Поезія українського бароко. Іван Величковський. Фігурні вірші. Семен Климовський. «Їхав козак за Дунай». Українська література, шкільна програма

Поезія українського бароко. Іван Величковський. Фігурні вірші. Семен Климовський. «Їхав козак за Дунай». Українська література, шкільна програма

Хід заняття Поезія українського бароко. Іван Величковський. Фігурні вірші. Семен Климовський. «Їхав козак за Дунай». Українська література, шкільна програма

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

А ось перед вами на екрані картинки, а що, на вашу думку, на них зображено: вірш чи малюнок? На традиційний вірш не схоже та й малюнком у звичайному розумінні цього слова це назвати не можна.
Перед вами курйозні вірші.

<4D6963726F736F667420576F7264202D20C2E5EBE8F7EAEEE2F1FCEAE8E92E6

Курйозний ( від фр. — цікавий, дивовижний) — кумедне сполучення слів, незвичайна побудова речень.

На перший погляд — це малюнки, але точніше — вірші-малюнки. Такі вірші називаються ще фігурними або предметними. Розквіт такої поезії приходиться саме на період розквіту бароко в Україні.

ІІІ. Формування нових знань, умінь та навичок.

Звичайно, ці вірші дуже штучні. Віршування на Україні розпочалося під впливом вірша польського, а той був запозичений із латинського. Шкільну поетику викладали за Аристотелем, який вимагав певних законів у написанні вірша, ставив за головне форму, а не зміст. З його часів поетика майже не отримала змін. Тому в шкільних піїтиках (теорія поезії, наука написання віршів) ХУІІ ст. та в практиці навчання в Києво-Могилянській академії часто ототожнювали поезію з віршуванням, мета якого — повчання й розвага.
Автори таких творів спочатку малювали контур певної форми предмета або емблеми, а після того вже під той контур підганяли віршовані рядки, домагаючись при цьому, щоб зміст твору розгортався відповідно до обраної для вірша фігури.

Словникова робота.

Перший вид — це фігурний вірш.

Фігурний вірш — вірш, написаний у формі чогось. Спочатку
малювалися контури, потім під них підбиралися рядки. До того ж зміст твору повинен розповідати про те, що зображує малюнок.

Рак літеральний — це вірш, літери якого, прочитані і зліва направо, й справа наліво, той текст виражають.

Анна во дар бо імя мі обдарованна,
Анна дар і мні сін міра данна,
Анна мі мати і та мі манна
Анна пита мя я мати панна…

Одноголосий — це вірш, у якому кожен склад однією ж й тією ж голосною літерою завершується, наприклад О.

Слово плОтОнОснО
МнОгО плОдОнОснО…

Мінливий (протеус) — це вірш, який кілька десятків разів змінюватися може. Порядок слів змінюється , а зміст залишається тим самим.

Яко ниву рясно плоди прикрашають,
Таку діву красно роди утішають.

Ниву рясно плоди прикрашають яко,
Діву красно роди утішають тако.

Рясно плоди прикрашають яко ниву.
Красно роди утішають тако діву.

Плоди прикрашають яко ниву рясно,
Роди утішають таку діву красно.

Лабіринт (чотиригранний) — вірш, що може починатися від середньої літери, а закінчитися в кутах; може починатися з 4-х кутів, а закінчитися посередині; початися зверху й знизу, а закінчитися по боках; починатися по боках, а закінчитися вгорі й внизу.

Ехо — це вірш, у якому кінцевий склад (силяба) попереднього рядка повторюється в наступному.

— Кто ти в саді снідь смертну подаде от древа?
— Єва.

Слово вчителя. Складені якимось поетом вірші нерідко ставали народними піснями; і, навпаки, тогочасні поети іноді піддавали народні пісні літературній обробці й поміщали їх у свої рукописні або друковані збірки як власні. Широко розповсюдженими були вірші-пісні Марусі Чурай та Семена Климовського. Якщо Величковський був учнем та послідовником академічного віршування, то Климовський безпосередньо пов’язаний з народнопоетичною стихією в літературі. Йому традиція приписує пісню «Їхав козак за Дунай». Згодом вона стала ще популярнішою та обійшла весь світ.

Їхав козак за Дунай, сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький, неси та гуляй!»
«Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче,
З ким ти покидаєш, — тільки подумай!»

«Білих ручок не ламай, ясних очей не втирай,
Мене з війни зі славою к собі дожидай!»
«Не хочу я нічого, тільки тебе одного,
Будь здоровий, мій миленький, а все пропадай!»

«Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче,
На кого ж ти покидаєш, — тільки подумай!»
Свиснув козак на коня: «Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся через три года!»

Існує ряд варіантів пісні. Важко сказати, який із них ближчий до першого твору. Постав твір, як відгомін численних російсько-турецьких воєн. Дуже багато не тільки текстових, а й музичних варіацій ( прослуховування варіацій пісні «Їхав козак за Дунай» )

ІV. Аналітична робота з текстом.

Схема аналізу вірша:

1.Передісторія написання вірша
2.Визначити тему твору, його жанрові особливості
3.Основні поетичні образи та картини, відтворені у вірші
4.Художні засоби вірша
5.Особливості віршування (рима, віршовий розмір)
6.Особливості строфічної будови
7. Ідея вірша

V. Закріплення нового матеріалу.

VІ. Підбиття підсумків, оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.
Загальне: прочитати статтю про І. Величковського та С. Климовського, опрацювати її.

Індивідуальне: готувати презентацію та доповідь за поданими темами.

VІІІ. Закінчення уроку.
Подяка дітям за активну співпрацю та аналітичну роботу.

Поезія українського бароко. Іван Величковський. Фігурні вірші. Семен Климовський. «Їхав козак за Дунай». Українська література, шкільна програма

Повернутися на сторінку І. Величковський

Повернутися на сторінку Семен Климовський

Повернутися на сторінку Українська література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *