Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи. Українська література, шкільна програма
Хід заняття Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи. Українська література
Усі почули ми дзвінок –
Він покликав на урок.
Кожен з нас приготувався,
на перерві постарався.
Тож тепер часу не гаймо,
Наш урок розпочинаймо.
І. Актуалізація опорних знань.
– Над яким розділом літератури ми з вами зараз працюємо?
– Які твори вам найбільше сподобались, запам’ятались і чому?
– Чого вчать прочитані нами твори? Над чим змушують замислитись?
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Учні за допомогою вчителя формулюють завдання уроку
Ознайомитися з основними відомостями про Б.-І.Антонича, віршами «Назустріч», «Весна»; вчитися виразно читати поетичні твори, аналізувати їх, порівнювати відчуття ліричного героя з власним баченням природи, переконатися в єдності людини й природи.
Прокоментуйте необхідність такої роботи. (Відзначити необхідність краще пізнати творчість відомого українського письменника, у цьому році відзначатиметься 100-річчя від дня його народження).
Епіграф. Вірю в землю батьківську і в її поезію.
Б.-І.Антонич
ІІІ. Сприймання й засвоєння учнями нового навчального матеріалу.
1.Вступне слово вчителя
Б.-І.Антонич був невеликим на зріст, білявим, з коротко стриженим волоссям, з добродушною і вибачливою посмішкою. Він швидше нагадував звичайного сільського вчителя, ніж поета і глибоко інтелектуальну людину. Проте твори письменника виходили українською мовою в Чехословаччині, США, у перекладах польською мовою.
2. Розповідь учнів
Завдання класу: скласти план розповіді про Б.-І.Антонича.
Народився Б.-І.Антонич 5 жовтня 1909р. на Західній Україні в селі Новиця на Лемківщині (тепер це територія Польщі) у родині сільського священика і був єдиною дитиною в сім’ї. Про дитячі роки поета відомо небагато. Він був хворобливим хлопчиком. Тому початкову освіту здобував удома з приватною вчителькою. Нянею його була проста сільська дівчина. Вона знала напам’ять безліч казок, пісень, віршів, а малий Богдан слухав і запам’ятовував.
Коли хлопчик підріс, його віддали до Сяноцької гімназії. Це був єдиний заклад на всю Лемківщину , де, крім польської, грецької та латинської мов, трохи вивчали ще й українську. Проте учитель гімназії Володимир Чайківський запрошував учнів до себе додому, спілкувався з ними і дозволяв користуватися власною бібліотекою.
Антонич був допитливим, проте замкнутим і задумливим. Учився добре, учителі часто ставили його за приклад іншим. Уже в гімназії хлопець виявив усебічні інтереси: поезія, спорт, малярство, техніка, медицина, музика. Свої перші вірші довірив улюбленому учителеві Володимиру Чайківському. Поезія захоплювала його дедалі більше, і справжнім «другом» став старенький зошит з віршами.
Після закінчення гімназії Б.-І. Антонич вступив до Львівського університету.
- Як саме навчався там майбутній письменник, знайдіть і прочитайте в підручнику.
- Дійсно, він опанував українську мову завдяки наполегливій праці.
Після закінчення університету почалася важка доля літератора. Він друкує в газетах і журналах вірщі, статті про літературу і мистецтво. Вийшли друком його збірки поезій «Привітання життя», «Три перстені», «Книга Лева».
Мабуть, ще багато своєрідної художньої краси міг подарувати світові поет. Але його життя обірвалося несподівано і якось навіть безглуздо6 операція на апендицит, запалення легенів, висока температура – і слабке серце не витримало. Отож у розквіті юних сил і таланту, уже знайшовши себе й утвердивши власний голос, Б.-І. Антонич помер, не доживши до 28 років.
За життя Антонич здобув славу одного з найкращих поетів. По смерті він був на тривалий час усунутий з історії української літератури. Виданням і впорядкуванням його творів займалися друзі. Антонич став улюбленим поетом українців наприкінці ХХ століття.
3. Читання складених учнями планів.
4. Робота над поезією.
4.1. Підготовка до сприймання
- Як Богдан – Ігор Антонич почав писати, що стало поштовхом до його творчості, ви дізнаєтеся із спогадів самого письменника. (Читає учень)
«Малим хлопчиком вибіг я в темну ніч, оточену мороком холодних мовчазних лісів,і з острахом піднімав очі до таємничого неба, яке, уявлялося мені, було пришпилене горючими цвяхами зір до безмежного простору вічності. Я відчував, як серце холоне, наповняється містичним передчуттям осягнення якоїсь правічної таїни буття людини і природи».
4.2. «НАЗУСТРІЧ»
- Виразне читання поезії напам’ять
- Перевірка сприймання
– Яким настроєм пройнята поезія?
- Повторне читання вірша
- Аналіз поезії
– Виділіть ключові слова вірша, поясніть їх. Вкажіть використані автором художні засоби.
Хлоп’я – дитина, з чим порівнює його автор?
Малина – смачні солодкі плоди, які лікують.
Підкови — обереги, які дзвенять на життєвих шляхах.
Ластівка – вісниця, день починає.
Сонце – життя.
Сніг – білий, чистий, у квітні – дивина.
- Індивідуальна робота за картками
К – 1
Зобразити ритмічний малюнок перших двох рядків поезії Б.- І. Антонича «Назустріч».
К – 2
Виписати з поезії Б.- І. Антонича «Назустріч» слова, які римуються. Визначити рими.
– Про що, на вашу думку, більше сказано в поезії: про образ людини чи образ природи?
– Чому поезія має таку назву?
– Яким постає ліричний герой вірша? (Молодий, завзятий, не боїться труднощів життя, закоханий у природу, тонко її відчуває.)
- Перевірка роботи за картками
Отже, вірш «Назустріч» — це лірична мініатюра, усього дві строфи, але має глибокий зміст.
- Презентація малюнків
— Пригадайте, що таке тропи.
— Які художні засоби ви знаєте?
Завдання класу:
1. Прослухати вислів. Якщо в ньому є троп, стати навшпиньки, високо підняти руки вгору, якщо художніх засобів немає — присісти.
Дівчинка співає
Очі, мов волошки в житі
Учні працюють
Виспівує душа
Сонечко лягає спати
Неба край, як золото
2. Епітет – підняти вгору праву руку, метафора – ліву руку.
Буйний вітер
Літо ходить берегами
Соковите слово
Береза біла, срібнокорая
Хрещатий барвінок
Вітер хмари доганяє
Кущик шепоче
4.3. «ВЕСНА»
- Підготовка до сприймання (Звучить музика П. Чайковського «Весна»).
— Які асоціації викликає музика, який її настрій?
- Словникова робота
Дзбан – велика посудина, глечик.
Кусні – шматки.
Найтайніший – найпотаємніший, загадковий.
- Виразне читання (первинне сприймання вірша).
— У чому подібність настрою вірша й прослуханої музики?
— Які ще слова з вірша потребують пояснення?
— З якою інтонацією слід читати цей вірш?
- Повторне читання
- Індивідуальна робота за картками
К – 1
Довести, що твір Б. –І. Антонича «Весна» написаний віршованою мовою.
К – 2
З’ясуйте вид опису в поезії Б. –І. Антонича «Весна». Слухаючи аналіз вірша, зробіть висновок про художню майстерність автора.
- Аналіз поезії
— Чи можна вловити й відчути моменти підростання трави, дерева, будь-якої рослинки? А людини?
— Як пропонує це зробити автор?
— Які художні засоби використано в І строфі?
— Які застереження подано далі? У чому особливість речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням?
— Назвіть художні засоби.
— З яким рядком перегукується І рядок ІІІ строфи?
— Який час доби зображено тут? Доведіть.
— У чому особливість побудови вірша?
— Поезія Антонича має незримий, ледь відчутний відтінок гумору.
Жартівлива вікторина «Хто і яка?»
Хто мисливець? (Ніч)
Хто найбільше дбає про зачіску? (Вільхи кучеряві)
Яку зроблено велику шкоду? (Розбито блакитне небо)
Яка річ використовується не за призначенням? (Решето)
Хто постраждав найбільше? (Місяць)
Які кулі не стріляють? (Зорі-кулі)
- Перевірка роботи за картками
- Робота з ілюстраціями ( за підручником – малюнок київської школярки Валерії Беркало, презентація власних малюнків).
ІV. Узагальнення та систематизація вивченого.
1.Узагальнювальна бесіда
Вірші «Весна» й «Назустріч» належать до збірки Б.-І. Антонича «Три перстені», вони короткі за розміром, але глибокі за змістом. Один з письменників стверджував, що «писати коротко – значить писати про щось важливе».
У чому глибина цих поезій?
2.Виразне читання поезії учнями
V. Підсумок уроку.
— Що важливе ви зрозуміли з вивчених поезій?
— Поясніть епіграф, обраний нами до уроку.
— Повертаючись до поставлених завдань, зробіть висновок, чи виконали ми їх.
Виставлення та мотивування оцінок.
VІ. Повідомлення домашнього завдання.