Роман «Жовтий князь» Василя Барки — твір про голодомор. Історія родини Катранників як символ трагічної долі української нації. Глибоко-психологічне змалювання характерів. Українська література, шкільна програма

Роман «Жовтий князь» Василя Барки — твір про голодомор. Історія родини Катранників як символ трагічної долі української нації. Глибоко-психологічне змалювання характерів. Українська література, шкільна програма

Хід заняття Роман «Жовтий князь» Василя Барки — твір про голодомор. Історія родини Катранників як символ трагічної долі української нації. Глибоко-психологічне змалювання характерів. Українська література, шкільна програма

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу.

Учитель. Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя держави. Але ж і багато сторінок нашого життя вписано кривавим і чорним. Читаєш — і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де смертним шифром вкарбовано слова про сатанинські обіцянки вождів.

Діалог Матері-України та Йосипа Сталіна.

Багаті ? — Старцюватимете!
Співучі? — Заплачете! Затужите!
Горді? — Впадете на коліна!
Густолюдні? — Прополемо!
В історію оглянетесь? — Очі виколемо!

Зимою 1932 — 1933 років пішов Україною голод. Умирали на всеплодючих чорноземах шанованої світом житниці; вмирали просто поля, у холодних хатах і на лавках промерзлих вокзалів, поодинці і сім’ями , вимирали цілі роди та села. Голод забирав тих, хто за шматок хліба насущного не стежив і не доносив на брата, не виривав останній окраєць із голодних дитячих ротиків, не вмів торгувати святинею, спекулювати, красти, вбивати, доносити, — аби лиш вижити.

Читець.
То був страшний, навмисний голод,
Стріла була така нищівна,
Щоби згромадити стодолу
Колгоспної катівні.
…То був страшний, навмисний злочин,
Такого ще земля не знала.
Закрили Україні очі
І душу міцно зав’язали ,
Сліпу, пустили старцювати –
Луна ще й досі в оболонях,
Здичавіла вкраїнська хата
На березі своїх агоній.
Глуху, заставили мовчати,-
А то би світ втопивсь в Славуті,
Як божевільна їла мати
Свою дитиноньку майбутню.
Зомліли навіть поторочі
І відвернулись голіафи.
То був такий державний злочин-
Здригнулась навіть мертва Кафа.
Мерцями віялося поле,
Ні хрестика, ані могили.
То був такий навмисний голод-
Невже ж ти, Боже, був безсилий?

Історична довідка .

Це було не стихійне лихо, а зумисно організований голодомор. У 1933 році Сталін, говорячи про підсумки першої п’ятирічки, заявив: ,,Ми, безперечно, досягли того, що матеріальне становище робітників і селян поліпшується в нас із року в рік. У цьому можуть сумніватися хіба що запеклі вороги радянської влади”. Після такої заяви мало хто міг наважитися висловити іншу точку зору. Але становище в країні було катастрофічним.

Ще в жовтні 1932 року верхівка прийняла холоднокровне рішення: вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна в хліборобській галузі. За кілька місяців надзвичайні комісії під керівництвом Кагановича, Молотова, Постишева викачали з селян внутрішні фонди — продовольчий, фуражний, насіннєвий.

Представники місцевої влади організували в селах спеціальні бригади, які вимагали від кожного негайно відвезти на станцію зерно. У разі непослуху позбавляли волі до 10 років. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селянства. Смерть косила людей до літа 33.

Читець ( під мелодію бандури ).
Грається болем лють,
Знаєш, що значить — закони?
…Кожну неправдоньку взуть
І зав’язати червоним.
Окликом не зупинить!
Біль не загусне –
Вирок!
Знаєш, що значить — вирва,
Як ані краплі вини?!
Бавиться люттю гнів.
Знаєш, що значить сваволя?
…Смерть! Смерть за 5 колосків
Із власного поля.

Учитель. Про що ж розповідає твір Василя Барки ,,Жовтий князь”?
(метод мікрофону)

Тема твору. Змалювання реальних подій і явищ голодомору;
національна трагедія Украіни в 1932 — 1933рр.

Часові рамки роману: осінь 1932 — жнива 1933.

Жанр твору. Традиційна сімейна хроніка , що перетворюється в
мартиролог (з грецького ,,мученик”:
а) збірник церковних оповідань про життя святих і мучеників;
б) у переносному значенні: перелік осіб, що зазнали гонінь, утисків; перелік покійників).

Життєва основа та історія написання роману
(учень-дослідник зачитує своє повідомлення) .

Учитель. Роман Василя Барки — хроніка страхіття, життя і смерті українського народу. Від цих слів стискає серце, стукотить у скронях. Бо ж як писав Павло Тичина:
Застукало в серці, різнуло: ой горе-
Це ж гості до мене.
Та чим же я буду вітати-
Іще ж не вварився синочок.

У 28 розділах роману — одна сюжетна лінія: змалювання поступового згасання сім’ї Катранників. Однак у романі можна прослідкувати три плани, як зазначає сам автор.
Група учнів-дослідників отримала завдання прослідити ці плани.

1 дослідник. Ознайомившись із змістом твору, я помітив багато реалістичних картин: зображення нещасть селянських сімей, усього страдницького побуту в холодній хаті, розпачливі пошуки хліба в мандрах.
Отже, перший план — реалістичний.
(Учні знаходять реалістичні картини, зачитують їх).

2 дослідник. На мою думку, у творі присутній психологічний план. Василь Барка майстерно описує незвичайні зміни в душевному житті кожного в родині. Байдужі до всього, крім їстівного, вони все ж зберігають людські почування. У найглибших закутках серця та душі залишаються більше людяними, ніж їх пагубники.
(На підтвердження учні зачитують уривки, де автор зображує душевний стан героїв).

3 дослідник. Третій план — метафоричний. Це, власне, духовний вимір. Висвітлення деяких явищ з іншої, вищої сфери через церковне життя, а також явищ із світу темних могутностей, незмірно ворожих людській природі. Символічне уявлення про них розкривається через зображення Жовтого князя на картині незнаного майстра.

Учитель. У святому Письмі Старого і Нового Завіту в Одкровенні Іоанна (глава 13, рядки 11 та 18) зазначено: ,, І бачив я іншого звіра, що вийшов із землі, і мав 2 роги , а говорив, як дракон…Тут є мудрість. Хто має розуміння, той нехай злічить число звіра, бо це число людське, і число його 666”. А тепер давайте звернемося до розмови Мирона Даниловича і діда-попутчика.
Учні зачитують уривок.
— Що в романі жовтого кольору?
—  Хто є реальний Жовтий князь?
— Уособленням чого є Жовтий князь?
— Яка головна проблема роману?
— На які групи в залежності від головної проблеми поділяються герої твору?

Інсценівка з роману ( діалог Миколки та Андрійка ).

  • Чи всі однакові навіть серед хліботрусів?
  • Хто представляє 2 групи герої?

1 група — Мирон Катранник.
Душа християнська з 10 заповідями; світлий словом і серцем, у прізвищі — сільська звичайність; прагне зберегти життя за будь-яку ціну; що шукає? — щось їстівне для сім’ї.

2 група- Григорій Остроходін.

Душа партійна, головне для нього — забезпечити гарне життя таким, як сам; ,,страшний, ох страшний,- такий переступить”;  ,,кип’яч варити — в кліщі їх”; в пошуках того, що можна відібрати.

Родина Катранників як символ трагічної долі українського народу.

Звичайна хліборобська родина. Із діда-прадіда — хлібороби. Мирон Данилович і Дарія Олександрівна працювали на землі, виховували діток: Миколку, Андрійка та Оленку. Прикладом для всіх у сім’ї була бабуся Харитина.
1) Життя сім’ї в голодний рік.
2) Чи не вратили вони почуття людської гідності?
3) Які випробування винесли батьки, намагаючись врятувати родину?
4) Як змальовує Барка зміни, що відбуваються з героями ?
5) Як передає автор найтонші відтінки почувань голодної родини?

Читець 1. Уривок з роману (від слів ,,Вимерли всі…”).
Читець 2. Уривок з роману (від слів ,,Що споконвіку було чудовим
словом ,,жнива”…).

Чому письменник залишив живим Андрійка?

Ідея твору. Віра в людину, в її духовну силу, віра в майбутнє і її відродження , віра в Бога, в добро зможуть подолати ту бездуховну прірву, в яку був повержений український народ тоталітаризмом, процесами застою пам’яті, серця, менталітету.
Учитель. Сьогодні на знак вшанування пам’яті жертв голодомору ми об’єднаємось у молитві за Україну і запалимо свічки пам’яті , віри та надії, це — знак нашої пам’яті, святий вогник, який зігріє душі загиблих, світло очищення задля нашого майбутнього.
Нехай пам’ять у душах наших і в душах дітей та далеких нащадків житиме як святиня.

Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас.
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас!
В наших грудях кулі і мечі,
Нас розп’ято й знищено не раз.
Боже, Україну збережи!
Господи, помилуй нас!

Роман «Жовтий князь» Василя Барки — твір про голодомор. Історія родини Катранників як символ трагічної долі української нації. Глибоко-психологічне змалювання характерів. Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутися на сторінку Василь Барка

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *