярослава Мудрого у творі «Диво» Павла Загребельного. Подання проблеми влади й людини через образ Ярослава Мудрого
33. Аналіз образу Сивоока у творі «Диво» Павла Загребельного. Характеристика образу
34. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного
35. Символ духовності нації у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
36. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
37. Храм для прийдешніх поколінь (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
38. Мої враження від роману «Диво» Павла Загребельного
39. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору
40. Образ Сивоока в романі Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу
41. Образ Софiï Киïвськоï — символ духовного надбання украïнського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
42. Павло Загребельний. Роман «Диво». Образ Сивоока .
43. Роксолана — легендарна дочка українського народу (за романом Павло Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
44. Характеристика образу Роксолани Павла Загребельного
45. Павло Загребельний і його Роксолана (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу
46. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору
47. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»)
48. Суперечливий образ Ярослава Мудрого, героя роману Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу
49. Образ князя Ярослава Мудрого (за романом Павла Загребельного «Диво»). Характеристика образу. Аналіз твору
50. Образ Сивоока в романі П. Загребельного «Диво». Характеристика образу
51. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного «Диво»
52. Тестові завдання. П. Загребельний. «Роксолана»
53. Діалог-вікторина. Павло Загребельний. «Роксолана». (розділ «Рогатин»)
54. Питання та відповіді до твору «Диво» Павла Загребельного
55. Павло Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ
56. П. Загребельний. Загальний огляд творчості
57. Павло Загребельний. Історичний роман «Диво»
58. Історична основа й художній вимисел у романі «Диво» Павла Загребельного. Аналіз образів
59. Методична розробка відкритого заняття: Павло Загребельний. Загальний огляд творчості. Історичний роман «Диво»: Історична основа й художній вимисел у романі «Диво»; глибокий філософський підтекст епіграфа
60. П. Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична політика й художній вимисел
61. Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»)
62. Вечір пам’яті Павла Загребельного «Біль непоправної втрати»
63. Літературний диктант для 11 класу. «Диво» П. Загребельний
64. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 1 варіант
65. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 2 варіант
66. Тестові завдання «Так — ні». Павло Загребельний. Життя і творчість.
67. Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан»