Твір на тему:
Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору.

Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Твір на тему:  Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Моя цивілізація тримається на культі
Людини, що про.бивається крізь осіб.
Віками вона прагне показати Людину, так само,
як вчить крізь каміння бачити Собор.
Екзюпері

Роман Олеся Гончара «Собор» у свій час виявився просто вибуховим явищем в українській літературі, оскільки автор звертається в ньому до самих першооснов людського буття, його найвищих цінностей, як-от святині народного духу, втілені в культурно-історичних пам’ятках, що зберігають народну пам’ять; любов до батьків і повага до них, цінність кожної людської особистості.
Візитною карткою роману стала його назва, метафорична та узагальнююча, оскільки наскрізний образ роману — це собор, напівзруйнована пам’ятка козацької архітектури, навколо якої фактично обертається основний конфлікт твору. Микола Бердяєв писав: «Церква не є ковпак, яким покривають те місце, де люди моляться. Стіни церкви виростуть там, де є сенс буття». І для Олеся Гончара таке розуміння церкви, собору було визначальним. Собор у творі — символ історичної пам’яті, духовності, краси, гармонії, зв’язку між поколіннями, критерій гідності людської, символ самої України, яка ніби ще тільки знаходиться в риштованні і має відродитися, реставруватися, а поки що спустошена, розтерзана, занедбана.
Кожен читач може по-своєму розуміти назву твору, оскільки й саме слово «собор» є багатозначним. Воно означає і церкву, приміщення, де люди моляться; і зібрання людей для вирішення важливих питань, і спільність тощо.
«Сутність релігії, — писав Рудольф Отто, — полягає не в уявленні Бога, а в ставленні до святині». Святиня, якою б вона не була, хай би навіть пов’язувала людину невіруючу з релігією, визначає вміння її шанувати чужі цінності, бути толерантною. У романі «Собор» Олеся Гончара точиться запекла боротьба саме за святиню в широкому розумінні цього слова. Та система, в якій живуть герої твору, не допускає для них свободи віросповідання, тому собор виступає тут, скоріше, не як святиня релігійна, а як загалом духовна, історична, культурна.
Йдеться про зруйнування храму, але корені суперечки між представниками різних таборів лежать глибше, ніж здається на перший погляд. Мова йде про душу людини, про намагання системи підкорити собі і її, зруйнувати в людській душі все те, що не піддається контролю: віру, пам’ять. У приміщенні церковного собору людина відчуває щось містичне, єднається з минулими поколіннями, знає їхнє світовідчуття, виривається з вузьких історичних рамок сучасності. І тому система намагається знищити собор, щоб позбавити людину містичного, незіделогізованого ставлення до життя.
Зважаючи на цензуру, Олесь Гончар не може писати відверто про містичність людського існування у зв’язку із вселюдським поняттям собору, та в авторському підтексті це відчуття передається досить яскраво і не залишає у читача ніяких сумнівів.
Собор непокоїть представників влади своїм зв’язком з релігією, традицією. Ця будівля, що стоїть посеред селища, немовби вже своєю присутністю руйнує цілісність комуністичної ідеології, а також повертає людину до минулого, що теж зовсім небажано. Тому собор необхідно знищити, і береться за це Володька Лобода — людина абсолютно бездуховна, позбавлена розуміння справжніх життєвих цінностей. Ця людина заради кар’єри готова переступити навіть через власного батька, тому без усяких сумнівів може знищити й собор. При цьому Лобода ще й вправно грає в демократизм: мовляв, собор зруйнують за «побажанням трудящих», бо на його місці зроблять ринок, і це буде дуже зручно… Лобода — сучасний хижак, представник тієї когорти, про яких письменник говорив — браконьєри, руйнівники, «люди-авоськи», у яких можна вкласти будь-яку ідеологію, аби тільки вони були ситі й одягнені.
Захисники собору в романі — це носії народної моральності, історичної пам’яті, самого духу національної культури. Це такі прекрасні особистості, як Микола Баглай, Єлька, Ізот Лобода та інші. Показовою в розумінні позиції цих людей є суперечка Миколи Баглая з Ромцею Орлянченком про духовне і матеріальне, про культ «підсмаженого поросяти з хроном», про панування утилітарного підходу до всього в житті.

Немов висловлюючи ті найболючіші думки, які турбували автора роману, й аналізуючи цей твір, Євген Сверстюк пише: «Нині, як ще ніколи в історії, кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервом відчувати його болі й тривоги. Нині особливо кожен мусить почуватися органічною часткою великого Собору, бути пружним каменем у цьому Соборі, щоб самовіддано тримати на собі його споруду. Бо хай вона де в чім недосконала, недобудована і вже зістарена, але вона — єдиний храм людського духу, і нам її добудовувати, а не будувати на новому місці…»
Собор для людини — це образ і продовження неба. Знищити його — все одно, що втратити внутрішнє світло, знищити самого себе й усю історію культури народу.
Роман Олеся Гончара «Собор» — це роман величі людського духу, втіленого в будівлі собору, роман, у якому оспівується краса людської душі, її здатність любити все навкруги і берегти «собор своєї душі».

