Твір на тему:
Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара).

Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Твір на тему:  Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Може здатися, що літературна біографія письменника Олеся Гончара була цілком безхмарною, що його не зачепили руйнівні дії тоталітарної держави, репресії та гоніння, як скажімо, торкнулися вони В. Стуса, І. Калинця та інших письменників-шістдесятників’. Та це тільки здається на перший погляд.
Говорячи про роки застою як про час руйнації моральних цінностей суспільства, не можна не згадати долю одного з найкращих творів письменника — роман «Собор». У ті часи твір був сприйнятий, м’яко кажучи, неоднозначно. І це природно, бо в ньому відображені ті болючі точки сучасності, про які не прийнято було так відкрито говорити. Наприклад, розвінчується кар’єризм як одне з найнебезпечніших для суспільства явищ, а також розкриваються інші важливі проблеми післявоєнного радянського суспільства.
Письменник ішов до свого роману через глибоке осмислення навколишньої дійсності. Ще у 1966 році, вже працюючи над «Собором», митець виступив на V з’їзді письменників України з Доповіддю «Думаймо про велике», в якій підняв кілька болючих тем сучасності, як-от: збереження історичної пам’яті нації, незадовільний стан вивчення української мови в Україні, проблеми освіти і тогочасного розвитку українського мистецтва, необхідність дбайливого ставлення до природних ресурсів, загрозу екологічної катастрофи та необхідність повернення із небуття невідомих читачеві творів П. Куліша, В. Винниченка, Б.-І. Антонича й інших. Це були ті роки, що прийшли відразу після того «благословенного» періоду, який в історії країни називають тепер роками політичної «відлиги». Тоді здавалося, що людині нарешті повернуто її право мати свою думку з того чи іншого приводу та вільно її висловлювати, оцінювати явища життя не за партійними директивами, а за власним сприйняттям. Та, мабуть, то тільки здавалося… Тому, коли у 1964 році до влади прийшов Л. Брежнєв і «свобода слова» відразу була забута, це сприймалося як щось органічне в розвитку країни. І почалися масові арешти інакомислячих, тобто усіх, хто дозволяв собі не оспівувати прекрасну радянську дійсність як шлях до міфічного комунізму. Усіх їх оголошували «буржуазними націоналістами», «ідеологічними диверсантами». Настали часи так званої «подвійної моралі», коли вдома говорили одне, а на людях — зовсім інше. Ось такими стали роки, що ми їх тепер називаємо «застійними».
Олесь Гончар писав про цей час в історії країни: «…Упродовж багатьох літ Україні відводилася роль полігона, де тоталітарний режим розгортав нечувані за масовістю і жортокістю випроби, спрямовані на деструкцію цілої нації, на її планомірне методичне винищення. Власне це, як злочин проти людства, підлягало б розглядові міжнародного трибуналу, але світ мовчав.
Тоталітаризм вихолощував живу душу з людини, а відтак і з мистецтва».
І в цей час з’явився «Собор»… Чи міг письменник передбачити, яка сумна доля чекає його твір? Перші відгуки на роман були цілком позитивні, адже критики М. Малиновська, Л. Новиченко, С. Шаховський та інші високо оцінили новий роман Олеся Гончара, вказуючи на його велику інтелектуальну глибину, дискусійність, гостру проблемність.

