«Студент» — хвилююча розповідь про драматичний епізод часів революції 1905 року. Аналіз твору, Українська література

«Студент» — хвилююча розповідь про драматичний епізод часів революції 1905 року. Аналіз твору, Українська література

Володимир Винниченко не залишався осторонь складних революційних подій 1905 року — сам писав листівки, видавав брошури, намагаючись розбудити національну і класову свідомість селян. Не раз він з товаришами вирушав у села для роз’яснювальної роботи на місцях.
В оповіданні «Студент» розповідається про те, як у селі трапилася пожежа. Нещасні люди збирають рештки пожитків і не знають, що робити далі. Їм хочеться знайти хоч ворога-палія і зігнати на ньому злість. Несподівано кимось висловлюється здогад, що підпал учинили студенти. Натовп наелектризований відчаєм настільки, що вірить кожному слову і готовий розтерзати винуватця. У цей момент з’являється студент, розділяє біль знедолених, і тут його вистежують жандарми, які, власне, і пустили чутку про студентів-паліїв. Свою непричетність до пожежі хлопець доводить пострілом у скроню.
Цей студент-агітатор знав, що за ним стежать, але коли трапилося лихо, то зрозумів, що не може бути осторонь людського горя, а зобов’язаний розділити його. Яка висота морального обов’язку народного заступника розкривається перед нами, коли читаємо про те, як студент підходить до погорільців: «…і молоде, худе та бліде лице його наливалось чимось похожим на крик і плач погорілих людей, і дедалі йшов він, то все менше озирався назад і частіше зупинявся, розпитував і болючими великими очима дивився на дрижачих дітей, на виючих собак, на шматки погорілих розкиданих дощок».

Жахливість, трагічність подій, які описує Володимир Винниченко, відтворені також з допомогою вражаючих контрастів. Вони роблять розвиток подій ще більш напруженим, тонко передають не тільки настрої селян, сприйняття ними студента, вираз його обличчя, а й картини відчаю погорільців із торжества весни у природі, жахливого буяння пожежі та її кволих останніх подихів уранці: «А з того боку , де згоріла половина села, сходило сонце, веселее і радісне.
Наплювать йому на недогорілі балки, на сірі, чорні обличчя, на дику тугу, на повислі руки маленьких людей. Воно собі умите, веселе, сміючись плило з того боку, звідки нісся всю ніч вітер, звідки тікали і хмарки, і місяць».

«Студент» — хвилююча розповідь про драматичний епізод часів революції 1905 року. Аналіз твору, Українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутися на сторінку Володимир Винниченко

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *