Роман Сиваш як представник «пропащої сили» (за повістю Бориса Грінченка «Серед темної ночі»). Характеристика образу, українська література

Роман Сиваш як представник «пропащої сили» (за повістю Бориса Грінченка «Серед темної ночі»). Характеристика образу, українська література

У повісті «Серед темної ночі» Борис Грінченко зображує українське село наприкінці XIX століття. У цьому художньо довершеному творі розкривається життя трьох синів селянина Пилипа Сиваша. Старший син Денис з усіх сил, не гребуючи жодними засобами, прагне вийти в «заможні хазяїни»; середульший Роман відбивається від села в місто; менший син Зінько вибирає шлях чесного, трудящого селянина.
Найповніше зображений у повісті Роман, ще один представник «пропащої сили» (ця тема вже розроблялася ґрунтовно в літературі, наприклад, Панасом Мирним у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Після царської солдатчини він повертається в село моральним покручей. У пошуках легкого життя хлопець виявляє зневагу до селянської праці. «Панською» мовою він каже батькові: «Разі ви думаєте, што я буду гупать тут із вами по остюках цепом?» Роман пиячить, краде і продає батькове добро. Спійманий Денисом на гарячому, він подається до міста і там, не знайшовши роботи, сходиться з групою конокрадів. Під час відчайдушно сміливого нальоту на рідне село Романа вистежує Денис і видає властям.
Якщо замислитися про причини морального падіння Романа, то стане зрозумілим, що саме військо, в якому він відбув службу, прищепило огиду до чесної хліборобської праці, штовхнуло на шлях злодійства. Адже до служби у війську Роман був щирий, палкий, енергійний хлопець. На службі ж Роман зрозумів: важка, рабська праця в селянина, «нечиста, часом голодна й холодна. Та кожен чорт з тебе знущається, та нема такого начальника, щоб тобі до пики з кулаком не ліз!» Ось чим пояснює автор «ледарство» героя. Роман, можна сказати, самотужки дійшов соціального прозріння, але енергію, котра через край кипіла в ньому, скерував у згубний бік. Він — жертва, але це не знімає з нього відповідальності за власні вчинки, за тяжкі злочини.
Злодійство Романа підлягає осуду. Моральні норми, віками створювані народом, і розбій, брутальне поводження з батьками, іншими близькими йому людьми — несумісні.

Роман Сиваш як представник «пропащої сили» (за повістю Бориса Грінченка «Серед темної ночі»). Характеристика образу, українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Борис Грінченко

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *