Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 8

ВАРІАНТ 8

Завдання 1-16 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її.

1. Барокові твори
А характеризуються невідповідністю між формою та змістом
Б показують навколишню дійсність не прямолінійно, а з усвідомленням причинно-наслідкових зв’язків
В позбавлені прикрас, строгі, ділові та лаконічні
Г сповнені риторичних прикрас, складних метафор, емблем, символів, алегорій

2. Автором слів «Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине… / От де, люде, наша слава, / Слава України!» є
А Тарас Шевченко
Б Іван Котляревський
В Пантелеймон Куліш
Г Григорій Квітка-Основ’яненко

3. Життя Марусі Чурай — це
А достовірний історичний факт
Б поетична народна легенда
В поширена письменниками вигадка
Г переказ, що зберігся в народній пам’яті з XVII ст.

4. За легендою про заснування Києва (за «Повістю минулих літ»), у місті та круг нього жили
А кияни
Б поляни
В древляни
Г слов’яни

5. До оригінальної літератури княжої Руси-України належить
А Біблія
Б «Ізборник Святослава»
В Остромирове Євангеліє
Г «Повість минулих літ»

6. «І дай, Боже, щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву!» — каже герой твору
А Г. Квітки-Основ’яненка
Б Т. Шевченка
В П. Куліша
Г М. Гоголя

7. Епізод у поемі «Наймичка», коли Ганна зізнається Маркові, що вона його мати, є
А розв’язкою
Б експозицією
В кульмінацією
Г зав’язкою

8. Дві сюжетні лінії — історична та любовна — наявні у творі Т. Шевченка
А «Марія»
Б «Гайдамаки»
В «Катерина»
Г «Кавказ»

9. Твір Т. Шевченка «Причинна» за жанром —
А оповідання
Б поема
В дума
Г балада

10. У творі Івана Багряного «Тигролови» зображено події історичного періоду
А Другої світової війни
Б Коліївщини 1768 р.
В коли Україна перебувала у складі СРСР
Г Київської Русі

11. До жанру балади належить твір
А «Бондарівна»
Б «Місяць на небі, зіроньки сяють,..»
В «Летять галочки у три рядочки…»
Г «Лугом іду, коня веду…»

12. Возний, виборний, Петро, Микола — герої твору
А Т. Шевченка
Б Г. Квітки-Основ’яненка
В І. Котляревського
Г М. Гоголя

13. Темі спокус цього світу, які чигають на людську душу, присвячений твір Г. Сковороди
А «Бджола та Шершень»
Б «Dе libertate»
В «Всякому місту — звичай і права»
Г «Собака і Вовк»

14. Першим історичним романом в українській літературі є твір
А Пантелеймона Куліша
Б Панаса Мирного
В Марка Вовчка
Г Тараса Шевченка

15. Г. Сковорода є автором афоризму
А «Лиш боротись — значить жить»
Б «Караюсь, мучуся, але не каюсь»
В «З усіх утрат втрата часу найтяжча»
Г «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!»

16. Моринці, Кирилівка, Петербург пов’язані з життям
А П. Куліша
Б Марка Вовчка
В Т. Шевченка
Г Г. Сковороди

Завдання 17-20 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.

17. Установіть відповідність

1 «Гайдамаки»	А Прокіп Ригорович
2 «Тигролови»	Б Оксана
3 «Енеїда»	В Ацест
4 «Конотопська відьма»	Г Грицько Сірко
	Д Мар

Відповідь:
1—Б
2—Г
3—В
4—А

18. Установіть відповідність

1 Григорій Квітка-Основ’яненко	А «Тигролови»
2 Пантелеймон Куліш	Б «Чорна рада»
3 Іван Котляревський	В «Максим Тримач»
4 Марко Вовчок	Г «Енеїда»
	Д «Маруся»

Відповідь:
1—Д
2—Б
3—Г
4—В

19. Установіть відповідність

1 Григорій Квітка-Основ’яненко	А курйозні вірші
2 Пантелеймон Куліш	Б пригодницький роман
3 Іван Котляревський	В бурлескно-травестійна поема
4 Іван Величковський	Г історичний роман
	Д сентиментально-реалістична повість

Відповідь:
1—Д
2—Г
3—В
4—А

20. Установіть відповідність художніх засобів та їх прикладів

1. Заплету віночок, Заплету шовковий, На щастя, на долю, На чорні брови.	А персоніфікація
2. Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився.	Б рефрен
3. Ой весна, весна — днем красна, Що ти нам, весно, принесла?	В гіпербола
4. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці…	Г епітет
	Д анафора

Відповідь:
1—Д
2—Б
3—А
4—В

У завданнях 21-24 запишіть відповідь словом, словосполученням чи реченням.