Григір Тютюнник також писав колезі-письменникові: «Щойно прочитав «Собор». Орлиний, соколиний роман Ви написали, романнабат!» Але у своєму листі Тютюнник немовби передбачав, який резонанс матиме роман серед різноманітної бюрократичної братії. І от після стількох позитивних відгуків починається поступове цькування твору й автора. У пресі з’являються вміло організовані листи «анонімних читачів», які рішуче засуджують роман, навіть не з.наючи його змісту. Потім поступово звільняють з роботи усіх тих, хто давав схвальні рецензії на твір, починаються утиски й залякування. В історії цькування роману зіграв свою чорну роль перший секретар Дніпропетровського обкому партії О. Ватченко, який, мабуть, упізнав себе в образі Володьки Лободи і був цим дуже обурений. Смішно те, що його ім’я тепер залишилося в історії літератури тільки завдяки роману, який кар’єрист так ненавидів!
У Києві на Пленумі ЦК КПУ Ватченко звинуватив Олеся Гончара в «антирадянській пропаганді», у тому, що роман «Собор» спрямований проти людей праці, викривлює їхні духовні риси. І по-справжньому геніальний роман отримав оцінку «ідейно порочного, шкідливого, пасквільного».
На підтримку роману Гончара виступив тоді Микола Бажан у своїй статті «У повній силі росту»« де назвав «Собор» великим успіхом прозаїка, значним, глибоким і багатоплановим твором: «Його герої — в більшості своїй хороші, добрі, чесні — живуть зовсім не в якійсь вигаданій, декоративній ідилічності, не в атмосфері постійно накачуваного, наче вода насосом, оптимізму, а в тій складності людського життя наших днів, яка примушує звучати всю клавіатуру почуттів не лише на мажорний лад. Гончар не стирає суперечностей. Він не уникає навіть гротескних перебільшень».
Та схвальні відгуки фахівців вже не могли зупинити нищівної машини. Тоді твір було офіційно «заборонено», тобто вилучено з бібліотек, книгарень. «Собор» повернувся до свого читача тільки через двадцять років…
Доля глибокого у своїй правдивій силі роману Олеся Гончара — чи не найпоказовіший приклад руйнівної сили тоталітарної держави, яка не зупинялася ні перед чим у бажанні зберігати «мажорні настрої» свого босого й напівголодного народу, який уже поступово почав забувати й те, яким він народом є насправді. Але історична правда не залежить від бажань можновладців, вона вільніша за їхню волю, тому й панує рано чи пізно…

Твір на тему:  Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара). Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література. Олесь Гончар, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутись на сторінку Олесь Гончар

Вас можуть зацікавити:

1. Роман Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

2. Символіка в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

3. Екологічні питання і проблеми в романі Олеся Гончара «Собор»

4. Характеристика образу Володьки Лободи (за твором Олеся Гончара «Собор»)

5. «Прапороносці» Олеся Гончара. Аналіз твору. Характеристика образів

6. Життєві долі героїв Олеся Гончара («Собор»)

7. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю Олеся Гончара та Олександра Довженка)

8. Аналіз творів Олеся Гончар «За мить щастя» та «Залізний острів» (із роману «Тронка»)

9. Аналіз твору «Модри камень» Олеся Гончара: особливість оповіді

10. Основна ідея новели О. Гончара «Модри камень». Аналіз твору

11. Красиве й потворне в романі Олеся Гончара «Людина і зброя». Аналіз твору

12. Роман «Людина і Зброя» Олеся Гончара: автобіографічність твору. Характеристика образів

13. Краса почуттів людини у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці»

14. Будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах «Вершники» Ю. Яновського та «Тронка» О. Гончара)

15. Краса вірності (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Характеристика образів

16. Людська праця й людина (за творами Олеся Гончара «Кресафт», «Соняшники», Юрія Мушкетика «Суд», Олександра Довженка «Щоденник», «Україна вогні»)

17. Собори душ своїх бережіть, друзі… (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

18. Володька Лобода — людина-функція (за романом «Собор»). Характеристика образу

19. Людина і природа у романі «Собор». Аналіз твору

20. Ідея гуманізму в романі О. Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

21. Духовне багатство людини у романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

22. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

23. Заповіт сучасному поколінню в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

24. Собор як символ духовності людини (за романом «Собор» О. Гончара). Аналіз твору

25. Незабутні сторінки роману Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

26. Моя душа — це храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара «Собор»)

27. Собор як символ духовності людини (за романом Олеся Гончара «Собор»)

28. Символ духовної краси людей в образі Собору (за романом Олеся Гончара «Собор»)

29. Героїчний подвиг солдата у романi Олеся Гончара «Прапороносцi». Характеристика образу

30. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Характеристика образів

31. Моє розуміння заклику: «Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..» (за романом «Собор» Олеся Гончара). Аналіз твору

32. Роки застою як час руйнації суспільстві (за творчістю О. Гончара)

33. Роки застою як час руйнації моралі суспільства (за творчістю О. Гончара)

34. Висвітлення проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

35. Розкриття проблем сучасності в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

36. Філософія в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

37. Філософія буття в романі Олеся Гончара «Собор». Аналіз твору

38. Собор як втілення народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

39. Роман величі людського духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

40. Втілення високого народного духу (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

41. Проблему долі духовного начала у житті суспільства (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

42. Велич подвигу і осуд війни в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

43. Величі ратного подвигу і гнівний осуд війни (за романом Олеся Гончара «Прапороносці»). Аналіз твору

44. Подвиг і осуд в романі Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз твору

45. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

46. Людина і обставини (за романом О. Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

47. Звичайна людина і незвичні обставини (за романом Олеся Гончара «Людина і зброя»). Аналіз твору

48. Місце і значення творчості Олеся Гончара в українській літературі. Аналіз творчості

49. Значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі

50. Війна як мірило (за романом «Людина і зброя» Олеся Гончара). Аналіз твору

51. Харків і харків’яни у романі Гончара «Людина і зброя»

52. Головна ідея новели Олеся Гончара «Модри Камень». Аналіз твору

53. Рання новелістика Гончара і неоромантизм («Весна за Моравою», «Модри Камень «Ілонка», «Гори співають»). Аналіз творів

54. Краса й сила людського почуття («За мить щастя» Олесь Гончар)

55. Сили людських почуттів у трилогії Олеся Гончара «Прапороносці». Аналіз творів

56. Історичне мислення Олеся Гончара. Аналіз творчості

57. Собори душ своїх бережіть (за романом Олеся Гончара «Собор»). Аналіз твору

58. Творчість Олеся Гончара в контексті світових літературних осягнень

59. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара. Аналіз твору

60. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара «Собор»

61. «Моя душа — це храм чи купа цегли?» (за романом О. Гончара «Собор»). Аналіз твору

62. Володька Лобода в наші дні. Характеристика образу

63. Гуманістичні тенденції в новелах Олеся Гончара. Аналіз творчості

64. Мої роздуми над творами Олеся Гончара

65. Людина — головний герой Олеся Гончара. Аналіз творчості

66. Урок на тему: Літературна композиція за фронтовими поезіями Олеся Гончара

67. Урок на тему: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини у творі Олеся Гончара «За мить щастя»

68. Урок на тему: Хто він, цей Володька, живучий пристосуванець чи небезпечний руйнівник духовних храмів? (з участю літературних героїв за романом Олеся Гончара «Собор»)

69. Урок на тему: Феномен Порфира Кульбаки за повістю Олеся Гончара « Бригантина»

70. Урок на тему: Багатство внутрішнього світу і благородство душі людини — трудівника Романа Винника в оповіданні Олеся Гончара «Романові яблука» (уривок з роману «Твоя зоря»)

71. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Гра «Перевір свою пам’ять»

72. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Вікторина «Пізнай героя за портретом»

73. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Що за звичай?

74. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Афоризми з роману «Собор» (устами якого героя вини промовлялися?)

75. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Прислів’я та приказки (Хто кому сказав?)

76. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Криптограми

77. Літературні ігри пізнавального характеру за творчістю О. Гончара. Бліц-опитування

78. Тест за темою О. Гончар «Собор»

79. Олесь Гончар. «Собор». Зміст роману. Літературний диктант

80. Олесь Гончар. Новела «За мить щастя». Літературний диктант

81. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

82. Олесь Гончар. Життя і творчість. «Собор». Літературний диктант

83. Олесь Гончар. Життя і творчість. Літературний диктант

 

Комментарии закрыты.