Твір на тему:
Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка. Характеристика образів.

Українська література, твір на тему, Володимир Винниченко, шкільна програма

Твір на тему:  Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка. Характеристика образів. Українська література, твір на тему, Володимир Винниченко, шкільна програма

Володимир Винниченко — виняткова постать в українській літературі та історії. Новеліст, романіст, драматург, публіцист, поет, митець-маляр і одночасно політичний діяч. Його твори уже на початку XX ст. перекладали багатьма мовами. У центрі його художніх пошуків завжди була Україна та болючі проблеми української нації.
Уже перша збірка творів Винниченка «Краса і сила» (1906) виділялася в тогочасній прозі своєрідною, не традиційною манерою письма. Головною рисою оповідань, що увійшли до неї («Краса і сила», «Заручини», «Голота» та ін.), була сувора реалістичність — аж до використання натуралістичних прийомів. Ці твори відзначаються колоритністю малюнка, динамічністю розповіді, в якій значне місце належить діалогам, котрі і рухають дію, і служать прийомам індивідуалізації персонажів.
Франко був вражений новизною теми вже першого твору «Краса і сила». Серед голодранців і п’яниць, серед люду, що «не боїться ні тучі ні грому», виділяються молоді злодії Ілько й Андрій. Перший — вродливий, добрий, але безвольний. Другий — негарний, жорстокий, але сильний, завзятий. Доля злодіїв та їхньої приятельки Мотрі розкривається в кількох жанрових епізодах: знущання Андрія над жінкою, підготовка до злодійських операцій, картини ярмарку, ув’язнення в тюрмі. «Краса і сила», як і інші твори однойменної збірки, вражають переконливістю в розкритті людських взаємин.
В оповіданні «Солдатики!» змодельовано одну з типових подій, пов’язаних з придушенням селянських заворушень. Цей «малюнок із селянських розрухів» є надзвичайно талановитою, глибоко психологічною замальовкою тих складних процесів, що відбулися р українському селі на початку XX ст. «А сталося це якось несподівано. До вчорашнього дня жило собі село, як і перше, голодали, боліли, умирали», а тепер почали думати і думки наскрізь тривожні: «Обкрадають нас… Грабують… А ми робимо, мовчимо… той має право на землю, хто робить на ній!» Зійшлися і стали навпроти селянський натовп і солдатська шеренга. Письменник до краю загострює конфлікт, зображуючи нову політичну силу, то вийшла на терени історії. — українське селянство, яке заявило про себе в особі Явтуха.
«Солдатики.!..» — викрикнув Явтух з таким болем, з таким одчаєм, що в валці немов прокинулися всі, а солдатики аж здригнулися разом і похмуро глянули на офіцера».
Село набувало нового, небаченого раніше досвіду. Хоча Явтух загинув, стрілянини не було. У цьому глибинний історичний оптимізм оповідання. Явтух мертвий, офіцер убитий, але «солдатики» не стріляли. Якесь грандіозне зрушення, невидиме й нечутне, відбулося в житті, в душах цих «солдатиків», і воно таке, це зрушення, за своїми якостями, що вселяє почуття надії.
Тільки саможертовність може зняти полуду з очей обурених, затурканих селян, котрі своїх захисників вважають ворогами, — така ідея оповідання «Студент». Щоб довести свою непричетність до пожежі, яка спалила село; щоб зняти підозру, поширювану стражниками, котрі в біді звинувачують студентів, молодий революціонер прилюдно стріляється. І тоді старий дід, який погрожував «вимотати» з студентів жили, стрибає на одного з охоронців царських устоїв і душить його. Пручання стражника запалило очі селян «диким, лютим гнівом»: «Ага!.. Так його!.. Дай йому щастя того!..»

Сваволю й беззаконня, які процвітали в імперії, переконливо показано в оповіданні «Суд». Головний персонаж Михайло Денисович Самоцвіт, «хохол, малорос», живе «як у раю». Бо «тепер по тридцять копійок удень роблять мені» — такої дешевої робочої сили немає ніде. Покірності він добивасться «перевіреною методою»: «Тепер не той час, тепер, брат, мужик не той… В морду! от і все роз’яснєніє». Оповідання має відчутні саркастичні ноти. Вони звучать не лише у філософствуваннях Самоцвіта, але особливо в описі центральної сцени «суда». Такий суд, «скорий, правий і справедливий», він демонструє гостеві, розбиваючи обличчя зовсім невинної людини. Начальник переплутав двох братів Крутоно-женків — Никифора і Никонора. Яскравість зображеного в оповіданні досягається через майстерне використання прийомів іронічного письма, зокрема щедре застосування мовного «суржика», «макаронічної» мови в окресленні персонажів і змалюванні неординарних життєвих ситуацій.
В. Винниченко поповнив і скарбницю української дитячої літератури. Оповідання «Кумедія з Костем», «Бабусин подарунок», «Федько-халамидник», а також цикл «Намисто» порушують гострі соціальні проблеми. Тут у письменника той самий підхід, що й у «дорослих» оповіданнях: жорстокість буття, і на цьому тлі випадок з активним, непересічним підлітком або дитиною, випадок, який визначає її долю або її життя чи смерть, Так, головний герой оповідання «Федько-халамидник» — жвавий і відчайдушне сміливий хлопчина з бідної сім’ї. У нього не по-дитячому твердий характер і «лицарські» риси: він чесний, не обманює, не просить помилувати, коли його б’ють (а б’ють його часто), має чіткий погляд на те, що треба знати дорослим, а що ні. Федько вільнолюбний, свавільний, по-своєму добрий і чуйний. «Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці». А найголовніше — «не любить також Федько товаришів видавати». Винниченко з великою симпатією змальовує портрет цього підлітка з його звивистою психологією, суперечливими вчинками і щирою душею. Йому протистоїть Толя, син власника будинку, де живе сім’я Федька і в якого працює його батько. Це чистенький, випещений хлопчик, який заздрить Федьковому «геройству» і авторитетові. Якби не Федько, то Толя загинув би на крижині. Усе ж він не тільки не заступився за свого рятівника, але привселюдно набрехав на нього: «Федько узяв і піхнув мене на кригу». Толин батько зажадав покари. Хворого, у лихоманці підлітка «поклали на стілець і били вже як слід». Федько помер.
Із суворих реалістичних деталей будує Винниченко оповідання з життя дітей, правдиво віддзеркалюючи у них життя дорослих з його несправедливістю, різкими соціальними контрастами, злом і брехнею.

Твір на тему:  Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка. Характеристика образів. Українська література, твір на тему, Володимир Винниченко, шкільна програма

Повернутися на сторінку Українська література

Повернутися на сторінку Володимир Винниченко

Вас можуть зацікавити:

1. Характеристика образів Федька і Толі. Контрастне зображення образів (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

2. Моє ставлення до Федька і Толі. Характеристика образів (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

3. Хто є хто? (за оповіданням Володимира Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образів

4. Моє ставлення до головного героя оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник». Характеристика образу Федька

5. Драма життя. Образи двох протилежних дитячих світів (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

6. Чи хотів би я мати друга, як Толик (за оповіданням «Федько-халамидник» В. Винниченка). Характеристика образу

7. Батьки і вчинки (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образів

8. Моє ставлення до Федька і Толі (за оповіданням «Федько-халамидник»). Характеристика образів

9. Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник”. Характеристика образів

10. Скарбниця спогадів про власне дитинство («Федько-халамидник»). Аналіз твору

11. Моє ставлення до Федька й Толі (За оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образів

12. Моє ставлення до батьків Федька (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образів

13. Сміливий вчинок розбишаки (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образу

14. Душевне благородство простого хлопця (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»). Характеристика образу

15. Протиставлення розбишаки і смирної дитини в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник». Характеристика образів

16. Порівняльна характеристика Федька і Толі з оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник»

17. Дитинство (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

18. Людська порядність і байдужість (за оповіданням «Федько-халамидник»). Характеристика образів

19. Дитячий світ (за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник»)

20. Справжня дружба (за оповіданням «Федько-халамидник»)

21. Актуальність драми «Гріх» В. Винниченка. Аналіз твору

22. Де грань між праведним і грішним? (за п’єсою В. Винниченка «Гріх») Аналіз твору

23. Драма Володимира Винниченка «Пророк» — вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії. Аналіз твору

24. Герої В. Винниченка (за ранніми творами В. Винниченка)

25. «Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій…». Аналіз творчості В. Винниченка

26. Парадокси художнього світу В. Винниченка. Аналіз творчості

27. Останній роман В. Винниченка «Слово за тобою, Сталіне!». Аналіз твору

28. Драматичні твори Володимира Винниченка

29. Аналіз імпресіоністичної прози Володимирa Винниченка (за твором «Момент»)

30. Викриття (за оповіданням В. Винниченка «Малорос-європеєць» (аналіз твору))

31. Україна доби першої російської революції в оповіданнях В. Винниченка «Солдатики», «Студент». Аналіз творів

32. «Сонячна машина» В. Винниченка. Аналіз твору

33. Зображення тяжкого становища українського народу у творах В. Винниченка

34. Зображення нестерпного життя українського народу в творах В. Винниченка

35. Мала проза В. Винниченка та її художні особливості. Аналіз творів

36. Володимир Винниченко — майстер психологічного аналізу. Аналіз творів

37. Щастя є проблема? (за оповіданням В. Винниченка «Момент»). Аналіз твору

38. Творчий спадок і творча індивідуальність В. Винниченка

39. Особливості прози В. Винниченка. Аналіз творів

40. «Студент» — хвилююча розповідь про драматичний епізод часів революції 1905 року. Аналіз твору

41. Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Винниченка. Характеристика образів

42. Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка. Характеристика образів

43. Володимир Винниченко — літописець бурхливого часу

44. Актуальність творів В. Винниченка

45. Оповідання Володимира Винниченка для дітей та методика їх вивчення на уроках позакласного читання та в позаурочний час

46. В. Винниченко — політик і письменник

47. Образ Федька – душевно багатого, порядного, чесного хлопчика ( за оповіданням В.Винниченка «Федько — халамидник»).

48. Урок-дослідження. В. Винниченко. “Федько-халамидник”

49. Урок-диспут за драмою Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь»

50. Тестові завдання. Володимир Винниченко. Життєвий і творчий шлях письменника

51. Тестові завдання. Володимир Винниченко. Оповідання «Федько-халамидник»

 

Комментарии закрыты.