Твір на тему:  Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Олесь Гончар

Вас можуть зацікавити:

1. Роман Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

2. Символіка в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

3. Екологічні питання і проблеми в романі Олеся Гончара «Собор»

4. Характеристика образу Володьки Лободи (за твором Олеся Гончара «Собор»)

5. «Прапороносці» Олеся Гончара. Аналіз твору. Характеристика образів

6. Життєві долі героїв Олеся Гончара («Собор»)

7. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

8. Аналіз творів Олеся Гончар «За мить щастя» та «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

9. Аналіз твору «Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

10. Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень». Аналіз твору

11. Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя». Аналіз твору

12. Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору. Характеристика образів

13. Краса почуттів людини у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

14. Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

15. Краса вірності (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Характеристика образів

16. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

17. Собори душ своїх бережіть, друзі… (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

18. Володька Лобода — людина-функція (за романом «Собор»). Характеристика образу

19. Людина і природа у романі «Собор». Аналіз твору

20. Ідея гуманізму в романі О. Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

21. Духовне багатство людини у романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

22. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

23. Заповіт сучасному поколінню в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

24. Собор як символ духовності людини (за романом «Собор» О. Гончара). Аналіз твору

25. Незабутні сторінки роману Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

26. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»)

27. Собор як символ духовності людини (за романом Олеся Гончара «Собор»)

28. Символ духовної краси людей в образі Собору (за романом Олеся Гончара «Собор»)

29. Героїчний подвиг солдата у романi Олеся Гончара «Прапороносцi». Характеристика образу

30. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Характеристика образів

31. Моє розуміння заклику: «Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..» (за романом «Собор» Олеся Гончара). Аналіз твору

32. Роки застою як час руйнації суспільстві (за творчістю О. Гончара)

33. Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара)

34. Висвітлення проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

35. Розкриття проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

36. Філософія в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

37. Філософія буття в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

38. Собор як втілення народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

39. Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

40. Втілення високого народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

41. Проблему долі духовного начала у житті суспільства (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

42. Велич подвигу і осуд війни в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

43. Величі ратного подвигу і гнівний осуд війни (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Аналіз твору

44. Подвиг і осуд в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

45. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

46. Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

47. Звичайна людина і незвичні обставини (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

48. Місце і значення творчості Олеся Гончара в українській літературі. Аналіз творчості

49. Значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

50. Війна як мірило (за романом «Людина і зброя» Олеся Гончара). Аналіз твору

51. Харків і харків’яни у романі Гончара «Людина і зброя»

52. Головна ідея новели Олеся Гончара «Модри Камень». Аналіз твору

53. Рання новелістика Гончара і неоромантизм («Весна за Моравою», «Модри Камень «Ілонка», «Гори співають»). Аналіз творів

54. Краса й сила людського почуття («За мить щастя» Олесь Гончар)

55. Сили людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз творів

56. Історичне мислення Олеся Гончара. Аналіз творчості

57. Собори душ своїх бережіть (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

58. Творчість Олеся Гончара в контексті світових літературних осягнень

59. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара. Аналіз твору

60. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара «Собор»

61. «Моя душа — це храм чи купа цегли?» (за романом О. Гончара «Собор»). Аналіз твору

62. Володька Лобода в наші дні. Характеристика образу

63. Гуманістичні тенденції в новелах Олеся Гончара. Аналіз творчості

64. Мої роздуми над творами Олеся Гончара

65. Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості

66. Урок на тему: Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара

67. Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

68. Урок на тему: Хто він, цей Володька, живучий пристосуванець чи небезпечний руйнівник духовних храмів? (з участю літературних героїв за романом Олеся Гончара «Собор»)

69. Урок на тему: Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»

70. Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

71. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Гра «Перевір свою пам’ять»

72. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Вікторина «Пізнай героя за портретом»

73. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Що за звичай?

74. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Афоризми з роману «Собор» (устами якого героя вини промовлялися?)

75. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Прислів’я та приказки (Хто кому сказав?)

76. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Криптограми

77. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Бліц-опитування

78. Тест за темою О. Гончар «Собор»

79. Олесь Гончар. «Собор». Зміст роману. Літературний диктант

80. Олесь Гончар. Новела «За мить щастя». Літературний диктант

81. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

82. Олесь Гончар. Життя і творчість. «Собор». Літературний диктант

83. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

 

Комментарии закрыты.