21. Весільними є пісні (записати не менше трьох назв)
Відповідь: «До бору, дружечки, до бору», «А брат сестрицю та й розплітає», «Розвий, сосно, сімсот квіток».

22. Елементи народної обрядовості використовували у своїх творах такі письменники (записати не
менше трьох):
Відповідь: Г. Квітка-Основ’яненко, Марко Вовчок, П. Куліш

23. Притча — це
Відповідь: повчальна алегорічна оповідь, у якій сюжет підпорядкований моралі.

24. Г. Сковорода творив у таких жанрах:
Відповідь: байки, філософські трактати, притчі, поезії.

Завдання 25 потребує розлогої відповіді на запитання.

25. Які жанрові особливості поеми Івана Котляревського «Енеїда»?
Відповідь:

Сюжет бурлескно-травестійної поеми «Енеїда» Іван Котляревський запозичив у римського поета Вертім. Відомо, що до І. Котляревського Всргілісва «Енеїда» була предметом переробок для письменників багатьох літератур: італійської, французької, німецької, польської, російської. Розкутість, барвистість слова і думки, осміювання колись високих ідей спричинилися до появи «Перелицьованої «Енеїди» Дж.-Б. Лаллі, «Перелицьованого Вергілія» П. Скаррона, спародійованого уривка «Дідона і Еней» Гонзалеса де ла Рігера, «Вергілієвої «Енеїди» А. Блюмаура, «Вергілієвої «Енеїди», вивернутої навиворіт» М. Осипова, «Закінчення Вергілієвої «Енеїди», вивернутої навиворіт» О. Ко-тельницького та ін.

Більшість із цих пародій були творами-одноденками, лише під пером українського письменника античний сюжет зазвучав цілком по-новому, оригінально. «Енеїда» І. П. Котляревського стала етапним літературним явищем, поемою, яка зачаровувала сучасників автора й не менше приваблює і сучасних читачів. Й. Кобів зазначає: «І. Котляревський у творенні «Енеїди» не вдавався до сліпого наслідування своїх попередників. Він подарував нам травестію героїчної поеми стародавніх римлян, рівної якій немає у світовому письменстві, яка є найталановитішою і найоригінальнішою переробкою з усього потоку бурлескно-сатиричної літератури на цю тему».

За жанром твір І. П. Котляревського є бурлескно-травестійним різновидом поеми. Травестія (від італ. travestire — перевдягати) — різновид жартівливої поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється, «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням «низької» мови. Бурлеск (від італ. burlа— жарт)— комічна, пародійна поезія, в якій свідомо акцентується невідповідність між змістом і формою. У травестіях «високий» сюжет оповідався «низьким» стилем, у бурлесках «низький» сюжет — «високим».

Якщо попередники і сучасники І. Котляревського, звертаючись до Вергілія, насамперед вдавалися до пародіювання його класичної епопеї, її образів, драматичних колізій тощо, то український поет свідомо ставав на інший шлях — він прагнув до «перелицювання», травестування римського оригіналу. переосмислення Його патетичної тематики в підкреслено зниженій тональності. При цьому І. Котляревський відмовився від багатьох епізодів, образів і ситуацій першоджерела та водночас увів нові життєві картини, наблизив Його до української дійсності, надав усьому твору народно-національного колориту «Енеїда» І. Котляревського, поза сумнівом, перевершує всі попередні травестії Вергілісвої епопеї, які «давно відійшли до історико-літературного архіву» (О. Білецький).

У поемі І. Котляревського бурлеск набув нових естетичних функцій — сміх тут виходить за суто розважальні межі, набуває нового призначення, проникаючи у серйозні сфери. Цілком у дусі естетики просвітницького реалізму І. Котляревський реалістичними мазками (звісно, в гумористичних тонах) подав талановите художнє відтворення народних звичаїв, побуту, психології. Об’єктивного критицизму український поет досягав у зображенні представників панівної феодально-поміщицької верхівки, виступаючи, по суті, поборником «мужичої правди», яку бачить у духовно здоровому житті народних мас.

І. Котляревський, вивертаючи «навиворіт» класичний античний оригінал, відмовляється від послуг традиційних «жеманних», «од старості сварливих муз»; він кличе нову музу — «веселу, гарну, молодую», і з її допомогою, насамперед дотримуючись правди життя, майстерно змальовує широку художню панораму української національної дійсності у властивих їй суперечностях.

Отже, зважаючи на жанр поеми, І. Котляревський у зниженій яскраво гумористичній тональності, у дусі народної сміхової культури подає життя і побут різних суспільних верств України кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст.

Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання з відповідями. ВАРІАНТ 8

Повернутися на сторінку Підсумкові контрольні роботи для державної підсумкової атестації (ДПА) з української літератури. 9 клас. 2015. Тестові завдання.