Сценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка «Борис Грінченко: відомий і невідомий». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

Сценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка «Борис Грінченко: відомий і невідомий». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

Тема вечора:
Життєвий та творчий шлях Б.Грінченка, вшанування його пам’яті;

Мета вечора:
Ознайомити учнів зі значенням творчості Б.Грінченка; викликати бажання читати твори прозаїка; виховувати почуття любові до світлого образу автора «Словника української мови»;

Матеріали до вечора:
портрет Б.Грінченка, виставка творів поета, свічка, вишиті рушники, піаніно, вислови та гасло прозаїка, проектор, ноутбук, мультимед.дошка;

Сцена прикрашена вишитими рушниками, гаслом Б. Грінченка «Ми — воли в ярмі. Але й воли зорють ріллю, прийде сівач, рясно засіє, і запишніють сходи», на сцені піаніно, на ньому портрет письменника, букет сухих квітів та калини.

На столі в залі — книжкова виставка «Вартовий рідного слова» та вислови «Більше працював, ніж жив» ;»О, скільки сліз повинні ми утерти»; «За що стільки горя … додають людям люди»; «За працездатністю Грінченка переважав хіба що Франко».
На мультимедійній дошці — демонстрація презентації «Я йшов туди, де розум посилав…» (ІКТ)

На свято запрошені батьки; вчителі історії та української мови та літератури; учні 10-11 класів.

Хор учнів школи виконує пісню «Неначе» на слова Б.Грінченка

Ведучий 1:
Серед невтомних діячів української культури Його ім’я пломенить ясною зорею. Доля відміряла Йому короткий шевченківський вік — 47 років. У Його житті і творчості, у тій напруженій роботі на ниві рідної культури могли бути помилки, але жодного кроку, не освяченого любов’ю до рідного народу, не було.

Ведуча 2:
Він належить до тих діячів української культури кінця ХІХ —поч. ХХ ст., творча діяльність яких розпочалася в період, коли свідомих культурних українських сил було дуже мало, а “той час, як робитиме загал, ще не прийшов, хоча він не так далеко” .

Ведучий 1:
Тож йому доводилося бути водночас і збирачем народної творчості, і видавцем народно-просвітницьких книжок, письменником, педагогом, літературознавцем і фольклористом, мовознавцем і бібліографом, етнографом та істориком.

Ведуча 2:
Не випадково Іван Франко зазначав, що Він “засипає мало що не всі видання своїми писаннями, працює без віддиху а у всьому, що пише, проявляє побіч знання мови української, також гарячу любов до України” . Хто ж Він???

Ведучий 1:
Б. Грінченко… Діяльність цієї особистості була покладена на вівтар відродження України та просвіти її народу. Його справедливо вважали “справжнім апостолом українського націоналізму”, “голосом совісти українства”, який вирізнявся “серед другого пошевченківського покоління болісно загостреним чуттям національної і соціальної кривди та невичерпною працьовитістю”.

Ведуча 2:
С.Єфремов казав: «Справжня біографія Грінченка — то його невсипуща, безупинна, од першого виступу ще юнаком аж до останнього моменту, праця задля рідного народу, його повсякчасна готовність душу свою положити за трудящий люд. Замість сухих хронологічних дат бачимо в його біографії довгу низку живих праць, що ними проложив у житті свою путь Грінченко. Стане тут у ряд і його педагогічна робота, і заходи коло розвитку рідного слова, і студіювання народної словесності, й досліди над життям народним, і популяризаторська робота, і громадська публіцистика, і красне письменство».

Демонстрація відеофрагмента «Настина читанка. (Б.Грінченко)»

Ведучий 1:
«Він більше працював, ніж жив». Саме так охарактеризувати прозаїка у відомого поета Микити Чернявського були всі підстави. Адже за свої 47 років життя поет проявив себе ще й як талановитий педагог, громадський діяч, перекладач, редактор-видавець, бібліограф, популяризатор дитячої літератури та української історії. А сам Борис Грінченко своє життєве кредо висловив по-іншому: «Ми — воли в ярмі. Але й воли зорють ріллю, прийде сівач, рясно засіє, і запишніють сходи».

