Василь Барка. «Жовтий князь». Українська література, шкільна програма
Все зміниться ! Буде без насильства, злиднів, неправди.
Хочемо — не хочемо , зміниться…
Бо на небі Сонце.
Василь Барка
Хід заняття Василь Барка. «Жовтий князь». Українська література, шкільна програма
1. Оголошення теми , мети і завдань уроку.
Вступне слово вчителя
Кожен народ має власну історію, і ми не повинні оминати жодної сторінки свого минулого.
Саме роман «Жовтий князь» повертає нам історичну пам’ять про голодомор 1932-1933рр. Це книга пам’яті мільйонам «безвинно убієнних» хліборобів і гнівний осуд тоталітарного режиму, твір-застереження, твір — реквієм.
ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Робота в групах.
1. Історична довідка від групи «істориків»
(Розповідь про голодомор на Дніпропетровщині та в Жовтих Водах .Перегляд проекту)
2.Група «літературознавців»
а) Історія написання роману «Жовтий князь»( Інтерв’ю В.Барки та Миколи Жулинського)
б) Жанр твору. Назва роману.
Ідейно — художній аналіз твору.
Бесіда
— Що лежить в основі сюжету роману?
— Які основні проблеми порушує автор у своєму творі?
(Перша і головна проблема — хліб. Вона в романі наскрізна .Відповідно до найшановнішого в українців наїдку автор групує своїх персонажів на «хліботруди» і «хліботруси», які точно характеризують їх.)
— Цей роман показав історію однієї сім’ї , а ми за нею бачимо
Трагедію всієї України.
— Якою була сім’я Катранників? Про що мріяла?
— Як прирікали їх на смерть? (Зачитати сцену обшуку в хаті)
— Як рятувалася приречена на голод родина?
(Спочатку , поки було сховане пшоно , вночі їли кашу , потім усе, що залишилось на полі –буряки, качани капусти;тоді мерзлу конину)
— Хто перший помирає з родини?
( Бабуся Харитина Григорівна, яка щедро наділяла всіх любов’ю, мудрими порадами, берегинею роду)
— По кого прийшла друга смерть?
(По старшого сина Миколу, розумного, доброго , справедливого
Це він дає влучні назви людям і нелюдям , як вони заробляють свій Хліб: хлібо- проси, хлібо- вози …)
— На чому гостро зіткнулися інтереси Мирона Катранника і
Григорія Отроходіна ?
(На чаші. Зачитати уривок.)
Мирон своїм мовчанням прирікає родину на голодну смерть. Міг
Би й признатися , заради своїх дітей . Все одно через деякий час
Село вимерло б, а Катранники залишились.
— Чому він так не зробив ?
( Бо людська мораль села не дають права вибору. Ніщо не може
Змусити Мирона вийти за межі народної моралі.)
— Отже , яка друга проблема порушена в творі ?
( Це рівень духовної сили нації)
Знайшовши у мертвого хліб , Мирон його не забрав. Є речі , через які переступити неможливо, як переступиш — ти вже не людина.
— Чому в голодній сім’ї залишається на столі спечений корж і його ніхто не їсть — ні Дар’я Олександрівна , ні Андрій ?
( Бо в родині Катранників всі жили один для одного. Висока етика
Родинних стосунків передавалася дітям , внукам .)
Отже , третя проблема — родинна педагогіка в житті людини .
3. Характеристика образів
Порівняльна характеристика образів Мирона Катранника та Григорія Отроходіна за схемою.
Виявом психологічного стану літературного героя є внутрішній монолог.
Зачитайте думки Дарії Олександрівни, про що вони говорять?
В. Барка використав прийом видіння для опосередкованого психічного стану героя Мирона Катранника .
— Що це за видіння?
— Які образи — символи використані в романі?
ІV. Підсумок уроку
У що вірить В. Барка ? Як ставиться до своїх героїв?
V. Рефлексійна анкета
Тяжко вертає собі народ України духовне здоров’я. Крок за кроком пройшовши хресну путь своєї далекої і близької історії, наш народ винайде себе, бо він гідний своєї долі.
VІ. Домашнє завдання
Напишіть твір на тему « Віра у незнищенність українського народу
в романі «Жовтий князь» В. Барки».