Твір на тему:
    Наближення далекої історії (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору
    Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма

    Твір на тему: Наближення далекої історії (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору. Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма

    Історія кожного народу знає ім’я хоча б однієї жінки, яка творила історію. У Франції — це Жанна Д’Арк, в Росії — Євпраксія, в Україні — Роксолана.
    Відомо, що Роксолана (Анастасія Лісовська) народилася 1505 року в місті Рогатин на Галичині в родині священика. 1520 року ще п’ятнадцятилітньою дівчина потрапила в полон до кримських татар і була продана в гарем султана Сулеймана II (прозваний Великим, Пишним, Справедливим). Спочатку Роксолана була служницею, потім доглядала сина султана Мустафу.
    Роксолана не була якоюсь особливою красунею, але Сулейман, побачивши дівчину, закохався в неї до нестями. Він захоплювався її розумом, освіченістю, музичним талантом, тактовністю, чемністю, гідністю. Віддаливши першу дружину, кавказьку княжну, та її сина, Сулейман одружився з Роксоланою.
    Роксолана прийняла магометанство, їй дали кілька імен — Хуррем, Хатун, Хасеке, Ель, що в перекладі означають «Велика Пані Веселощів і Радості». Ім’ям «Роксолана» турки називали полонених слов’янок.
    Роксолана народила двох синів — Селіма й Баязеда та дочку Мирму. Мати мріяла посадити на престол свого сина Селіма, а для цього позбулася старшого сина султана Мустафи. Спадкоємцем було оголошено Селіма, але він мав слабку волю і виявився нездатним керувати великою державою.
    Роксолана дала згоду молодшому синові чи й сама намовила Баязеда повстати проти батька. Султан придушив повстання, Баязед утік у Персію, де й загинув, а Роксолана не зазнала жодного покарання — так палко і віддано кохав її Сулейман.
    Роксолана брала участь у військових походах. Вона була єдиною султаншею, яка приймала іноземних послів і не носила чадри.
    В історії вона відома також як велика добродійниця: побудувала водоводи та велику мечеть у Медині, мечеть, притулок для вбогих, лікарню у Стамбулі.
    Ось до цього образу реальної історичної особи Роксолани й звернувся Павло Загребельний в однойменному романі.
    Настя ще дитиною залишилася без матері. Молоду жінку захопили татари, але в останню хвилину вона штовхнула дочку в хлів, і та сховалася від смерті поміж свійськими тваринами. Батька в цей час не було вдома. Коли він повернувся, то застав удома лиш перелякану Настю. Батько впав на коліна, плакав, молився, просив у Бога допомоги, проклинав татар. А за декілька років дзвін у селі знову загув на сполох: налетіли на Рогатин татари. Вони безжально вбивали малих і старих, а молодих дівчат, жінок, чоловіків забирали з собою і везли у Крим, у Кафу на невольничий ринок. І ні сльози, ні благання не могли пом’якшити жорстокі серця нападників.
    Павло Загребельний тонко передає стан п’ятнадцятирічної дівчини, майже дитини, яка залишилася на всьому білому світі сама-самісінька і ще в невідомість на батьківському возі, а поряд ідуть сотні знайомих і незнайомих людей, яких стережуть тисячі вузькооких татар. Для Насті все залишилося позаду: щасливе дитинство, спокійна, ласкава посмішка матері, несамовитість батька, який сподівався чудес від дочки, а тому посилав її вчитися. Попереду на неї чекала невідомість, і дівчина не сподівалася нічого доброго від майбутнього. її надії вмерли в спаленому Рогатині, розвіялися на курному Волоському шляху. Але вона була ще дуже молода, щоб померти. Тому й сміялася, коли її продавали і раз, і вдруге, коли вона, наче жива забавка, переходила із рук у руки, аж поки подарунком потрапила в палац Сулеймана Пишного.

    Вона страждала, горе за втраченим не відпускало дівчину, не забувалося, але вона співала, танцювала, щоб ніхто не посміявся з її горя, не використав його на догоду собі. Роксолана на все життя затисла своє серце в кулаці, і жодна людина в палаці султана не могла дізнатися про її внутрішній стан.
    Роксолані довелося стати до нерівного бою і з життєвими обставинами, і з оточенням Сулеймана, їй довелося ввійти у світ придворних інтриг і вона виграла. Хуррем (так назвали Роксолану турки) стала єдиним коханням Сулеймана. Жодна жінка в гаремі більше не цікавила султана. Тільки з нею він міг порадитися у державних справах, тільки з нею міг поділитися своїми тривогами, тільки до її ніг поклав свою владу.
    Павло Загребельний у романі «Роксолана» показав не лише реальні історичні події, а й розкрив перед читачем людську психологію, потаємні порухи душі» наблизив до нас віддалені часи, зробив їх зримими і зрозумілими.

    Твір на тему: Наближення далекої історії (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору. Шкільні твори, статті, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Павло Загребельний, шкільна програма

    Повернутися на сторінку Українська література

    Повернутись на сторінку Павло Загребельний

    Вас можуть зацікавити:

    1. Роксолана — моя улюблена героїня. Характеристика образу (за романом П. Загребельного «Роксолана»)

    2. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу. Аналіз твору (за романом П. Загребельного «Диво»)

    3. Композиційна різноманітність роману Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    4. Історична правда й художній вимисел у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    5. Історія людської душі в історичний романістиці П. Загребельного. Аналіз творів

    6. Світ героїні роману Павла Загребельного «Роксолана». Характеристика образу

    7. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю П. Загребельного). Аналіз творів

    8. Наближення далекої історії (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору

    9. Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного «Роксолана»). Аналіз твору

    10. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу у романі Павла Загребельного «Диво»

    11. Зв’язок релігії та естетики в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    12. Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі

    13. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    14. Під небом чужим, безжальним і блідим… (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Аналіз твору

    15. Найкращі риси українського народу в образі Роксолани (за романом «Роксолана» Павла Загребельного). Характеристика образу

    16. «І нема кращої землі, ніж наша земля…» (за творчістю Павла Загребельного). Аналіз творів

    17. Історія на сторінках романів Павла Загребельного. Аналіз творів

    18. Історична основа роману Павла Загребельного «Роксолана». Аналіз твору

    19. Роздуми над долею Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    20. Мої роздуми над долею Роксолани Павла Загребельного (за романом «Роксолана»). Характеристика образу

    21. Символ духовного надбання українського народу в образі Софії Київської (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    22. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    23. Особливості художнього конфлікту в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    24. Поетичний образ Роксолани (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    25. Роксолана — донька України (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    26. Роксолана — султанша-українка (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    27. Роман «Диво» — перший історичний роман Павла Загребельного. Аналіз твору

    28. Романи Павла Загребельного: про жінок, про розлуку з рідною землею. Аналіз творів

    29. Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного. Аналіз творів

    30. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного

    31. Конфлікт влади й мистецтва у творі «Диво». Аналіз твору

    32. Характеристика образу Ярослава Мудрого у творі «Диво» Павла Загребельного. Подання проблеми влади й людини через образ Ярослава Мудрого

    33. Аналіз образу Сивоока у творі «Диво» Павла Загребельного. Характеристика образу

    34. Аналіз твору «Диво» Павла Загребельного

    35. Символ духовності нації у романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    36. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    37. Храм для прийдешніх поколінь (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    38. Мої враження від роману «Диво» Павла Загребельного

    39. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі Павла Загребельного «Диво». Аналіз твору

    40. Образ Сивоока в романі Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу

    41. Образ Софiï Киïвськоï — символ духовного надбання украïнського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    42. Павло Загребельний. Роман «Диво». Образ Сивоока .

    43. Роксолана — легендарна дочка українського народу (за романом Павло Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    44. Характеристика образу Роксолани Павла Загребельного

    45. Павло Загребельний і його Роксолана (за романом Павла Загребельного «Роксолана»). Характеристика образу

    46. Звітуючи перед вічністю (за романом Павла Загребельного «Диво»). Аналіз твору

    47. Образ Софії Київської — символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного «Диво»)

    48. Суперечливий образ Ярослава Мудрого, героя роману Павла Загребельного «Диво». Характеристика образу

    49. Образ князя Ярослава Мудрого (за романом Павла Загребельного «Диво»). Характеристика образу. Аналіз твору

    50. Образ Сивоока в романі П. Загребельного «Диво». Характеристика образу

    51. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного «Диво»

    52. Тестові завдання. П. Загребельний. «Роксолана»

    53. Діалог-вікторина. Павло Загребельний. «Роксолана». (розділ «Рогатин»)

    54. Питання та відповіді до твору «Диво» Павла Загребельного

    55. Павло Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ

    56. П. Загребельний. Загальний огляд творчості

    57. Павло Загребельний. Історичний роман «Диво»

    58. Історична основа й художній вимисел у романі «Диво» Павла Загребельного. Аналіз образів

    59. Методична розробка відкритого заняття: Павло Загребельний. Загальний огляд творчості. Історичний роман «Диво»: Історична основа й художній вимисел у романі «Диво»; глибокий філософський підтекст епіграфа

    60. П. Загребельний. Роман «Диво». Історична основа й художній вимисел у творі. Софія Київська як історична політика й художній вимисел

    61. Один з давнього роду Загребельних або людина одержима працею. Диво від Загребельного (за романом «Диво»)

    62. Вечір пам’яті Павла Загребельного «Біль непоправної втрати»

    63. Літературний диктант для 11 класу. «Диво» П. Загребельний

    64. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 1 варіант

    65. Павло Загребельний. Творчість. Роман «Диво». Літературний диктант. 2 варіант

    66. Тестові завдання «Так — ні». Павло Загребельний. Життя і творчість.

    67. Концепція особистості в романі П. Загребельного «Я, Богдан»

     

    Комментарии закрыты.