Ведуча 2:
Він народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки (тепер Харківський район Харківської області) у збіднілій дворянській родині, і з юних літ вирізнявся активною життєвою позицією. Під час навчання у Харківському реальному училищі 16-річного юнака було заарештовано за поширення народницьких ідей. Після двомісячного ув’язнення, незважаючи на заборону навчатись у вищих навчальних закладах, він підготувався до екстернату в Харківському університеті і 1881 року успішно склав іспити на звання народного вчителя.

Ведучий 1:
Після цього Борис Дмитрович понад 10 років учителював у різних селах Харківщини, Катеринославщини та Луганщини (зокрема, у приватній школі Христини Алчевської у селі Олексіївка поблизу Алчевська). Головним завданням народного вчителя вважав не тільки навчати дітей, а й «нести світло в темні хати», пробуджувати в людях бажання соціальних і побутових змін, дбати про цілісність і єдність українства.

Ведуча 2:
Попри те, що влада змушувала проводити русифікаторську царську політику, Борис Дмитрович в позанавчальний час знайомив дітей з українською граматикою та літературою, влаштовував колективне читання українських книжок. Оскільки книжок бракувало, педагог зайнявся «видавництвом» рукописних перекладів українських творів. У його хаті була спеціальна комірчина, де й зберігалися рукописні книжки та журнали. Ця, можна сказати, підпільна бібліотека користувалася у сільських дітей великою популярністю.

Ведучий 1:
У результаті, як згадувала дружина педагога Марія Грінченко, учні знали, що «хоч і не вкраїнська була школа в Олексіївці, та все ж, вивчившися школярі в їй, знали, що вони українці, знали історію і географію України, знали про всіх видатних письменників і про їх твори, знали про тяжке, безправне становище України, знали про Галичину напевне більше, ніж тодішній пересічний українець-інтелігент. І свої знання уміли висловити путящою українською мовою».

Ведучий 1:
Дбаючи про майбутнє селянських дітей, педагог порушив питання про створення широкої мережі добре організованих сільськогосподарських шкіл для випускників початкової школи, що, на його думку, сприяло б підвищенню культури праці, а, отже, і життєвого рівня селян.
Інсценізація уривка з оповідання «Екзамен»

Ведучий 1:
У 1894 році родина Грiнченкiв переїздить до Чернiгова. Тут, працюючи у губернському земствi, Борис Дмитрович організовує єдине на той час у Російській імперії видавництво дешевих українських книжок для народного читання. Аби здешевити видавничий процес, подружжя безкоштовно переписувало та редагувало рукописи, правило коректуру, а також виконувало всі адміністративні функції. Завдяки їхній праці вийшло 50 книжок для народу неймовірно великим для того часу тиражем — 200 тисяч примірників. Серед них — твори П. Грабовського, Є. Гребінки, М. Коцюбинського, Ю. Федьковича, Т. Шевченка, а також самого Грінченка. Саме на цей час припадають й підготовка та видання тритомної праці з українського фольклору.

Читець:
Поезія Б.Грінченка «Смутні картини»

Ведучий 1:
Чільне місце в діяльності народного вчителя займало вдосконалення навчального процесу, підготовка нових посібників. У 1888 році, коли «не вільно було друкувати ніяких українських книжок до науки дітям чи дорослим», він склав буквар під назвою «Українська граматика до науки читання й писання». Письменник згадував: «Я сам написав усю граматику друкованими літерами та й учив по ній читання й писання свою дитину і чужих дітей, щоб рідною мовою озивалася до їх наука».

Ведуча 2:
Але вперше надруковано цей підручник було лише у 1907 році в Києві після офіційного визнання царським урядом «малороссийского наречия». Прагнучи пробудити у дітей творче мислення, вчитель випускав разом зі своїми вихованцями рукописний ілюстрований журнал «Думка», в якому школярі могли прочитати мудрі вислови, загадки, казки, народні пісні, оповідання.

Звучить пісня «Сонечко ясне встає» на слова Б. Грінченка у виконанні учениці школи

Ведучий 1:
У 1901 році члени редакційної колегії журналу «Киевская старина» запропонували йому доопрацювати матеріали для словника української мови. Ці матеріали почав збирати ще в середині XIХ ст. Пантелеймон Куліш, а в їх поповненні брали участь багато відомих діячів української культури і науки.

