Микола Вороний. Ліро-епічна поема “Євшан-зілля”, українська література
Хід уроку Микола Вороний. Ліро-епічна поема “Євшан-зілля”, українська література
II. Мотивація навчання
1.Слово вчителя ( з метою мотивації дітей до роботи на уроці читаю вірш Д. Павличка):
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі
Де ж найбільший на землі народ,
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
—Правда, все я бачу з висоти
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти
Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина — то найкращий край!
2. Бесіда.
— Ця поезія має щось спільне з твором, який ви дома читали?
— Про що в них йдеться?
3.Оголошення теми і мети уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
1. Літературний диктант.
1) Звідки автор взяв історичний факт про полоненого сина половецького хана? (з літопису).
2) Як малий половчанин потрапив до князя Володимира? (був узятий у полон).
3) Як жилося хлопчикові у князя? (дуже добре).
4) Як почував себе старий хан, батько хлопчика? (страждав на самоті).
5) Кого хан вирішив послати по сина? (співця).
6) Що порадив хан посланцеві, щоб розбудити пам’ять юнака? (заспівати пісню, понюхати євшан-зілля).
7) Як поставився хлопчик до слів посланця? (залишився байдужим).
8) Які пісні співав посланець юнакові? (бойових та колискових).
9) Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля? (рідний край ,батька).
10) Яке почуття “стисло горло ,сперло груди” юнакові-половчанину? (почуття волі).
11) Що зробив юнак під впливом спогадів? (вирушив додому).
12) До кого автор звертається із заключним словом? (до українців).
IV.Опрацювання навчального матеріалу.
1.Вступне слово.
Твір М. Вороного “Євшан-зілля” названо ліро-епічною поемою.
2.Словникова робота.(продемонструвати словник).
Поема (грец. мови — твір, творення) — невеликий за обсягом віршований твір, в якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним героїчним характером.
Лірика —рід літератури, де зображують людину через її почуття, переживання, роздуми, має віршовану мову (емоції)
Епос — рід літератури, де розповідається про життєві події, вчинки та поведінку персонажів, описується зовнішність.(розповідь).
3. Доведіть,що твір М. Вороного “Євшан-зілля” це ліро-епічна поема (метод “Прес…).
1) Я так вважаю…
2) …тому що…
3) Наприклад…
4) Отже…
V. Закріплення навчального матеріалу.
1). Робота з текстом.
— Знайти в тексті слова, які розповідають:
а) Муки хана без любого сина
(уявіть, ви хан, розкажіть про свої почуття, почуття без сина).
“Та не так жилося хану…”
б) Шлях гудця до Києва.
— З ким порівнює автор співця? Як називається цей художній засіб?
“І пішов гудець в дорогу…”
в). про спів гудця.
“І гудець по струнах вдарив!”
— Яких пісень співав гудець?
— Яка роль колискової пісні, що виконував гудець?
г) про реакцію юнака на пахощі євшан-зілля
“Що це враз з юнаком сталось?”
— Що таке євшан-зілля?
Щоб наша робота була більш продуктивнішою пропоную трішки перепочити і на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами полину. Візьміть, будь ласка, конвертики, там ви побачите той полин, заплющить очі, відчуйте запах. І ви стоїте серед безкрайнього степу, наповненого ароматами трав. Ви самі, над вами блакитне чисте небо, ви відчуваєте, як вас оповиває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергію. Ви повністю заспокоїтесь і згадуєте найприємніші хвилини свого життя, рідних вам людей. На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка, ви повільно розплющуєте очі й повертаєтесь до кабінету.
2.Дослідницька робота.
Зачитати уривок з Галицько-Волинського літопису(вчитель читає).
— Що спільного між поемою та літописом?
— Що відмінного?
— Як ви вважаєте, чому?
Історична довідка: Володимир Мономах (портрет)
У 5 класі ви познайомилися з історією Київської Русі, з князями. В. Мономаха згадуємо і сьогодні, бо залишив у спадок “Вчення В. Мономаха дітям”.
3.Гра на уважність.
У відтвореному мною літописі виправте помилки, якщо вони є:
Князь Ярослав Мудрий усиновив половецького хлопчика-сироту. Коли він виріс і став прекрасним, сильним юнаком, половці захотіли його викрасти, тому підіслали ворожбита-співця. Той чоловік зачарував хлопця своїми піснями, ще й дав понюхати євшан-зілля, через що той одразу забув свого названого батька і втік у степ. Тоді половецький хан упізнав у юнакові свого зниклого під час походу сина.
4.Бесіда.
— Який життєвий урок ми намагалися засвоїти читаючи історію про юнака-половця?
— Хто такі патріоти?
Патріотизм — любов до своєї Батьківщини, відданість народові.
— Чи всі сучасники Вороного були патріотами?
— Чи кожен з них міг би сказати?
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати.
— А ми? Ви?
(Остання строфа — риторичне запитання — це не просто зілля, а символи.)
— Які символи ви знаєте?
Отже, євшан-зілля — це те, що врятує народ, це усвідомлення людьми, хто вони, де їхня батьківщина, звідки коріння.