Світ народних казок. тематика, різновиди, будова казок. Казка «Про правду і кривду», українська література

Світ народних казок. тематика, різновиди, будова казок. Казка «Про правду і кривду», українська література

Хід уроку Світ народних казок. тематика, різновиди, будова казок. Казка «Про правду і кривду», українська література

І. Мотиваційний етап

1. З’ясування емоційної готовності до уроку (запросити один одного до світу казки)

2. Актуалізація досвіду
Незакінчене речення: «Найбільше я люблю, як мама розказує казку про… »

3. Актуалізація опорних знань
• Які розповіді ми називаємо казками? Хто може бути героєм казки? (Ті, у яких ідеться про вигадані події; героями у них можуть бути і тварини, і рослини, і предмети, і явища природи тощо)
• Що означають поняття «реальність» та «нереальність»? Які схожі слова можна дібрати до них? (Те, що може відбуватися у житті, — дійсність; чого не може бути — фантастичність)
Правильно. Слова реальний і дійсний — синоніми, та нереальний і фантастичний — синоніми.

ІІ. Цілевизначення
Ви багато казок прочитали, багато ще прочитаєте, а сьогодні ми з’ясуємо, які казки називаються народними, які різновиди та теми народних казок, яка будова казки. Виявимо, чого навчають народні казки, а саме казка «Про правду і кривду».

III. Опрацювання навчального матеріалу

1. Робота в зошитах. Запис дати та теми уроку

2. Слово вчителя

Слово «казка» викликає у кожної людини (і маленької, і дорослої) приємні почуття, тепло в душі.
• Як ви думаєте, чому? (Бо в казках добро завжди перемагає зло)
• Дійсно, з дитинства мами, тата, бабусі й дідусі вводили нас у дивовижний світ, у якому добро обов’язково перемагало зло.
• Казки поділяються на народні та авторські.
• Як ви гадаєте, чому? (Народні — складені народом; авторські мають конкретного автора)
• Хто є героями казок? (Героями можуть бути люди, звірі та фантастичні істоти)

3. Запис у зошиті

Казка — розповідний жанр усної народної творчості, переважно невеликий за розміром, у якому йдеться про вигадані події.

Особливості народної казки:
• автор — колективний (народ);
• існувала в усній формі;
• може мати багато варіантів.

Казки бувають про тварин, соціально-побутові та фантастичні.

4. Усне пояснення.

Ті казки, в яких головні герої — звірі, птахи, комахи, риби тощо, називаються казками про … (тварин).
Ті, в яких відбуваються фантастичні перетворення, є чарівні предмети, називаються . (фантастичними).
А казки, сюжети яких взяті з повсякденного життя, у них розповідається про стосунки між людьми і вирішуються моральні проблеми, називаються (соціально-побутовими).

5. Бесіда

• Якими словами найчастіше починаються казки? (Жили-були, в одному царстві…)
Так, початки у всіх казках дуже схожі. Такий початок називається «зачин». Крім основної частини, в якій викладається зміст казки, є ще «кінцівка», яка теж майже у всіх казках подібна.
• Пригадайте, як часто закінчуються казки? (Герої одружуються, добро перемагає зло, усі живуть-поживають та добра наживають)

6. Макет «Будова казки». Запис будови казки у зошит

7. Робота над текстом казки

Удома ви читали казку «Про правду і кривду», а на сьогоднішньому уроці вивчили будову казки.
• Скажіть, де у цій казці зачин? (Жили колись-то два брати..)
• Хто головні герої казки? Про що вони засперечалися? (Головні герої — дядько та небіж; засперечалися про те, чим у світі краще жити — правдою чи кривдою)
• Кого зустріли на своєму шляху? Які відповіді чули від подорожніх? (Чоловік із заробітків, пан та піп)
• Чим закінчилася суперечка між дядьком і небожем? (Небіж програв суперечку)
• Який фантастичний елемент зустрічається у цій казці? (Зустріч із чортами)

8. Міжпредметні зв’язки

• Уроки народознавства вводили вас у світ вірувань давніх українців.
• У які сили вірили наші предки? (Добрі та злі; святу та нечисту сили)
• А чи зустрічаємося ми в цій казці з представниками однієї із цих сил? (Так, із представниками нечистої сили — чортами)
• Як вони нашкодили людям? Найдіть, як про це говориться у тексті. («…Поробив так, що ізроду-довіку не вгатять (селяни) греблі», «…всю воду повисушував…», «… у короля одна дочка, та й та нездорова…»)
• Хто допоміг людям і як? (Діти зачитують із тексту відповіді)
• Чи зустрівся небіж із дядьком? При яких обставинах? (Дядько приїхав торгувати у місто, в якому правив небіж)
• Які риси характеру проявилися при зустрічі небожа-короля та дядька-купця? (У небожа — щедрість, уміння пробачати образи (синонім — незлостивість); у дядька — заздрість)
• Як закінчується казка? (Бажання дядька розбагатіти нечесним шляхом закінчується для нього трагедією: чорти повісили його)
• Чому вона нас вчить? (Треба вірити в правду, жити чесно, не звертати на шлях кривди. Робити добро людям, виручати їх із біди. Ніколи не заздрити людям і досягати усього в житті своєю працею)
• На уроці зарубіжної літератури ми вивчили російську казку «Правда и Кривда».
• Хто головні герої у цій казці? (Правда і Кривда)
• Про що засперечалися Правда з Кривдою? У кого питали поради? Які відповіді почули від писаря та судді? (Поради питали у судді та писаря, які сказали, що краще жити кривдою)
• Хто допомагає Кривді, з ким він водиться? (З нечистою силою)
• Як перемагає Правда Кривду і чим закінчується казка? (Цар залишає Правду у себе в домі і віддає за нього свою доньку)
• До якого виду казок належить казка? (До соціально-побутових, бо саме в таких казках героями виступають образи Правди та Кривди)

9. Підсумок.

• Як в українській, так і в російській казці головні герої сперечаються про те, чим краще жити в світі — правдою чи кривдою, бо це питання вічне і відповідь на нього шукали і шукають люди різних народів. Висновки ж в обох казках однакові.
• Скажіть, які вони? (Краще на світі жити правдою)
• У що вірить колективний автор — народ? (І український, і російський народ вірить у перемогу правди в світі, хоч яким би важким і тернистим був її шлях)

IV. Застосування вивченого робота в групах

Група І — «Дослідники-літературознавці». Довести, що прочитані твори — казки.

Група ІІ — «Психологи». Переконати героїв, які зустрічалися на початку казки «Про правду і кривду», у тому, що жити краще правдою, аніж кривдою.

Група ІІІ — «Статисти». Яке магічне число, де і скільки разів зустрічається у казці?

V. Рефлексивно-оцінювальний етап
— Що вам сподобалося на уроці? Який висновок зробили після аналізу казок?