Ведуча 2:
Щоб взятися за цю справу, родина Грінченків у 1902 році переїхала до Києва. Поринувши у цю роботу, Борис Дмитрович не лише впорядкував та відредагував переданий йому лексичний матеріал, але доповнив його на 19 тисяч слів. ‘‘Словарь української мови» вийшов у світ 1907-1909-го у 4 томах. Він містить 68 тисяч українських слів з народної та писемної мови, починаючи від Котляревського і до початку XX століття.

Ведуча 2:
Під час перебування у Києві Борис Грінченко не тільки працював над словником, а й мав багато інших справ. Багато уваги він приділяв організації української преси — редагував першу українську щоденну газету «Громадська думка» (згодом «Рада»), а пізніше і журнал «Нова громада». 1906 року став керiвником київського товариства «Просвiта».. Як писав Іван Франко, Грінченко належав до «неспокійних, вихроватих» натур, котрі «кидаються на всі боки, заповняють прогалини, латають, піднімають повалене, валять те, що поставлене не до ладу, будують нове, шукають способів підняти до роботи більше рук.

Читець:
Поезія Б.Грінченка «Зернятка»

Ведуча 2:
Саме та праця, яка дозволяє назвати його видатним і навіть унікальним ученим, і є «Словарь української мови» (К., 1907-1909), створений і відредагований ним протягом двох з половиною років на початку нашого століття (загальний обсяг слів — 68 тисяч). Цей словник має для української науки і культури таке ж значення, як словник В.І.Даля для російської. Словник Лінде для польської, словник Гебауера для чеської.

Ведучий 1:
Славнозвісний чотирьохтомний тлумачний «Словарь української мови» — титаніча праця, виконати яку зміг би хіба що колектив Академії наук, а він упорядкував його з дружиною за кілька років. Вже тільки за цю працю Борис Грінченко міг би залишитися навічно у вдячній пам’яті нащадків. На той час це було найбільше зібрання лексичних фондів української мови з відповідним українським ілюстративним матеріалом з найрізноманітніших джерел — фольклорних та етнографічних збірок. Словник був відзначений Російською Імператорською Академією Наук — удостоєний другої премії.

Ведуча 2:
Довгий час дискусійним залишалося питання: Б.Грінченко — упорядник чи автор Словника? Більшість дослідників наукової спадщини вченого назвали його упорядником. Але М. М. Пилинський у статті “Словник Б.Грінченка. Міфи і факти” спростовує цю думку і переконливо доводить, що Б.Грінченко — автор «Словника української мови» і заслуговує за цю працю великої шани. Словник Б.Грінченка ввібрав у себе досвід і традиції словникарства на Україні. Він високо оцінений сучасною мовознавчою наукою, хоч довгий час залишався маловідомим для широкого загалу українців, особливо в 40-50 рр. (наприкінці 50-х рр. було здійснено його ксероскопічне видання).

Демонстрація відеофрагмента «Автограф» (Б. Грінченко).

Ведучий 1:
Непосильна праця, хвороба, смерть доньки, онука, матері підірвали його здоров’я. У 1910 році Грінченко поїхав на лікування до Італії, де й помер 6 травня. Тіло його було перевезене в Україну і поховане на Байковому кладовищі в Києві. Але місія народного вчителя не завершилась. Його твори і сьогодні виховують почуття непримиренності до зла, насильства, несправедливості, закликають конкретними справами підтверджувати свою любов до України.

Ведучий 1:
Б.Грінченко був людиною всебічного обдарування, наділеною феноменом фантастичної працьовитості… Поет, прозаїк, драматург, лексикограф, етнограф-фольклорист, мовознавець, педагог, автор підручників «Українська граматка» та «Читанка» для молодших школярів, за якими навчалися діти в Україні на початку XX століття. Перекладач, журналіст, редактор газети «Громадська думка» і журналу «Нова громада», голова київської «Просвіти», засновник першої публічної бібліотеки в Києві — всюди Борис Грінченко залишив глибокий слід.

Хор співає пісню «Українець» на слова Б. Грінченка

Ведуча 2:
Такою “великою душею”, “лицарем духа”, титаном праці постає сьогодні перед нами через багато років Борис Грінченко, даючи не одному поколінню наснагу на творчу працю для України.

Ведучий 1:
Наостанок хочеться згадати рядки його неймовірно актуального й сьогодні вірша «Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн»: «Ще не вмерла Україна, але може вмерти: ви самі її, ледачі, ведете до смерти!» Та все ж поет вірить, що «прийде та година, що ділами, не словами оживе Вкраїна».

Всі учасники запалюють свічки і кладуть квіти до портрета Б. Грінченка.

Звучить Гімн України

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1 Погрібний А. Г. Борис Грінченко. Нарис життя і творчості. — К.: Дніпро, 1988. — 268 с.
2. Історія української літератури другої половини ХIХ століття. / Під ред. В. М. Поважної. К.: Вища школа, 1979. — 462 с.
3. Історія української літератури (кінець ХIХ — початок ХХ століття). / Під ред.. Н. Й. Жук, В. М. Лесина, С. М. Шаховського. — К.: Вища школа, 1978. — 429 с.
4. Погрібний А. Г. Борис Грінченко. В кн..:Борис Грінченко. Твори в двох томах. — К.: Наукова думка, 1990. — Т. 1. — С. 5 — 30.
5. Хропко П. П. Проза Бориса Грінченка. В кн. .Борис Грінченко. Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1987. — С. 5 -17.
6. Історія української літератури у восьми томах. Т. 4. Кн.. 2. Література 70 — 90 — х років ХIХ ст. — К.: Наукова думка, 1969.

Сценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка «Борис Грінченко: відомий і невідомий». Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Борис Грінченко, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Борис Грінченко

Вас можуть зацікавити:

1. Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка «Украла». Аналіз твору

2. Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя! (за оповіданням Б. Грінченка «Олеся»). Аналіз твору

3. Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка «Без хліба»). Характеристика образу

4. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка. Аналіз творів

5. Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка. Аналіз творчості

6. Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка «Каторжна». Аналіз твору

7. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка. Аналіз творів

8. Зображення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка «Грицько». Аналіз твору

9. Зображення долі сільського вчителя в творах Б. Грінченка. Аналіз творів

10. Реалізм художньої прози Б. Грінченка. Аналіз творчості

11. Борис Грінченко — фольклорист. Аналіз творчості

12. Життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка

13. Життєва правда художньої прози Б. Грінченка. Аналіз творів

14. Долі сільських вчителів у творах Бориса Грінченка. Аналіз творів

15. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Б. Д. Грінченка «Без хліба»). Характеристика образу

16. Роман Сиваш як представник «пропащої сили» (за повістю Бориса Грінченка «Серед темної ночі»). Характеристика образу

17. Моє ставлення до Олександри — героїні оповідання Б. Грінченка «Украла». Характеристика образу

18. Видатний майстер малої прози Борис Грінченко

19. Українська інтелігенція в повісті Б. Грінченка «Сонячний промінь». Характеристика образу

20. Світ дитини у прозі Бориса Грінченка. Аналіз творів

21. Байки Бориса Грінченко. Аналіз творів

22. Характеристика образу Грицька в оповіданні Бориса Грінченка «Грицько»

23. Грицько та Семен — герої оповідання Б. Грінченка «Грицько». Характеристика образів

24. Зображення українського селянства в образі селянина Данили (за оповіданням Бориса Грінченка «Сам собі пан»). Характеристика образу

25. Дитячі оповідання Бориса Грінченка. Аналіз творів

26. Урок на тему: Борис Грінченко. Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт

27. Урок на тему: Література рідного краю. Життя і творчість Б. Грінченка. «Сонячний промінь»

28. Тематична контрольна робота. Творчість І. Карпенка-Карого, М.Старицького, Б.Грінченка. Українська література 10 клас

29. Тематична контрольна робота. Творчість Панаса Мирного, Бориса Грінченка. Варіант 1

30. Тематична контрольна робота. Творчість Панаса Мирного, Бориса Грінченка. Варіант 2

31. Сценарій вечора, присвяченого 150-річчю від дня народження Б. Грінченка «Борис Грінченко: відомий і невідомий»

 

Комментарии закрыты.